Справа № 182/4283/20
Провадження № 2/0182/141/2021
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем УКРАЇНИ
01.02.2021 м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька- Шаховал І.О., розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 14 травня 2014 року вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. На підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року з відповідача було стягнуто аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2014 року. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року вищевказаний розмір стягуваних аліментів був збільшений до 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2018 року. У період з квітня 2019 року по 06 березня 2020 року відповідач злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання доньки, будь-які кошти або іншу матеріальну допомогу надавати не бажає, на обліку у центрі зайнятості не перебуває. У зв`язку з тим, що відповідач не виконує рішення суду, аліменти не сплачує, у нього за період з 02 квітня 2019 року по 06 березня 2020 року утворилась заборгованість по виплаті аліментів в сумі 31953 грн. 39 коп. Вона неодноразово намагалась дане питання щодо сплати заборгованості по аліментам вирішити мирним шляхом, однак, відповідач будь-які дії щодо сплати заборгованості ігнорує. Тому, на підставі вищевикладеного, змушена звернутися до суду та в судовому порядку вирішити дане питання, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованість зі сплати аліментів за період з квітня 2019 року по 06 березня 2020 року в розмірі 31953 грн. 39 коп.
Згідно з вимогами ч.6ст.187 ЦПК України, суддя звернувся до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача. До суду 09 вересня 2020 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2020 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.8-9).
Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення, будь-які заяви на адресу суду від нього не надходили (а.с.12). Крім того, відповідач повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади» (а.с.10).
Представник третьої особи - Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, своїм правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, не скористався, будь-які заяви на адресу суду не надходили.
Згідно ч.8ст.178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на ці обставини, суд керуєтьсяст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка, згідно з частиною першоюстатті 9 Конституції України,є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановленіЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов, з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому, що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк, обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п.1 ст.6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п.52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п.40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до наступного.
Як встановлено судом, рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 червня 2014 року. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2018 року вищевказаний розмір стягуваних аліментів був збільшений до 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 червня 2018 року (а.с.4). Як вбачається з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, складеного Нікопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 08 червня 2018 року, ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання дитини ухиляється, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість з квітня 2019 року по 06 березня 2020 року в розмірі 34668 грн. 22 коп. (а.с.5). При цьому, ОСОБА_1 до позовної заяви був наданий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, за період з 01 квітня 2019 року по 06 березня 2020 року, сума якої зазначена 31953 грн. 39 коп.
Згідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання по сплаті аліментів на утримання дитини, не надав жодних доказів щодо відсутності доходів, суд вважає та погоджується з сумою, яка пред`явлена ОСОБА_1 в розмірі 31953 грн. 39 коп. та вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по аліментам у розмірі 31953 грн. 39 коп., згідно наданого розрахунку позивачкою.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп. на користь держави.
Керуючисьст. 196 СК України, ст.ст.12,13,81,89,128,141,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_2 ), заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 31953грн. (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят три грн.) 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (ІПН НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 грн. 80 коп. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал
