Справа № 523/16139/20
Провадження №4-с/523/9/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" січня 2021 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кобилко Вікторії Степанівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кобилко Вікторії Степанівни.
Скарга мотивована тим, що 23 липня 2018 року Суворовським районним судом м. Одеса було видано судовий наказ, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду 06.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25.10.2019 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кобилко Вікторією Степанівною при примусовому виконанні судового наказу № 523/9302/18, виданого 18.02.2019 року була винесена постанова про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а саме на об`єкти нерухомого майна, земельні ділянки, автотранспортні засоби та інше належне майно, що належить боржнику).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 63046605 від 12.11.2019 було внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: документ - підстава постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 58991264, виданий 25.10.2019 року видавник: Перший Суворовський ВДВС м. Одеси; об`єкт обтяження - на все рухоме майно; відомості про обмеження відчуження - заборонено відчужувати; розмір основного зобов`язання - 31 759, 79 гривень.
Окрім зазначеного обтяження на рухоме майно, вказаною постановою був накладений арешт на належну ОСОБА_1 на праві приватної власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, був встановлений розмір заборгованості згідно судового наказу № 523/9302/18, виданого 18.02.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду 06.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 склала 34 658, 79 грн.
На даний час, зазначена вище заборгованість була погашена боржником у повному обсягу.
Вказане підтверджується, квитанцією № 46 від 08 вересня 2020 року, щодо сплати 32 000 гривень, квитанцією № 76 від 08 вересня 2020 року, щодо сплати 2 500 гривень та квитанцією від 12.09.2020 року, щодо сплати 170 гривень. У сумі (32 000 +2 500 +170=34 670 гривень).
У зв`язку з тим, що заборгованість по сплаті аліментів була боржником погашена в повному обсягу, 10.09.2020 року він звернувся до державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Кобилко В.С. із заявою про зняття арешту з належного боржнику нерухомого та рухомого майна.
З листа (відповіді) № 49372 від 28.09.20 року, наданої державним виконавцем Кобилко В.С. вбачається, що дійсно згідно розрахунку заборгованості боржником сплачено аліменти у повному обсягу, на час звернення із вказаною заявою у боржника відсутня заборгованість, однак з приводу зняття арешту накладеного в рамках виконавчого провадження виконавцем було запропоновано звернутися боржнику до суду.
Відмовляючи боржнику у знятті арешту, державний виконавець посилався на те, що відповідно до відповіді Пенсійного фонду України, боржник ОСОБА_1 отримує пенсію в УПФУ в Суворовському районі, розмір пенсії становить 2 100 гривень. Згідно пункту 2 статі 182 СК України: «Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». З 1 липня 2020 року для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1 859 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років - 2 318 гривень. Згідно вищевказаного коштів недостатньо на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як згідно виконавчого листа обов`язковий платіж по аліментам становить щомісячно 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи, що боржник погасив заборгованість із сплати періодичних платежів у повному обсягу та те, що ОСОБА_1 отримує пенсію в УПФУ в Суворовському районі розмір, якої становить 2 100 гривень, на яку може бути звернуто стягнення, боржник вважає, що державний виконавець, відповідно до вимог п. 7 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» мав законні підстави для скасування арешту майна боржника.
Представник стягувача ОСОБА_2 ОСОБА_4 надав до суду пояснення. Відповідно до яких вважає, що скарга підлягає задоволенню у разі відсутності заборгованості за цей час.
Особи, які приймають участь у розгляді скарги сповіщені належним чином про час та місце розгляду скарги до судового засідання не з`явились. Жодних клопотань до суду не надавали.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.
Згідно зі статтею 19Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають права оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст.74Закону України«Про виконавчепровадження», а саме, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
23 липня 2018 року Суворовським районним судом м. Одеса було видано судовий наказ, яким було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду 06.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
25.10.2019 року державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Кобилко Вікторією Степанівною при примусовому виконанні судового наказу № 523/9302/18, виданого 18.02.2019 року була винесена постанова про накладення арешту на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а саме на об`єкти нерухомого майна, земельні ділянки, автотранспортні засоби та інше належне майно, що належить боржнику).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 63046605 від 12.11.2019 було внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: документ - підстава постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 58991264, виданий 25.10.2019 року видавник: Перший Суворовський ВДВС м. Одеси; об`єкт обтяження - на все рухоме майно; відомості про обмеження відчуження - заборонено відчужувати; розмір основного зобов`язання - 31 759, 79 гривень.
Окрім зазначеного обтяження на рухоме майно, вказаною постановою був накладений арешт на належну мені на праві приватної власності 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, був встановлений розмір заборгованості згідно судового наказу № 523/9302/18, виданого 18.02.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення ОСОБА_3 повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду 06.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_6 склала 34 658, 79 грн.
На даний час, зазначена вище заборгованість була погашена боржником у повному обсягу. Вказане підтверджується, квитанцією № 46 від 08 вересня 2020 року, щодо сплати 32 000 гривень, квитанцією № 76 від 08 вересня 2020 року, щодо сплати 2 500 гривень та квитанцією від 12.09.2020 року, щодо сплати 170 гривень. У сумі (32 000 +2 500 +170=34 670 гривень).
У зв`язку з тим, що заборгованість по сплаті аліментів була боржником погашена в повному обсягу, 10.09.2020 року він звернувся до державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Кобилко В.С. із заявою про зняття арешту з належного боржнику нерухомого та рухомого майна.
З листа (відповіді) № 49372 від 28.09.20 року, наданої державним виконавцем Кобилко В.С. вбачається, що дійсно згідно розрахунку заборгованості боржником сплачено аліменти у повному обсягу, на час звернення із вказаною заявою у боржника відсутня заборгованість, однак з приводу зняття арешту накладеного в рамках виконавчого провадження виконавцем було запропоновано звернутися боржнику до суду.
Відмовляючи боржнику у знятті арешту, державний виконавець посилався на те, що відповідно до відповіді Пенсійного фонду України, боржник ОСОБА_1 отримує пенсію в УПФУ в Суворовському районі, розмір пенсії становить 2 100 гривень. Згідно пункту 2 статі 182 СК України: «Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку». З 1 липня 2020 року для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1 859 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років - 2 318 гривень. Згідно вищевказаного коштів недостатньо на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як згідно виконавчого листа обов`язковий платіж по аліментам становить щомісячно 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до положень ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється уповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.
Згідно ст.19.Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями ч. 1, 3 ст.56Закону України«Про виконавчепровадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до ч. 1 ст.50Закону України«Про виконавчепровадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.
Пункт 7 частини 4 статті 59Закону України«Про виконавче провадження» вказує, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Таким чином, підставою для зняття арешту з майна боржника згідно п.7 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» є одночасне настання двох юридичних фактів - погашення заборгованості та можливість забезпечення виконання судового рішення в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.
Враховуючи, що боржник погасив заборгованість із сплати періодичних платежів у повному обсягу та те що ОСОБА_1 отримує пенсію в УПФУ в Суворовському районі розмір, якої становить 2 100 гривень, на яку може бути звернуто стягнення, боржник вважає, що державний виконавець, відповідно до вимог п. 7 ч. 4 ст.59Закону України«Про виконавчепровадження» мав законні підстави для скасування арешту майна боржника.
Арешт був накладений на все майно боржника і вчинений в порушення принципу співмірності, що передбачений ст.. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з концепцією правомірного очікування дії або рішення органу публічної влади вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб`єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються) (зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2020 р., справа № 305/1030/18).
Згідно ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
На підставівикладеного такеруючись ст.ст.50,56,59,74Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кобилко Вікторії Степанівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобилко Віктори Степанівни, щодо невжиття заходів, спрямованих на зняття арешту з майна боржника та скасування заборони на його відчуження, накладеного постановою державного виконавця від 25.10.2019 року в рамках виконавчого провадження № № 58991264.
3. Зобов`язати державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобилко Вікторію Степанівну або іншу уповноважену особу органу державної виконавчої служби зняти арешт та скасувати заборону відчуження, накладені на майно боржника, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця від 25.10.2019 року в рамках виконавчого провадження № № 58991264.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
