ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1169/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" про розподіл судових витрат вх.. №2-24/21 від 11.01.2021 року,-

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА"

до відповідача: Державного підприємства "Одеський авіаційний завод"

про стягнення 1 173 309,39 грн.,-

За участю представників сторін:

Від позивача (заявника): - не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

27.04.2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 1210/20) до відповідача Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про стягнення 1 173 309,39 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" до відповідача Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про стягнення 1 173 309,39 грн. задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, Одеська область, м. Одеса, пр.-т Маршала Жукова, 32-А; код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4А; код ЄДРПОУ 24510970) заборгованість у розмірі 1 126 663 / один мільйон сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят три/ грн. 52 коп., з яких: основний борг 1 050 989 / один мільйон п`ятдесят тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять/ грн. 37 коп., пеня 37 000 / тридцять сім тисяч / грн. 00 коп., інфляційні нарахування 17 317 /сімнадцять тисяч триста сімнадцять/ грн. 16 коп., 3% річних 21 356 / двадцять одна тисяча триста п`ятдесят шість / грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 599 /сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять/ грн. 64 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 29 400 /двадцять дев`ять тисяч чотириста / грн. 00 коп.

13.10.2020р. на виконання вищевказаного рішення було видано судовий наказ.

21.10.2020р. на адресу Господарського суду Одеської області надійшов запит на справу за апеляційною скаргою за вх.ГСОО№1522/20 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р.

У зв`язку з надходженням запиту (ухвали) Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020р. (вх. ГСОО № 1522/20 від 21.10.2020р.), справу було направлено 22.10.2020р. із супровідним листом до Південно-Західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги.

28.10.2020 року від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшла заява про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає викананню (вх. №2-3981/20 від 28.10.2020р.) по справі № 916/1169/20.

02.11.2020 року листом за підписом судді Державне підприємство "Одеський авіаційний завод" було повідомлено, що заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (вх. №2-3981/20 від 28.10.2020р.) буде розглянута після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020р. рішення Господарського суду Одеської області від 10.09.2020р. залишено без змін.

21.12.2020 року від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення (вх. №2-4238/20 від 21.12.2020р.) по справі № 916/1169/20.

22.12.2020 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду Одеської області.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Гута С.Ф. на лікарняному (домашня ізоляція COVID-19-11 з 14.12.2020р. по 24.12.2020р. включно розгляд даної заяви не відбувся.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2020 року суд призначив розгляд заяви на 11.01.2021 року о 12:30 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2020 року суд призначив розгляд заяви про розстрочення виконання судового рішення на 11.01.2021 року о 14:000 год.

11.01.2021 року у заяві від Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає викананню (вх. №2-3981/20 від 28.10.2020р.) по справі № 916/1169/20 було відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2021 року у заяві Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" про розстрочення виконання судового рішення (вх. №2-4238/20 від 21.12.2020р.) по справі № 916/1169/20 було відмовлено.

11.01.2021 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" надійшла заява про розподіл судових витрат вх.. №2-24/21 від 11.01.2021 року.

До вказаного розрахунку заявником додано: копія рахунку - фактури № СФ-0000003 від 11 січня 2021 року; Копія платіжного доручення № 7761 від 11.01.2021 року; Копія Акту-приймання - передачі № ОУ-ООООООЗ від 11.01.2021 року; Копія розрахунку гонорару (Додаток до Акту-приймання - передачі № ОУ-0000003 від 11.01.2021 року); Копія Договору-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019 року; Копія Додаткової угоди №1 до Договору-доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019 року; Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ЗП 001567; Копія ордеру № 1018103; Копія ордеру № 110172;

Ухвалою суду від 18.01.2021 року розгляд заяви було призначено на 25.01.2021 року.

Як зазначає заявник, з метою отримання правової допомоги щодо ведення справи, 07 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» та Адвокатським Бюро «Сергія Женева» укладено договір - доручення про надання правової допомоги. Предметом вказаного договору є надання Адвокатським бюро усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, у тому числі і ведення даної справи. Згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги у даній справі, Позивач отримав правову допомогу, яка полягала у наступному: Підготовка заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/1169/20; Підготовка заперечення на про розстрочення виконання рішення суду по справі № 916/1169/20. Участь представника у судовому засіданні, яке відбулось 11.01.2021 року.

Детальний розрахунок наведений в розрахунку гонорару та Акті- приймання - передачі № ОУ-ОООООО3 від 11.01.2021 року. Згідно рахунку-фактури № СФ-0000003 від 11 січня 2021 року у справі Позивачем сплачено витрати на правничу допомогу у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 7761 від 11.01.2021 року. Відтак, заявник просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті грн. 00 коп.).

21.01.2021 року від представника Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Як зазначає П "Одеський авіаційний завод", відповідач частково не погоджується із зазначеною Позивачем сумою витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п. 1 ч. З ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Щодо пунктів «Підготовка заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/1169/20 на суму 3 200 грн. та «Підготовка заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду по справі № 916/1169/20 на суму 4 000 грн., то, по-перше, Позивач у договорі не зазначив методику розрахунку (порядок обчислення), а саме - чи здійснюється розрахунок за надання правничої допомоги шляхом погодинної оплати чи закріпленої у договорі (додаткових угодах до нього) фіксованої вартості послуг, які будуть надані. По-друге, Відповідач вважає заявлену вартість робіт, надмірною та недоведеною належним чином' так як жодного документу, який би підтверджував обсяг годин витрачених на підготовку заперечень, заявлених у Акті приймання-передачі правової допомоги, до суду Позивачем надано не було, а відтак вважаємо за достатнє компенсацію у 2000 грн. за кожний процесуальний документ.

Необхідно зазначити, що розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі № 916/1169/20 та заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/1169/20 не є складним питанням, відноситься до категорії справ, що мають приватноправовий характер, не викликає публічного резонансу, з боку органів державної, місцево! влади або засобів масової інформації, відсутні прояви публічного інтересу до справи. Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами ЦК У країни та ГК У країни і великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 126 ГПК України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи з вищезазначеного, Відповідач вважає за доцільне зменшити витрати за пунктами «Підготовка заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/1169/20 на суму 3 200 грн. та «Підготовка заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду по справі № 916/1169/20 на суму 4 000 грн., з суми 7 200 грн. до 4000 грн.

Щодо строку дії договору зазначаємо, що термін дії Договору сплинув 31.12.2020 року, а складені документи та проведені розрахунки за правову допомогу складено 11.01.2021 року. Жодних підтверджуючих документів щодо продовження строку дії договору Позивачем до суду не надано. Крім того, звертаємо увагу, що лише 01.10.2019 року між Позивачем та Адвокатом було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору - доручення про надання правової допомоги від 07.05.2019 року щодо вартості правової допомоги. Тому можна зробити висновок, що Адвокат та Клієнт не дійшли згоди щодо розміру ціни та строку сплати гонорару на момент складення Договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Щодо пункту «Участь представника у судовому засіданні» - Позивач зазначає, що приймав участь у судовому засіданні. Так, дійсно, судом було призначено судове засідання, але фактично Позивач приймав участь у режимі відеоконференції. Крім того, розгляд заяви по суті не відбувся, у зв`язку із подачею Відповідачем заяв про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі № 916/1169/20 та заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню по справі №916/1169/20.

Тому відповідач не погоджується з сумою 3 000,00 грн. за участь адвоката у судовому засіданні, та вважає за можливе сплатити 1000,00 грн. за участь у судовому засіданні. Слід звернути увагу суду, що відповідно до додаткової постанови від 11.06.18 Касаційного господарського суду Верховного суду (далі - КГС ВС) по справі № 923/567/17, суд зазначив: « 3.1. Разом з відзивом на касаційну скаргу відповідачем було надано суду попередній розрахунок розміру судових витрат, які поніс відповідач у зв`язку з розглядом касаційної скарги позивачів, на орієнтовну суму 7 000,00 грн. До відзиву також додано: копію договору про надання правової допомоги № 11 від 02.04.2018; копію банківської виписки про рух коштів на суму 7 000,00 грн за надання юридичної допомоги згідно з цим договором. 3.2. У заяві від 17.05.2018 щодо здійснення розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції та ухвалення додаткового рішення відповідачем заявлено до стягнення з позивачів судові витрати у сумі 8 725,83 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано копії: рахунку за надання юридичної допомоги згідно 'з договором на суму 7 000,00 грн.; рахунку на суму 1 725,83 грн. компенсації витрат згідно з п. 4.1.1 договору, а саме: 1 000,00 грн. добових витрат та 725,83 грн. витрат на проїзні квитки; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги по справі; акти на суму 7 000,00 грн. та на суму 1 725,83 грн.; копію посадочного документа (електронний квиток на потяг), з вказаною у ньому вартістю 251,33 грн.; копію ваучера на автобус, з вартістю 474,50 грн.»

Також у Постанові від 11.06.2018, КГС ВС України вказувалось: « 5.4.7. Згідно з Актом №11 від 16.05.2018 сума 7 000.00 грн., заявлена відповідачем до стягнення з позивачів, складається з: 4 800.00 гри - підготовка відзиву на касаційну скаргу (8 год.*600 грн./год.), 500,00 грн. - вивчення матеріалів справи (1 год.*500 грн./год.), 1 000,00 грн. - аналіз законодавства (2 год.*500 грн./год.) та 700.00 грн. участь представника у судовому засіданні суду касаційної інстанції (1 год.*700 грн./год.).

5.4.8. Сума 7 000.00 грн. була погоджена відповідачем у договорі про надання правової допомоги від 02.04.2018 та сплачена 11.04.2018, тобто до судового засідання у справі №923/567/17, що відбулося 16.05.2017, та підписання акту № 11 від 16.05.2018.

Верховний Суд вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, необгрунтованими вимоги про стягнення 1 000,00 грн. витрат, необхідних для аналізу законодавства із розрахунку 2 год. по 500,00 грн./год.

5.4.10.Стосовно витрачених адвокатом 8 годин на підготовку відзиву на касаційну скаргу (об`ємом 6 сторінок, з яких мотивування по суті вимог займає 4 сторінки), вартість яких визначена у розмірі 4 800,00 грн. (з розрахунку 600 грн./год.), суд касаційної інстанції вважає співмірною у цій спразі компенсацією вартості виконаної роботи у сумі 1 200,00 грн. (з розрахунку 2 год.*600 грн./год.). - (замість 4 800,00 грн. (з розрахунку 600 грн./год.)).

5.4.11.Вимоги відповідача про стягнення 500,00 грн. за вивчення матеріалів справи (1 год*500 грн./год.) та 700,00 грн. за участь представника у судовому засіданні суду касаційної інстанції (1 год*700 грн./год.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

5.4.12.Таким чином, з 7 000,00 грн. заявлених Відповідачем як вартість витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції, суд касаційної інстанції вважав за можливе задовольнити 2 400,00 грн.»

Тобто КГС ВС України вказує на достатній комплект документів, для підтвердження витрат на правову допомогу, проводить порівняння заявлених витрат із фактичними та. як результат, зменшує заявлені витрати на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції.

Також, Відповідач звертає увагу суду на позицію КГС ВС України, викладену в додатковій постанові від 06.03.2019 по справі № 922/1163/18, де суд дійшов наступних висновків: « Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та. зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару: адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинно оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру ти`або .порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті ЗО Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Надання адвокатом відповідачу адвокатських послуг у касаційному суді при розгляді справи № 922/1163/18 підтверджується, зокрема, (1) договором про надання професійної правничої допомоги, (2) актом приймання - передачі виконаних робіт/послуг, (3) платіжним дорученням, що підтверджує оплату наданих послуг у розмірі 28 000,00 грн., (4) копію виписки з рахунку про надходження коштів за зазначеним платежем.

Водночас, в самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/ рахунків, актів або інших двосторонніх документів.

Враховуючи вищенаведене, Суд констатує, що оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, враховуючи заперечення іншої сторони. Суд вважає за необхідне зменшити заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на те, що ціна наданих адвокатом послуг не була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, Суд дійшов висновку про часткове задоволення таких витрат у розмірі 14 000, 00 грн. з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.»

Тобто, у вищезазначеній справі, КГС ВС України вказує, що в разі, коли в тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається про порядок оплати такої професійної правової допомоги, що має здійснюватися на підставі розрахунків/рахунків, актів або інших двосторонніх документів, відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару. Окрім цього при розрахунку судових витрат має братися до уваги складність справи, кількість судових засідань, обсяг наданих доказів і інші фактори.

Підсумовуючи вищевказану позицію КГС ВС України та аргументи вказані у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, Відповідач вказує на відсутність підстав сплачувати недоведені належним чином та неспівмірні витрати Позивача на правову допомогу і вважає недоцільним включення частини цих витрат до складу судових витрат, особливо беручи до уваги те, що хоча справа є об`ємною, але не є складною так як стосується питань заборгованості щодо поставки та несплати поставленого Товару.

Відтак відповідач просить зменшити розмір витрат Позивача на оплату професійної правничої допомоги з 10200,00 грн. до 5 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також відповідно до п.1 ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи;

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд звертає увагу, що представник відповідача заперечує проти стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10200,00 грн.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Відповідач просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10200,00 грн.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", господарський суд дійшов до висновку, про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цій справі, господарський суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як пов`язаність цих витрати з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову (пункти 1-2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи конкретні обставини справи, детально проаналізувавши всі докази, господарський суд зазначає про наявність підстав для часткового задоволення і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Іншу частину витрат нестиме позивач. Такий висновок прямо відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020р. по справі №922/2869/19.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача додатково підлягають стягненню судові витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 238, 240, 244, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" про розподіл судових витрат вх.. №2-24/21 від 11.01.2021 року по справі № 916/1169/20 задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, Одеська область, м. Одеса, пр.-т Маршала Жукова, 32-А; код ЄДРПОУ 07756801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕЛЕКТРОНІКА" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4А; код ЄДРПОУ 24510970) фактично понесені судові витрати при розгляді справи №916/1169/20 у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

3.В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додатковго рішення складено 01.02.2021 року.

Суддя С.Ф. Гут