ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Справа № 924/1276/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів:

- ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська": не з`явився

- ОСОБА_1 : не з`явився

за участю прокурора: Лис О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 26.11.20р. суддею Яроцьким А.М. о 15:32 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 04.12.20р.

у справі № 924/1276/19

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради

до - Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська"

- ОСОБА_1

про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р.; зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно у комунальну власність

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2020р. по справі №924/1276/19 у задоволенні позову Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р. та зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно у комунальну власність - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити. Також, просить стягнути з відповідачів судовий збір за подання позову та апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- вважає, що місцевим господарським судом, в порушення ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України, не надано оцінки поважності причин пропуску строку позовної давності та не визнано такі причини поважними, у зв`язку із розглядом даного позову прокурора у порядку цивільного судочинства;

- вказує, що оцінка поважності причин пропуску строку позовної давності взагалі залишилась поза увагою суду першої інстанції незважаючи на те, що прокурором у позовній заяві під час пред`явлення позову та під час судового розгляду справи неодноразово зазначалось про визнання поважними причин пропуску позовної давності та її поновлення у зв`язку із пред`явленням і розглядом судами аналогічного позову у порядку цивільного судочинства (справа №682/1182/16-ц). Позивач підтримав позов прокурора у повному обсязі;

- зауважує, що місцевий господарський суд встановивши факт звернення прокурора з аналогічним позовом у цивільному судочинстві у межах позовної давності та відсутності у цій справі обставин переривання строків позовної давності на звернення прокурора з позовом до суду у зв`язку із поданням позову з недодержанням правил підсудності, не надав оцінки та не визнав поважними причини пропуску позовної давності у спірних правовідносинах, у зв`язку із розглядом аналогічного позову у порядку цивільного судочинства;

- стверджує, що рішення суду першої інстанції винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню;

- вважає очевидним, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах;

- покликається на те, що аналіз правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права. Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України саме на суд покладено обов`язок перевірки поважності причин пропущення позовної давності з урахуванням конкретних обставин справи та наявних доказів у справі;

- констатує, що з урахуванням викладеного, в порушення вимог ст.236 ГПК України суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм закону, які застосовано в рішенні суду, в зв`язку з чим прийшов до невірних висновків про відмову у позові із підстав пропуску позовної давності та її не перериванням, не надавши оцінки поважності причин пропуску та не визнавши поважними причини пропуску позовної давності у зв`язку із розглядом аналогічного позову у порядку цивільного судочинства;

- обґрунтовує, що ухвалене господарським судом Хмельницької області рішення не відповідає зазначеним вимогам, у зв`язку з чим судом порушено норми матеріального та процесуального права;

- вважає, що враховуючи невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду Хмельницької області, обставинам справи, а також порушення норм процесуального та матеріального права є підставами для скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції з винесенням нового рішення про задоволення позову.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/1276/19/7107/20 від 24.12.2020р. матеріали справи №924/1276/19 витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

06.12.2020р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1276/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.20р. у справі №924/1276/19 та призначено справу №924/1276/19 до розгляду на 26.01.2021р. об 15:30год..

22.01.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Хмельницької обласної ради надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала апеляційну скарг, також просить розглядати справу за відсутності її представника.

26.01.2021р. на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволені апеляційної скарги відмовити.

Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відсутні учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання 26.01.2021р. не з`явилися, своїх повноважних представників не направили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності таких учасників справи.

Прокурор в судовому засіданні 26.01.2021р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суд Хмельницької області від 26.11.2020р. у справі №924/1276/19 скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, рішенням Хмельницької обласної ради шостого скликання від 18.05.2011р. №22-4/2011 (зі змінами від 26.09.2012р. №21-13/2012) було затверджено Програму приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки, перелік об`єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають продажу на аукціоні. Також вказаним рішенням делеговано на період дії цієї Програми Хмельницькій філії товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" (за згодою) повноваження обласної ради на здійснення приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області згідно з переліками, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до додатку №1 до вказаного рішення до переліку об`єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають продажу на аукціоні, включено у тому числі майновий комплекс Славутського паливного складу КП "Облпаливо", в т.ч. адмінбудинку, будівлі гаража, під`їзної залізничної колії, майданчика з твердим покриттям, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Програми приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки, органом приватизації є Хмельницька обласна рада.

22.10.2012р. між Хмельницькою обласною радою та Хмельницькою філією Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" було укладено договір №145, за умовами якого на виконання рішення сесії Хмельницької обласної ради від 26.09.2012р. №21-13/2012 "Про внесення змін до рішення обласної ради від 18.05.2011р. №22-4/2011 "Програму приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки" та висновку постійної комісії обласної ради з питань власності, приватизації та інвестицій від 11.10.2012р., Хмельницька обласна рада надала ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" делеговані повноваження з приватизації об`єктів (майна), що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а саме майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо", в т.ч. адмінбудинку, площею 66,4кв.м, будівлі гаража площею 182,5кв.м., під`їзної залізничної колії 211пог.м., майданчика з твердим покриттям 10000кв.м., який розташований в АДРЕСА_1, визначеним Програмою, шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що виконавець зобов`язується надати комплекс послуг по організації приватизації майна на конкурентних засадах згідно з чинним законодавством України, надавати потенційним покупцям за їх рахунок інформаційні послуги, що стосуються купівлі майна, умов участі в аукціонах, порядку розрахунків, інші послуги, пов`язані з приватизацією майна та забезпечити прийом заявок від потенційних покупців.

Згідно п.2.2 договору, при виконанні цього договору виконавець зобов`язується, зокрема: провести експертну оцінку майна; здійснити публікацію про майно, що реалізується за конкурсом у місцевій пресі та інших засобах масової інформації; приймати заявки на участь в торгах від потенційних покупців; здійснити організацію продажу майна на торгах у відповідності з чинним законодавством України; оформити протокол аукціону; укласти з переможцем торгів (конкурсу) посвідчений договір купівлі-продажу майна.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору, при необхідності уцінка майна проводиться відповідно до вимог чинного законодавства України. Якщо майно не продано на повторних торгах, воно знімається з продажу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань (п.7.1 договору).

02.11.2012р. між Хмельницькою обласною радою, ТОВ "Подільська незалежна оцінка" та ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" було укладено договір на проведення незалежної оцінки, за умовами якого ТОВ "Подільська незалежна оцінка" взяла на себе зобов`язання визначити ринкову вартість об`єктів оцінки приміщення адмінбудинку, приміщення гаражів, стрілочного переводу, естакади, під`їзної колії, майданчика з твердим покриттям, благоустрою, для реалізації через аукціон, яка становила 1074100,00грн., згідно висновку про вартість об`єкта приватизації, який підписаний оцінювачем директором ТОВ "Подільська незалежна оцінка" Каопенко О.В та затверджений головою Хмельницької обласної ради.

Мета оцінки згідно п.1.3 договору - визначити ринкову вартість об`єктів оцінки для реалізації через аукціон.

По закінченню робіт оцінювач передає замовнику звіт про оцінку (п.4.1 договору).

Договір, відповідно до п.7.2 набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Листом №3/12 від 12.12.2012р. Хмельницька філія Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" повідомила Хмельницьку обласну раду, що у зв`язку з відсутністю торгівельного попиту на майно на аукціоні, призначеному на 12.12.2012р., не відбулася реалізація лота №2, а саме майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо". В зв`язку з чим філія просила визначитись з переоцінкою майна.

Висновком постійної комісії з питань власності, приватизації та інвестицій Хмельницької обласної ради від 12.12.2012р. рекомендовано голові обласної ради надати згоду зменшити ринкову вартість оцінки майна на 30% лота №1 Славутського паливного складу, що перебуває на балансі ХОП "Облпаливо".

Після чого, Хмельницькою обласною радою було повідомлено Директору ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", що обласна рада погоджує зниження ціни на 30% , майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо" та пропонує провести повторний аукціон (лист від 12.12.2012р. №2451/01-15).

09.01.2013р. відбувся аукціон з продажу майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо", а саме приміщення адмінбудику, площею 66,4кв.м., приміщення гаражів, площею 182,5кв.м., стрілочного переводу, естакади, 73пог.м., під`їзної залізничної колії 211пог.м., майданчика з твердим покриттям 10100кв.м, благоустрою (асфальт), 200кв.м. Початкова ціна продажу визначена у розмірі 751870,00грн..

Учасниками аукціону стали фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Переможцем аукціону (покупцем) визначено ОСОБА_1 з ціновою пропозицією 751870,00грн. та зобов`язано останнього сплатити на протязі 10 календарних днів 676683,00грн. вартості майна (без врахування гарантійного внеску).

Протокол проведення аукціону з продажу майна №1 від 09.01.2013р. підписано ліцитатором, брокером, переможцем торгів ОСОБА_1 , та директором ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська".

Надалі, 15.01.2013р. між директором ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", заступником голови Хмельницької обласної ради та ОСОБА_1 було укладено біржову угоду купівлі-продажу нерухомого майна (реєстраційний номер 0002), згідно п.1 якої продавець продав, а покупець придбав: майновий комплекс Славутського паливного складу КП "Облпаливо", а саме: приміщення адмінбудику, площею 66,4кв.м., приміщення гаражів, площею 182,5кв.м., стрілочний перевод, естакаду, 73пог.м., під`їзну залізничну колію 211пог.м., майданчик з твердим покриттям 10100кв.м, благоустрій (асфальт), 200кв.м..

Продаж, як передбачено п.2 угоди, вчинено за 751870,00грн. відповідно до протоколу біржових торгів №1, проведених 09.01.2013р. ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська".

30.04.2013р. Хмельницька обласна рада, від імені якої діє ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 уклали договір купівлі - продажу комплексу, згідно п.1.1 якого продавець передає у власність покупцю цілісний майновий комплекс обєктів нерухомого майна Славутського паливного складу (будівлі автовагової з адмінкімнатами, загальною площею 66,4кв.м; гаражів, загальною площею 182,5кв.м., розташовані в АДРЕСА_1 ), а також стрілочний перевод; естакаду - 73п.м.; підїзну залізничну колію - 211п.м.; майданчик з твердим покриттям 10100кв.м.; благоустрій (асфальт) 200кв.м., а покупець зобов`язується прийняти вказане майно та сплатити ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Вказане в цьому договорі нерухоме майно та стрілочний перевод, естакада, під`їзна залізнична колія, майданчик з твердим покриттям, благоустрій (асфальт) продано за 751870,00грн. без ПДВ. Гроші за придбане майно внесені покупцем на розрахунковий рахунок продавця до укладення цього договору.

Договір підписаний сторонами, посвідчений приватним нотаріусом.

На підставі акту прийому-передачі від 30.04.2013р., ОСОБА_1 прийняв, а ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" передала майновий комплекс Славутського паливного складу КП "Облпаливо".

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №53821368106 від 26.04.2016р., цілісний майновий комплекс зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 ..

На підтвердження порушення порядку визначення початкової ціни спірного майна на аукціоні, прокурором в матеріали справи подано протокол №2 від 10.02.2011р. щодо визначення переможця на право проведення експертної оцінки майна та послуги зі страхування нерухомого майна об`єктів спільної власності територіальних громад області, згідно якого переможцями на право проведення експертної оцінки майна об`єктів спільної власності територіальних громад області визнано: ПП Калинюк В.О. , ТОВ "Есперт", Хмельницьку обласну товарну біржу.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2016р. по справі №982/1182/16-ц позов прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна цілісного майнового комплексу об`єктів нерухомого майна Славутського паливного складу: будівлі автовагової з адмінкімнатами, загальною площею 66,4кв.м; гаражів, загальною площею 182,5кв.м; стрілочний перевод; естакаду - 73п.м.; підїзну залізничну колію - 211п.м.; майданчик з твердим покриттям 10100кв.м.; благоустрій (асфальт) 200кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , укладений 30.04.2013р. №460.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2016р. у справі №982/1182/16-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2016р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.07.2019р. у справі №682/1182/16-ц касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2016р. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2017р. по справі №982/1182/16-ц у позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу та визнання недійсними результатів аукціону з продажу майнового комплексу - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 18.10.2017р. у справі №982/1182/16-ц апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області відхилено, рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2017р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 31.07.2019р. у справі №682/1182/16-ц, враховуючи те, що позовні вимоги мають розглядатися за правилами господарського, а не цивільного судочинства, рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2017р. та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 18.10.2017р. скасовано, провадження у справі закрито.

Листами №05/1-518вих-19 від 27.09.2019р. та №05/1-550вих.-19 від 24.10.2019р. заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Хмельницької обласної ради з проханням повідомити чи будуть вживатися останньою заходи, щодо повернення до комунальної власності майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо", зокрема шляхом пред`явлення позову до суду.

У відповідь на вказані листи прокуратури Хмельницька обласна рада листами №1734/01-15 від 07.10.2019р. та №1847/01-15 від 28.10.2019р. повідомила, що таких позовів остання не подавала та подавати у 2019 році не буде у з`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

За вказаних обставин, Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р. та зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно у комунальну власність.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Заступник прокурора Хмельницької області посилається на те, що Рішенням Хмельницької обласної ради шостого скликання від 18.05.2011р. №22-4/2011 (зі змінами від 26.09.2012р. №21-13/2012), яким було затверджено Програму приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки, делеговано на період дії цієї Програми Хмельницькій філії товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" повноваження обласної ради на здійснення приватизації об`єктів комунальної власності, у тому числі Славутського паливного складу КП "Облпаливо".

22.10.2012р. між Хмельницькою обласною радою та Хмельницькою філією Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" було укладено договір №145 про виконання делегованих повноважень.

За результатами проведеного 09.01.2013р. аукціону з продажу майнового комплексу Славутського паливного складу з початковою ціною об`єкта в розмірі 751 870,00грн., згідно протоколу проведення аукціону №1, затвердженого в.о. голови Хмельницької обласної ради Осадчим В.П., переможцем визнано ОСОБА_1

Також, як стверджує прокурор, укладення 30.04.2013р. договору купівлі-продажу майнового комплексу Славутського паливного складу за наслідками проведеного з порушенням вимог законодавства аукціону, здійснено за відсутності волевиявлення Хмельницької обласної ради.

Волевиявлення обласної ради щодо відчуження майна територіальних громад області висловлене у рішенні Хмельницької обласної ради від 18.05.2011р. №22-4/2011 та затверджене ним у Програмі приватизації, а також обумовлено в договорі №145 від 22.10.2012р..

Однак, в порушення умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, ХФ ТБ "УЗТБ "Придніпровська" під час приватизації майнового комплексу Славутського паливного складу об`єкт приватизації з продажу не було знято.

Як вказує прокурор, відповідно до ч.1 ст.7, ч.2 ст.18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", перелік об`єктів, що не продані на аукціоні, конкурсі Хмельницькою обласною радою не затверджувався, рішення про подальший продаж таких об`єктів на аукціоні за методом зниження ціни не приймалось. Зазначає, що листом заступника голови обласної ради від 12.12.2012р. №2451/01-15, за відсутності відповідного рішення сесії Хмельницької обласної ради, повідомлено ХФ ТБ "УЗТБ "Придніпровська" про погодження зниження початкової вартості вказаного об`єкта на 30%.

Також, як зауважує прокурор, в порушення ст.7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", стрілочний перевод та естакада довжиною 73м.п., що відчужені ОСОБА_1 , не включались до переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ та міст області, що підлягають продажу на аукціоні, що свідчить про відсутність волевиявлення власника майна на їх приватизацію. Крім того, звертає увагу суду, що з порушенням законодавства було встановлено ціну продажу вказаного об`єкта приватизації.

Покликається на те, що Хмельницькою обласною радою було укладено договір на проведення незалежної оцінки із ТОВ "Подільська незалежна оцінка", яке не було наділене правом проведення експертних оцінок майна спільної власності територіальних громад області. Вказує, що дані обставини дають підстави для висновку про порушення на стадії підготовки вказаного об`єкта до аукціону, порядку визначення початкової ціни на аукціоні, що свідчить про відсутність легітимного висновку про вартість майна і достовірної ціни об`єкта малої приватизації.

Крім того, прокурор зауважує, що в порушення вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), в матеріалах приватизації Славутського паливного складу відсутні докази опублікування оголошення про проведення 09.01.2013р. аукціону з продажу зазначеного об`єкта приватизації, що є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

В обґрунтування подання позову прокурором останній пояснює, що укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна за результатами процедури приватизації, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, є порушенням інтересів держави.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження, зупинено провадження у справі №924/1276/19 до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 (виготовлення та оприлюднення повного тексту постанови).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.08.2020р. поновлено провадження та призначено підготовче засідання у справі №924/1276/19 на 08.09.2020р., встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позов до 28.08.2020р..

19.08.2020р. до Господарського суду Хмельницької області надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_4 , у якому останній просить суд прийняти відзив до розгляду, застосувати строки позовної давності для подання позову у справі у зв`язку з чим відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Зокрема, обґрунтовуючи свої заперечення ОСОБА_4 пояснює, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.05.2017р. по справі №682/1182/16-ц (дана справа за час розгляду її судами в порядку цивільного судочинства) роз`яснено, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на доводи відповідача, а саме на те, що об`єктом проведення аукціону було не державне майно, а майно територіальної громади (комунальне), про що у подальшому у позовній заяві прокурор сам і зазначає. Відповідно відповідач вважає, що при розгляді даної позовної заяви суд повинен застосовувати норму ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Вказує, що застосування норм Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме ч.1 ст.23 в частині обов`язковості нотаріального посвідчення відноситься виключно на право власності саме на державне майно. В той же час, вказує відповідач, в реальності об`єкт аукціону Славутський паливний склад перебував у власності територіальної громади (комунальній) у зв`язку з чим до нього не може застосовуватись відповідний закон.

Покликається на те, що саме Законом України "Про товарну біржу" врегульовані правовідносини щодо порядку та підстав для укладення біржових угод купівлі-продажу. Цей закон є спеціальним до оскаржуваних правовідносин та має відповідний пріоритет для його застосування під час виникнення спорів. У свою чергу спеціальним законом передбачено те, що угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню, що фактично спростовує доводи позивача у цій частині. В свою чергу сам договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений у встановленому законом порядку.

Також, зауважує, що твердження прокурора, щодо відсутності волевиявлення Хмельницької обласної ради, щодо укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами наявними у матеріалах справи. Окрім того, зазначає що, твердження прокурора про те, що аукціон відбувся без належного висновку про оцінку майна та достовірної початкової ціни об`єкта приватизації є необґрунтованими.

Щодо строку позовної давності ОСОБА_4 звертає увагу суду, що згідно з рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2016р. по справі №682/1182/16-ц прокурор звернувся з аналогічним позовом 27.04.2016р. посилаючись на те, що лише у 2015 році прокуратурі стало відому про можливі порушення. Дане твердження узгоджується посиланням на це і самого позивача у позовній заяві. Надалі, як зазначає відповідач, у позовній заяві роз`яснюється, що прокуратурою подавався аналогічний позов у порядку цивільного судочинства, що розглядався судами усіх трьох інстанцій двічі. Вказує, що останньою постановою Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі №682/1182/16-ц провадження у даній справі було закрито у зв`язку з тим, що дану справу слід розглядати у порядку господарського судочинства. Пояснює, що позивачем у позовній заяві зазначається, що оскільки дана справа розглядалась судами з 27.04.2016р. по 31.07.2019р., то строк позовної давності перервався на підставі ч.ч.2, 3 ст. 264 ЦК України. А з огляду на переривання строку позовної давності у зв`язку з розглядом судами даної справи позивач вважає, що строк позовної давності ним не пропущено. ОСОБА_1 зауважує, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, щодо необхідності реалізації права на судовий захист спростовуються тим, що ним і було в межах строку позовної давності ще у 2016 році реалізовано право на ефективний судовий захист. У зв`язку з порушенням правил підсудності під час подачі позовної заяви та недотримання необхідних процесуальних норм перебіг строку позовної давності на час реалізації позивачем первісного права на ефективний судовий захист не перервався, що узгоджується із правовими позиціями викладеними у Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.04.2020р., Постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019р. у справі №523/102525/15-ц та від 19.11.2019р. у справі №911/3677/17. У зв`язку з пропущенням строку позовної давності відповідач вважає, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

01.09.2020р. до Господарського суду Хмельницької області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, зміст якого аналогічний заявленому клопотанню про застосування строків позовної давності у викладеному відзиві на позовну заяву від 19.08.2020р..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 08.09.2020р. підготовче засідання у справі відкладено на 22.09.2020р..

У підготовчому засіданні 22.09.2020р. Господарським судом Хмельницької області постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.10.2020р.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.09.2020р. повідомлено відповідача Товарну біржу "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 про відкладення підготовчого засідання на 20.10.2020р..

20.10.2020р. прокурором у справі подано пояснення щодо строків позовної давності, де останній зазначає, що оскільки спірний договір купівлі-продажу укладено із фізичною особою, а об`єктом малої приватизації є комунальне майно, а не об`єкт великої приватизації (регулювалось Законом України "Про приватизацію державного майна"), первинний позов пред`являвся у порядку цивільного судочинства. Звертає увагу, що цивільна справа за первинним позовом двічі, з незалежних від позивача та прокурора причин, з порушенням процесуальних строків судового розгляду, розглядалась трьома інстанціями у порядку цивільного судочинства. Підсумовує, що оскільки прокурор звернувся до суду в межах строку позовної давності, наявність юрисдикційного конфлікту не може слугувати підставою для невирішення спору по суті. Прокурор вважає причини пропуску позовної давності поважними та просить поновити строк позовної давності для подання позову у справі №924/1276/19.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 20.10.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1276/19 до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 05.11.2020р..

05.11.2020р. до Господарського суду Хмельницької області від прокурора у справі надійшли додаткові пояснення щодо строків позовної давності, де останній зазначив, що при розгляді аналогічного позову у порядку цивільного судочинства позовна заява не поверталась та не відмовлялась у її прийнятті, а тому вважає зазначене ще однією підставою для поновлення строку позовної давності.

Судом у судовому засіданні Господарського суду Хмельницької області 05.11.2020р. постановлено ухвалу з занесенням до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву у судовому засіданні до 26.11.2020р.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.11.2020р. повідомлено відповідачів про оголошення в судовому засіданні перерви.

Як вже зазначалося, Рішенням Господарського суд Хмельницької області від 26.11.2020р. по справі №924/1276/19 у задоволенні позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17, від 11.09.2018р. у справі №905/1926/16, від 30.01.2019р. у справі №569/17272/15-ц.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст.4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у відсутності такого органу.

Частинами 3 - 5 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Як вже зазначалось вище, 06.12.2019р. Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р., зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно у комунальну власність, з підстав порушення вимог законодавства при проведенні аукціону з продажу майнового комплексу та в результаті незаконного вибуття майна з власності територіальної громади.

Обґрунтовуючи наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі позивача, прокурор посилається на те, що укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, за результатами процедури приватизації, проведеної з порушенням вимог чинного законодавства, є порушенням інтересів держави, проте позивачем заходів захисту та відновлення порушення інтересів відповідної територіальної громади, а відтак і держави, у тому числі позовного характеру, не вжито та, як зазначено Хмельницькою обласною радою у листах №1734/01-15 від 07.10.2019р. та №1847/01-15 від 28.10.2019р., вживатися не буде.

Таким чином, зазначене свідчить про неналежне здійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави та дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в особі позивача в суді.

Слід врахувати, що з набранням чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18.01.2018р. №2269-VIII визнано такими, що втратили чинність ряд Законів України, в тому числі Закон України "Про приватизацію державного майна" та Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Однак враховуючи, що приватизація майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо" відбувалась в 2013р. судом, при розгляді цієї справи застосовується законодавство чинне на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно зі ст.1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об`єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Статтею 15 вказаного Закону визначені способи приватизації, зокрема, шляхом: продажу об`єктів приватизації на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу об`єктів приватизації за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс); продажу на конкурсній основі єдиного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій акціонерного товариства при поданні покупцем документів, передбачених частиною першою статті 12 цього Закону; викупу об`єктів приватизації; іншими способами, які встановлюються спеціальними законами, що регулюють особливості приватизації об`єктів окремих галузей.

Відповідно до ст.16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію").

Згідно ч.1, 2 ст.5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації.

У відповідності до ст.4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об`єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.

Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено способи малої приватизації. Приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (у тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс). Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об`єктів групи Ж.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ,об`єктами малої приватизації є, зокрема, окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А).

Частиною 6 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Отже, орган місцевого самоврядування, його виконавчий комітет, міський голова (в межах їх компетенції) у спірних правовідносинах реалізують права власника майна, що перебуває у комунальній власності, щодо володіння, користування та розпорядження таким майном на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Статтею 7 вказаного вище Закону передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об`єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

Як встановлено судом, рішенням Хмельницької обласної ради шостого скликання від 18.05.2011 року №22-4/2011, відповідно до ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", було затверджено Програму приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки та перелік об`єктів, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області і підлягають продажу на аукціоні, до якого включено у тому числі майновий комплекс Славутського паливного складу КП "Облпаливо", в т.ч. адмінбудинку, площею 66,4кв.м, будівлі гаража площею 182,5кв.м., під`їзної залізничної колії 211пог.м., майданчика з твердим покриттям 10000кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 .

За приписами ст.9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Згідно ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", у випадку приватизації майна, що є у комунальній власності, проведення оцінки такого майна є обов`язковим.

Методика оцінки майна (далі - Методика), яка застосовується для проведення оцінки майна у разі приватизації, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003р.

Пунктом 8 Методики передбачено, що з метою визначення вартості окремого індивідуально визначеного майна, об`єктів незавершеного будівництва та цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації, на підготовчому етапі здійснюється відбір державним органом приватизації на конкурсних засадах суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку в разі прийняття рішення про її проведення, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів від дати інвентаризації.

У відповідності до п.15 Методики для проведення незалежної оцінки майна суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкти господарювання визначаються державними органами приватизації, зокрема, у випадку приватизації. Відбір суб`єктів оціночної діяльності - суб`єкта господарювання здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.

Статтею 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, суб`єкти оціночної діяльності - органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов`язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб`єктами оціночної діяльності - суб`єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Пунктами 17, 20 Методики визначено, що прийняття, погодження та затвердження оцінки майна державними органами приватизації, органами, уповноваженими управляти державним майном чи виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування здійснюється на підставі результатів рецензування звіту про оцінку майна згідно із Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та національними стандартами. Акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Як свідчать матеріали справи, що відповідно до договору на проведення незалежної оцінки від 02.11.2012р., укладеного між Хмельницькою обласною радою, товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська незалежна оцінка" та Хмельницькою філією Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ТОВ "Подільська незалежна оцінка" взяла на себе обов`язки по виконанню незалежної оцінки майна, що знаходиться по АДРЕСА_1, а саме: приміщення адмінбудинку, площеюю 66,4кв.м, приміщення гаражів площею 182,5кв.м., стрілочного переводу, естакади, під`їзної залізничної колії 211пог.м., майданчика з твердим покриттям, 10100кв.м., благоустрою площею 200кв.м.. Мета оцінки згідно п.1.3 договору - визначити ринкову вартість об`єкта оцінки для реалізації через аукціон.

Так, на виконання умов вищевказаного договору оцінювачем Карпенком О.В. проведено оцінку об`єкта приватизації, за результатами якої складено висновок про вартість об`єкта приватизації. Відповідно до висновку ринкова вартість майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо", що розташований по АДРЕСА_1 становить 1074100,00грн. з ПДВ. Звіт підписаний оцінювачем Карпенко О.В. , директором ТОВ "Подільська незалежна оцінка" та затверджений головою Хмельницької обласної ради М.В.Дерикотом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно протоколу №2 щодо визначення переможця на право проведення експертної оцінки майна та послуги зі страхування нерухомого майна об`єктів спільної власності територіальних громад області від 10.02.2011р., суб`єктами оціночної діяльності, які мають право проводити експертну оцінку майна об`єктів спільної власності територіальних громад області, було визначено: ПП Калинюк В.О., ТОВ "Есперт", Хмельницьку обласну товарну біржу.

Тобто, з огляду на викладене вбачається, що договір на проведення незалежної оцінки від 02.11.2012р. був укладений із товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська незалежна оцінка", яке не наділено правом проведення експертних оцінок майна спільної власності територіальних громад області, що суперечить положенням Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики оцінки майна, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003р..

За приписами ч.1 ст.8 "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які, зокрема, встановлюють ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни об`єкта (ч.4 ст.17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)").

Наведені положення закону дають підстави для висновку про порушення на стадії підготовки спірного об`єкта до аукціону порядку визначення початкової ціни цього об`єкта на аукціоні, що свідчить про відсутність на стадії початку торгів легітимного висновку про вартість майна, і, відповідно, достовірної початкової ціни об`єкта малої приватизації.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", аукціон проводиться відповідним органом приватизації або уповноваженою ним особою. Проведення аукціону з продажу об`єкта малої приватизації здійснюється в порядку, встановленому Фондом державного майна України. Уповноважена особа діє відповідно до угоди з органом приватизації, яка повинна передбачати, зокрема, початкову ціну об`єкта приватизації і порядок її зниження.

Продаж об`єктів на аукціоні за методом зниження ціни здійснюється за рішенням державного органу приватизації у разі, якщо об`єкти не продані на аукціоні, конкурсі. Орган приватизації складає переліки об`єктів, не проданих або знятих з аукціону, конкурсу, та приймає рішення про їх подальший продаж (ст.18-1 вищевказаного Закону).

Згідно Програми приватизації об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області на 2011-2015 роки, органом приватизації є Хмельницька обласна рада.

Судом встановлено, що договором №145 про надання послуг по виконанню делегованих повноважень з приватизації об`єктів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області від 22.10.2012р., Хмельницька обласна рада доручила, а Хмельницька філія Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" взяла на себе обов`язок надавати послуги по виконанню делегованих повноважень з приватизації об`єкта, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області, а саме: майновий комплекс Славутського паливного складу КП "Облпаливо", в т.ч. адмінбудинок, площею 66,4кв.м, будівлі гаража площею 182,5кв.м., під`їзна залізнична колія 211пог.м., майданчика з твердим покриттям 10000кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, визначеним Програмою, шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу, на умовах передбачених чинним законодавством України, цим договором та Програмою.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що виконавець зобов`язується надати комплекс послуг по організації приватизації майна на конкурентних засадах згідно з чинним законодавством України, надавати потенційним покупцям за їх рахунок інформаційні послуги, що стосуються купівлі майна, умов участі в аукціонах, порядку розрахунків, інші послуги, пов`язані з приватизацією майна та забезпечити прийом заявок від потенційних покупців.

Згідно п.2.2 договору, при виконанні цього договору виконавець зобов`язується, зокрема: провести експертну оцінку майна; здійснити публікацію про майно, що реалізується за конкурсом у місцевій пресі та інших засобах масової інформації; приймати заявки на участь в торгах від потенційних покупців; здійснити організацію продажу майна на торгах у відповідності з чинним законодавством України; оформити протокол аукціону; укласти з переможцем торгів (конкурсу) посвідчений договір купівлі-продажу майна.

Відповідно до п.п.3.2, 3.3 договору, при необхідності уцінка майна проводиться відповідно до вимог чинного законодавства України. Якщо майно не продано на повторних торгах, воно знімається з продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, що майновий комплекс виставлявся на аукціон 12.12.2012р., проте реалізація лота не відбулася, в зв`язку з відсутністю заявок на аукціон.

Надалі, на підставі висновку постійної комісії з питань власності, приватизації та інвестицій Хмельницької обласної ради та листа голови Хмельницької обласної ради від 12.12.2012р., ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" 09.01.2013р. було проведено аукціон з продажу майнового комплексу, на якому початкова ціна продажу зменшена на 30% і визначена у розмірі 751870,00грн.. Переможцем аукціону (покупцем) став ОСОБА_1.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об`єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об`єктів в установленому законом порядку здійснюється обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях.

При цьому, як встановлено судом, всупереч вищевказаним вимогам Закону, ст.18-1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", умовам п.п.3.2, 3.3 договору №145 про надання послуг по виконанню делегованих повноважень з приватизації об`єктів, що перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області від 22.10.2012р., об`єкт приватизації не був знятий з продажу.

Також, як свідчать матеріали справи, Хмельницькою обласною радою як органом приватизації не приймалось на пленарних засіданнях будь-яких рішень щодо подальшого продажу майнового комплексу Славутського паливного складу КП "Облпаливо" та зниження його початкової ціни на 30 %.

При цьому, Висновок постійної комісії з питань власності, приватизації та інвестицій Хмельницької обласної ради та лист заступника голови Хмельницької обласної ради від 12.12.2012р. №2451/01-15 не можуть вважатись належним доказом наявності рішення органу приватизації щодо подальшого продажу комплексу та зниження його початкової ціни, зважаючи на те, що згідно ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" постійні комісії ради є лише органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", аукціон, конкурс може бути припинено і об`єкт знімається з торгів, конкурсного відбору на вимогу будь-кого з його учасників або органу приватизації у випадках, коли, зокрема, істотно порушувались правила оголошення та проведення аукціону, конкурсу, передбачені цим Законом; зазначені порушення можуть бути підставою для визнання судом недійсними угод, укладених на аукціоні, конкурсі.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу комплексу від 30.04.2013р., укладений між Хмельницькою обласною радою, від імені якої діяла ХФ ТБ "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 , не відповідає вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1891 від 10.12.2003, а тому у відповідності до ст.215 ЦК України підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Водночас, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з підстав пропуску прокурором строку позовної давності, про застосування якого заявлено ОСОБА_1.

Так, Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), яка в силу приписів статті 257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 19.04.2017р. у справі №405/4999/15-ц та постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. у справі №367/6105/16-ц, від 20.11.2018р. у справі №372/2592/15, від 06.06.2018р. у справі №372/1387/13-ц, від 22.05.2018р. у справі №369/6892/15-ц, від 22.05.2018р. у справі №469/1203/15-ц, від 05.06.2018р. у справі №359/2421/15-ц, від 30.05.2018р. у справі №367/2271/15-ц, від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16 та від 30.05.2018р. у справі №359/2012/15-ц.

У застосуванні зазначених положень слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018р. у справі №907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №362/44/17.

Слід також зазначити, що оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за діяльність її органів, прийняття нормативно-правових актів не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11.05.2016р. у справі №910/3723/14 та Верховний Суд у постанові від 10.05.2018р. у справі №914/1708/17, від 22.05.2018р. у справі № 922/1084/17 та від 19.11.2019р. у справі №910/16827/17.

При цьому, прокурор приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов`язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.

З матеріалів справи вбачається, що у поданому відзиві на позов, ОСОБА_1 просить про застосування позовної давності до поданого позову в порядку ст.267 ЦК України.

Також, при розгляді даної справи до Господарського суду Хмельницької області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування строків позовної давності, зміст якого аналогічний заявленому клопотанню про застосування строків позовної давності, викладеному у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у квітні 2016 року Прокуратура Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради звернулася до суду з позовом №05/2-1232-16 від 26.04.2016р. до товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" (ТБ "УЗТБ "Придніпровська") в особі Хмельницької філії ТБ "УЗТБ "Придніпровська", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна цілісного майнового комплексу об`єктів нерухомого майна Славутського паливного складу: будівлі автовагової з адмінкімнатами, загальною площею 66,4кв.м; гаражів, загальною площею 182,5кв.м; стрілочний перевод; естакаду - 73п.м.; підїзну залізничну колію - 211п.м.; майданчик з твердим покриттям 10100кв.м.; благоустрій (асфальт) 200кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , укладений 30.04.2013р. №460.

Зокрема, рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2016р. по справі №982/1182/16-ц позов прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна цілісного майнового комплексу об`єктів нерухомого майна Славутського паливного складу: будівлі автовагової з адмінкімнатами, загальною площею 66,4кв.м; гаражів, загальною площею 182,5кв.м; стрілочний перевод; естакаду - 73п.м.; підїзну залізничну колію - 211п.м.; майданчик з твердим покриттям 10100кв.м.; благоустрій (асфальт) 200кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , укладений 30.04.2013р. №460. В подальшому рішення неодноразово змінювалося.

Тобто, з даного рішення та позовної заяви прокуратури вбачається, що прокурор в межах строку позовної давності звертався до суду про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу майнового комплексу, що предметом даного спору.

Надалі, вказаний позов прокуратури розглядався в порядку цивільного судочинства, судами усіх трьох інстанцій двічі.

Останньою постановою Верховного Суду від 31.07.2019р. у справі №682/1182/16-ц провадження у справі було закрито у зв`язку з тим, що даний спір слід розглядати у порядку господарського судочинства.

Оскільки, порушення прав позивача було предметом судового розгляду в іншій справі №682/1182/16-ц, то прокуратурі та позивачу було відомо про таке порушення ще на час звернення з позовом у цій справі. Зазначене свідчить про те, що строк позовної давності при зверненні 06.12.2019р. прокурора з даним позовом від 05.12.2019р. №05/1-132-16 до Господарського суду Хмельницької області сплив.

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше, як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм права, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Отже, подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позовної заяви), не перериває перебігу позовної давності.

За змістом ст.267 ЦК України, сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі №922/1467/19, від 27.08.2020р. у справі №922/1948/19,тощо.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статті 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Частиною 5 ст.267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16, від 24.09.2019р. у справі №922/1151/18 та у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі №922/1467/19.

Таким чином, у випадку, якщо прокурором пред`явлено позов в інтересах держави у зв`язку із вчиненням порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, момент початку перебігу строку позовної давності повинен відліковуватися з моменту коли про порушення прав або про особу, яка їх порушила дізнався або мав можливість дізнатися відповідний орган державної влади.

Враховуючи викладене, доводи прокуратури щодо переривання строку позовної давності у зв`язку з поданням аналогічної позовної заяви 27.04.2016р. в порядку цивільного судочинства, відхиляються судом.

Разом з тим, прокурор має право, враховуючи конкретні обставини справи, у тому числі вчинення порушення тим органом, на який покладено владні повноваження в цій сфері, просити суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у поданому 06.12.2019р. позові від 05.12.2019р. №05/1-132-16 до Господарського суду Хмельницької області Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради просив також, зокрема у п.1 прохальної частини позовної заяви визнати поважними причини пропущення позовної давності за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та повернення майна у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради та поновити її.

При цьому, у оскарженому рішенні місцевого господарського суду, судом взагалі не надано оцінку вказаному клопотанню прокурора про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Зокрема, обґрунтовуючи клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності прокурор посилається на те, що 27.04.2016р. прокуратурою області пред`являвся аналогічний позов в порядку цивільного судочинства, який двічі розглядався судами усіх трьох інстанцій. Останньою постановою Верховного суду від 31.07.2019р. у справі №682/1182/16-ц провадження у справі за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради до товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ОСОБА_1 закрито на тій підставі, що справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

На виконання вимог ч.ч.1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура області двічі (27.09.2019р. та 24.10.2019р.) зверталась із листами №05/1-518вих-19 та №05/1-550вих-19 до Хмельницької обласної ради щодо пред`явлення до суду позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та повернення майна у комунальну власність.

Листами №1734/01-15 від 07.10.2019р. та №1847/01-15 від 28.10.2019р. Хмельницька обласна рада повідомила, що такий позов не пред`являла у зв`язку з відсутністю в кошторисі на поточний рік відповідних видатків на сплату судового збору та відсутністю в обласній раді матеріалів перевірки з даних питань.

Викладені вище причини не звернення позивача до суду не є такими, що обґрунтовують його бездіяльність. Більш того, факт тривалого не звернення позивача - Хмельницької обласної ради до суду в інтересах спільних територіальних громад сіл, селищ та міст Хмельницької області із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації та повернення його в комунальну власність свідчить про нездійснення Хмельницькою обласною радою повноважень, передбачених ч.2 ст.10, ст.18- 1, ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані вище обставини підтверджується зібраними по справі відповідними доказами.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано, що прокурором причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов`язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від нього, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю, зокрема, з фактом прийняття Славутським міськрайонним судом Хмельницької області відповідної позовної заяви Прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу, та її розгляду судом впродовж певного строку до закриття провадження у справі.

Застосовуючи наведені вище положення ЦК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, враховуючи характер спірних правовідносин, керуючись засадами здійснення господарського судочинства, з огляду на дійсне порушення прав та законних інтересів прав позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання причин пропуску прокурором строків позовної давності поважними.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені обставини, а також зібрані по справі відповідні матеріали, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.129 Конституції України, для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, строк прокурором пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

З огляду на викладене, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також, принцип справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про поважність причин пропуску позивачем строків позовної давності, необхідність поновлення строку позовної давності та, відповідно, задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу Славутського паливного складу (будівлі автовагової з адмінкімнатами загальною площею 66,4кв.м., гаражів загальною площею 182,5кв.м.), а також стрілочний перевод, естакаду 73п.м., під`їзну залізничну колію - 211м.п., майданчик з твердим покриттям - 10100кв.м., благоустрій - (асфальт) - 200кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , укладений 30.04.2013р. між Хмельницькою обласною радою від імені якої, на підставі договору про виконання делегованих повноважень, діяла Хмельницька філія Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований у реєстрі за №460.

Згідно ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Також, у позовній заяві про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р. прокуратурою Хмельницької області заявлялась вимога зобов`язати ОСОБА_1 повернути у комунальну власність майновий комплекс Славутського паливного складу шляхом підписання акту прийому-передачі.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність майновий комплекс Славутського паливного складу шляхом підписання акту прийому-передачі, судом враховується, що така позовна вимога є похідною від основної позовної вимоги - про визнання договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р недійсним.

З огляду на те, що ОСОБА_1 набув право власності на майно за договором купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р. та який визнано недійсним судом колегія судді апеляційної інстанції вважає за належне задоволити похідну позовну вимогу - про зобов`язання ОСОБА_1 повернути у комунальну власність майновий комплекс Славутського паливного складу шляхом підписання акту прийому-передачі відмовити у зв`язку з задоволенням основної вимоги.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак наявні правові підстави для її задоволення.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північно - західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури слід задовольнити, в свою чергу, керуючись п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2020р. у справі №924/1276/19 слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р. та зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно у комунальну власність задовольнити.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.11.2020р. у справі №924/1276/19 скасувати. Прийняти нове судове рішення.

Позов Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Хмельницької обласної ради до Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 30.04.2013р. та зобов`язання ОСОБА_1 повернути майно у комунальну власність задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу Славутського паливного складу (будівлі автовагової з адмінкімнатами загальною площею 66,4кв.м., гаражів загальною площею 182,5кв.м.), а також стрілочний перевод, естакаду 73п.м., під`їзну залізничну колію - 211м.п., майданчик з твердим покриттям - 10100кв.м., благоустрій - (асфальт) - 200кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , укладений 30.04.2013р. між Хмельницькою обласною радою від імені якої, на підставі договору про виконання делегованих повноважень, діяла Хмельницька філія Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" та ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., зареєстрований у реєстрі за №460.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути до комунальної власності - у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області в особі Хмельницької обласної ради майновий комплекс Славутського паливного складу (будівлі автовагової з адмінкімнатами загальною площею 66,4кв.м., гаражів загальною площею 182,5кв.м.), а також стрілочний перевод, естакаду 73п.м., під`їзну залізничну колію - 211м.п., майданчик з твердим покриттям - 10100кв.м., благоустрій - (асфальт) - 200кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 шляхом підписання акта приймання-передачі.

Стягнути з Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" (03067, м.Київ, провулок Західний, буд.3-Д. кім.5, ідентифікаційний код 35249588) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) 6599грн. 53коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) 6599грн. 53коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" в особі Хмельницької філії Товарної біржі "Універсальна земельна товарна біржа "Придніпровська" (03067, м.Київ, провулок Західний, буд.3-Д. кім.5, ідентифікаційний код 35249588) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) 9899грн. 29коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ) 9899грн. 29коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Хмельницької області.

6. Справу №924/1276/19 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" січня 2021 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.