-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Провадження № 1-кп/537/26/2021
Справа № 536/1112/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.2021 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , запасних присяжних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участі секретаря ОСОБА_8 , прокурора ОСОБА_9 , представника потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 , обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисників адвоката ОСОБА_14 , адвоката ОСОБА_15 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 01.02.2019 року за №12019170220000064 по обвинуваченню
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бутейки Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,
в с т а н о в и в :
Судом присяжних Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області у складі суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
До Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_13 та його захисників адвоката ОСОБА_15 , адвоката ОСОБА_14 про зміну обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, із покладенням обов`язків, визначених в ч.5 ст.194 КЗпП. В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_13 позитивно характеризується за місцем проживання, на підтвердження подано письмові пояснення ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Також ОСОБА_13 має стійки соціальні зв`язки. Це підтверджено тим фактом, що ОСОБА_13 до затримання працював, займався сільськогосподарською діяльністю, мав житло, одружений на ОСОБА_22 , з якою має спільну дитину, а також ще має спільну дитину з іншою жінкою ОСОБА_23 , яку допомагав виховувати та утримувати. Також у висновку судової психіатричної експертизи, наданою стороною обвинувачення, зазначено, що сім`я є головним у житті обвинуваченого ОСОБА_13 , при цьому експертами не було встановлено, що обвинувачений схильний до обману, приховуванню певних обставин. ОСОБА_13 не тиснув на свідків та потерпілих. Наведене вказує на відсутність ризиків, які могли дати підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_13 може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме ухилитися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин менш суворий запобіжний захід як домашній арешт може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_13 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 та його захисники адвокати ОСОБА_15 , ОСОБА_14 підтримали подане клопотання про зміну запобіжного заходу з викладених у ньому підстав.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 з тримання під вартою на домашній арешт. Зазначив, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи із застосуванням насильства та тяжкого злочину проти громадської безпеки, може ухилитися від виконання процесуальних обов`язків, покладених на нього як обвинуваченого. При обранні запобіжного заходу було враховано наявність підстав, передбачених ст.177, ст.178 КК України, і по даний час ці обставини не змінились. Неможливо запобігання наявним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування до обвинуваченого менш суворих запобіжних заходів.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_12 підтримав позицію прокурора, просив відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обраного відносно ОСОБА_13 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, попередити ризики вчинення ним дій, визначених в ч.1 ст.177 КПК України.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, суд встановив наступне.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.02.2019 року обрано відносно ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 діб, який обчислювати з 16 год. 00 хв. 01 лютого 2019 року до 16 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.03.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 квітня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.04.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 травня 2019 року.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.05.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 строком на 60 днів на період досудового розслідування, з 18 год. 00 хв. 29.05.2019 року по 18 год. 00 хв. 27 липня 2019 року.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 26.07.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 до 23 вересня 2019 року включно.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.09.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на 60 діб, до 17 листопада 2019 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на 60 діб, до 10 січня 2020 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.01.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на 60 діб, до 01 березня 2020 року.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.02.2020 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обрано відносно обвинуваченого ОСОБА_13 на 60 діб, до 26 квітня 2020 року.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.04.2020 року обвинуваченому ОСОБА_13 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 21.04.2020 р. по 19.06.2020 р.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.06.2020 року обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 15.06.2020 р. по 13.08.2020 р.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.08.2020 року обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 04.08.2020 р. по 02.10.2020 р.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.09.2020 року обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 25.09.2020 р. по 23.11.2020 р.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 30.10.2020 р. по 28.12.2020 р.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.12.2020 року обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 11.12..2020 р. по 08.02.12.2021 р. включно.
Відповідно до ст.177КПКУкраїни метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183КПКУкраїни передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст.29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року.
У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
При обранні та продовженні щодо обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу тримання під вартою, суд з дотриманням положень ст.177, ст.178, ст.183, ст.181, ст.194 врахував, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, один з яких є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Зі змісту ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області про обрання запобіжного заходу тримання під вартою від 04.02.2019 року вбачається встановленою обґрунтованість підозри ОСОБА_13 у вчиненні інкримінуємого йому злочину.
Також суд врахував і особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який раніше не судимий, має задовільний стан здоров`я, не перебуває на обліку в психоневрологічному чи неврологічному диспансері, до затримання працював, одружений на ОСОБА_22 , з якою має спільну дитину. Разом з тим під час перебування в зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_13 народилась дитина від іншої жінки ОСОБА_23 . Цей факт вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків зі своєю сім`єю, а відповідно і наявність ризику переховуватися від суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КК України.
ОСОБА_13 негативно характеризується за місцем свого проживання, як особа схильна до конфліктів та застосування насильства до сусідів. Сторона захисту не заявила клопотання про допит свідків в судовому засіданні, для перевірки їх показань з приводу характеристик обвинуваченого. Наведені факти вказують на наявність ризиків незаконного впливу обвинуваченим на потерпілих та свідків, передбачених п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо доводів обвинуваченого та його захисників про відсутність вказаних ризиків, суд зазначив, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_13 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
В ст. 201 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
З дотриманням положень ч.1, ч.2 ст. 201 КПК України, обвинувачений ОСОБА_13 , його захисники адвокат ОСОБА_15 , адвокат ОСОБА_14 звернулися до суду з клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_13 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
В обґрунтування необхідності змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт було зазначено, що обвинувачений ОСОБА_13 характеризується позитивно зі сторони осіб, які з ним спілкувалися, ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та має стійкі соціальні зв`язки із сім`єю.
Однак за відсутності відповідного клопотання, суд не мав можливості допитати названих стороною захисту осіб, для перевірки їх показань щодо характеристик обвинуваченого. Тому суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_13 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід.
Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не відпали.
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вищеперерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.
До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов`язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду. ОСОБА_13 до затримання не проживав за місцем своєї реєстрації, не подав суду документів про належність йому на праві власності нерухомого майна. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_13 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд критично відноситься к доводам обвинуваченого та його захисників про те, що більш м`який запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, запобігти можливості настання ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. А тому не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий домашній арешт.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 198, 201, 376, 492 КПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_13 та йогозахисників адвоката ОСОБА_14 ,адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_13 з тримання під вартою на домашній арешт.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали складений 25.01.2021 року о 08 год. 00 хв.
головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
присяжні ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
скопійовано
-
скопійовано
-
