ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 р. Справа № 480/4743/20Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/4743/20

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Сумській області

до Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ

Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДПС у Сумській області, позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" (далі по тексту ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909", відповідач), в якій просило суд надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням суду, що набрало законної сили стягнуто з ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" борг в сумі 416 633,91 грн, який підприємством не сплачено, внаслідок чого складений акт опису майна у податкову заставу від 06.06.2018 № 16 на загальну суму 369 799,62 грн. Враховуючи повернення направлених інкасових доручень без виконання та наявність у приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" несплаченого податкового боргу на загальну суму 607 069,62 грн, з посиланням на приписи п.95.3 ст.95 ПК України стверджувало про наявність підстав для надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 рокупо справі № 480/4743/20, прийнятим в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" про надання дозволу на погашення суми податкового боргузадоволено.

Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" у розмірі 607 069,62 грн, за рахунок коштів такого платника, отриманого від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 рокупо справі № 480/4743/20.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги із посиланням на вимоги абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87, підпунктів 88.1, 88.2 статті 88, підпунктів 20.1.19 пункту 20.1 статті 20, пунктів 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стверджує, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. Враховуючи, що відносно суми заборгованості, яка складається із штрафної санкції у розмірі 71156,54 грн та пені у розмірі 135599,31 грн, відсутнє судове рішення про його стягнення, реалізація права позивача на звернення до суду про надання дозволу на погашення цієї суми заборгованості за рахунок майня боржника, що перебуває у податковій заставі, на суму 607069,62 грн є неможливою, що, як наслідок, повинно зумовити відмову в задоволенні позову.

Також, вважає передчасним висновок суду щодо здійснення позивачем всіх необхідних заходів, що передували зверненню до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки доказів про надіслання інкасових доручень на всі відкритті розрахункові рахунки підприємства податковим органом не надано.

Крім того, на думку апелянта, розгляд справи всупереч положенням ч.7 ст. 283 КАС України відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незважаючи на наявність клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача, оскільки вказана справа становить значний суспільний інтерес та має значення для відповідача та регіону щодо пільгового перевезення пасажирів Шосткинського району Сумської області.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що судом не було перевірено на момент ухвалення судового рішення розмір боргу та надано дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 607 069,62 грн, що значно перевищує суму боргу, яка існувала станом на 09.10.2020 року. Так, факт погашення частини боргу в розмірі 151912,72 грн на час ухвалення рішення підтверджується відповідними платіжними дорученнями та актами вилучення готівки, наслідком чого повинно бути виключення вказаної суми із загальної суми боргу.

Відповідач, у надісланих відзивах на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що станом на 01.06.2020 року відповідач мав податковий борг в сумі 607092,62 грн, який виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, самостійно визначених відповідачем у поданих ним податкових деклараціях та визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях. З огляду на те, що відповідачем в добровільному порядку не погашалася заборгованість, а заходи, спрямовані на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача не призвели до погашення податкового боргу, вважає звернення до суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, обґрунтованим та правомірним. Вказав на те, що на даний час за відповідачем, з урахуванням сплати з червня по листопад 2020 року до бюджету 147 249,72 грн в рахунок погашення податкового боргу, за ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" обліковується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 459 819, 90 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 КАС Українисуд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18-22).

Станом на 01.06.2020 року відповідач мав заборгованість на загальну суму607 069,62 грн, яка виникла внаслідок несплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) основного платежу в сумі 400 315,77 грн, штрафних санкцій - 71 156,54 грн, пені - 135 599,31 грн, що підтверджується розрахунком податкової заборгованості (а.с. 9-17).

З метою погашення податкового боргу, позивач сформував податкову вимогу від 12.10.2017 № 4885-17 на суму 260 626,52 грн (а.с. 24), яка була направлена на податкову адресу відповідача, проте сума боргу залишилась не сплаченою. В подальшому сума заборгованості лише збільшувалася.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 480/4025/18 (а.с. 25-27) задоволено адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909"про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 416 633,91 грн (а.с. 25-27).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ГУ ДФС у Сумській області від 23.05.2018 № 41 здійснено опис майна, що перебуває у власності Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" (а.с.28). На підставі вказаного рішення складено акт опису майна від 06.06.2018 № 16 на загальну суму 369 799,62 грн (а.с. 29-30). Податкова застава була внесена в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом від 08.06.2018 № 55955906 (а.с. 31).

На виконання рішення суду позивач направив до банків, що обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення від 01.03.2019 № 10, від 06.03.2019 № 28, від 05.03.2019 № 22, від 07.03.2019 № 34, від 18.03.2020 №№ 2762, 2763, від 17.03.2020 №№ 2758, 2760, від 19.03.2020 №№ 2766, 2765, 2764, від 20.03.2020 № 2768, 2767, які були повернуто без виконання (23, 33-39).

Стверджуючи, що заходи стягнення, вжиті позивачем, не призвели до погашення підприємством податкового боргу, ГУ ДФС у Сумській області, керуючись пунктами 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст.95 ПК України, звернулося до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено усі необхідні заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, однак, зазначене не призвело до погашення суми податкового боргу, а тому наявні підстави для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначенихстаттею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.16.1.4п.16.1ст.16 Податкового кодексу України(далі по тексту - ПК України) платники податків обтяжені обов`язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п.54.1ст. 54 ПК України,крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

На виконання п.57.1ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За визначенням п.61.1ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.14.1.175п.14.1ст.14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.59.1ст.59 ПК Україниу разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йомуподаткову вимогувпорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи зі змісту п. 59.5ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За приписами п. 87.9ст.87 ПК Україниу разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно достатті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Нормами пп.20.1.19 п.20.1ст.20 ПК України визначено, щоконтролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.87.2ст.87 ПК Україниджерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів88.1та 88.2 ст.88 ПК Україниз метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У розумінні пп.14.1.155п.14.1ст. 14 ПК Україниподаткова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За приписами пп. 89.1.1, 89.1.2 п. 89.1ст.89вказаногоКодексуправо податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків уподатковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з п.89.2ст.89 ПК України,з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбаченихпунктом 89.5цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно доЗакону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Відповідно до п.89.3ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннямистатті 95 ПК України.

У відповідності до п.95.1ст.95 ПК Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п.95.2ст.95 ПК України).

Виходячи зі змісту п.95.3. ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Матеріалами справи підтверджено, щонаправлення на податкову адресу відповідача податкової вимоги від 12.10.2017 № 4885-17 на суму 260 626,52 грн (а.с. 24), яка є чинною та нескасованою станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (доказів зворотного відповідачем не надано) не призвело до погашення податкового боргу ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909", а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 480/4025/18 задоволено адміністративний позов про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 416 633,91 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач дотримався встановленої ПК України процедури погашення заборгованості платника податків, попередньо скориставшись правом на стягнення заборгованості в судовому порядку, закріпленим в пп.20.1.19п.20.1ст. 20 ПК України.

Згідно з ч.5ст.124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до положень ч.ч.2 та 4ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначене рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 480/4025/18 є обов`язковим для виконання, а звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909"за рахунок майна останнього, яке перебуває у податковій заставі, є необхідною умовою виконання зазначеного судового рішення.

Крім того, у зв`язку з несплатою коштів за вказаним рішенням суду, ГУ ДФС у Сумській області від 23.05.2018 № 41 було складено акт опису майна від 06.06.2018 № 16 на загальну суму 369 799,62 грн (а.с. 29-30).

Слід відмітити, що опис майна у податкову заставу було погоджено з платником податків ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909", про що свідчить відповідний підпис представника відповідача на акті № 16 від 06.06.2018 року.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач погодився з передачею у податкову заставу майна, надання дозволу на продаж якого є предметом позову у даній справі.

На виконання рішення суду позивач направляв до банків, що обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення.

З даного приводу апелянт зазначив, що інкасові доручення (розпорядження) від 17.03.2020 №2758, від 18.03.2020 № 2762, від 19.03.2020 №№ 2765, 2764, від 20.03.2020 № 2768, 2767 не містять доказів повернення банківською установою без виконання, що свідчить про передчасний висновок суду про вчинення позивачем всіх необхідних заходів, що передували зверненню до суду з даним позовом.

Проте, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що матеріалами справи підтверджено повернення семи інкасових доручень без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника на протязі двох років: від 01.03.2019 № 10, від 06.03.2019 № 28, від 05.03.2019 № 22, від 07.03.2019 № 34, від 18.03.2020 №2763, від 17.03.2020 № 2760, 19.03.2020 № 2766 (всі на суму 416 633,91 грн, яка була стягнута до бюджету рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі № 480/4025/18), що є підтвердженням вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з рахунку ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" впродовж двох років.

Посилання апелянта на те, що інкасові доручення від 05.03.2019 № 22, від 07.03.2019 № 34 повернуті банківською установою у зв`язку з тим, що реквізит «Код платника» вказано невірно, а не через відсутність коштів, не спростовує відсутність коштів на рахунках платника податку в цей період, крім того, в зазначених інкасових дорученнях на ту ж суму, що і вищенаведені (416 633,91 грн), міститься по дві відмітки уповноваженої особи банку про повернення доручення (розпорядження) без виконання у зв`язку з тим, що реквізит «Код платника» вказано невірно, а також у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.33).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач вчинив необхідні дії, спрямовані на примусове списання грошових активів з рахунку відповідача, які не призвели до погашення податкового боргу, оскільки станом на 01.06.2020 року відповідач мав податковий борг в сумі 607092,62 грн, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Разом з цим, в апеляційній скарзі відповідач не заперечує наявність заборгованості, однак вважає, що позивачем не може бути реалізовано право на звернення до суду про надання дозволу на погашення цієї суми заборгованості за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі, передбачене ст. 95 Податкового кодексу України, з огляду на відсутність рішення суду щодо всієї суми наявного податкового боргу та зменшення загальної суми боргу на 151912,72 грн внаслідок сплати вказаної суми податкового боргу згідно платіжних доручень та актів вилучення готівки.

Доводи апелянта щодо відсутності рішення суду щодо всієї суми наявного податкового боргу, не є підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки податковий борг за визначенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України як узгоджене грошове зобов`язання, не сплачене платником податків у встановлений цим Кодексом строк може включати і непогашену пеню, нараховану у порядку, визначеному цим Кодексом, і нараховані штрафні санкції.

Відповідачем не заперечується, що на час звернення позивача з позовом податковий борг був узгоджений та складав 607 069, 62 грн, з яких: основний платіж - 400 313,77 грн, штрафна санкція - 71 156,54 грн та пеня - 135 599,31 грн).

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що сума податкового боргу не є сталою та може змінюватись, а саме, збільшитись внаслідок виникнення нової заборгованості, нарахування штрафних санкцій та пені або зменшитись за рахунок часткової сплати суми боргу, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, не було враховано судом першої інстанції.

Так, з приводу наявного податкового боргу позивача колегія суддів зазначає, що станом на дату подачі позовної заяви сума податкового боргу становила 607 069,62 грн., проте, з червня по листопад 2020 року в рахунок погашення податкового боргу відповідачем сплачено 147249, 72 грн, що підтверджується долученими до апеляційної скарги платіжними дорученнями та актами про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків та не заперечується контролюючим органом.

Щодо наданого апелянтом акту № 6 про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 24.06.2020 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 24.06.2020 року у ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" вилучено 10 000,00 грн, які зараховані на погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100). У надісланому відзиві на апеляційну скаргу позивачем підтверджено, що вказана сума була зарахована на погашення недоїмки за податковою декларацією № 924235472 від 16.11.2017 року в порядку календарної черговості.

Також, відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 22.07.2020 року на підставі акту № 7 про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 22.07.2020 року у відповідача вилучено 10 000,00 грн, які зараховані на погашення недоїмки за податковими деклараціями № 924235472 від 16.11.2017 року в сумі 228,77 грн та № 9268955552 від 15.12.2017 року в сумі 9 771,23 грн в порядку календарної черговості.

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 21.08.2020 року на підставі акту № 10 про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 20.08.2020 року у відповідача вилучено 10 000,00 грн, які зараховані на погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100), а саме погашення недоїмки за податковими деклараціями № 9268955552 від 15.12.2017 року в сумі 4 670,77 грн. та № 9296084766 від 18.01.2018 року в сумі 5 329,23 грн. в порядку календарної черговості.

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 31.08.2020 року відповідачем сплачено до бюджету 5 000,00 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100), що підтверджується платіжним дорученням №108779748 від 31.08.2020 року на суму 5 000,00 грн. Вказана сума була зарахована на погашення недоїмки за податковою декларацією №9296084766 від 18.01.2018 року в порядку календарної черговості.

З приводу наявного в матеріалах справи акту №12 про вилучення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 18.09.2020 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 18.09.2020 року у відповідача вилучено 15 000,00 грн, які зараховані на погашення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100), а саме: недоїмки за податковими деклараціями № 9296084766 від 18.01.2018 року в сумі 4 707,77 грн та № 9023629042 від 16.02.2018 року в сумі 10 292,23 грн в порядку календарної черговості.

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 01.10.2020 року відповідачем сплачено до бюджету 1 419,72 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 7499 від 01.10.2020 року на суму 1 419,72 грн. Вказана сума була зарахована на погашення недоїмки за податковими деклараціями № 9023629042 від 16.02.2018 року в сумі 928,77 грн. та № 9048030047 від 19.03.2018 року в сумі 490,95 грн. в порядку календарної черговості.

Відповідно до витягу з інтегрованої картки платника податків 09.10.2020 року відповідачем сплачено до бюджету 95 493,00 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100), що підтверджується платіжним дорученням № 7501 від 09.10.2020 року на суму 95 493,00 грн. Зазначена сума була зарахована на погашення недоїмки: за податковою декларацією № 9048030047 від 19.03.2018 року в сумі 10 392,05 грн.; за податковою декларацією № 9073684398 від 20.04.2018 року в сумі 14 732,00 грн.; за податковою декларацією № 9096809571 від 18.05.2018 року в сумі 12 983,00 грн; за податковою декларацією № 9123385822 від 19.06.2018 року в сумі 5 945,00 грн; за податковою декларацією № 9148390426 від 18.07.2018 року в сумі 8 952,00 грн; за податковим повідомленням-рішенням № 0037161207 від 25.07.2018 року в сумі 1 047,22 грн; 2 422,60 грн; 900,64 грн; 486,64 грн; 486,64 грн; 109,32 грн; 114,76 грн; 163,18 грн; 208,64 грн; 273,34 грн; 258,5 грн. 10,8 грн.; 3 353,76 грн та 1 106,29 грн; за податковою декларацією № 9173316308 від 16.08.2018 року в сумі 5 198,88 грн; по пені в сумі 1 981,07 грн; 828,74 грн; 3 535,72 грн; 86,03 грн; 2 819,19 грн; 2 824,31 грн; 1 593,18 грн; 552,37 грн; 1 647,27 грн; 706,25 грн; 388,46 грн; 372,23 грн; 370,05 грн; 925,25 грн; 1 857,21 грн; 502,78 грн; 36,55 грн; 2 300,44 грн; 1 494,97 грн та 2 012,31 грн.

Також, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу позивач додатково зазначив, що з відповідача стягнуто 02.11.2020 року 282,00 грн та 11.11.2020 року 55,00 грн, які зараховані на погашення недоїмки за податковою декларацією №9173316308 від 16.08.2018 року в сумі 337,00 грн.

Таким чином, враховуючи часткове погашення відповідачем податкової заборгованості в загальній сумі 147249,72 грн, що вбачається з наданих апелянтом платіжних доручень та актів про вилучення готівки та підтверджується податковим органом (позивачем по справі), на даний час за ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" податковий борг, який був заявлений у розмірі 607 069,62 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) зменшився та становить в загальній сумі 459 819,90 грн. (607 069,62 - 147249,72), з них: основний платіж - 290 354,12 грн.; штрафна санкція - 60 700,85 грн.; пеня - 108 764,93 грн.

Отже, колегія суддів зазначає, що податковий борг в сумі 459 819,90 грн відповідачем залишається не сплаченим, а заходи, спрямовані на примусове списання грошових активів, що знаходяться на рахунках відповідача, не призвели до погашення податкового боргу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна ПрАТ «Шосткинське автотранспортне підприємство 15909», яке перебуває у податковій заставі, однак, в частині визначення розміру вважає, що правильним є наявність податкового боргу в сумі 459 819,90 грн, а не 607 069,62 грн, що були зафіксовані податковим органом станом на червень 2020 року.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За визначенням, наведеним у ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС Українивстановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивач, будучи суб`єктом владних повноважень, надав належні докази наявності у ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" несплаченої суми податкового боргу в сумі 459 819,90 грн, а також вчинення податковим органом необхідних дій щодо стягнення коштів з рахунку ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909", а відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині надання дозволу на погашення саме зазначеної суми за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Щодо доводів апелянта про безпідставний розгляд справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін колегія суддів вважає необхідним зазначити, що дана справа не належить до визначених ч.4 ст. 257 КАС України справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, клопотання про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін відповідачем заявлено не було.

Щодо наявного в матеріалах справи клопотання відповідача до суду першої інстанції, в якому останній просив врахувати при розгляді справи перебування підприємства в скрутному фінансовому становищі, колегія суддів зауважує, що матеріали справи (в т.ч. і зазначене клопотання) були досліджені судом першої інстанції, про що зазначено в абзаці п`ятому описової частини судового рішення), з чого слідує вирішення судом першої інстанції зазначеного клопотання.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку в частині задоволення позовних вимог про надання Головному управлінню ДПС у Сумській області дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" за рахунок коштів такого платника, отриманого від продажу майна, що перебуває у податковій заставі, однак, помилково встановив суму наявного у відповідача податкового боргу, колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 рокупо справі № 480/4743/20 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення щодо наявної суми податкового боргу ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" в редакції цієї постановита замінивши в абзаці другому резолютивної частини рішення суму «607 069,62 грн» на належну суму «459 819,90 грн».

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243,250,308,311,315,317, 321, 322, 325,326-328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" - задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі № 480/4743/20 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення щодо наявної суми податкового боргу ПАТ "Шосткинське автотранспортне підприємство 15909" в редакції цієїпостановита замінивши в абзаці другому резолютивної частини рішення суму «607 069,62 грн» на належну суму «459 819,90 грн».

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 року по справі № 480/4743/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова