Провадження № 2/641/419/2021 Справа № 641/7846/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Шелудченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/7846/20

позивач: Харківський міський центр зайнятості

відповідач: ОСОБА_1

про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Харківський міський центр зайнятості звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість наданих соціальних послуг і компенсацію витрат на проїзд в сумі 4 617 грн. 11 коп. та судовий збір в сумі 2 102 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач звернулась до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де згідно її заяви їй надано статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю з 13.11.2019. ОСОБА_1 06.12.2019 року подала заяву про направлення її на професійне навчання за професією «Швачка». Згідно з договором про професійне навчання безробітного № 203919120600002 від 06.12.2019, відповідач була направлена в Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості на професійне навчання за професією «швачка» зі строком навчання 493 години з 09.12.2019 по 20.03.2020 року. Наказом від 20.03.2020 року ОСОБА_1 була відрахована з числа слухачів групи № 84-ХЦ/19 за професією «Швачка» за невиконання вимог освітніх програм навчальних планів. Невиконання ОСОБА_1 встановлених законодавством вимог та умов договору призвело до безпідставної виплати коштів на професійне навчання за період з 09.12.2019 по 19.03.2020 року в сумі 4 535, 11 грн. та компенсації витрат на проїзд за період з 09.12.2019 по 27.12.2019 року у сумі 82, 00 грн., а всього на 4 617, 11 грн. Позивачем було направлено лист-претензію з вимогою добровільно сплатити суму боргу, яка отримана ОСОБА_1 , однак сума коштів відповідачем не повернута.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

ОСОБА_1 звернулася до Харківського міського центру зайнятості, наказом від 13.11.2019 № НТ19113 їй було надано статус безробітного з 06.11.2019 року.

Під час реєстрації в Харківському міському центрі зайнятості відповідачу було роз`яснено чинне законодавство України про зайнятість, надані консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості. Ознайомлено з правами та обов`язками зареєстрованих безробітних, про що свідчить її підпис в Додатку 2 до Індивідуального плану працевлаштування безробітних.

06.12.2019 року ОСОБА_1 подала заяву про направлення її на професійне навчання за професією «Швачка».

Згідно з договором про професійне навчання безробітного № 203919120600002 від 06.12.2019, укладеного між Харківським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 , відповідач була направлена в Харківський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості на професійне навчання за професією «швачка» зі строком навчання 493 години з 09.12.2019 по 20.03.2020 року.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3 Договору у разі припинення професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) Безробітній відшкодовує Центру, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотньому напрямку, проживання у період навчання.

Відповідно до п.п. 3.1.2. п. 3 Договору, якщо безробітній відмовляється добровільно повернути зазначені у пункті 3.1.1. Договору кошти, питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Наказом № 344-З-СНН від 09.12.2019 ОСОБА_1 була зарахована на професійне навчання за професією «Швачка» з 09.12.2019 по 20.03.2020 року зі строком навчання - 493 години.

Наказом № 136-В-СНН від 20.03.2020 року ОСОБА_1 була відрахована з числа слухачів групи № 84-ХЦ/19 за професією «Швачка» за невиконання вимог освітніх програм навчальних планів.

Наказом № 295 від 26.06.2020 року приписано вжити заходів по поверненню ОСОБА_1 коштів, витрачених на професійне навчання за період з 09.12.2019 по 19.03.2020 року у сумі 4535,11грн. та компенсацію витрат на проїзд за період з 09.12.2019 року по 27.12.2019 року у розмірі 82грн.

26.06.2020 року ОСОБА_1 направлена лист-претензія № ХМЦЗ-6780 про повернення коштів протягом 15 календарних днів з дня отримання цього листа, згідно рекомендованого повідомлення № 6101303702248 лист-претензію ОСОБА_1 отримала 06.07.2020 року.

Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначено Законом України «Про зайнятість населення».

Статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 2.2 Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти та науки України від 31 травня 2013 року за № 318/655 (далі - Порядок) визначено, що якщо зареєстрований безробітний виявляє бажання пройти професійне навчання відповідно до результатів наданих послуг з професійної орієнтації, центр зайнятості за місцем реєстрації особи як безробітної укладає з ним договір та видає йому направлення на професійне навчання до навчального закладу за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

Абзацом 2 частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що у разі припинення професійної підготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до пункту п. 2.10 Порядку, у разі припинення безробітним професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) безробітний відшкодовує центру зайнятості, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання.

Поважними причинами дострокового припинення безробітним професійного навчання вважаються:

працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту) або забезпечення роботою самостійно;

поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;

набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням), застосування судом примусового лікування особи;

подання заяви про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або закінчення періоду, визначеного у медичному висновку;

смерть безробітного або визнання його за рішенням суду померлим або безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;

подання довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновком про умови і характер праці;

стан здоров`я безробітного, який має медичні протипоказання щодо продовження навчання за професією (спеціальністю, напрямом або галуззю знань) або працевлаштування за набутою професією (спеціальністю), що підтверджено документально;

призначення безробітній жінці допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами;

переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість;

призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

отримання повістки про призов на навчальні або перевірочні та спеціальні збори у Збройні Сили згідно із Законом України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу";

призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

інші причини, що не залежать від безробітного, підтверджені документально.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд зазначає, що невиконання ОСОБА_1 встановлених законодавством вимог та умов договору призвело до безпідставної виплати коштів на професійне навчання за період з 09.12.2019 по 19.03.2020 року в сумі 4 535, 11 грн., що підтверджується кошторисом витрат, затвердженим Директором Харківського центру ПТО ДСЗ, розрахунком вартості навчання ОСОБА_1 , довідкою про вартість профнавчання для відшкодування коштів та компенсації витрат на проїзд за період з 09.12.2019 по 27.12.2019 року у сумі 82, 00 грн., що підтверджується довідкою Харківського міського центру зайнятості.

Доказів поважності причин дострокового припинення безробітним професійного навчання ОСОБА_1 суду не надано, а тому вказані кошти підлягають поверненню Харківському міському центру зайнятості.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 263 - 265, 268, 273, 315-319 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського міського центру зайнятості вартість наданих соціальних послуг і компенсацію витрат на проїзд в сумі 4 617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн. 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Комінтернівський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Харківський міський центр зайнятості (адреса місцезнаходження: вул. Шевченка, 137А, м. Харків, код 36224721).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено 28.01.2021 року.

Суддя С. О. Ященко