ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2021 року

Київ

справа №826/15657/16

адміністративне провадження №К/9901/59129/18, № К/9901/58707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Смоковича М.І., Радишевської О.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/15657/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві за участю третьої особи - Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційними скаргами Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві та заступника Генерального прокурора України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г.,

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Бабенка К.А., Кузьменка В.В.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі - ГУ ДМС України в м. Києві, відповідач), за участю третьої особи - Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ), в якому просив:

1.1 визнати протиправним та скасувати подання від 05 серпня 2016 року № 5/2016 про скасування рішення ГУ ДМС України міста Києва від 22 грудня 2014 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

1.2 зобов`язати поновити ОСОБА_1 в якості громадянина України та внести відповідні відомості в реєстр громадян України;

1.3 зобов`язати ГУ ДМС України в м. Києві видати ОСОБА_1 новий паспорт громадянина України.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що позбавлення позивача громадянства України є грубим порушенням прав та його законних інтересів, оскільки виходячи з документів, які надавались ОСОБА_1 , останній має право на отримання громадянства за територіальним походженням.

3. Представник відповідача заперечував проти позову та зазначив, що позивачем не обґрунтовано належним чином та не надано жодних доказів на підтвердження того, що ГУ ДМС України в м. Києві порушило законні права позивача при прийнятті рішення про скасування громадянства України, у зв`язку з чим, вважає, що відповідач діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4. Представник третьої особи заперечував проти позову з огляду на наданий пакет документів щодо екстрадиційної перевірки ОСОБА_1 .

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

5. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації та уродженець м. Ленінград звернувся до ГУ ДМС України в м. Києві із заявою від 14 жовтня 2014 року № 1422/2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. На підтвердження права на оформлення громадянства позивачем було додано копію свідоцтва про народження батька, де зазначено, що його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився до 24 серпня 1991 року на території Української РСР в м. Умань, що надає позивачу право набути громадянство України.

6. За результатами розгляду даної заяви Головним управлінням ДМС України в м. Києві прийнято рішення від 22 грудня 2014 року про оформлення громадянства України ОСОБА_1 ..

7. Печерським районним відділом ГУ ДМС України в м. Києві 21 січня 2015 року позивачу видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 . 16 лютого 2015 року ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , орган, що видав - 8025.

8. ГУ ДМС України в м. Києві підготовлено подання від 05 серпня 2016 року № 5/2016 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, на підставі якого рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 22 грудня 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 було скасовано у зв`язку з тим, що громадянство України позивачем набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого не може набути громадянства України відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України».

8.1. Підставою для прийняття оспорюваного подання слугували листи старшого слідчого СУ УНП у м. Києві від 21 липня 2016 року, від 03 серпня 2016 року та від 05 серпня 2016 року з повідомленням про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 являється громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено висновком експерта відбитків пальців рук від 16 липня 2016 року № 3292/д. А також, долучені копії ксерокопій службових повідомлень, отриманих від НЦБ Інтерполу РФ.

9. З матеріалів особової справи позивача, наданої відповідачем, вбачається, що до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві надійшли листи старшого слідчого СУ УНП у м. Києві від 21 липня 2016 року, від 03 серпня 2016 року, від 05 серпня 2016 року з повідомленням про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено висновком експерта від 16 липня 2016 року № 3292/д відбитків пальців рук. До листа від 05 серпня 2016 року № 13258/125/23/2-16 додано належним чином завірені ксерокопії службових повідомлень отриманих від НЦБ Інтерполу РФ.

10. Відповідно до протоколу затримання особи, яка розшукується іноземною державою у зв`язку з здійсненням кримінального правопорушення від 16 липня 2016 року старший оперуповноважений УБЗПТЛ ГУ НП в м. Києві майор поліції ОСОБА_4 , 16 липня 2016 року близько 19:55 годин затримав особу, яка розшукується іноземною державою у зв`язку з здійсненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11. У протокол затримання особи від 16 липня 2016 року містить пояснення позивача датовані 15 липня 2016 року.

12. Позивач зазначив, що не пам`ятає коли його було затримано через значні побиття.

13. Відповідно до висновку експерта Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_5 від 16 липня 2016 року №3292/д датою надходження матеріалів до Київського міського НДЕКЦ МВС України та датою отримання матеріалів експертом є саме 16 липня 2016 року.

14. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року витребувано у Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України: графік робочого часу Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за червень, липень, серпень 2016 року та інформацію про перебування судового експерта ОСОБА_5 16 липня 2016 року в приміщенні Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України та надати належним чином засвідчені копії документів на підтвердження витребуваної інформації.

15. У відповідь на вищезазначену ухвалу директором Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надано суду копію наказу від 15 липня 2016 року №60/1, з якого вбачається, що для виконання невідкладних робіт залучити до роботи у вихідний день 16 липня 2016 року судового експерта сектору дактилоскопічних видів досліджень та обліків відділу криміналістичних видів досліджень ОСОБА_5, встановивши робочий час з 09.00 год. до 18.00 год. та журнал обліку робочого часу працівників сектору дактилоскопічних видів досліджень відділу криміналістичних видів діяльності, згідно якого ОСОБА_5 вийшла з роботи о 16:00 год. або 18:00 год., точно розпізнати неможливо.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

16. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

17. Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

18. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, касаційний суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій, в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, не було належним чином витребувано, перевірено та досліджено оригінал експертного висновку відбитків пальців рук ОСОБА_1 від 16 липня 2016 року № 3292/д, тоді як позивач та його представник у судових засіданнях у судах першої та апеляційної інстанцій неодноразово наголошували на тому, що для співставлення відбитків були взяті зображення з електронного носія невідомого походження, на якому були зображення візуально не схожі на відбитки пальців рук ОСОБА_1 .

18.1. Судами першої та апеляційної інстанцій також не встановлювалося, що 16 липня 2016 року був вихідний день і експерт був відсутній на роботі, тоді як відповідно до протоколу затримання ОСОБА_1 , останнього було затримано о 19 год. 55 хв. в приміщенні Шевченківського УП ГУНП в м. Києві.

18.2. Таким чином, суди попередніх інстанцій надали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

19. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року, залишеним без змін, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, позов задоволено:

19.1 визнано протиправним та скасовано подання від 05 серпня 2016 року № 5/2016 про скасування рішення ГУ ДМС в м. Києві від 22 грудня 2014 року про набуття громадянства України за територіальним походженням ОСОБА_1 , 10 червня 1975 року;

19.2 зобов`язано поновити позивача в якості громадянина України та внести відповідні відомості в реєстр громадян України .

19.3 зобов`язано ГУ ДМС України в м. Києві видати ОСОБА_1 новий паспорт громадянина України.

19.4 стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДМС України в м. Києві.

20. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що доказів того, що для оформлення набуття громадянства заявник подав свідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, яким би була встановлена вина у службовому підробленні та поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідачем не надавалося. Також відсутні відповідні кримінальні провадження за фактом подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

21. Додатково суди попередніх інстанцій зауважили, що суд при вирішенні по суті справи, не може оцінювати поданий представником Генеральної прокуратури України до матеріалів справи пакет документів щодо матеріалів екстрадиційної перевірки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він не був взятий за основу прийняття оскаржуваного подання.

22. Також суд першої та апеляційної інстанції зауважили, що в матеріалах справи наявні листи Міністерства внутрішніх справ Російської федерації, які містять суперечливі відомості щодо дійсності паспорта громадянина ОСОБА_1 , адже один лист, який наданий уповноваженими органами Російської Федерації містить інформацію про дійсність паспорта, а інший про підроблення. Вказані листи при прийнятті рішення відповідачем не досліджувались, однак можуть бути розглянуті та оцінені ГУ ДМС в м. Києві в подальшому.

IV. Касаційне оскарження

23. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідачем та заступником Генерального прокурора України подано до Верховного Суду касаційні скарги, які зареєстровано у Верховному Суді 09 та 13 серпня 2018 року.

24. У касаційних скаргах відповідач та заступник Генерального прокурора України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

25. На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм КАС України взяв до уваги лише доводи позивача та вказівки Вищого адміністративного суду України та залишив без уваги доводи відповідача у запереченнях на позовну заяву та відхилив документи екстадиційної перевірки.

25.1. Додатково заявник касаційної скарги звертає увагу, що суди попередніх інстанцій встановили, що позивача було затримано 16 липня 2016 року в той же час і експертний висновок було вкладено 16 липня 2016 року, що на думку, суду ставить під сумнів дати офіційних документів. В той же час суди попередніх інстанцій не дослідили питання, що у протоколі затримання позивача від 16 липня 2016 року зазначено, що фактичне затримання позивача відбулося 15 липня 2016 року та питання скільки саме часу потрібно що б оформити протокол затримання особи і що саме постановою від 15 липня 2016 року призначалася дактилоскопічна експертиза у кримінальному провадженні № 12016100000000746 та на вирішення експерта було постановлені питання: чи відповідають відбитки пальців рук представлені на дактилокартці громадянами Російської Федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з відбитками пальців рук, які відображені на дактилокарці ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що проведення такої експертизи в мажах кримінального провадження № 12016100000000746 здійснено ОСОБА_5 відповідно до наказу Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15 липня 2016 року № 60/1.

25.2. Також відповідач зауважує, що експертний висновок Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 16 липня 2016 року № 3292/д не скасований та не оскаржений жодною особою.

26. На обґрунтування касаційної скарги заступник Генерального прокурора України наводить аналогічні аргументи, як і відповідач у своїх касаційній скарзі.

26.1. Додатково заступник Генерального прокурора України звертає увагу, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що в матеріалах справи наявні листи МВС Російської Федерації, що містять суперечливу інформацію щодо дійсності паспорта громадянина ОСОБА_1 .

26.2. В той же час суди не достатньо дослідили вказані листи та не звернули увагу, що відповідно до листа ГУ МВС Російської Федерації по м. Санкт-Петербургу від 16 грудня 2015 року ОСОБА_1 документований паспортом Російської Федерації від 14 лютого 2005 року № НОМЕР_3 , в той же час у листі Федеральної міграційної служби по Санкт-Петербургу Російської Федерації від 26 січня 2016 року № 1/10-1853 вказано, що паспорт громадянина Російської Федерації від 14 лютого 2005 року № НОМЕР_3 виданий на підставі паспорта громадянина СРСР серії НОМЕР_4 .

26.3. Згідно з листом Федеральної міграційної служби по Курганській області Російської Федерації від 23 березня 2016 року паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_4 видавався на ім`я ОСОБА_6 .

26.4. Окрім того, в матеріалах справи наявне свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 про народження ОСОБА_1 у місті Ленінград. Проте за інформацією відділу РАГС Приморського району с. Санкт-Петербург записи про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_1 відсутні.

26.5. Також позивач з метою оформлення паспорта громадянства на території походження додав копію свідоцтва серії НОМЕР_6 від 21 липня 1982 року про народження батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до 24 серпня 1991 року народився на території Української РСР в м. Умані. Проте, за інформацією Уманського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, свідоцтво серії НОМЕР_6 від 21 липня 1982 року не видавалося.

26.6. Отже, на думку заступника Генерального прокурора України, вказані документи не суперечать один одному та свідчать про те, що позивач отримав громадянство України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів,

27. 20 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В.М. суддів Данилевич Н.А., Стрелець Т.В. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДМС України в м. Києві.

28. 25 вересня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В.М. суддів Данилевич Н.А., Стрелець Т.В. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГПУ.

29. 16 серпня 2018 року справа № 826/15657/16 надійшла до Верховного Суду, відповідно до ухвали Верховного Суду від 02 серпня 2018 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДМС в м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у справі № 826/15657/16.

30. 08 травня 2020 року на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року № 756/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

31. Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н.В., суддів -Смоковича М.І., Радишевську О.Р.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

32. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).

36. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

37. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-IX; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

38. Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III (далі - Закон № 2235-ІІІ).

39. Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов`язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов`язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

40. Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 2235-ІІІ датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

41. Статтею 21 Закону № 2235-ІІІ передбачено, що рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

42. Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі - Порядок).

43. Згідно з пунктом 88 Порядку подання заяв та інших документів для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, виходу з громадянства України, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону).

VI. Позиція Верховного Суду

44. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

45. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що доказів того, що для оформлення набуття громадянства заявник подав свідомо неправдиві відомості або фальшиві документи, яким би була встановлена вина у службовому підробленні та поданні свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів відповідачем не надавалося.

46. Верховний Суд не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій виходячи із наступного.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до ГУ ДМС України в м. Києві із заявою від 14 жовтня 2014 року № 1422/2014 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та зазначив, що він є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації та уродженець м. Ленінград. На підтвердження права на оформлення громадянства позивачем було додано копію свідоцтва про народження батька, де зазначено, що його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився до 24 серпня 1991 року на території Української РСР в м. Умань, що надає позивачу право набути громадянство України.

48. За результатами розгляду даної заяви Головним управлінням ДМС України в м. Києві прийнято рішення від 22 грудня 2014 року про оформлення громадянства України ОСОБА_1 ..

49. З аналізу норм Закону № 2235-ІІІ вбачається, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства потребує доведеності та наявності письмових доказів щодо встановлення факту подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

50. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДМС України в м. Києві підготовлено подання від 05 серпня 2016 року № 5/2016 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України, на підставі якого рішення ГУ ДМС України в м. Києві від 22 грудня 2014 року про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_1 було скасовано у зв`язку з тим, що громадянство України позивачем набуто шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей, а саме інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого не може набути громадянства України відповідно до статті 8 Закону України «Про громадянство України».

50.1. Підставою для прийняття оспорюваного подання слугували листи старшого слідчого СУ УНП у м. Києві від 21 липня 2016 року, від 03 серпня 2016 року та від 05 серпня 2016 року з повідомленням про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено висновком експерта відбитків пальців рук від 16 липня 2016 року № 3292/д. А також, долучені копії ксерокопій службових повідомлень, отриманих від НЦБ Інтерполу РФ.

51. Відповідно до висновку експерта Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ОСОБА_5 від 16 липня 2016 року №3292/д з якого вбачається, що до сектору дактилоскопічних досліджень та обліку відділу криміналістичних видів досліджень Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 16 липня 2016 року при супровідному листі від 15 липня 2016 року № 12082/125/23/2-16 із СУ ГУНП у місті Києві надійшла постанова від 15 липня 2016 року про призначення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 (дактилоскопічні дослідження), винесена старшим слідчим СУ ГУНП у м. Києві Кравець Л.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 травня 2016 року № 12016100000000746.

51.1. Вказаним висновком встановлено, що відбитки пальців ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідають відбиткам пальців рук ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

52. Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що судовий експерт сектору дактилоскопічних видів досліджень та обліків відділу криміналістичних видів досліджень ОСОБА_5 була залучена до роботи у вихідний день 16 липня 2016 року (наказ Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надано суду від 15 липня 2016 року №60/1) та перебувала на робочому місці, відповідно до журналу обліку робочого часу працівників сектору дактилоскопічних видів досліджень відділу криміналістичних видів діяльності, до 16:00 год. або 18:00 год. (точно розпізнати неможливо).

53. Верховний Суд зауважує, що вказана експертиза була проведена саме на підставі постанови ГУ НП у м. Києві від 15 липня 2016 року про призначення судової трасологічної експертизи у межах кримінального провадження № 12016100000000746. Доказів оскарження вказаного висновку експерта від 16 липня 2016 року чи постанови ГУ НП у м. Києві від 15 липня 2016 року про призначення судової трасологічної експертиз, у межах кримінального провадження № 12016100000000746 позивачем у цій справі не надано.

54. Отже, вказаним висновком експерта встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

55. В той же час як уже зазначалося вище, позивач у своїй заяві про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 14 жовтня 2014 року до ГУ ДМС України в м. Києві зазначив на запитання «Прізвище (якщо змінювали прізвище, зазначити всі прізвища, які мали) вказав « ОСОБА_1 ».

56. Отже, при поданні позивачем заяви про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 14 жовтня 2014 року до ГУ ДМС України в м. Києві останнім було подано свідомо неправдиві відомості.

57. Таким чином, Верховний Суд уважає, що подання ГУ ДМС України в м. Києві від 05 серпня 2016 року № 5/2016 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України підготовлено відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. Відповідно до частин першої, третьої статті 351 КАС України (в редакції до 08 лютого 2020 року) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

59. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, а касаційні скарги відповідача та третьої особи підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві та заступника Генерального прокурора України задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 826/15657/16 скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві за участю третьої особи - Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н.В. Шевцова

Судді: М.І. Смокович

О.Р. Радишевська