Постанова

Іменем України

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 698/281/17

провадження № 61-14405св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Катеринопільська районна державна адміністрація Черкаської області, відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області,

треті особи: Катеринопільська районна організація профспілки працівників освіти та науки, ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Катеринопільської державної адміністрації Черкаської області, ОСОБА_3 третя особа - Катеринопільська районна організація профспілки працівників освіти і науки, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 31 травня 2017 року залучено замість співвідповідача ОСОБА_3 - відділ освіти та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області як співвідповідача до участі у справі.

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою (т. 1, а. с. 42-43) до Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, відділу освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації, третя особа - Катеринопільська районна організації профспілки працівників освіти і науки, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що ОСОБА_1 працювала на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області

з 01 лютого 2003 року відповідно до наказу № 10 від 31 січня 2003 року.

30 червня 2016 року відповідно до наказу заступника голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області № 124-К від 29 червня

2016 року позивачку було звільнено з вказаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня

2016 року (справа № 823/310/16) визнано протиправними дії голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області в частині ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації без завчасного надання первинній профспілковій організації інформації щодо скорочення штату чисельності або штату працівників. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Катеринопільської районної державної адміністрації від 29 січня 2016 року № 17 «Про структуру районної державної адміністрації» в частині ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації. Дана постанова ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року залишена без змін.

На звернення ОСОБА_1 із заявою про поновлення її на роботі на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації та проведення перерахунку і виплати належних коштів за вимушений прогул їй було відмовлено. На її звернення до начальника відділу освіти, молоді і спорту Катеринопільської районної державної адміністрації їй було надано довідку про те, що її загальна сума доходу в період з 01 січня

2016 року по 31 березня 2017 року становить 31 508, 19 грн. Тобто, за період вимушеного прогулу розмір посадового окладу методиста районного методичного кабінету збільшувався удвічі.

Крім матеріальної шкоди позивачці також була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона морально і психічно страждає, погіршився її стан здоров?я, вона вимушена терпіти моральні приниження.

ОСОБА_1 просила поновити її на роботі на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області. Стягнути з відповідачів в рахунок оплати за час вимушеного прогулу 31 508,19 грн та 10 000,00 грн моральної шкоди солідарно.

Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 29 червня 2017 року залучено голову Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_2 та начальника відділу освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації ОСОБА_3 до участі у справі на стороні відповідачів як третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Поновлено строк звернення до суду ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ від 29 червня 2016 року № 124-К про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі у відділі освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на посаді методиста районного методичного кабінету.

Стягнуто з відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах одного року, в розмірі 41 635, 88 грн з утриманням з вказаної суми при виплаті податків та інших обов`язкових зборів та платежів.

Стягнуто з відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної (немайнової) шкоди 4 000,00 грн.

Стягнуто з відділу освіти Катеринопільської державної адміністрації Черкаської області на користь держави 640,00 грн, судового збору.

Задовольняючи частково позовні вимоги, визнаючи незаконним та скасовуючи наказ від 29 червня 2016 року № 124-К про звільнення ОСОБА_1 з посади методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, поновлюючи ОСОБА_1 на роботі у відділі освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на посаді методиста районного методичного кабінету, стягуючи з відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, в межах одного року, в розмірі 41 635,88 грн, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено з порушенням норм трудового законодавства України.

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області задоволено частково.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 лютого

2019 року скасовано та у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначила відповідачами Катеринопільську державну адміністрацію Черкаської області, відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, які не є належними відповідачами у справі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

25 липня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року та залишити в силі рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 14 лютого

2019 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду не ґрунтується на матеріалах справи, суд враховує та підтримує докази тільки однієї із сторін, вибірково та невмотивовано застосовує, хибно трактує норми матеріального права, допустив порушення норм процесуального права. У позові відповідачів визначено неналежними. Відокремлені підрозділи, як філіє та представництва не є юридичними особами в силу норми частини третьої статті 95 ЦК України.

Доводи інших учасників справи

04 жовтня 2019 року Катеринопільська районна державна адміністрація Черкаської області та відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду відзиви, у яких просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Черкаської області

від 09 липня 2019 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Катеринопільського районного суду Черкаської області.

У жовтні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області з 01 лютого 2003 року.

Розпорядженням голови Катеринопільської районної державної адміністрації від 29 січня 2016 року № 17 «Про структуру районної державної адміністрації» було ліквідовано відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області та 16 червня 2016 року утворено новий відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації.

Наказом заступника голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області № 124-К від 29 червня 2016 року її з 30 червня 2016 року було звільнено з вказаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області.

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлений 29 червня 2016 року.

04 липня 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення державної реєстрації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації.

Згідно з Положенням про відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації 10 лютого 2014 року, зазначений відділ є юридичною особою.

Відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністраціїзареєстровано як юридичну особу 16 червня 2016 року .

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 вересня

2016 року у справі № 823/310/16 за позовом Катеринопільської районної організації профспілки працівників освіти і науки України до голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, було задоволено вимоги позивачів.

Визнано протиправними дії голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області в частині ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області без завчасного надання первинній профспілковій організації інформації щодо скорочення чисельності або штату працівників.

Вказане рішення вступило в законну силу 07 грудня 2016 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з пунктом 1частини першоїстатті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (далі - зміни в організації виробництва і праці).

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді методиста районного методичного кабінету відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області з 01 лютого 2003 року.

Наказом заступника голови Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області ОСОБА_3 від 29 червня 2016 року № 124-К ОСОБА_1 з 30 червня 2016 року було звільнено з указаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з ліквідацією відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області.

Згідно з Положенням про відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови райдержадміністрації

10 лютого 2014 року зазначений відділ є юридичною особою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністраціїзареєстровано як юридичну особу 16 червня 2016 року.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач визначила відповідачами: Катеринопільську державну адміністрацію Черкаської області, відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області, а третіми особами: Катеринопільську районну організацію профспілки працівників освіти та науки, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до Положення про відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації 08 червня 2016 року зазначений відділ є юридичною особою.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації зареєстрована як юридична особа 19 березня 1999 року, а 04 липня 2016 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відомості про правонаступництво відділу освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації після ліквідації відділу освіти Катеринопільської районної державної адміністрації відсутні. Катеринопільська районна державна адміністрація не була роботодавцем ОСОБА_1 .

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до статті 51 ЦПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що в даних правовідносинах Катеринопільська державна адміністрація Черкаської області та відділ освіти, молоді та спорту Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської областіє неналежними відповідачами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 698/280/17 (провадження № 61-13490св19).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Черкаської області від 09 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська