ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.01.2021Справа № 921/606/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"

до Тернопільської обласної державної адміністрації

про розірвання договору оренди землі

за участі представників:

від позивача: Задворний Ю.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Тернопільської обласної державної адміністрації про розірвання договору оренди землі від 15.02.2011, земельної ділянки загальною площею 22,55 га (кадастровий номер 6124686700:01:017:0003).

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18.09.2020 матеріали позовної заяви передані за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020 матеріали справи № 921/606/20 передані на розгляд судді Поляковій К.В.

Ухвалою суду від 23.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/606/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що в оренді в позивача перебувають також інші земельні ділянки, що утворюють цілісний водний об`єкт. Відтак, у випадку припинення спірного договору оренди в позивача фактично опиниться лише частина такого об`єкту. Крім того, посилання позивача на добровільну відмову від постійного користування як на підставу для припинення договору оренди є хибним, оскільки така підстава передбачена лише для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

У відповіді на відзив позивач послався на те, що протягом 2020 року на орендованій земельній ділянці вода відсутня. До того ж, за спірним договором оренди позивачу передано в оренду лише земельну ділянку, яка відокремлена від інших водних об`єктів.

12.01.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням карантину.

Розглянувши в судовому засіданні 14.01.2021 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку в його задоволенні відмовити, оскільки жодних мотивованих обставин, що перешкоджають представникам відповідача з`явитися в призначене на 14.01.2021 судове засідання внаслідок впроваджених у зв`язку з карантином обмежень відповідачем не наводилося. При цьому участь учасників справи в судовому засіданні 14.01.2021 судом обов`язковою не визнавалась.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.02.2011 між Підволочинською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення рибогосподарських потреб, що знаходиться на території Рожиської сільської ради Підволочинського району Тернопільської області.

У подальшому, сторонами укладено додаткову угоду від 28.12.2017 № 1/95 до договору, якою замінено Підволочинську районну державну адміністрацію на Тернопільську обласну державну адміністрацію.

Даною додатковою угодою також погоджено, що в оренду передається земельна ділянка площею 22,5543 га з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003, розташована за межами населеного пункту на території Рожиської сільської ради Підволочинського району Тернопільської області (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 4 договору (в редакції від 28.12.2017) земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд.

Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Згідно з пунктом 16 договору (в редакції від 28.12.2017) цільове призначення земельної ділянки: 10.07 для рибогосподарських потреб.

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації із землеустрою (пункт 18 договору).

Як передбачено пунктом 28 договору (в редакції від 28.12.2017) орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Із матеріалів справи слідує, що 27.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявами щодо розірвання договору орендованих земельних ділянок, зокрема, договору від 15.02.2011 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003, з огляду на неможливість використання земельної ділянки в своїй діяльності через значне зниження рівня води.

Надалі, позивач направив 16.03.2020 відповідачу заяву від 12.03.2020 № 68/20 про припинення договорів оренди шляхом їх розірвання за взаємною згодою. Позивач зазначив, що складні кліматичні умови негативно впливають на рівень води у водоймах, що призводить до неможливості використання орендованих земельних ділянок за їх цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб. Відтак, позивач просив укласти додаткові угоди про розірвання договорів оренди та зауважив, що звертався до відповідача із відповідними заявами в грудні 2019 року, однак відповідачем так і не прийнято рішення щодо вказаного питання.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 30.03.2020 № 04-2131/15 повідомив, що питання про розірвання за взаємною згодою сторін договорів оренди від 15.02.2011 (у т.ч. щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003) розглядалося на засіданні комісії, за результатами якого просив надати підтвердження про відсутність заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками.

Листом від 07.04.2020 № 852/6-4/19-00-53 Теребовлянське управління Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області повідомило, що по коду платежу 18010600 «Орендна плата юридичних осіб» станом на 01.04.2020 заборгованість у ПАТ «Хмельницькрибгосп» (ідентифікаційний код 00476808) відсутня.

У свою чергу, відповідач у листі від 07.05.2020 № 04-3121/15 повідомив, що питання про розірвання за взаємною згодою сторін договорів оренди повторно розглядатиметься на засіданні комісії.

22.06.2020 відповідач листом № 04-4178/15 звернувся до Хмельницької обласної державної адміністрації щодо надання інформації про наявність договорів оренди земель водного фонду, частина яких розміщена на території Хмельницької області.

Також листом від 22.06.2020 № 04-4197/15 відповідач повідомив позивача, що розгляд питання про розірвання договорів оренди відкладено до отримання необхідної інформації з Хмельницької обласної державної адміністрації.

Листом від 26.06.2020 № 66/34-26-3529/2020 Хмельницька обласна державна адміністрація повідомила, що між Волочиською районною державною адміністрацією та ВАТ «Хмельницькрибгосп» укладено договори оренди землі щодо надання в оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 6820985900:05:022:0001 (знаходиться за межами населеного пункту с. Поляни на території Полянської сільської ради Волочиського району Хмельницької області) та 6820987600:02:001:0001 (знаходиться за межами населеного пункту с. Тарнаруда на території Тарнарудської сільської ради Волочиського району Хмельницької області).

31.07.2020 відповідач листом № 04-5283/15 повідомив позивача про те, що за результатами комісійного розгляду встановлено, що між Волочиською районною державною адміністрацією та ВАТ «Хмельницькрибгосп» укладено договір оренди земельної ділянки 6820985900:05:022:0001, що знаходиться за межами населеного пункту на території Полянської сільської ради Волочиського району. Оскільки на зазначених земельних ділянках розташований один цілісний водний об`єкт, вирішення питання позивача неможливо.

03.07.2020 позивач звернувся до Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області з заявою № 159/20 щодо надання інформації по наявності водних об`єктів на земельних ділянках, зокрема, з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003, та даних щодо спостереження на ній маловоддя.

Крім того, в період січня 2020 по серпень 2020 року позивачем у складі працівників здійснювалося обстеження рибогосподарської технологічної водойми, про що складалися відповідні акти, якими встановлено відсутність водного фонду на земельних ділянках, у т.ч. з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003, що унеможливлює їх використання для рибогосподарських потреб.

Також у матеріалах справи наявна довідка від 22.09.2020 № 19.04/12/230 Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо надання даних авіаційної метеорологічної станції цивільної четвертого розряду (АМСЦ) Тернопіль про кількість опадів у період з 01.01.2020 по 31.08.2020 року.

Спір у справі виник щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку з істотною зміною обставин.

За загальним правилом, передбаченим статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Стабільність та обов`язковість договірних відносин втілена також у положеннях статті 651 ЦК України, якими не допускається одностороння зміна або розірвання договору, крім випадків, коли це передбачено законом або самим договором.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Відповідно до частини другої статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України установлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Звертаючись до відповідача з заявами щодо розірвання спірного договору оренди землі, позивач посилався на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме неможливість використання земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003 за цільовим призначенням - для рибогосподарських потреб, через відсутність на ній води.

Частиною 1 статті 1 Водного кодексу України визначено, що маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного об`єкта, при якому спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах.

У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров`я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення (частина 1 статті 45 Водного кодексу України).

На підтвердження наявності істотної зміни обставин - відсутності води та зменшення кількості опадів, позивачем надано до матеріалів справи акти обстежень земельних ділянок, у т.ч. з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003, довідку від 22.09.2020 № 19.04/12/230 Тернопільського обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

У свою чергу, відповідач проти наведених вище обставин не заперечував, обґрунтувавши правову позицію щодо незгоди із пред`явленими позовними вимогами тим, що в оренді в позивача перебуває цілісний водний об`єкт.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Таким чином, суд вважає обґрунтованими твердження позивач про наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення спірного договору оренди землі, внаслідок настання яких позивач не може використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням для рибогосподарських потреб. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем наявність протилежних обставин не підтверджена.

Отже, суд вважає доведеною позивачем одночасну наявність визначених частиною 2 статті 652 ЦК України чотирьох умов для розірвання договору, а саме: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Щодо посилань відповідача на неможливість розірвання договору оренди землі внаслідок перебування в оренді в позивача цілісного водного об`єкту, у зв`язку з чим у позивача в оренді залишиться лише частина водного об`єкту, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Водного кодексу України водний об`єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

Водночас, чинне законодавство не містить визначення поняття цілісного водного об`єкту, а також приписів щодо заборони перебування в оренді частини такого об`єкту.

Поряд із цим, матеріали справи жодних доказів входження спірної земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003 до єдиного водного об`єкту не містять.

Додатково суд наголошує, що після укладення сторонами додаткової угоди від 28.12.2017 № 1/95 до договору оренди землі від 15.02.2011 до пункту 2 договору внесені зміни щодо передання в оренду земельної ділянки площею 22,5543 га без зазначення відомостей щодо передачі в оренду водного об`єкту.

Крім того, посилання відповідача щодо розташування орендованої позивачем на підставі спірного договору оренди землі від 15.02.2011 земельної ділянки на території декількох областей також не визнаються судом обґрунтованими.

Суд зауважує, що спірний договір оренди укладений саме з відповідачем - Тернопільською обласною державною адміністрацією, та в договорі зазначено розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6124686700:01:017:0003 на території Рожиської сільської ради Підволочинського району Тернопільської області.

Натомість, у листі Хмельницької обласної державної адміністрації від 26.06.2020, що слугував підставою для відмови відповідача в погоджені розірвання договорів оренди, йдеться про земельні ділянки з іншими кадастровими номерами 6820985900:05:022:0001 (знаходиться за межами населеного пункту с. Поляни на території Полянської сільської ради Волочиського району Хмельницької області) та 6820987600:02:001:0001 (знаходиться за межами населеного пункту с. Тарнаруда на території Тарнарудської сільської ради Волочиського району Хмельницької області).

Стаття 2 Водного кодексу України передбачає, що земельні відносини, що виникають під час користування водними об`єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Положеннями частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто, чинним законодавством урегульовано, що припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності.

Судом також прийнято до уваги посилання позивача на положення пункту а) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України щодо визначення однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою добровільної відмови від такого права. При цьому судом ураховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 12.04.2018 у справі № 904/7057/17, від 18.03.2020 у справі № 910/3580/19.

Ураховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про розірвання договору оренди землі від 15.02.2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 15.02.2011 земельної ділянки загальною площею 22,55 га, кадастровий номер 6124686700:01:017:0003, укладений між Приватним акціонерним товариством "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (31530, Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Меджибіж, вул. Чкалова,58; ідентифікаційний код 00476808) та Тернопільською обласною державною адміністрацією (46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8; ідентифікаційний код 00022622).

Стягнути з Тернопільської обласної державної адміністрації (46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8; ідентифікаційний код 00022622) на користь Приватного акціонерного товариства «Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» (31530, Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Меджибіж, вул. Чкалова,58; ідентифікаційний код 00476808) 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 25.01.2021 року.

Суддя К.В. Полякова