номер провадження справи 9/50/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 Справа № 908/664/20

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька оптово-роздрібна фірма Взуття, код ЄДРПОУ 01554516 (69068, м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 8)

до відповідача: Концерну Міські теплові мережі, код ЄДРПОУ 32121458 (69091 Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

про визнання недійсним пункту договору (в частині) та зобов`язання вчинити дії

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів:

Головуючий: Боєва О.С.

судді: Дроздова С.С.

Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Скуріхін О.В., Тараненко В.В.;

від відповідача: Разладська В.Р.;

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька оптово-роздрібна фірма Взуття до відповідача: Концерну Міські теплові мережі, про:

- визнання пункту 1.4.1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №340555 від 04.06.2018, укладеного між відповідачем та позивачем, в частині обумовленого теплового навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год (по приміщенню Споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23), недійсним з моменту укладення договору;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок за опалювальний сезон 2018-2019р.р. по магазину Барвінок (адреса: пр. Моторобудівників (8 березня), 23) з урахуванням теплового навантаження 15687 ккал/год.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 11.03.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/664/20 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 30.03.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/664/20, присвоєний номер провадження 9/50/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 28.05.2020 визначено, що строк судового розгляду справи №908/664/20 вважати продовженим на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019). 03.09.2020 судом постановлено ухвалу про передачу справи № 908/664/20 на колегіальний розгляд.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначання складу колегії суддів від 03.09.2020 справу № 908/664/20 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Топчій О.А., Федорова О.В. Ухвалою суду від 04.09.2020 справа прийнята до провадження зазначеною колегією суддів, призначено підготовче засідання.

Внаслідок перебування у відпустці судді Топчій О.А., за Розпорядженням керівника апарату суду № П-564/20 від 29.09.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (заміна судді-члена колегії). Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Корсун В.Л., Федорова О.В. Ухвалою суду від 05.10.2020 справа прийнята до провадження зазначеною колегією суддів, призначено підготовче засідання.

Внаслідок перебування на лікарняному судді Федорової О.В., за Розпорядженням керівника апарату суду № П-712/20 від 03.11.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи (заміна судді-члена колегії) та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Дроздова С.С., Корсун В.Л. Ухвалою суду від 05.11.2020 справу прийнято до провадження зазначеною колегією, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 03.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №908/664/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2020. В судовому засіданні 18.12.2020 оголошено перерву до 15.01.2021.

15.01.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням прийнятого судом до розгляду доповнення до позовної заяви, що надійшло до суду 09.07.2020, згідно з яким позивачем надано додаткове обґрунтування позовних вимог у зв`язку із наведеними у відзиві запереченнями відповідача. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Теплопостачальна організація надала відповідачу для узгодження та підписання проект договору № 340555 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 04.06.2018, який був підписаний з боку Споживача з протоколом розбіжностей від 24.07.2018. Розбіжності виникли за істотними умовами договору, а саме за пунктами: 1.4, 1.4.1, 3.2.2,3.2.5, 3.2.17, 3.2.19, 3.2.20., 4.1.9, 4.1.10, 4.2.6, 5.3, 5.4, 5.6., 6.3, 6.5.1, 6.5.2, 6.7, 6.9, 6.10, 6.11, 7.2.1,7.2.2, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.5, 7.2.6, 7.2.7, 7.2.8, 7.2.9, 7.2.10, 7.2.11, 10.2.1. Також споживач, у зв`язку з незгодою з умовами, склав протокол розбіжностей від 24.07.2018 до пунктів 4, 5 «Умов припинення постачання теплової енергії» - додатку №2 до договору. Супровідним листом вих. №288/1 від 24.07.2018 2 протоколи розбіжностей, разом з примірником договору № 340555 купівлі - продажу теплової енергії з гарячій воді від 04.06.2018, позивач направив до Теплопостачальної організації, яка отримала їх 02.08.2018 за вх. №1692. В період з 02.08.2018 по 09.09.2019 протоколи розбіжностей від 24.07.2018 року Теплопостачальною організацією не розглядались, не повертались, домовленість щодо істотних умов договору №340555 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 04.06.2018 між сторонами не була досягнута. Таким чином, відповідач вважав договір неукладеним (таким, що не відбувся). 10.09.2019 (після спливу 13 місяців з дати направлення протоколу розбіжностей) відповідачем було подано позовну заяву до Господарського суду Запорізької області (справа 908/2425/19) про стягнення заборгованості за договором. Теплопостачальна організація, посилаючись на ст.181 ГК України, повідомила про те, що вона прийняла пропозиції Споживача за Договором. У такому разі Споживач не заперечує того, що договір є укладеним на основі пропозицій Споживача, які викладені в протоколах розбіжностей. Спірні питання виникли у сторін з приводу постачання та оплати теплової енергії на об`єкт за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23 (вул. 8 Березня). За вказаною адресою, у нежитловому приміщенні 122 літ.А-5, площею 473,6 кв.м., знаходиться магазин «Барвінок», який належить позивачу. Згідно з абзацом першим п. 1.4.1 Договору теплова енергія до вказаного приміщення відпускається Теплопостачальною організацією з договірним тепловим навантаженням на опаленя в кількості 0,031954 Гкал/год. Приладу обліку за вказаною адресою немає. У зв`язку з відсутністю спеціальних знань, на час укладення договору, позивач не розібрався у достовірності зазначеного Теплопостачальною організацією в Договорі теплового навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год., та не подав свої заперечення щодо вказаної величини. При цьому, протягом 20 років, у період з 03.11.1998 по 03.05.2018 за договором про відпуск теплової енергії № 1262 від 03.11.1998 (на той самий об`єкт), який був укладений між АТ «Мотор Січ» та позивачем, останній отримував теплову енергію, кількість якої розраховувалась відповідно до теплового навантаження 0,014439 Гкал/год, що більш як у двічі нижче теплового навантаження зазначеного у Договорі Теплопостачальною організацією. Значна різниця у тепловому навантаженні стала очевидна лише після отримання рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 по об`єкту за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23, за листопад 2018, коли розбіжності до Договору були вже складені та направлені Теплопостачальній організації. Споживач вважає збільшене теплове навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год, зазначене у п. 1.4.1 Договору, недостовірним, таким, що сформоване з порушеннями з декількох підстав. У відповідності до положень Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, теплове навантаження об`єкта теплоспоживання визначається під час розроблення технічних умов приєднання споживачів теплової енергії та узгоджується сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії під час його укладення. Всупереч Правил, у пункті 1.4.1 Договору не зазначено максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія на опалення, вентиляцію, кондиціювання; відсутні розроблені технічні умови приєднання Споживача та типові або індивідуальні проекти, на підставі яких було визначене теплове навантаження об`єкту теплоспоживання. Оскільки теплове навантаження в кількості 0,031954 Гкал/год, зазначене у п. 4.1.4 Договору не підтверджено необхідними технічними документами, вказаний пункт договору підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Згідно з «Розрахунком навантаження на опалення», виконаного ТОВ «Теплотехнік та К» (ліцензія від 26.07.2017 р. №31-Л) у 2018 році, розрахунок навантаження на опалення об`єкта ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» за адресою: м. Запоріжжя, пр.Моторобудівників, 23 (літ.А-5) складає 15687 ккал/год. Розрахунок виконаний з дослідженням всіх вихідних даних, за кожним видом і параметром теплоносія на опалення та відповідно до ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціювання», «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244-94, Київ, 1996. Тобто, теплове навантаження в розмірі 15687 ккал/год підтверджене кваліфікованою організацією, яка має ліцензію на проведення даних робіт. Розрахунок теплового навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год, виконаний Теплопостачальною організацією, напроти - нічим не підтверджений. Листом від 05.06.2019 року вих. №235 позивач направив відповідачу оригінал вказаного Розрахунку та просив здійснити перерахунок за опалювальний сезон 2018-2019рр. з урахуванням розрахунку теплового навантаження 15687 ккал/год та з моменту отримання даного листа застосовувати розрахунок опалення по магазину «Барвінок» (адреса:м.Запоріжжя, пр. Моторобудівників (вул.8 Березня), 23) з урахуванням розрахунку теплового навантаження 15687 ккал/год. Теплопостачальна організація повернула вищевказаний Розрахунок без відповіді, жодних спростувань вказаного розрахунку від неї до теперішнього часу не надходило. Споживач самостійно, згідно з реальним тепловим вантаженням, провів розрахунок фактичних витрат теплової енергії на опалення 1кв.м. загальної площі за місяць, який виконується по формулі, згідно затверджених державним комітетом України по житлово-комунальному господарству «Нормами та вказівками по нормуванню витрат млива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94 (Розділ 2 п.2.1.6). Оскільки розрахунок теплового навантаження 0,031954 Гкал/год не підтверджений відповідними технічними документами, позивач не прийняв таку умову Договору та продовжував перераховувати вартість спожитої теплової енергії, згідно теплового навантаження 0,014439 Гкал/год. В свою чергу, відповідач продовжував необґрунтовано наполягати на застосуванні своєї формули розрахунку теплового навантаження. Акти приймання-передачі теплової енергії за період листопад 2018 квітень 2019 залишилися не узгодженими (спірними).

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. При укладенні Договору №340555 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 04.06.2018 та узгодженні його істотних умов, ТОВ «ЗОРФ Взуття» погодило зміст пункту 1.4.1. Договору. Нарахування та складення актів прийому-передачі теплової енергії здійснюється з розрахунку теплового навантаження зазначеного у Договорі. Договірне теплове навантаження га опалення для приміщення за адресою пр. Моторобудвників, 23, визначено на підставі формули розрахунку величини теплового навантаження на опалення у відповідності до КТМ 204 України 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні». Джерелом тепла для опалення приміщення багатоквартирного житлового будинку є не конкретно радіатор опалення, а вся система опалення будинку в цілому, кожен її елемент, в тому числі у суміжний опалювальний простір. Між приміщеннями будинку йде постійний теплообмін, в тому числі приміщення, які взагалі не обладнані елементами внутрішньо будинкової системи опалення, отримують тепло з інших приміщень будинку як через стіни і перегородки, так і з нагрітими повітряними масами. Загачені властивості і використовуються при проектуванні систем опалення. Норма витрат на опалення 1 кв.м. житлових будинків різної поверховості, що визначена КТМ, враховує всю теплову енергію, яка надходить у приміщення від радіаторів та від інших елементів системи опалення, через огороджувальні конструкції суміжних приміщень тощо. У відзиві наведено розрахунок визначення погодинних витрат тепла на опалення 1 кв.м. 5-ти поверхових житлових будинків у м.Запоріжжя, виходячи з норм річної витрати теплової енергії на опалення житлових будинків на 1 кв.м. згідно таблиці 7.1 КТМ 204 України 244-94, та погодинних витрат тепла на опалення належного позивачу нежитлового приміщення по вул. Моторобудівників 23, загальною площею 473,6 кв.м., що складає 31953 ккал/год.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягав на тому, що у відповідності до вимог п.п. 23, 25 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.102007 № 1198 та 6.3, 6.4 розділу ІV Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377, Теплопостачальна організація повинна була розробити Споживачу технічні умови, в яких було б визначено теплові навантаження об`єкта теплопостачання, які повинні бути також підтверджені типовим або індивідуальним проектами, за якими збудований житловий будинок. Теплове навантаження в розмірі 15687 ккал/год підтверджено кваліфікованою організацією ТОВ «Теплотехник и К», яка має ліцензію, у виконаному розрахунку навантаження на опалення.

Відповідач у запереченні зазначив, що відповідач помилково вважає, що теплопостачальна організація перед укладенням договору повинна була розробити споживачу технічні умови з визначенням теплового навантаження об`єкта теплоспоживання. Посилання позивача на пункти 6.3, 6.4 розділу ІV Порядку, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377, є безпідставним та необґрунтованим, тому як ці пункти стосуються формування двоставкових тарифів на теплову енергію. Метод розрахунку, який застосовано ТОВ «Теплотехнік та К» при визначенні теплового навантаження відсутній у нормативних документах ДБН В.2.5-67:2013 та ДСТУ EN 12831, суперечить їх вимогам та не може бути використано у зв`язку із тим, що він враховує тільки віддачу тепла від радіаторів опалення та не враховує втрати теплоти через внутрішні та зовнішні конструкції приміщення. Сторонами підписано договір № 340555 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 04.06.2018, з урахуванням протоколів розбіжностей від 24.07.2018, узгоджено теплове навантаження. Підстави для визнання його недійним в цій частині та для здійснення перерахунку за опалювальний період 201802109 відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» (Споживач, позивач у справі) та Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 (далі Договір), згідно з яким Теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води Споживачу, а Споживач зобов`язаний прийняти теплову енергію в обсязі і порядку постачання теплової енергії згідно Договору та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами). Договір підписано сторонами з додатками та з двома протоколами розбіжностей Споживача від 24.07.2018.

В пункті 1.3 Договору визначено, що теплова енергія використовується Споживачем через тепловикористальні установки для підтримання належного температурного режиму (обігрівання) належних йому приміщень, в обсязі визначеному відповідно до п. 1.4 Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору, в редакції протоколу розбіжностей від 24.07.2018, Теплопостачальна організація відпускає, а Споживач, при відсутності власного приладу обліку, зобов`язаний прийняти в поточному році в період з 03 травня 2018 по 02 травня 2019, теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення об`єктів споживача, розташовані за адресою: 1) вул. Фонвізіна, 8 (окремо розташована будівля), договірне теплове навантаження 0,373940 Гкал/год; 2) пр.Мотобудівників, 23, загальної площею 473,6 кв.м., договірне теплове навантаження 0,031954 Гкал/год. Орієнтовний Qрік = 678,8 Гкал/рік.

З розподілом теплової енергії в Гкал по кварталах (розраховується розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячних температур зовнішнього повітря (згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010) та кількості годин (діб) роботи системи теплоспоживання у розрахунковому періоді):

пр. Моторобувників, 23

І квартал 30, 37 Гкал, у т.ч.: січень 12,09 Гкал, лютий 10,10 Гкал, Березень 8,18 Гкал;

ІІ квартал 1,23 Гкал, у т.ч.: квітень 1,23 Гкал, травень 0,00 Гкал, червень 90,00 Гкал,

ІІІ квартал 0.00 Гкал, у т.ч. липень 000 Гкал, серпень 0,00 Гкал, версень 0,00 Гкал;

ІV квартал 21.84 Гкал, у т.ч.: жовтень 3,05 Гкал, листопад 7,59 Гкал, грудень 11,20 Гкал.

Щомісячно обсяг фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий місяць визначається за показами засобів обліку теплової енергії, який є вузлом комерційного обліку або за показами власних приладів обліку, теплових втрат від точки підключення до приладів обліку та теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування і для забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення, враховуючи п. 5.5. договору.

Орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів діючих на момент укладення договору, становить 1025388,49 грн., ПДВ 205077,70 грн., усього з ПДВ 1230466,19 грн.

Згідно з п. 5.1. договору облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання зобов`язань на підставі показів вузла комерційного обліку, встановленого у будівлі обладнаній окремим інженерним вводом. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежиле приміщення літ. А-5, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 8 Березня (нова назва пр. Моторобудівників), буд. 23, приміщення 122, загальною площею 473,6 кв.м., належить ТОВ «Запорізька оптово-роздрібна фірма «Взуття» на праві приватної власності. Вказане приміщення використовується позивачем під магазин взуття «Барвінок».

Позивач просить визнати пункт 1.4.1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 в частині обумовленого теплового навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год (по приміщенню Споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23) недійсним з моменту укладення договору, мотивуючи тим, що теплове навантаження, визначене теплопостачальною організацією в договорі у розмірі 0,031954 Гкал/год, не відповідає вимогам законодавства, оскільки не підтверджене відповідними технічними документами, розраховане з порушеннями і недостовірним визначенням теплового навантаження.

Позивач вказує, що на час укладення договору, у зв`язку з відсутністю спеціальних знань, не розібрався у достовірності зазначеного теплопостачальною організацією в договорі теплового навантаження на опалення в кількості 0,031954 Гкал/год. та не подав свої заперечення у протоколі розбіжностей від 24.07.2018 щодо вказаної величини. За договором про відпуск теплової енергії № 1262 від 03.11.1998 (на той самий об`єкт), який був укладений між АТ «Мотор Січ» та позивачем (споживачем), останній отримував теплову енергію, кількість якої розраховувалась відповідно до теплового навантаження 0,014439 Гкал/год., що більш як у двічі нижче теплового навантаження зазначеного у договорі з теплопостачальною організацією. Значна різниця у тепловому навантаженні стала очевидна споживачеві лише після отримання рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 по спірному об`єкту за листопад 2018, коли розбіжності до договору були вже складені та направлені теплопостачальній організації.

На обґрунтування позовної вимоги про зобов`язання Концерну «Міські теплові мережі» здійснити перерахунок за опалювальний сезон 2018-2019 р.р. по магазину «Барвінок», за адресою: пр. Моторобудівників, 23, літ. А-5, позивач надав «Розрахунок навантаження на опалення», виконаний ТОВ «Теплотехнік та К» у 2018 році, згідно з яким проведено розрахунок надходження тепла на опалення та визначено, що навантаження на опалення по об`єкту складає 15687 ккал/год.

Матеріали справи свідчать, що позивач направив Концерну «МТМ» лист від 27.12.2018 № 532, в якому виклав заперечення щодо вказаної у рахунку кількості теплової енергії (7,711540 Гкал), поставленої на приміщення по вул. Моторобудівників, 23, згідно рахунку № 340555 від 30.11.2018 за опалення в листопаді 2018, зазначивши, що у приміщенні немає власного приладу обліку та раніше отримував теплову енергію від ПАТ «Мотор Січ», із розрахунком теплового навантаження 0,014439 Гкал/год.

Філією Концерну «МТМ» Шевченківського району листом від 08.01.2019 №146/09-1 надано відповідь позивачу, в якій зазначено, що приміщення магазину «Барвінок», яке належить товариству, має загально-будинкову систему опалення з житловим будинком, п`ятиповерховий будинок за адресою вул. 8 Березня, 23 (вул. Моторобудівників, 23) обладнано приладом обліку на опалення. Надано роз`яснення, що величина договірного теплового навантаження на опалення розраховується згідно з КТМ 204 України 244-94. У разі наявності комерційного приладу обліку на опалення на житловому будинку, нарахування на нежитлові приміщення виконуються згідно показань будинкового приладу шляхом розподілення між житловими та нежитловими приміщеннями у будинку згідно договірного навантаження на опалення.

В подальшому, ТОВ «ЗОРФ «Взуття» направлялись заперечення щодо кількості опалення та виставлених до сплати сум згідно наданих Концерном «МТМ» актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків за грудень 2018, січень квітень 2019. Теплопостачальною організацією у відповідь надавались роз`яснення з формулою та методикою розрахунку теплового навантаження, із зазначенням, що нарахування опалення на вбудоване нежитлове приміщення площею 473,6 кв.м. виконані згідно з приладом обліку на будинок.

Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Запорізької області знаходилась справа № 908/2425/19 за позовом Концерну Міські теплові мережі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька оптово-роздрібна фірма Взуття заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізька оптово-роздрібна фірма Взуття про внесення змін до п. 1.4.1 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 в частині обумовленого теплового навантаження на опалення (по приміщенню споживача площею 473,6 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23). Рішенням суду від 13.02.2020 у вказаній справі первісний позов задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову про внесення змін до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340555 від 04.06.2018 відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 рішення господарського суду Запорізької області від 13.02.2020 у справі № 908/2425/19 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 17.09.2020 рішення Господарського суду Запорізької області від 13.02.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 908/2425/19 залишено без змін.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 217 ЦК України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правовідносини сторін врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодження сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі національних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов`язком для сторін договору. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право, у т.ч. на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Позивач вважає теплове навантаження на опалення, зазначене у п.1.4.1 Договору на об`єкт за адресою: пр. Моторобудівників, 23, в кількості 0,031954 Гкал/год, недостовірним, таким, що сформоване з порушеннями Правил користування теплової енергії, без підтвердження необхідними технічними документами.

Відповідно до положень пункту 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів теплової енергії, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі купівлі-продажу теплової енергії, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Згідно з положеннями пункту 25 Правил у договорі зазначається максимальне теплове годинне навантаження за кожним видом і параметром теплоносія на опалення, вентиляцію, кондиціювання, максимальне, середньогодинне і середньодобове теплове навантаження на гаряче водопостачання, а також місячний, квартальний та річний обсяг постачання теплової енергії.

Відповідно до положень пункту 9 Правил, теплові навантаження об`єкта теплоспоживання (максимальне проектне з опалення, вентиляції, кондиціювання, інших технологічних потреб і середньогодинне, середньодобове та максимальне з гарячого водопостачання) повинні бути визначені під час розроблення технічних умов приєднання споживачів теплової енергії.

З огляду на зазначене, теплові навантаження об`єкта теплоспоживання визначаються під час розроблення технічних умов приєднання споживачів теплової енергії та узгоджуються сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії під час його укладення.

Відповідно до п. 1.2 Правил приєднання до теплових мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 19.10.2012 № 343, приєднання - сукупність організаційних і технічних заходів для здійснення транспортування (постачання) теплової енергії до тепловикористальної установки замовника та/або подачі виробленої теплової енергії теплогенеруючою установкою в точку приєднання до теплових мереж.

Технічні умови на підключення (приєднання) до теплових мереж (технічні умови) - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта містобудування, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема теплопостачання (п. 1.2 Правил надання і погодження технічних умов на підключення до теплових мереж, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29 жовтня 2009 року № 334, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 жовтня 2009 року № 1232, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2009 року за № 1138/17154).

Пунктами 8, 10 Правил передбачено, що для приєднання споживача до системи теплопостачання, реконструкції або розширення системи теплоспоживання чи збільшення обсягів споживання теплової енергії на діючих об`єктах споживач повинен подати заявку теплопостачальній організації про видачу технічних умов. Виконання технічних умов, виданих теплопостачальною організацією, є обов`язковим.

Таким чином, подання заявки теплопостачальній організації про видачу технічних умов є обов`язком споживача у відповідних випадках, зокрема, для приєднання до системи теплопостачання. Позивачем не доведено існування в даному випадку обставин щодо необхідності розроблення технічних умов.

Положеннями пунктів 6.3, 6.4 розділу ІV Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 377, на які посилається позивач, передбачено формування та встановлення двоставкових тарифів на теплову енергію, що, в даному випадку, не стосується спірних правовідносин.

Об`єкт теплопостачання - приміщення, загальною площею 473,6 кв.м, яке належить позивачу та використовується під магазин взуття « ІНФОРМАЦІЯ_1 », по вул. Моторобудівників (раніше вул. 8 Березня), буд 23, розташоване у нежитловому приміщенні цокольного поверху 5-ти поверхового житлового будинку, який обладнано будинковим приладом обліку на опалення. Приміщення магазину «Барвінок», що належить ТОВ «ЗОРФ «Взуття» має загально-будинкову систему опалення з житловим будинком. За вказаною адресою споживач не має власного приладу комерційного обліку теплової енергії.

Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» (далі КТМ) містять в собі положення і основи нормування витрат палива теплової енергії на теплопостачання житлових та громадських споруд і господарсько-побутові потреби, а також норми витрат зазначених вище ресурсів, розрахованих для 467 міст і населених пунктів України.

КТМ - це керівний технічний матеріал, який розроблено з використанням, в тому числі, нормативних документів діючих на момент розробки КТМ, а саме: СНиП 2.04.07-86 «Тепловые сети», СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика», СНиП «Газоснабжение», СниП «Внутренний водопровод и канализация зданий» і т.п. (стор. 5 КТМ Загальні положення, пункт 1.2.), тобто у даному керівному матеріалі підібрано вимоги всіх чинних на той час нормативно-технічних документів, якими є СНиП, ДБН, ДСТУ тощо.

Нормування витрат теплоти на потреби опалення та гарячого водопостачання житлових споруд визначається відповідно до КТМ 204 Україна 244-94 «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», які містять відповідний розділ.

Кількість відпущеної споживачу теплової енергії визначається розрахунковим методом згідно з договірним тепловим навантаженням житлового будинку з дотриманням вимог відповідних державних будівельних норм (далі ДБН).

Відповідно до п. 6.3.4 ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення вентиляція та кондиціонування» опалення слід проектувати з урахуванням теплового балансу між тепловтратами та тепло надходженнями. Теплове навантаження системи опалення слід визначати згідно з ДСТУ Б ЕN 12831.

Згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 13.12.2017 № 414 «Про прийняття національних нормативних документів, гармонізованих з європейськими нормативними документами, та скасування чинності національних нормативних документів» 15 грудня 2017 в Україні набув чинності ДСТУ EN 12831-1:2017 (EN 12831-1:2017, IDT) «Енергоефективність будівель. Метод розрахунку проектного теплового навантаження. Частина 1. Теплове навантаження, Модуль М3-3».

З введенням в дію стандарту ДСТУ ЕN12831-1:2017 застосовується методика для визначення теплового навантаження та проектної (розрахункової) потужності системи опалення як для будинку (будівлі) в цілому, так і окремих приміщень у будинку (будівлі).

Норма витрати тепла на опалення їм житлових будинків різної поверховості, що визначена за КТМ, як раз і враховує всю теплову енергію, яка надходить у приміщення (від радіаторів та від інших елементів системи опалення, через огороджувальні конструкції суміжних приміщень тощо).

Як слідує з пояснень Теплопостачальної організації розрахунок величини теплового навантаження на опалення для приміщення позивача за адресою: вул. Моторобудівників, 23, загальною площею 473,6 кв.м, визначено у відповідності до діючих нормативно-правових актів, а саме - ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», Керівного матеріалу (КТМ), який розроблено в тому числі з використанням СНиП 2.04.07-86 «Тепловые сети», СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика», СНиП «Газоснабжение», СНиП «Внутренний водопровод и канализация зданий», з урахуванням стандарту ДСТУ EN 12831.

Відповідачем у відзиві наведено докладний порядок визначення погодинних витрат тепла на опалення 1 кв.м 5-ти поверхових житлових будинків у м. Запоріжжя та величину погодинних витрат на опалення належного позивачу нежитлового приміщення по вул. Моторобудівників 23, загальною площею 473,6 м2, що складає 31953 ккал/год (0,031954 Гкал/год).

Посилання позивача на теплове навантаження, яке використовувалось при розрахунку вартості теплової енергії за договором на відпуск теплової енергії на той самий об`єкт, укладеним з АТ «Мотор Січ», не є безспірним доказом, що свідчить про обґрунтованість визначеної цим договором величини теплового навантаження.

Щодо наданого позивачем «Розрахунку навантаження на опалення», виконаного ТОВ «Теплотехнік та К» (ліцензія від 26.07.2017 № 31-Л) у 2018 році, згідно з яким виконано розрахунок надходження тепла на опалення (тепловіддача) від нагрівальних приладів (радіаторів) та від трубопроводів на опалення об`єкта ТОВ «ЗОРФ «Взуття» за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 23 (літ.А-5), що складає 15687 ккал/год, то методика розрахунку, виконаного ТОВ «Теплотехнік та К» не відповідає вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» та ДСТУ EN 12831-1:2017 EN 12831-1:2017, IDT) Енергоефективність будівель. Метод розрахунку проектного теплового навантаження. Частина 1. Теплове навантаження, Модуль М3-3».

Невідповідність вищевказаного розрахунку нормативним документам також встановлено в рішенні господарського суду у справі № 908/2425/19, яке залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій і набрало законної сили, та одночасно зроблено висновок, що розрахунок теплового навантаження, вказаний у договорі, здійснено відповідно до діючих нормативно-правових актів.

За наслідками розгляду вищенаведеної справи № 908/2425/19 судом, зокрема, задоволено позовні вимоги Концерну «МТМ» про стягнення з ТОВ «ЗОРФ «Взуття» заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №340555 від 04.06.2018 за теплову енергію по об`єкту за адресою: пр. Моторобудівників, 23, в частині, яка не визнавалась Споживачем у зв`язку із запереченнями останнього щодо кількості опалення по актам за загальний період листопад 2018 квітень 2019.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з положеннями статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем не доведено, що визначення теплопостачальною організацією в договорі теплового навантаження у розмірі 0,031954 Гкал/год здійснено з порушенням та не відповідає вимогам законодавства.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог судом відмовляється.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 26.01.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Боєва

Суддя С.С. Дроздова

Суддя В.Л. Корсун