Справа № 750/958/20

Провадження № 2/750/28/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Карапута Л.В.,

секретарів Пишенко М.М., Харевич Н.Є.,

за участі позивача, представника позивача - ОСОБА_1 , представника Офісу генерального прокурора - Косової О.А., представника Державної Казначейської служби України - Устименко І.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду,

в с т а н о в и в :

03.02.2020 позивач звернувся до суду з позовом до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду та просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у вигляді втраченого заробітку в сумі 1300378,56 грн., судових та інших витрат в сумі 1688,46 грн., оплати за надану юридичну допомогу в сумі 675230,00 грн. та моральної шкоди у сумі 1500000,00 грн., а всього на суму 3477297,05 грн.

15.07.2020 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в поданій заяві просить стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунка на користь ОСОБА_2 у відшкодування спричиненої йому матеріальної шкоди незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду у вигляді втраченого заробітку в сумі 1310093,90 грн., компенсації втрати частини заробітної плати в сумі 224150,02 грн., судових та інших витрат в сумі 1688,46 грн., оплати за надану юридичну допомогу в сумі 675230,00 грн. та моральної шкоди у сумі 750000,00 грн., а всього на суму 2961162,41 грн.

21.02.2020 представник Державної казначейської служби України подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову та зазначив, що збитки у вигляді втрати заробітку, заявлені позивачем, не можуть бути відшкодовані в порядку ст. 25 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів державного бюджету, оскільки не належать до складу реальних збитків.

28.02.2020 представник офісу Генерального прокурора подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач не набув право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду, оскільки відносно позивача не постановлювався судом виправдувальний вирок. Крім того, Офіс Генерального прокурора не погоджується з обчисленням суми відшкодування моральної шкоди та з урахуванням норм ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір відшкодування моральної шкоди становить 278657 грн., в звязку з чим проти позову заперечує. Щодо відшкодування витрат у зв`язку з досудовим розслідуванням посилається про відсутність належних доказів, оскільки долучені до позову договори про надання послуг та акти виконаних робіт не є фінансовими документами, а тому не є документальним підтвердженням понесених витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Представники Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи №750/13521/14, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що з 2000 року позивач працював на різних посадах в органах прокуратури України, остання посада - військовий прокурор Чернігівського гарнізону Центрального регіону України.

З вересня 2014 року до липня 2019 року щодо позивача відбувалось кримінальне переслідування у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Проведено ряд слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, прийняті процесуальні рішення, у тому числі по забезпеченню кримінального провадження, що суттєво обмежували права та свободи позивача.

22.09.2014 Генеральною прокуратурою України внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42014000000000947 за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, за фактом вимагання та одержання військовим прокурором Чернігівського гарнізону ОСОБА_2 за посередництва ОСОБА_3 неправомірної вигоди від ОСОБА_4 за повернення вилученого транспортного засобу та не притягнення останнього до кримінальної відповідальності (а.с. 24 т.1).

26.09.2014 слідчим Генеральної прокуратури України проведено освідування позивача та обшук в його службовому кабінеті, вилучені належні йому грошові кошти, мобільні телефони, правоустановчі документи на нерухоме майно (домоволодіння та земельні ділянки) та закордонний паспорт (а.с. 25-28 т.1).

26.09.2014 о 23.24 год. позивача було затримано слідчим Генеральної прокуратури України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України (а.с. 29-32 т.1).

27 вересня 2014 року ОСОБА_2 оголошено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України (а.с. 33-39 т.1).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.09.2014 застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 48720 грн. та покладено строком на 2 місяці обов`язки підозрюваного: не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзду з України і в`їзд в Україну (а.с. 58-61 т.1).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2014 відсторонено ОСОБА_2 від посади військового прокурора Чернігівського гарнізону строком на 2 місяці. Строк відсторонення від посади обраховувати із дати повідомлення ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а саме 11 год. 28 хвилин 27 вересня 2014 року (а.с. 62 т.1).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.10.2014 стосовно позивача за апеляційною скаргою прокурора застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеним розміром застави 97440 грн. На строк до 27.11.2014 року покладено обов`язки підозрюваного: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзду з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні (а.с. 68-71 т.1).

З 08.10.2014 до 10.10.2014 позивач утримувався в слідчому ізоляторі м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2014 продовжено строк дії обов`язків, покладених ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.10.2014 року на ОСОБА_2 , а саме прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; не відлучатися з населенного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для визду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні. Строк дії обов`язків, покладених судом, продовжити на два місяці, а саме з 28.11.2014 року по 26.01.2015 року включно (а.с. 67 т.1).

З 25.09.2014 до 07.11.2014 на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва та постанови прокурора Генеральної прокуратури України Юр`євої Н.В. проводились негласні слідчі (розшукові) дії щодо позивача. Зокрема, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (контроль за телефонними розмовами і зняття інформації з каналів зв`язку), установлення місце знаходження радіоелектронного засобу, аудіо-відео контроль особи (негласна фіксація та обробка із використанням технічних засобів розмов Позивача або інших звуків, рухів, дій пов`язаних з його діяльністю або місцем його перебування) та аудіо-відео контроль місця, візуальне спостереження з використанням спеціальних технічних засобів для спостереження за позивачем (відеозапису, фотографування), а також контроль за вчиненням злочину.

19.12.2014 позивачу оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

29.12.2014 прокурором Генеральної прокуратури України Юр`євою Н.В. затверджено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, який направлено до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.10.2014 накладено арешт на належні позивачу грошові кошти в сумі 11,5 тис. доларів США та 40 тис. грн, вилучені під час обшуку службового кабінету (а.с. 63-65 т.1).

04.11.2014 слідчим Генеральної прокуратури України визначено місце зберігання належних позивачу грошових коштів в АТ «Укрексімбанк».

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2014 накладено арешт на майно позивача, зокрема домоволодіння в с. Саливінки Київської області (будинок та земельна ділянка), автомобіль МАZDA 3, 2005 року випуску (а.с. 66 т.1).

23.10.2014 слідчим Генеральної прокуратури України визнані речовими доказами вилучені у позивача мобільні телефони у кількості 3 одиниці та визначено місце їх зберігання - у матеріалах кримінального провадження.

Наказом Генерального прокурора України від 07.11.2014 про притягнення до дисциплінарної відповідальності наказано за неналежне виконання службових обов`язків, порушення Присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, військового прокурора Чернігівського гарнізону Центрального регіону України радника юстиції ОСОБА_2 звільнити із займаної посади з позбавленням класного чину «радник юстиції», присвоєного заказом Генерального прокурора України від 15.08.2012 № 1011 к та звільнено з цієї посади (а.с.31-32 т.2).

Упродовж січня 2014 - липня 2019 року Генеральною прокуратурою України здійснювалось обвинувачення позивача під час розгляду кримінального провадження Деснянським районним судом м. Чернігова.

Зокрема, 20.01.2015 ухвалою Деснянського районного суду м Чернігова продовжено до 20.02.2015 покладені на позивача вищевказані обов`язки підозрюваного.

Постановою про відмову від підтримання державного обвинувачення від 19.07.2019 постановлено відмовитися від підтримання державного обвинувачення у кримінальному провадженні №42014000000000947, у зв`язку із не підтвердженням пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди за ч. 3 ст. 368 КК України. (а.с. 72-78 т.1)

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.07.2019 кримінальне провадження №42014000000000947 в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України - закрито на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді застави - скасувано. Повернуто ОСОБА_2 48720 грн. застави, внесеної ним 29.09.2014 згідно квитанції № 1090945 відділення № 1 ПУМБ в м.Чернігів на рахунок УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м.Києві, код отримувача 38004867, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019. Повернуто ОСОБА_6 48720 грн. застави, внесеної ним 09.10.2014 згідно квитанції № 4160610 відділення № 8 ПУМБ в м.Київ на рахунок ГУ ДКСУ в м.Києві, код отримувача 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019 (а.с. 79, 80 т. 1).

Згідно пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема у випадку законного ув`язнення особи після засудження її компетентним судом.

Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, п. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховуючи рішення Європейського Суду від 08.06.1976 року у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» та рішення від 02.12.1986 року у справі «Боцано проти Франції», кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Також пунктом 5 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За правилами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 2 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування, як запобіжного заходу, тримання під вартою.

Згідно вимог ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Статтею 42 Кримінально-процесуального кодексу України закріплене право вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не виправдалися.

Згідно зі статтею 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій. що обмежують права громадян.

Частиною 2 статті 1 Закону встановлено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках: 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Кримінальне провадження стосовно позивача закрито ухвалою суду з реабілітуючих підстав у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення у зв`язку із його непідтвердженням, що є передбаченою у частині 1 статті 2 Закону підставою для відшкодування і встановлення у вказаному судовому рішенні факту незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та застосування заходів забезпечення кримінального провадження (незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді застави із покладанням обов`язків, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних рішень та дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян).

Згідно статті 3 Закону, пункту 7 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996 (далі скорочено - Положення) у наведених у статті 1 Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, пункту 8 Положення розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Також, суд доходить висновку, що через розслідування кримінального провадження №42014000000000947 позивача відсторонено та звільнено з посади військового прокурора Чернігівського гарнізону.

Зокрема, з 27.09.2014 до 07.11.2014 на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2014 позивач був відсторонений від посади військового прокурора Чернігівського гарнізону. Унаслідок цього позивач втратив заробіток, сума якого згідно довідки військової прокуратури Центрального регіону України № 18-11вих-20 від 11.01.2020 складає 16715 грн. 70 коп.

Незаконні дії органу досудового слідства щодо розслідування вказаного кримінального провадження стали підставою для проведення службового розслідування щодо встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню військовим прокурором Чернігівського гарнізону ОСОБА_2 злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України.

За результатами розслідування складено висновок з приводу причин та умов, що сприяли вчиненню військовим прокурором Чернігівського гарнізону ОСОБА_2 злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, затверджений першим заступником Генерального прокурора України 09.10.2014, відповідно до якого запропоновано звільнити позивача з органів прокуратури.

Наказом Генерального прокурора України № 12дк від 07.11.2014 за неналежне виконання службових обов`язків, порушення Присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури. Позивача незаконно звільнено з посади військового прокурора Чернігівського гарнізону Центрального регіону України з позбавленням класного чину «радник юстиції».

При цьому, наказ та службове розслідування містять пряме посилання на матеріали кримінального провадження № 42014000000000947 від 22.09.2014 року та оголошення позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як встановлено судом, у наказі та висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_2 , нібито з метою отримання від приватної особи неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США за повернення раніше вилученого транспортного засобу та не притягнення до кримінальної відповідальності, вступив у позаслужбові стосунки з офіцером військової служби правопорядку у Збройних Силах України ОСОБА_3 .

У мотивувальній частині наказу зазначено, що саме цими діями ОСОБА_2 порушив Присягу працівника прокуратури, вчинив проступок, який порочить як працівника прокуратури. У висновку службового розслідування також йдеться про вчинення позивачем ганебного вчинку виключно у вигляді отримання неправомірної вигоди.

Згідно з постановою прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення від 19.07.2019 у ході проведення слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не встановлено фактичних даних про можливу обізнаність ОСОБА_2 щодо намірів ОСОБА_3 одержати від ОСОБА_4 грошові кошти за вчинення в інтересах останнього дій. Також не встановлено доказів, які могли б свідчити про передачу ОСОБА_2 ОСОБА_3 грошових коштів, які останній отримав від ОСОБА_4 .

Таким чином, у ході судового розгляду кримінального провадження спростовано факт наявності у позивача позаслужбових стосунків з ОСОБА_3 та отримання позивачем неправомірної вигоди.

В зв`язку з чим, суд доходить висновку, що позивача було звільнено саме у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження, а не за дисциплінарний проступок.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 31.10.2018 у справі № 383/596/151.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно пунктів 2.2 та 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.04 № 5, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Передбачений пунктом 1 статті 3 Закону заробіток складається з основної заробітної плати та додаткової заробітної плати у вигляді компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати.

Відповідно до положень статті 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

За змістом статей 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 159, дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: заробітна плата (грошове забезпечення). Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати за час відсторонення від посади військового прокурора Чернігівського гарнізону в сумі 16715,70 грн. та за час звільнення з цієї посади за період з 08.11.2014 по 31.07.2019 в сумі 1293378,20 грн., а всього у вигляді втраченого заробітку в сумі 1310093,90 грн. та компенсації втрати частини заробітної плати в сумі 224150 грн. 02 коп., що підтверджується розрахунком проведеним відповідно вимог вищевказаного порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01 № 159 (а.с. 130-133 т. 2). Вказаний розрахунок не був спростований представниками відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до статті 3, частин 5, 6 статті 4 Закону, пункту 17 Положення у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної) інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, незаконне притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності і пред`явлення обвинувачення у вчиненні тяжкого корупційного злочину зганьбили його честь і гідність, завдали непоправної шкоди престижу та діловій репутації як військового прокурора, юриста та керівника правоохоронного органу. У зв`язку з незаконним затриманням та перебуванням під вартою були повністю паралізовані всі можливі життєві зв`язки позивача.

Під обвинуваченням позивач перебував 58 місяців - з 26.09.2014 до 31.07.2019. Весь цей час позивач брав участь у розгляді кримінального провадження, був обмежений у пересуванні, у тому числі за межі України, реалізації права власності та порушувались нормальні життєві зв`язки позивача.

Позивач був позбавлений конституційного права на свободу і особисту недоторканність, що призвело до позбавлення його нормального і достойного способу життя, реалізації своїх звичок і бажань, погіршення відносин зі знайомими людьми, близькими та рідними, а також інших негативних наслідків. Ускладнились спілкування і взаємостосунки позивача з оточуючими людьми через обвинувачення у тяжкому злочині, пов`язаному з хабарництвом. Також суд доходить висновку, що були істотні перешкоди позивачу у здійсненні активної діяльності, зустрічі з колегами, близькими, рідними та іншими родичами через обрані заходи забезпечення кримінального провадження та погіршення матеріального становища.

Як зазначив позивач, він як військовий прокурор здійснював наглядову діяльність на більше 70-ти організаціях, підприємствах та установах із значною чисельністю працівників і військовослужбовців, перед якими був привселюдно упродовж тривалого часу обвинувачений у тяжкому злочині - хабарництві, що завдало приниження його честі, гідності, престижу та ділової репутації, а також моральних переживань у зв`язку з цим.

Відповідно до висновку експерта від 15.04.2020 № 19/23/2/2/16-СЕ/20 незаконне кримінальне переслідування є психотравмувальною ситуацією для ОСОБА_2 та йому завдано моральної шкоди умовами ситуації, що досліджується. Даним висновком за умов визнання судом заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди, визначено орієнтовний розмір грошової компенсації за певних умов, зокрема: за умов ситуації, коли спричинювач шкоди не мав можливості правильно оцінити ситуацію, прийняти правильне рішення та реалізувати його - 0 МЗП; за умов ситуації, коли спричинювач шкоди не мав можливості передбачити розвиток подій (не був проінформований відповідним чином), але мав можливість правильно оцінити ситуацію, прийняти правильне рішення та реалізувати його - 22,5 МЗП (або у грошовому еквіваленті, на момент складения даного висновку експертного дослідження, - 106267,5 грн); за умов ситуації, коли спричинювач шкоди був проінформований відповідним чином щодо незначної вірогідності виникнення та розвитку ситуації, але мав можливість правильно прийняти рішення і реалізувати його - 45 МЗП (або у грошовому еквіваленті, на момент складення даного висновку експертного дослідження, - 212535 грн); за умов ситуації, коли спричинювач шкоди мав можливість (був проінформований відповідним чином) правильно оцінити та передбачити високу вірогідність виникнення та розвитку ситуації, прийняти правильне рішення та реалізувати його - 67,5 МЗП (або у грошовому еквіваленті, на момент складення даного висновку експертного дослідження, - 318802,5 грн); за умов ситуації, коли спричинювач шкоди був достовірно поінформований, мав можливість правильно оцінити ситуацію та передбачити наслідки своєї діяльності, прийняти правильне рішення та реалізувати його - 90 МЗП (або у грошовому еквіваленті, на момент складення даного висновку експертного дослідження, - 425070 грн). Рішення щодо визначення грошового розміру компенсації завданих ОСОБА_2 моральних страждань є прерогативою суду (а.с. 149-172, т. 2).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах встановлених цивільним законодавством.

Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, спів мірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. При цьому, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення.

Загальний строк перебування позивача під судом та слідством становить 58 місяців, мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2021 року становить 6000 гривень. Суд вважає доведеним заподіяння позивачу моральної шкоди, що виразилась в душевних стражданнях. Вирішуючи питання розміру відшкодування суд враховує глибину та тривалість заподіяних душевних страждань і з урахуванням принципу розумності, об`єктивності та справедливості розмір відшкодування моральної шкоди становить 348000 грн. 00 коп. (6000 грн. 00 коп. х 58).

Таким чином, вситановивши обставини справи та оцінивши в сукупності докази, враховуючи норми ч. 3 ст. 13 Закону України №266, яка визначає мінімальний розмір відшкоджування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом, суд дійшрв висновку про розумність, виваженість та справедливість відшкодування моральної шкоди плозивачеві у вищевказаній сумі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції від 30.01.2013, далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 35, 38 Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду.

Безспірне списання коштів Державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у Державному бюджеті на зазначену мету.

За приписами статті 176 ЦК юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов`язаннями держави.

Згідно зі статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте, Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.

Відповідно до пункту 8 статті 7, пунктів 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України».

Отже, стягнення шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, провадиться з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до статті 11 Закону у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, прокурор або суд зобов`язані роз`яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.

Пунктом 6 Положення передбачено, шо відповідний орган одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства направляє громадянинові повідомлення, в якому роз`яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав. Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього Положення. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

Відповідно до пункту 11 Положення для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, З, 4 статті 3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися: при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції.

Згідно частиною 1 статті 12 Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, З, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу).

Відповідно до пункту 12 Положення у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в пункті 11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 статті 12 Закону постанову (ухвалу).

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Обов`язок роз`яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди у разі закриття провадження у справі покладається на орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура, який повинен здійснити це шляхом направлення громадянинові повідомлення одночасно з постановою про закриття кримінального провадження. При цьому в повідомленні має бути зазначено, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Відсутність такого роз`яснення (повідомлення) не позбавляє особу права на відшкодування, встановленого законом.

Стосовно позивача не виконано передбаченого статтею 11 Закону обов`язку роз`яснення порядку поновлення його порушених прав та встановленого пунктами 6, 11, 12 Положення порядку повідомлення про звернення за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав. Однак, зазначені обставини не є підставою для відмови у захисті його порушеного права.

Аналогічний правовий висновок щодо звернення в порядку цивільного судочинства за відшкодуванням моральної шкоди, витрат на правову допомогу, відшкодування недоотриманої заробітної плати, судові витрати та інших витрат викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 755/13879/16-ц4, від 20.09.2018 у справі № 686/23731/15-ц5, від 31.10.2018 у справі № 383/596/156, від 21.11.2018 у справі №146/1091/177, від 20.03.2019 у справі № і б 1/15362/16-ц8, від 20.03.2019 у справі №686/1049/189, від 22.04.19 у справі № 236/893/1710 та від 29.05.19 у справі №522/1021/16-ц11.

Відповідно до статті 3 Закону, пунктів 7, 10 Положення крім відшкодування заробітку та інших грошових доходів, громадянинові підлягають поверненню суми штрафу, стягнуті на виконання вироку суду як міри покарання, судові витрати та інші витрати.

До інших витрат відносяться, серед інших, суми, витрачені на оплату проїзду за викликами органів розслідування і суду та найом жилого приміщення.

Вартість призначеної адвокатом позивача в кримінальній справі та проведеної Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України експертизи відеофайлів відеозапису обшуку службового кабінету ОСОБА_2 згідно рахунку №033292-266 від 09.03.2016 складає 1688 гри. 49 коп.

Згідно листа заступника директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Ковальова К. наданого на запит адвокату Подосінову А. за №19/23/1- від 12.2019 про надання копії квитанції про сплату за проведення експертизи повідомлено, що в архіній справі немає квитнації про сплату за проведення експертизи від 15 квітня 2016 року №19/9-03/08, а лише наявна інформація про сплату рахунка №033292-266 від 09 березня 2016 року за проведення зазначеної експертизи 12 березня 2016 року на суму 1688 грн. 49 коп від імені ОСОБА_2 ..

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність квитанції про сплату за проведення експертизи від 15 квітня 2016 року №19/9-03/08 в межах кримінальної справи, доказів про здійснення оплати проведеної експертизи саме ОСОБА_2 , а тому відсутність фіскального чеку є підставою для відмови в стягненні вказаних коштів на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

06.02.2020 до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС надійшла заява від адвоката Подосінова А.О. про проведення психологічної експертизи у цивільній справі №750/958/20 та був складений виновок експерта на замовлення адвоката Подосінова А.О., який діє як представник в інтересах позивача ОСОБА_2 (а.с. 149-172 т. 2).

Представником позивача надано копію рахунку від 12.02.2020 року на проведення оплати судової експертизи в розмірі 5076 грн. 00 коп. та копію квитанції на суму 5076 грн. 00 коп. Вказані кошти позивач просить стягнути на свою користь як понесені судові витрати за проведення експертизи, проте суд доходить висновку, що оскільки в судовому засіданні судом не призначалася судова експертиза, а представником позивача на підставі його заяви було проведено експертне дослідження, тому сплачені кошти є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України та не відносяться до судових витрат по даній справі.

Разом з тим, враховуючи положення ст.ст. 76-81 ЦПК України, суд не убачає законних підстав для стягнення судових витрат за проведення судової експертизи у розмірі 5076 грн. 00 коп., оскільки подані позивачем докази, а саме, копія квитанції на їх підтвердження не є достатніми, зважаючи на відсутність в матеріалах цивільної справи оригіналу зазначеного документу.

Разом з тим, Відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н від 16.09.2014 року правову допомогу ОСОБА_2 надавав адвокат Подосінов Андрій Олександрович. Пунктом 4 даного договору визначено порядок розрахунків, зокрема: розмір та порядок виплати довірителем/підзахисним гонорару адвокату за надання правової допомоги, а також порядок відшкодування понесених адвокатом витрат визначаються за додатковим погодженням сторін (а.с. 46, т. 1, кримінальної справи № 750/13521/14).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № б/н від 16.03.2016 року правову допомогу ОСОБА_2 надавав адвокат Копейкін Сергій Олексійович. Даним договором визначено, що гонорар (оплата) за надану правову допомогу (захист інтересів) за цією угодою, обчислюється виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката та надання правової допомоги в справі, підготовка та складання процесуальних документів, тривалості професійних відносин зі стороною, професійного досвіду, за домовленості сторін (а.с. 98, т. 2, кримінальної справи № 750/13521/14).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 3/38/16 від 12.04.2016 року правову допомогу ОСОБА_2 надавав адвокат Подосінов Андрій Олександрович. Пунктом 4 даного договору визначено розмір і порядок оплати гонорару, зокрема: за здійснену правову допомогу, що надаються виконавцем, клієнт сплачує виконавцю гонорар, розмір якого узгоджується сторонами та визначається в додатковій угоді до данного договору (а.с. 3, т. 3, кримінальної справи № 750/13521/14).

До матеріалів цивільної справи позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги №б/н від 26.09.2014 укладеного між Адвокатським об`єднанням «Столична колегія адвокатів» в особі адвоката Подосінова А.О., що діє на підставі Статуту Колегії та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ОСОБА_2 ..

Відповідно п. 1.1 вказаного Договору Довіритель/Підзахисний доручає, а адвокат зобов`язується надавати правовоу допомогу ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42014000000000947 за ч. 3 ст. 368 КК України та пов`язаних з цих питаннях на умовах, визначених цим договором, довіреністю або ордером, що будуть видані на підставі цього договору.

Згідно п. 3.1.4 Договору, виплачувати Адвокату гонорар за надання правової допомоги та відшкодовувати витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, відповідно до Додатку до данного Договору, який є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 4.1 даного Договору визначено порядок розрахунків, зокрема розмір та порядок виплати Довірителем/Підзахисним гонорару Адвокату за надання правової допомоги, а також порядок відшкодування понесених адвокатом витрат визначаються за додатковим погодженням сторін. (а.с. 200, 201 т.1).

Додатком до Договору про надання правової допомоги №б/н від 26.09.2014 складеного 26.09.2014 між ОСОБА_2 у подальшому Довіритель/Підзахисний, з одного боку і АО «Столична колегія адвокатів» в особі адвоката Подосінова А.О. домовились про наступне: Відповідно до п. 3.1.4 Договору про надання првової допомоги сума винагороди (гонорар адвоката) складає (без ПДВ) 20000 гривень за кожен місяць досудового розслідування КП №42014000000000947, оплата здійснюється на підставі акту виконаних робіт (а.с. 202 т. 1).

Додатковою угодою до Договору про надання правової допомоги б/н від 26.09.2014 складеного 27.09.2014 Адвокатським об`єднанням «Столична колегія адвокатів» в особі адвоката Подосінова А.О., що діє на підставі Статуту Колегії та свідоцтва про право за адвокатською діяльністю № 4328/10 від 27.10.2000, надалі Адвокат та ОСОБА_2 , надалі Підзахисний, разом іменуються надалі Сторони, а кожна окремо Сторона, уклали додаткову угоду про наступне: Підзахисний за надання Адвокатом правової допомоги у кримінальному провадженні №42014000000000947 на стадії досудового розслідування сплачує гонорар у сумі 20000,00 (двадцять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ за кожен місяць досудового розслідування на підставі актів виконаних робіт, на протязі 12 місяців по прийняттю остаточного рішення у кримінальному провадженні. Підзахисний за надання Адвокатом правової допомоги у кримінальному провадженні №42014000000000947 на стадії судового провадження сплачує гонорар на наступних умовах: за підготовку та участь в одному судовому засіданні - 10000 грн. (десять тисяч гривень 00. без ПДВ, у випадку підготовки Адвоката до судового засідання та прибуття до суду (відкладення судового розгляду з причин, які не залежать від волі Адвоката, також 10000 (десять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. Вартість однієї години наданої Адвокатом іншої правової допомоги (послуг) Клієнту на стадії судового розгляду справи судом першої інстанції - 1000 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.). Оплата здійснюється на підставі актів виконаних робіт, протягом 12 місяців по вступу у законну силу остаточного рішення у кримінальї провадженні (а.с. 203 т. 1).

Актом виконаних робіт (наданих послуг) №1, виконаних адвокатом Подосіновим А.О. при наданні юридичної (правової ) допомоги ОСОБА_2 за Договором від 26.09.2014 складеним 12.04.2016 зазначено, п. 2 за надання юридичної (праововї) допомоги за договором від 26.09.2014 року та завданням (дорученням) №1 від 27.09.2014 року у частині фактично наданої юридичної (правової) допомоги Підзахисний зобов`язаний сплатити кошти в сумі 60000 грн. 00 коп. без ПДВ упродовж 12 місяців з моменту набрання законної сили остаточного рішення суду стосовно Підзахисного по справі №750/13521/14 (а.с. 206, 207 т.1).

Актом виконаних робіт (наданих послуг) №2, виконаних адвокатом Подосіновим А.О. при наданні юридичної (правової ) допомоги ОСОБА_2 за Договором від 26.09.2014 складеним 12.04.2016 зазначено, п. 2 за надання юридичної (праововї) допомоги за договором від 26.09.2014 року та завданням (дорученням) №1 від 27.09.2014 року у частині фактично наданої юридичної (правової) допомоги Підзахисний зобов`язаний сплатити кошти в сумі 75000 грн. 00 коп. без ПДВ упродовж 12 місяців з моменту набрання законної сили кінцевим рішенням суду стосовно підзахисного по справі №750/13521/14 (а.с. 208 т.1).

12.04.2016 року Адвокатське об`єднання «Столична колегія адвокатів» в особі адвоката Подосінова А.О., що діє на підставі Статуту Колегії та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 4328/10 від 27.10.2000, надалі Адвокат та ОСОБА_2 , надалі Підзахисний, разом іменуються надалі Сторони, а кожна окремо Сторона, уклали додаткову угоду про наступне: Підзахисний за надання Адвокатом правової допомоги у кримінальному провадженні №42014000000000947 на стадії досудового розслідування та стадії судового провадження відповідно до актів виконаних робіт від 12.04.2016 здійснює оплату на рахунки Адвокатського об`єднання «Артіль адвокатів» на протязі 12 місяців по вступу у законну силу остаточного рішення у кримінальному провадженні (а.с. 209 т. 1).

Додатком №1 до Догвору про надання правової допомоги №3/28/16 від 12.04.2016 щодо порядку визначення ціни договору Адвокатське об`єднання «Артіль Адвокатів»,в особі старшого партнера ОСОБА_1 , який діє на підставі Статуту з однієї сторони та ОСОБА_2 підписали додаток до Договору про визначення вартості послуг виконавця за вдоговором (а.с. 213 т. 1).

Актом виконаних робіт (наданих послуг) №1, виконаних адвокатом Подосіновим А.О. при наданні юридичної (правової) допомоги ОСОБА_2 за Договором від 12.04.2016 №3/38/2016 складеним 13.08.2019 зазначено, п. 2 за надання юридичної (праововї) допомоги за договором від 12.04.2016 року та завданням (дорученням) №1 від 12.04.2016 року у частині фактично наданої юридичної (правової) допомоги Клієнт зобов`язаний сплатити кошти в сумі 287730 грн. 00 коп. без ПДВ упродовж 12 місяців з моменту набрання законної сили ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.07.2019 про закриття кримінального провадження у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення у справі №750/13521/14 (а.с. 216-219 т.1).

Також позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги від 16.03.2016 адвокатом Копейкіним С.О. під час судового розгляду кримінального провадження № 42014000000000947. Гонорар за надану правову допомогу за цією угодою, обчислюєтбся виходячи з фактичних затрат робочого часу адвоката на надання правової допомоги в справі, підготовка та складання процесуальних документів, тривалості професійних відносин, за домовленістю сторін. (а.с. 225 т. 1).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 16.03.2016 було визначено сторонами 13 квітня 2016 року, що вартість гонорару за підготовку та участь ОСОБА_7 в одному судовому засіданні суду першої інстанції складає 7000 гривень. У випадку підготовки до судового засідання та відкладення його з причин, які не залежать від волі сторін, оплачується гонорар також в розмірі 7000 гривень (а.с. 226 т. 1).

Актом виконаних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Копейкіним С.О. при наданні юридичної (правової ) допомоги ОСОБА_2 за Договором від 16.03.2016 складеним 06.08.2019 зазначено, п. 2 за надання юридичної (праовової) допомоги за договором від 16.03.2016 року ОСОБА_2 зобов`язаний сплатити кошти в сумі 252500 грн. 00 коп. без ПДВ упродовж 12 місяців з моменту набрання законної сили ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.07.2019 року про закриття кримінального провадження у зв`язку із відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення у справі №750/13521/14 (а.с. 227-229 т.1).

Протоколом №3 Загальних зборів учасників адвокатського об`єднання «Артіль Адвокатів» (у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ) 27.04.2020 ухвалили передати адвокату Подосінову А.О. увесь гонорар за договором №3/38/16 від 12.04.2016, який існує на сьогодні та виникне у майбутньому, за надану ним правову допомогу ОСОБА_2 . Упоноважено ОСОБА_1 повідомити ОСОБА_2 про прийняте рішення учасників об`єднання та підписати і укласти з ним додаткову угоду по договору №3/38/16 від 12.04.2016, якою зімнити порядок оплати гонорару на оплату грошових коштів адвокату ОСОБА_1 на умовах визначених між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 138 т. 2).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 12.04.2016 року підписаною Адвокатським об`єднанням «Артіль Адвокатів» в особі старшого партнера Подосінова А.О., який діє на підставі Статуту, протоколу №3 загальних зборів учасників Адвокатського об`єднання «Артіль Адвокатів» від 27.04.2020 та ОСОБА_2 визначили, що пункт 4.2 Договору про надання правової допомоги від 12.04.2016 викладено в наступній редакції Гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів адвокату Подосінову А.О. Пункт 4.3 Договору про надання правової допомоги від 12.04.2016 виключено (а.с. 139 т. 2).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги від 16.03.2016 складеною 27.04.2020 Адвокат Ради адвокатів Чернігівської області Копейкін С.О. та громадянин ОСОБА_2 уклали додаткову угоду про наступне: Пункт 4 Договору про надання правової допомоги від 16.03.2016 року викласти в новій редакції, а саме: ОСОБА_2 за даною угодою бере на себе зобов`язання сплатити гонорар за надану ОСОБА_7 правову допомогу шляхом сплати грошових коштів адвокату Подосінову А.О.

Позивач надав ксерокопію квитанції до прибуткового касового ордера від 29.04.2020 на суму 675230 грн. 00 коп., підставою внесення коштів договір про правову допомогу від 12.04.2016 (а.с. 141 т. 2).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що його адвокат має касу і веде касову книгу, Статуту Адвокатського об`єднання «Артіль Адвокатів».

Відтак, адвокат позивача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів. Тому суд зазначає, що з наданих позивачем документів неможливо встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, саме у кримінальній справі, а також факт оплати вказаних послуг. Відтак, суд вважає заявлені позивачем витрати на юридичну допомогу наданої в кримінальній справі документально не підтвердженими, оскільки до матеріалів цивільної справи були надані лише ксерокопії договорів, додаткових угод до договорів, актів виконаних робіт, які не були предметом дослідження у кримінальній справі №750/13521/14, отже відсутні підстави для відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що обидві сторони у цій справі згідно із Законом України «Про судовий збір», якій набрав чинності з 01.11.2011, звільнені від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_2 до Офісу генерального прокурора, Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органів досудового слідства, прокуратури і суду, задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді втраченого заробітку в сумі 1310093 грн. 90 коп., компенсації втрати частини заробітної плати в сумі 224150 грн. 02 коп. та моральної шкоди у сумі 348000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 1882243 грн. 92 коп. шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України (місце знаходження: вул. Бастіонна, 6, м. Київ, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 37567646) з єдиного казначейського рахунку.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 25.01.2021.

Суддя Л.В. Карапута