На підставі даного Припису, директором територіального центру ставилися вимоги до працівників, в тому числі і до ОСОБА_1 , про обов`язкове проходження медичного огляду та видано наказ від 18.04.2019р. №99 «Про організацію проведення медичного огляду».

Відповідно до пунктів 2.7, 2.9 Посадової інструкції робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги (яку займає ОСОБА_1 ) передбачено, що даний робітник при необхідності виконує ремонтні роботи по обслуговуванню адміністративних приміщень.

Позивач по справі, надав медичну довідку про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду №991 від 22.04.2019. В зазначеній довідці вказано, що придатний до роботи за професією робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків п.5.8 та 5.9 без фізичного навантаження п.6.1.1.

Таким чином, дана довідка не може бути прийнята як належна, оскільки виникла необхідність здійснення уточнення та розшифровки п.6.1.1 (без фізичного навантаження).

Відповідно до ч.2 ст.17 ЗУ «Про охорону праці» власник не має права допустити працівника до роботи, якщо він зобов`язаний проходити, але вчасно не пройшов медичний огляд. Якщо власник ухиляється від проходження медичних оглядів, він відстороняється від роботи без збереження заробітної плати. При наявності поважних причин не проходження медичного огляду у встановлений термін, відсторонення від роботи здійснюється із збереженням заробітної плати в розмірі двох третин тарифної ставки (окладу). Ухилення працівника від проходження медичного огляду. Якщо його проходження обов`язкове, є порушення трудової дисципліни і може тягти дисциплінарну відповідальність працівника аж до звільнення з роботи».

Таким чином, вимоги директора територіального центру до позивача у справі ОСОБА_1 щодо проходження медичного огляду, діяли не з метою приниження честі та гідності позивача, а як обов`язкова вимога законодавства щодо обов`язкового проходження медичного огляду. Оскільки посадовою інструкцією ОСОБА_1 передбачено виконання робіт з фізичними навантаженнями. Враховуючи вищезазначене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити. Крім того, позивач надав документи, що підтверджують витрати понесені позивачем за надання правничої допомоги в розмірі 10000 грн., які просить стягнути з відповідача на його користь.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позов.

Представник третьої особи Національного агентства з питань запобігання корупції у судове засідання не з`явився, але надіслав суду письмові пояснення, в яких просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі. Вказав, що з 22.02.2019 позивач набув статусу викривача, оскільки цього дня публічно виступив на засіданні 69 сесії Знам`янської міської ради Кіровоградської області, на якій була присутня й Костікова Т.М. , з повідомленням про можливе вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, зазначивши, що аналогічне за змістом повідомлення ним направлено до органів досудового розслідування. За повідомленням ОСОБА_1 14.05.2019 розпочато кримінальне провадження №12019120160000841 за ч.1 ст.191 КК України. В подальшому, наказами відповідача від 15.07.2019 №46-к та від 02.09.2019 №63-к позивача відсторонено від роботи, а наказом від 15.10.2019 №79-к звільнено з роботи. Дані накази підписані особисто Костіковою Т.М. , а тому рішення відповідача щодо відсторонення ОСОБА_1 та щодо його подальшого звільнення є заходом негативного впливу до викривача в зв`язку з його повідомленням про кримінальне корупційне правопорушення, що порушує його права та вимоги чинного законодавства, в тому числі й ст.33 Конвенції ООН проти корупції. За викладених обставин позивача слід поновити на роботі на підставі ч.5 ст.53-4 Закону України «Про запобігання корупції».

Вислухавши пояснення сторін, оглянувши медичну картку, оформлену на ім"я ОСОБА_3 , та дослідивши матеріали справи, та надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 01.04.2015 ОСОБА_1 працював у якості робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги в Терцентрі.

Інспектором праці Управління Держпраці у Кіровоградській області 06.03.2019 здійснено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, про що складено акт №КР1058/642/АВ (а.с.73 том №1). У складеному акті, зокрема, зазначено, що наказом від 31.03.2015 №9-к ОСОБА_1 прийнятий на роботу робітником з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги з 01.04.2015. На дату укладення трудового договору ОСОБА_1 мав третю групу інвалідності загального захворювання. З довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.05.2017 вбачається, що ОСОБА_1 з 01.05.2017 безстроково встановлена третя група інвалідності, причина якої загальне захворювання; висновок про умови та характер праці: протипоказана важка фізична праця, нервово-психічне навантаження, нічні зміни та відрядження.

Приписом про усунення виявлених порушень від 06.03.2019 №КР1058/642/АВ/П директора Терцентру Костікову Т.М. зобов`язано усунути порушення - не проводяться періодичні медичні огляди працівників (а.с.78-79 том №1).

Лікарем з гігієни праці Управління Держпраці у Кіровоградській області Ліпко-Гречухою Л.О. визначено категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду в 2019 році, про що складено акт від 12.04.2019. З даного акту вбачається, що робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги Терцентру повинен пройти медичний огляд, оскільки його трудовий процес передбачає несприятливий мікроклімат п.5.8, п.5.9 та фізичне навантаження п.6.1.1 (а.с.167-169 том №1).

Наказ «Про організацію проведення медичного огляду» директором Терцентру видано 18.04.2019 (а.с.82 том №1).

Листом Департамента охорони здоров`я Кіровоградської обласної державної адміністрації від 23.08.2019 директору Терцентру роз`яснено, що ОСОБА_1 22.04.2019 пройшов медичний огляд, про що видано медичну довідку №991 (а.с.122 том №2). Медичною довідкою про проходження періодичного медичного огляду працівника від 22.04.2019 №991 встановлено придатність ОСОБА_1 для роботи за професією робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків, п.5.8. та п.5.9 без фізичного навантаження п.6.1.1 наказу МОЗ України від 21.05.2007 №246 (а.с.15 том №1).

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА №615047 від 10.05.2017, ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи загального захворювання безстроково. За висновком про умови та характер праці, йому протипоказана важка фізпраця, нервопсихічне навантаження, нічні зміни відрядження (а.с.7 том №1).

У листі КЗ «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка» від 01.10.2019 №03/2200, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків - ОСОБА_1 за результатами проходження медичного огляду, відповідно до стану здоров`я, на даний час придатний для роботи за професією «Робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків» згідно п.5.8 та 5.9, але без фізичного навантаження згідно п.1.1. наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007р «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Згідно рекомендацій кардіологічного МСЕК (так як ОСОБА_1 інвалід ІІІ групи), йому усунено виробничий фактор, який являється протипоказом за станом здоров`я п.6.1.1. - фізичне навантаження, згідно його посадової інструкції. Виконувати легку роботу за станом здоров`я ОСОБА_1 може (а.с.130 том №1).

Положеннями ч.1 ст. 17 Закону України «Про охорону праці» та статтею 169 КУЗпП передбачено, що роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до статті 1 Закону Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875) інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначено Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 (далі - Постанова № 1317, Положення № 1317). Згідно із Положенням № 1317 інвалідність установлюють проведенням медико-соціальної експертизи, яку проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК), що перебувають у віданні Міністерства охорони здоров`я України. Положення про МСЕК затверджено Постановою № 1317.

Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист (ст. 2 Закону № 875). Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності розрізняють I, II і III групи інвалідності. Обсяги та види реабілітаційних заходів з конкретизацією трудових рекомендацій, методи та строки їх здійснення, засоби реабілітації визначено індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації інваліда.

Законодавство не забороняє використовувати працю інвалідів усіх трьох груп. Головне при прийнятті на роботу інваліда не група інвалідності, а відсутність медичних протипоказань.

Задля реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується згідно зі статтею 17 Закону № 875 право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

За результатами огляду МСЕК видає особі, яку визнано інвалідом:довідку до акта огляду МСЕК із зазначенням групи інвалідності за формою № 157-1/о, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30 липня 2012 року № 577 (додаток 1); індивідуальну програму реабілітації за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 жовтня 2007 року № 623 (додаток 2).

Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 757.

Індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов`язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, у яких працює або перебуває інвалід, дитина-інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності (ст. 23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV).

Ці документи (крім стандартного пакета документів) інвалід повинен надати при працевлаштуванні, оскільки вони не лише підтверджують інвалідність, а й на їх підставі надаються працівникові-інваліду та його роботодавцеві певні пільги, права та покладаються певні обов`язки, передбачені чинним законодавством.

Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом, тобто роботодавець не вправі відмовити інвалідові в укладенні трудового договору з мотивів інвалідності, крім випадків, коли ця робота протипоказана йому за станом здоров`я.

Відсторонення від роботи - це тимчасове усунення працівника від виконання ним своїх функціональних обов`язків у передбачених законодавством виняткових випадках зазвичай без виплати заробітної плати за цей час, але зі збереженням робочого місця. Виняткові випадки відсторонення від роботи працівників визначено у статті 46 КЗпП та інших нормативно-правових актах. Зокрема, у статті 46 КЗпП ідеться про те, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

При відстороненні працівника від роботи трудовий договір з ним не припиняється. Тобто трудові відносини з ним тривають. Такий працівник лише тимчасово не допускається до виконання ним функціональних обов`язків.

Відсторонення працівника від роботи зазвичай застосовується тоді, коли працівник виконує функціональні обов`язки з порушенням (недотриманням) певних правил, установлених законодавством для цього працівника, і продовження роботи за таких обставин створює загрозу настання шкідливих наслідків чи то для роботодавця (як-от, перебування працівника на роботі в стані алкогольного сп`яніння створює загрозу випуску неякісної продукції), чи то для самого працівника (як-от, внаслідок ухилення працівника від проходження інструктажу з техніки безпеки може статися трудове каліцтво), а також завдання шкоди третім особам (як-от, ухилення працівника закладу громадського харчування від проходження обов`язкового медогляду створює загрозу зараження інфекційними захворюванням відвідувачів) чи суспільним інтересам (як-от, інтересам всебічного об`єктивного неупередженого службового розслідування чи досудового слідства).

Попри те, що стаття 46 КЗпП містить формулювання: «відсторонення допускається», а отже, передбачає лише право (а не обов`язок) роботодавця відсторонювати працівника від роботи, все-таки за загальним правилом у випадках, зазначених у цій статті, роботодавець зобов`язаний усувати працівника від виконання ним функціональних обов`язків. Такий обов`язок роботодавця прямо чи побічно передбачено нормами спеціального законодавства, спрямованого на охорону праці, боротьбу з п`янством і алкоголізмом, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, громадської безпеки тощо.

Зокрема, частиною другою статті 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII (далі - Закон № 2694) передбачено, що роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов`язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов`язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року № 4004-XII передбачено, що підприємства, установи і організації (далі - підприємство) зобов`язані: усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги із соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких установлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Частиною другою статті 179 Кодексу України про адміністративні порушення передбачено адміністративну відповідальність майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників за невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані.

Водночас (як виняток із загального правила) статтею 22 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723) передбачено, що рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою ухвалює керівник державного органу, в якому працює цей службовець. Проте відсторонення від роботи державних службовців відповідно до цієї норми допускається на розсуд керівника лише у випадку, зазначеному у цій нормі, а саме: у період проведення службового розслідування у зв`язку з невиконанням державним службовцем службових обов`язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству чи об`єднанню громадян. В інших випадках, зазначених у статті 46 КЗпП, керівник державного органу зобов`язаний відсторонити державного службовця від роботи.

Відсторонювати працівника від роботи роботодавець може самостійно або на вимогу відповідного державного органу (за постановою слідчого, поданням органу санепідслужби, приписом інспектора з охорони праці тощо), видавши відповідний наказ (розпорядження).

У разі потреби екстреного відсторонення (скажімо, в разі виявлення працівника на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння) воно може бути застосоване за усною вказівкою керівника (іншої посадової особи) з наступним виданням письмового наказу (розпорядження), що буде підставою для бухгалтерії не нараховувати заробітну плату за період відсторонення.

Час, протягом якого працівник не працював унаслідок відсторонення, оплаті не підлягає на підставі частини першої статті 94 КЗпП, відповідно до якої заробітна плата працівникові виплачується за виконану ним роботу, та частини четвертої статті 113 КЗпП, відповідно до якої час простою з вини працівника не оплачується. Хоча в деяких передбачених законодавством випадках окремим категоріям працівників за період відсторонення їх від роботи може виплачуватися заробітна плата. Зокрема, статтею 22 Закону № 3723 передбачено, що державного службовця у зв`язку з проведенням службового розслідування можна відсторонити від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати.

Якщо підставою для відсторонення є дії, не пов`язані з виною працівника (як-от, незадовільний результат перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки), його відсторонюють від роботи із збереженням заробітної плати в розмірі двох третин тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до частини першої статті 113 КЗпП до перескладання іспиту чи до звільнення за пунктом 2 статті 40 КЗпП. Таке звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відсторонення працівника від роботи в окремих випадках, зокрема, в разі відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів або щеплення проти інфекцій, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони тощо, крім іншого, застосовується до працівника і як захід примусу виконати ним певні вимоги, передбачені законодавством. Якщо працівник усуне перешкоди для допуску до роботи (пройде медичний огляд, навчання, інструктаж тощо), його зразу ж мають допустити до роботи.

Зазначені вище підстави відсторонення від роботи можуть застосовуватися до будь-яких працівників, зокрема й інвалідів.

Відповідно до абзацу першого пункту 22 Положення № 1317 повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму задля визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один-три роки.

Дату чергового переогляду зазначають у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією. Висновок МСЕК про умови та характер праці, що так само міститься у цій довідці, діє протягом часу встановлення інвалідності, який теж зазначають у цій довідці.

Якщо працівник з інвалідністю після спливу часу встановлення інвалідності з тих чи інших причин не з`являється на черговий переогляд МСЕК, роботодавець матиме підстави відсторонити цього працівника від роботи до проходження ним переогляду МСЕК та видачі йому нової довідки до акта огляду за формою № 157-1/о із зазначенням групи інвалідності та висновку МСЕК про умови та характер праці (додаток 3). Залежно від рекомендацій, що містяться у цьому висновку, роботодавець може допустити інваліда до виконання цих самих функціональних обов`язків із такими самими умовами та характером праці, чи змінити умови та характер праці, чи перевести його на іншу, легшу роботу, яка не буде протипоказаною йому за станом здоров`я, чи звільнити за пунктом 2 статті 40 КЗпП, чи вжити інших заходів, передбачених законодавством.

Для відсторонення працівника з інвалідністю за таких обставин роботодавець має керуватися:

по-перше, статтею 46 КЗпП, якою передбачено, що однією з підстав відсторонення працівника від роботи є його відмова або ухилення вiд обов`язкових медичних оглядів. Загальновідомо, що основною метою проведення обов`язкових медичних оглядів є визначення, чи робота, що пропонується працівникові або ним виконується, не є протипоказаною йому за станом здоров`я. У статті 46 КЗпП (на відміну від ст. 169 КЗпП і частини першої ст. 17 Закону № 2694) не конкретизуються види обов`язкових медичних оглядів, а отже, є підстави вважати, що черговий переогляд МСЕК інваліда, що працює, є одним з обов`язкових медичних оглядів, про які йдеться у статті 46 КЗпП, оскільки за висновком чергового переогляду МСЕК визначається, чи робота, що виконується працівником з інвалідністю, не є протипоказаною йому за станом здоров`я;

по-друге, частиною шостою статті 24 КЗпП, яка прямо забороняє укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я, а отже, забороняє і продовження такої роботи;

по-третє, частиною першою статті 170 КЗпП, відповідно до якої працiвникiв, які потребують за станом здоров`я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу вiдповiдно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку;

по-четверте, частиною першою статті 172 КЗпП, в якій зазначено, що у випадках, передбачених законодавством, на власника або уповноважений ним орган покладається обов`язок організувати навчання, переквалiфiкацiю i працевлаштування iнвалiдiв вiдповiдно до медичних рекомендацій, установити на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень і створити пiльговi умови праці.

Відповідно до абзацу другого пункту 22 Положення № 1317 повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких установлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. Оскільки ця норма, крім інваліда, не конкретизує інших заінтересованих осіб, є підстави вважати, що такою заінтересованою особою за цією нормою може бути і роботодавець.

А отже, у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності працівника з інвалідністю роботодавець може виступити ініціатором щодо проведення повторного огляду МСЕК цього інваліда раніше строку, зазначеного в довідці до акта огляду МСЕК. Якщо в цьому разі такий працівник з інвалідністю відмовлятиметься або ухилятиметься від повторного огляду МСЕК, роботодавець, на нашу думку, теж матиме підстави для відсторонення його від роботи, особливо коли зміни у стані здоров`я і працездатності настали в бік погіршення.

Наказом №148 директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костікової Т.М. від 01.07.2019, ОСОБА_1 - робітнику з комплексного обслуговування та ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги встановлено дату проведення повторного періодичного медичного огляду 02.07.2019 та 03.07.2019. Підставою проведення зазначено, що останній тривалий час, а саме з 23.01.2019 по 14.03.2019 хворів, у зв`язку з чим виникла така необхідність (а.с.18 том №1).

Не погоджуючись з зазначеним наказом, 01.07.2019 ОСОБА_1 надав директору Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костіковій Т.М. , заперечення, в якому зазначив, що не вбачає підстав для повторного періодичного медичного огляду, оскільки ним вчасно пройдено медичний огляд, про що є Медична довідка про проходження періодичного медичного огляду працівника №991 від 22.04.2019 (Додаток 8 до п.2.16 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, видана лікарем КЗ «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», згідно з якою він придатний для роботи за професією робітник з комплексного обслуговування і ремонту будинків п.5.8. п.5.9, без фізичного навантаження п.6.1.1. Наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007р. (а.с.19 том №1).

Наказом №154 директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костікової Т.М. від 08.07.2019, ОСОБА_1 - робітнику з комплексного обслуговування та ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги встановлено дату проведення повторного періодичного медичного огляду 09.07.2019 та 10.07.2019. Підставою проведення зазначено, що останній тривалий час, а саме з 23.01.2019 по 14.03.2019 хворів, у зв`язку з чим виникла така необхідність (а.с.18 том №21).

Вдруге не погоджуючись з зазначеним наказом, 15.07.2019 ОСОБА_1 надав директору Терцентру Костіковій Т.М. , заперечення, в якому зазначив, що відмовляється від проходження повторного медичного огляду оскільки має медичну довідку, яка підтверджує його придатність для подальшого виконання роботи на яку його прийнято (а.с.22 том №1).

02.07.2019 ОСОБА_1 звернувся додиректора Терцентру Костікової Т.М. з запитом про роз`яснення, на підставі яких нормативно-правових актів, видано накази про його повторний медичний огляд (а.с.23 том №1).

08.07.2019 заступником директора територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Савіча А.М. , ОСОБА_1 надано відповідь, згідно з якою 01.07.2019 видано наказ №148 «Про проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 », видано на підставі: ЗУ «Про охорону праці», Порядку проведення медичних оглядів працівників пе6вних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007р. №246, Акту визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Знам`янка від 12.04.2019р. (а.с.24 том №1).

08.07.2019 посадовими особами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) складено акт про невиконання робітником наказу установи, яким зафіксовано, що станом на 08.07.2019 ОСОБА_1 не виконав наказ територіального центру від 01.07.2019 р. «148 «Про проведення повторного медичного огляду ОСОБА_1 », а саме, не пройшов медичний огляд у встановлені наказом дні (а.с.90 том №1).

Наказом №46-к директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костікової Т.М. від 15.07.2019 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », відсторонено ОСОБА_1 , робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги, від роботи з 15.07.2019, у зв`язку з ухиленням від позачергового медичного огляду, до 19.07.2019 без збереження заробітної плати (а.с. 25 том №1).

Наказом №63-к директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костікової Т.М. від 02.09.2019 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », відсторонено ОСОБА_1 , робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги, від роботи роботи із збереженням заробітної плати в розмірі двох третин посадового окладу з 02.09.2019 до ухвалення остаточного рішення про можливість виконання ОСОБА_1 роботи, передбаченої трудовим договором (а.с. 31 том №1).

З листка непрацездатності Серії АДФ №421584, вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 26.09.2019 по 04.10.2019 (а.с.106 том №1).

З виписки із медичної картки стаціонарного хворого №3974 від 04.10.2019 кардіологічного відділення КЗ «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», вбачається, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 26.09.2019 по 30.09.2019, з діагнозом ССН ІІІ ФК (нестабільний перебіг), Постінфарктний (2012) кардіосклероз,КВГ (14.01.13р.). Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. ст.2, р.4 ШЕ ІІІ гр. за Лауном . Неускладнений гіпертонічний криз. СН ІІ А ст.ФК ІІ-ІІІ зі збереженою СФЛШ (а.с. 105 том №1).

Свідок ОСОБА_7 , яка працює заступником директора КЗ «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», суду пояснила, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246 затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Додатком 4 до пункту 2.6 вказаного Порядку визначено Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов`язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників. Пунктом 5.8 цього Переліку шкідливим та небезпечним фактором визначена «Знижена температура повітря в приміщенні та робота на відкритих площадках», пунктом 5.9 - «Підвищена температура повітря в приміщенні та на відкритих площадках», а пунктом 6.1.1 - «Підняття та ручне переміщення вантажу (маса вантажу в кг)». ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, причина якої загальне захворювання, тому йому визначено протипоказання в трудовій діяльності, відповідно до затвердженого Порядку.

Свідок ОСОБА_8 , суду пояснив, що з позивачем має дружні стосунки, а з Костіковою Т.М. - нейтральні. На момент прийняття позивача на роботу, він вже працював. Років п`ять вони з позивачем працювали разом. ОСОБА_1 тяжку фізичну роботу не виконував. Про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 він знав від інших. У 2019 році він один раз проходив медичну комісію в повному обсязі, решту разів він проходив лише флюорографію. На повторний медичний огляд направляли лише ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_10 , який доводиться братом позивачу, суду пояснив, що працює в Терцентрі майстром з ремонту взуття. В 2018 році розформовано первинну профспілкову організацію та з того часу ОСОБА_1 обрано головою Ради трудового колективу Терцентру. З цього часу - розподіл премії, заробітної плати, оприбутковуються грошові кошти. Примусили повторно проходити медичний огляд. На засіданні сесії Знам`янської міської ради Кіровоградської області піднімали питання. За зверненням ОСОБА_1 до Терцентру приїхала інспекція з Управління Держпраці у Кіровоградській області.

Свідок ОСОБА_11 , яка працює заступником Терцентру, суду пояснила, що на час прийняття на роботу ОСОБА_1 керівництву Терцентру було відомо про те, що він є інвалідом ІІІ групи. Посадова інструкція робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків відділення організації надання адресної натуральної та грошової допомоги була розроблена особисто конкретно для ОСОБА_1 , тяжка фізична робота в інструкції не передбачалась. Протягом часу коли працював, були дні, коли він ходив по будинках, носив з собою портфель з інструментіами для ремонту, важку техніку для ремонту йому привозили на роботу. Чи скаржився на здоров`я ОСОБА_1 , чи відмовлявся від роботи, не пам`ятає. Обсяг робіт за посадовою інструкцією не змінювався. Періодичні медичні огляди ОСОБА_1 проходив.

Свідок ОСОБА_7 , яка працює заступником директора КЗ «Знам`янська міська лікарня імені А.В. Лисенка», суду пояснила, що наказом Міністерства охорони здоров`я України від 21.05.2007 №246 затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій. Додатком 4 до пункту 2.6 вказаного Порядку визначено Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов`язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників. Пунктом 5.8 цього Переліку шкідливим та небезпечним фактором визначена «Знижена температура повітря в приміщенні та робота на відкритих площадках», пунктом 5.9 - «Підвищена температура повітря в приміщенні та на відкритих площадках», а пунктом 6.1.1 - «Підняття та ручне переміщення вантажу (маса вантажу в кг)». ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності, причина якої загальне захворювання, тому йому визначено протипоказання в трудовій діяльності, відповідно до затвердженого Порядку, зокрема, заборонено працювати при низьких та високих темпертатурах, заборонена важка фізична праця. Підставою для медичного огляду є як інціатива організації, так і особиста ініціатива працівника, в разі незгоди з висновком.

Під час розгляду справи, судом встановлено що наказамиНаказом №46-к директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костікової Т.М. від 15.07.2019 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »,№63-к директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Костікової Т.М. від 02.09.2019 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » останнього відсторонено від виконання посадових обов`язків у зв`язку з ухиленням від позачергового медичного огляду.

При цьому, судом не встановлено, порушення порядку проходження медичного огляду, навпаки працівник вчасно згідно з графіком пройшов медичний огляд відповідно до норм чинного законодавства з покладення проведення та організацією даного огляду роботодавцем, що мав відповідний підтверджуючий документ, а саме довідку медичного закладу.

Підстав для проведення позачергового медичного огляду з матеріалів справи не вбачається.

Таким чином, суд не вбачає законних підстав для видання як наказів про проведення позачергових медичних оглядів, так і наказів про відсторонення від виконання посадових обов`язків за ухилення від їх проходження, що тягне за собою їх скасування.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного суду України,викладеними у пункту 10 Постанови від 24 грудня 1999р № 13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»,якщо буде встановлено,що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи беззаконних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати,суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП).

Враховуючи, що вимогу позивача про визнання незаконним та скасування наказів про відсторонення позивача від посадових обов`язків, задоволено, - вимога про стягнення на його користь середного заробітку за час вимушеного прогулу з дати відсторонення за періоди з 15.07.2019 по 19.07.2019 в сумі 907,15 грн.; з 02.09.2019 по 25.09.2019; з 05.10.2019 по 15.10.2019 в сумі 2279, 25 грн; лікарняний з 26.09.2019 по 04.10.2019 - 1435,23 грн., а всього 4621 грн. 63 коп., також підлягає задоволенню.

При розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з пунктів 2, 3, 5, 8 Постанови Kабінету Mіністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», згідно з якими середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

В ході судового розгляду відповідач не надав, а суд не здобув доказів щодо ухилення позивача від проходження медичного огляду, однак у порушенням вимог ст.17 Закону України «Про охорону праці» наведені повністю спростовані позивачем.

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов`язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення:

Хоча і відсторонення від роботи по суті не є дисциплінарним стягненням, проте власник мав би все-таки зажадати пояснень працівника, проте цього не зробив.

Права позивача суд вважає порушеними та вони підлягають судовому захисту, а незаконні накази підлягає скасуванню.

Суд приймає як належний, наведений позивачем розрахунок в частині визначення розміру середньоденної заробітної плати позивача, який розраховано відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок), що також відповідає п.21 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Згідно з п.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, а саме, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як роз`яснено в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 3 «Про практику застосування судами про оплату праці», при визначенні сум, що підлягають стягненню по оплаті праці, у тому числі середньому заробітку, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Так, згідно з розрахунком відшкодування за відсторонення від роботи із збереженням 2/3 з/плати, з 02.09.2019 по 25.09.2019, з 05.10.2019 по 15.10.2019р. середньодобовий заробіток за останні два місяці роботи складає 273, 51 грн., період відсторонення від роботи із збереженням 2/3 заробітку складає 25 днів (273,51 грн. х 25 днів = 4923,18 грн. / 3 = 2279,25 грн. Розрахунок відшкодування за лікарняний з 26.09.2019 по 04.10.2019 (159,47 грн. х 9 днів = 1435,23 грн. Розрахунок за період відсторонення з 15.07.2019 по 19.07.2019, складає 907, 15 грн. Отже, загальна сума відшкодування, складає 2279,25 грн.+1435,23 грн.+907,15 грн. = 4621, 63 грн.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

За подачу позову до суду, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються в разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач подав суду заяву, в якій просить стягнути на його користь витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в сумі 10000 грн.

На підтвердження надання позивачу правничої допомоги суду надано договір про надання правової допомоги від 27.11.2019, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.01.2021 за договором про надання правової допомоги від 27.11.2019 на загальну суму 10000 грн., який містить розрахунок кожної наданої послуги, платіжні доручення від 13.01.2020 на загальну суму 5000 грн., квитанцію від 03.06.2020 на суму 5000 грн.

За викладених обставин, враховуючи вимоги ч.4 ст.137 ЦПК України та враховуючи те, що позивачем суду надано докази понесення ним витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката,за відсутності доказів неспівмірності понесених витрат, суд приходить до висновку, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 10000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючисьст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263- 65, 273, 274, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції, про визнання незаконними та скасування наказів про проведення повторного медичного огляду та позачергового медичного огляду та накази про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати накази директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Знам`янка Костікової Т.М. «Про проведення повторного медичного огляду» від 01.07.2019 №148, «Про проведення позачергового медичного огляду» від 08.07.2019 №154, «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» від 15.07.2019 №46-к, «Про відсторонення ОСОБА_1 від роботи» від 02.09.2019 №43-к.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати відсторонення за періоди з 15.07.2019 по 19.07.2019 в сумі 907,15 грн.; з 02.09.2019 по 25.09.2019; з 05.10.2019 по 15.10.2019 в сумі 2279, 25 грн; лікарняний з 26.09.2019 по 04.10.2019 - 1435,23 грн., а всього 4621 (чотири тисячі шістсот двадцять одна) грн. 63 коп.

Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. та витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в сумі 10000 (десять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м.Знам`янка, код ЄДРПОУ 35205472, місце знаходження: вул.Глібка,28 м.Знам`янка Кіровоградської області.

Третя особа- Національне агентство з питань запобігання корупції, місце знаходження: м. Київ, вул. Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 40381452.

Повний текст рішення суду складено 25.01.2021.

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.