Провадження 3/557/14/2021

Справа 557/1433/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2021 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., за участю захисників - адвокатів Новака М.А. та Рибченка А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , постановою судді Рівненського міського суду від 08 листопада 2019 року підданого адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №438413 від 26 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 цього ж числа об 11 годині 40 хвилин на вул. Миру в с. Малинівка Гощанського району Рівненської області керував транспортним засобом «AUDI А6», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, зіниці очей дуже звужені та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук), та, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. Такі дії вчинені ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року підданим адміністративному стягненню.

Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Захисник останнього Новак М.А. 12 січня 2020 року подав письмові пояснення по суті справи, згідно яких просив суд закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Останній, посилаючись на Закони №2617-VIII від 01 липня 2020 року та №720-IX від 03 липня 2020 року, вважає, що зазначена працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення норма ст. 130 КУпАП, не відповідає вимогам закону, оскільки з 03 липня 2020 року такого положення не існує, КУпАП та КК України чи інший закон з вказаної дати не встановлює будь-якої відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп`яніння чи відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, то захисник зазначив, що огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням ст. 266 КУпАП, так як в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості стосовно того, що ОСОБА_1 інспектором пропонувалося на місці зупинки транспортного засобу провести огляд із застосуванням технічних засобів, на що той відмовився, в наслідок чого йому запропоновано пройти такий огляд у медичному закладі.

Піддаються захисником сумніву і зазначені інспектором у протоколі ознаки сп`яніння, з огляду на відсутність відеозапису, а тому, на переконання останнього, об`єктивних ознак для направлення ОСОБА_1 на огляд не було. За вказаних обставин захисник зазначає, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Також захисник у письмових поясненнях зауважив на тому, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпП, зокрема у період з 08 листопада 2019 року по 26 жовтня 2020 року, що є обов`язковою кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП. Зауважив останній і на тому, що суд за вказаних обставин не вправі змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, а також відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

У судовому засіданні адвокати Новак М.А. та Рибченко А.О. підтримали викладену у письмових поясненнях позицію та просили, з огляду на зазначені вище обставини, закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. Додатково адвокат Рибченко А.О. пояснив, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає, протокол ним був підписаний ще до внесення у такий даних про свідків та у їх відсутності, останній ставив свої підписи там, де йому говорили поліцейські, та будь-яких пояснень не писав. Крім того, як зазначив захисник Рибченко А.О., ОСОБА_1 не був відсторонений від керування.

Заслухавши адвокатів Новака М.А. та Рибченка А.О. , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла наступного висновку.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що визначено ст. 7 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Положеннями ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №438413 від 26 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 цього ж числа об 11 годині 40 хвилин на вул. Миру в с. Малинівка Гощанського району Рівненської області керував транспортним засобом «AUDI А6», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, зіниці очей дуже звужені та не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук), та, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. У цьому ж протоколі зазначено, що такі дії вчинені ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні означених вище дій особою, яка уповноважена на складання протоколу, крім останнього, суду надано направлення на огляд ОСОБА_1 від 26 жовтня 2020 року (арк. спр. 2), письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 26 жовтня 2020 року (арк. спр. 3), витяг з адмінпрактики (арк. спр. 4), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №438413 (арк. спр. 5), постанову судді Рівненського міського суду від 08 листопада 2019 року (арк. спр. 13) та довідку інспектора СП Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області Пастушок М. (арк. спр. 14).

З даних постанови судді Рівненського міського суду від 08 листопада 2019 року, яка набрала законної сили 19 листопада 2019 року, суддею установлено, що ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років. Інших відомостей щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом періоду з 26 жовтня 2019 по 26 жовтня 2020 року (дата зазначеної у протоколі події), що є кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому правопорушення, суду не надано.

За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним чином здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.

Отже, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддею не встановлено, що ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На цей недолік, серед ряду інших, суд звертав увагу в постанові від 11 листопада 2020 року (арк. спр. 12), повертаючи матеріали даної справи до Гощанського ВП Острозького ВП ГУНП в Рвненській області для належного оформлення. Однак, недоліки на виконання вказаної постанови в повній мірі усунуті не були та матеріали справи 07 грудня 2020 року повторно надійшли до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ст. 62 Конституції України).

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя приходить висновку, що наявними у справі доказами кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вказані обставини, суддею приймаються до уваги доводи захисників ОСОБА_1 з даного з приводу. Водночас решта доводів останніх, на переконання судді, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для закриття провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Отже, виходячи з вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.

У зв`язку з цим, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю.В. Оленич