ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 Справа № 911/162/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", м. Дніпро

за участю Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

про про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012р., №2/651 від 20.06.2012р. до вказаного договору

Представники:

Від Позивача: Кириленко О.П., довіреність №14/193 від 17.05.2019, адвокат

Від Відповідача: Беззубкін С.М., довіреність №1 від 08.01.2020, адвокат

Третя особа: представник не з"явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі-Позивач) 03.01.2019 звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "Нафтосервіс" (далі-Відповідач), в якому просить суд визнати недійсними з моменту укладання договору поставки № 181 від 06.03.2012 та додаткових угод до цього договору № 1/650 від 06.03.2012 та № 2/651 від 20.06.2012.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що Договір спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з порушенням вимог законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок, а також положення частини першої статті 10, частини другої статті 23, частини п`ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" № 2289-VI від 01.06.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), статті 203, 228, частини першої статті 1096 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що:

- умови пункту 4.6.1 договору №181 від 06.03.2012 завідомо суперечать чинному законодавству, порушують юридичну сутність акредитиву та унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором. Це призводить до неможливості ДАТ "Чорноморнафтогаз" виконати умови оплати за договором та створює умови для притягнення підприємства до юридичної відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Додатковою угодою №2/651 від 20.06.2012 до договору строки дії резервного акредитива були скасовані. Сторони домовилися про розрахунки із застосуванням платіжних доручень з обмеженим переліком підтверджуючих документів. На думку позивача, це підтверджує невідповідність умов оплати у формі акредитиву вимогам чинного законодавства;

- у ТОВ "Нафтосервіс" відсутні документи, що підтверджували якість товару на підставі встановлених сертифікатів, а також документи щодо походження товару;

- договір разом з внесеними змінами та доповненнями не відповідає вимогам ч.5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VІ від 01.06.2010 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Адже його зміст відрізняється від змісту неконкурентної пропозиції конкурсних торгів ТОВ "Нафтосервіс". Крім того відбулись зміни істотних умов договору про закупівлю до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі;

- наявні істотні порушення вимог статей 10, 25 Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 №2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у частині неналежного оприлюднення інформації про закупівлю (внесення змін до конкурсної документації щодо місця постачання, специфікації, строків подання пропозицій), визначення умов договору, що не відповідають вимогам чинного законодавства та завідомо призводять до порушення замовником умов договору;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15 задоволено позов ТОВ "Нафтосервіс" до Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (у подальшому перейменоване у Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз") про стягнення 58151975,83 грн з підстав неналежного виконання договору поставки №181 від 06.03.2012.

На момент розгляду вказаного судового спору у суді ДАТ "Чорноморнафтогаз" перебувало під дією надзвичайної та невідворотної події (непереборної сили). Це підтверджено сертифікатом №2018 від 03.12.2014 про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України. Тому ДАТ "Чорноморнафтогаз" не мало можливостей сплатити судовий збір для оскарження судового рішення у справі №910/18883/15 та перевірити факти проведення спірної господарської операції;

-Позивач наголошує, що документи з відомостями про проведені ДАТ "Чорноморнафтогаз" господарські операції за договором поставки №181 від 06.03.2012 відновити неможливо через їх знаходження на тимчасово окупованій території України. Але отримані ДАТ "Чорноморнафтогаз" документи свідчать про те, що договір поставки №181 від 06.03.2012 був спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2019 у справі №911/162/19 позов Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

26.06.2019 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/204/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019, у задоволенні позову відмовлено.

01.09.2020 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі №911/162/19 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

30.09.2020 ухвалою суду (суддя Кеся Н.Б.) прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.2020 о 10:30год.

09.10.2020 від Акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

12.10.2020 ухвалою суду у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовлено у зв`язку із зайнятістю майданчика в суді для проведення відеоконференції.

21.10.2020 від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 23.10.2020 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовлено у зв`язку із зайнятістю майданчика в суді для проведення відеоконференції.

27.10.2020 представник Позивача в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Також 27.10.2020 представник Позивача надіслав заяву про долучення додаткових доказів до справи.

27.10.2020 представник Третьої особи в судове засідання не з`явився.

27.10.2020 ухвалою суду судове засідання по справі №911/162/20 відкладено на 17.11.2020 о 16:00 год., проведення якого призначено в режимі відеоконференції.

06.11.2020 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.11.2020 представник Акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" просить суд наступне судового засідання провести у режимі відеоконференції.

17.11.2020 представник Третьої особи просить суд наступне судового засідання провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.11.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.12.2020 о 15:00год., проведення судового засідання призначено в режимі відеоконференції

10.12.2020 оголошено в судовому засіданні перерву до 12.01.2021 о 14:30год.

Третя особа в судове засідання призначене на 12.01.2021 не з`явилась, про дату та час слухання справи повідомлена в попередньому судовому засіданні 10.12.2020, клопотань від неї до справи не надходило.

В судовому засіданні 12.01.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

У відзиві, який надійшов на адресу суду 12.04.2019, відповідач не визнав заявлені вимоги в повному обсязі з наступних підстав. У серпні 2014 місцезнаходження позивача змінилось на м. Київ. Позивач має рахунки в українських банках, що дає можливість здійснювати всі необхідні платежі. Так, підприємство подавало апеляційну та касаційну скарги на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014р. у справі №910/24836/14 та сплачувало судовий збір. При цьому, товариство також посилалось на існування форс-мажорних обставин в якості підстави неможливості виконання ним своїх зобов`язань. Позивач здійснює господарську діяльність на Стрілковому газовому родовищу, яке забезпечує природним газом Генічеський та інші райони Херсонської області. Крім того, здійснюється діяльність щодо дослідно-промислової розробки і експлуатації. Вищезазначені факти свідчать про господарську діяльність позивача на території України. Відомості щодо закупівлі товару у відповідача є загальновідомими та оприлюднені на офіційному веб-порталі уповноваженого органу. Тому посилання позивача на неможливість сплати судових зборів та перевірки господарської операції з поставки товару через дію форс-мажорних обставин є необґрунтованими. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15 було присуджено до стягнення з ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь ТОВ "Нафтосервіс" 34282517грн.62коп. основного боргу, 2782909грн.91коп. процентів річних, 21086548грн.30коп. інфляційних втрат та судовий збір. Під час розгляду тієї справи ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" визнало позовні вимоги, факт наявності договору поставки №181 від 06.03.2012 та здійснення ТОВ "Нафтосервіс" поставок товару згідно з договором. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15 не оскаржувалось ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" та набрало законної сили. Вказаним рішенням суду встановлені обставини, які спростовують твердження позивача щодо недійсності договору поставки №181 від 06.03.2012. Крім того, позивачем не надані докази на підтвердження факту порушення публічного порядку. Кримінальне провадження №42016000000002901 від 10.10.2016 було порушено не відносно посадових осіб відповідача та щодо обставин, не пов`язаних із здійсненням господарської діяльності з позивачем. На теперішній час вищезазначене кримінальне провадження є закритим за відсутністю складу злочину. Позивачем не надано суду вироку суду про притягнення посадових осіб ТОВ "Квант-Сервіс" до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво. Висновки позивача щодо порушення порядку здійснення закупівель за державні кошти ґрунтуються на припущеннях, оскільки сам позивач вказує на втрату документів під час окупації АРК Крим у 2014 році. З опублікованих на веб-порталі з питань державних закупівель матеріалів можна лише встановити загальні відомості щодо процедури закупівлі, за результатами якої укладено оспорюваний договір. На веб-порталі з питань державних закупівель наявні зміни до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації відносно оспорюваної процедури закупівлі.

22.04.2019 до справи Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог Позивача і просить у позові відмовити повністю (арк.с.188-191 Т.1).

26.10.2020 Позивач на електронну адресу суду надіслав заяву щодо суті спору (арк.с. 100-116 Т.3), в якій просить суд врахувати дані пояснення для нового розгляду справи №911/162/19 та залучити до матеріалів справи електронні копії електронних доказів документації конкурсних торгів від 07.12.2011 та від 27.12.2011, які офіційно оприлюднені на офіційному загальнодержавному веб-порталі "Державні закупівлі" tender.me.gov.ua, що створений Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, як уповноваженим органом виконавчої влади з координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Вказані електронні докази є загальновідомими, загальнодоступними та оприлюдненні центральним органом виконавчої влади на офіційному веб-сайті.

До заяви Позивач подав документацію конкурсних торгів від 07.12.2011 та від 27.12.2011 (арк.с. 117-137 Т.3).

13.11.2020 Третя особа подала пояснення по справі (арк.с. 151-152 Т.3), в яких просить суд при розгляді справи врахувати такі пояснення:

статутом Позивача, затвердженим рішенням загальних зборів акціонерів Товариства від 21 січня - 04 квітня 2011 року в редакції, чинній на момент укладення спірних відносин, визначено, що прийняття рішення про вчинення Товариством значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом правочину, перевищує 10% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства належить до компетенції Загальних зборів (пп.21 п. 9.3.4 Статуту). При цьому, відповідно до п.9.3.5 Статуту Товариства Рішення Акціонера з питань, що належать до компетенції Загальних зборів, оформлюються ним письмово (у формі рішення) та засвідчуються печаткою Товариства або нотаріально;

прийняття рішення щодо вчинення Товариством правочинів на суму від 10 млн. грн до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності (крім угод щодо продажу природного газу, нафти, газового конденсату, 2 в тому числі суміші нафти та газового конденсату та договорів на виконання геологорозвідувальних робіт за рахунок державних коштів) за погодженням з акціонером Товариства - НАК "Нафтогаз України" в особі її голови правління, або особи, що виконує його обов`язки належить до компетенції Правління (пп. 14 п.9.5.5 Статуту);

прийняття рішення відповідно до пп.14 п.9.5,5 Статуту Товариства належало до компетенції Правління Товариства за погодженням з третьою особою, як акціонером Товариства, в особі голови правління НАК "Нафтогаз України" або особи, що виконувала його обов`язки. Слід зазначити, що у третьої особи відсутня будь-яка інформація щодо надання погодження Товариству про вчинення правочину на суму, що перевищує 10 млн. грн, а саме укладення договору від 06.03.2012 №181.

09.12.2020 Відповідач подав пояснення (арк.с. 171-177 Т.3), в яких вказує про те, що АТ "НАК "Нафтогаз України" затверджуючи річний звіт ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" за 2012 рік та розподіляючи прибутки і збитки Позивача за результатами господарської діяльності в 2012 році, був обізнаний з фактами укладання спірного договору поставки, витрачання коштів на оплату товару, наявності заборгованості за поставлений товар. В зв`язку із чим, затверджуючи вищезазначені документи Позивача АТ "НАК "Нафтогаз України" додатково підтвердив свою згоду в укладанні спірного правочину.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

ПАТ "Чорноморнафтогаз" було замовником і організатором проведення конкурсних торгів на закупівлю труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм).

За результатами проведення процедури закупівлі між ТОВ "Нафтосервіс" (Постачальник) та ПАТ "Чорноморнафтогаз" (Покупець) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар, за Специфікацією № 1 (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору товар поставляється постачальником на умовах DDP, Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, Новосельська сільська рада, бухта Ярилгач, База буріння та облаштування УРіЗБ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (у відповідності до термінів правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року). Транспортні затрати з доставки товару до пункту призначення і вартість тари і упаковки включені в ціну товару.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що постачання товару здійснюється в строк не більше 55 днів з моменту надання покупцем письмової заявки. Поставка товару може здійснюватися партіями відповідно до заявки та потреби покупця.

За умовами пункту 3.1 Договору якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам діючих стандартів. Постачальник повинен підтвердити якість товару, що постачається, відповідними сертифікатами якості (паспортами) на товар, оформленими належним чином товаросупровідними документами, які направляються разом з товаром.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що постачальник повинен надати покупцеві другий екземпляр товарно-транспортної накладної (ТТН) у відповідності до розділу 11 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

Згідно з пунктом 4.1 Договору сума договору становить 67170000 грн, у тому числі ПДВ 11195 000 грн. Ця ціна товару є звичайною.

Пунктом 4.6 Договору визначено, що розрахунки за ним в сумі 67170000 грн, у тому числі 11195000 грн ПДВ проводяться за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву.

Підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 Договору визначено, що умовами оплати акредитиву є надані та акцептовані покупцем документи: рахунок-фактура постачальника, транспортний документ, акт приймання-передачі товару, сертифікат якості тощо.

Відповідно до підпункту 4.6.7 пункту 4.6 Договору покупець після відкриття акредитиву в строк не пізніше 1-го робочого дня з дати відкриття надає постачальнику по факсу копію повідомлення банку покупця про відкриття акредитиву.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.4, 5.5 Договору приймання-передача товару здійснюється в пункті поставки, зазначеному в пункті 2.5 Договору, а саме Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, Новосельська сільська рада, бухта Ярилгач, База буріння та облаштування УРіЗБ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".

Приймання-передача товару по кількості та якості здійснюється протягом 15 робочих днів у відповідності до товаросупровідних документів (ДСТУ, ТУ або іншою документацією) в пункті поставки, зазначеному в пункті 2.5 Договору. Право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару за кількістю та якістю та підписання акта прийому-передачі товару.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він набуває чинності з моменту підписання його сторонами, але не раніше дати узгодження правлінням ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" рішення за цим договором відповідно до п. 9.5.5 Статуту ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Термін дії цього договору до 31.12.2012.

Сторонами погоджена та підписана Специфікація №1 (Додаток № 1) до Договору, відповідно до якої Постачальник поставляє Покупцю такий товар: труба гарячедеформована безшовна 426 мм стінка 16 мм по ГОСТ 8732, сталь 09Г2С по ГОСТ 19281, з термообробкою гідро випробуванням і повинна відповідати вимогам ТУ14-3-1128-2000,0 антикорозійним покриттям на основі поліуретану типу Сapon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано у заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького DIN 30670, канадського CSA Z 245/21-02 (далі Характеристики-1), в кількості 2000 т на загальну суму 67 170 000 грн, в т. ч. 11 195 000 грн ПДВ.

06.03.2012 сторонами підписана Додаткова угода-1, якою доповнено технічні вимоги, викладені в додатку № 1 до Договору, та додатково узгоджено, що краї кромок труб повинні бути захищені від ізоляційного покриття, від торця труби не менше 150 мм (далі Характеристики-2).

20.06.2012 сторонами підписана Додаткова угода-2, пунктом 1 якої сторони внесли зміни до пункту 4.6. Договору та виклали його в такій редакції: "розрахунки за даним договором в сумі 67170000 грн, в тому числі ПДВ - 11195000 грн здійснюються шляхом відкриття на користь Постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву. Допускається оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника за поставлену партію товару за умови підписання обома сторонами актів прийому-передачі та видаткової накладної, а також за наявності оригіналу рахунку, виставленого постачальником, податкової накладної, заповненої відповідно до чинного законодавства, сертифікатів якості та товарно-транспортної накладної на поставлену партію продукції".

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди-2 сторони погодили внести зміни до підпункту 4.6.1. пункту 4.6 Договору шляхом викладення в такій редакції: "Акредитив має бути відкритим на всю суму договору. Акредитив може бути відкликаний в разі відмови постачальника від виконання умов цього договору, після письмового погодження сторонами. Банк виконує зобов`язання по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання названих в п.4.6.2 документів.".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015 у справі №910/18883/15, яке набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ "Нафтосервіс" до ПАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення 34282517,62 грн основного боргу, 2782909,91 грн процентів річних, 21086548,30 грн інфляційних втрат на підставі Договору задоволені повністю. Цим рішенням встановлено, що на виконання умов Договору ТОВ "Нафтосервіс" поставило товар на суму 65705526,13 грн, а ПАТ "Чорноморнафтогаз" частково оплатило поставлений товар на суму 31 423 008,51 грн; відсутність пред`явлених з боку ПАТ "Чорноморнафтогаз" претензій щодо строків, якості та кількості поставленого товару.

Зокрема, зазначеним судовим рішенням встановлено таке:

"Судом за матеріалами справи встановлено та підтверджено представниками сторін в судовому засіданні, що на виконання умов вищевказаного Договору позивачем було здійснено відповідачу поставку товару на суму 65 705 526,13 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме: №РН-0000154 від 16.07.2012 на загальну суму 9 780 556,54 грн., №РН-0000156 від 17.07.2012 на загальну суму 2 482 670,38 грн., №РН-0000157 від 18.07.2012 на загальну суму 3 684 308,09 грн., №РН-0000158 від 20.07.2012 на загальну суму 1 861 179,95 грн., №РН-0000165 від 24.07.2012 на загальну суму 8 543 755,32 грн., №РН-0000170 від 31.07.2012 на загальну суму 3 670 538,23 грн., №РН-0000171 від 31.07.2014 на загальну суму 1 868 602,24 грн., №РН-0000174 від 03.08.2012 на загальну суму 7 377 381,85 грн., №РН-0000176 від 07.08.2012 на загальну суму 11 669 544,85 грн., №РН-0000177 від 09.08.2012 на загальну суму 2 460 605,03 грн., №РН-0000188 від 05.09.2012 на загальну суму 3 371 866,84 грн., №РН-0000190 від 06.09.2012 на загальну суму 2 689 822,66 грн., №РН-0000191 від 07.09.2012 на загальну суму 1 335 709,03 грн., №РН-0000192 від 10.09.2012 на загальну суму 1 325 801,46 грн., №РН-0000199 від 17.09.2012 на загальну суму 659 004,88 грн., №РН-0000201 від 18.09.2012 на загальну суму 1 441 871,22 грн., №РН-0000203 від 19.09.2012 на загальну суму 1 482 307,56 грн., а також відповідними товарно - транспортними та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Окрім того, факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних підписаних обома сторонами актів приймання - передачі до Договору, а саме: №16/07 від 16.07.2012, №17/07 від 17.07.2012, №18/07 від 18.07.2012, №20/07 від 20.07.2012, №24/07 від 24.07.2012, №31/07 від 31.07.2012, №31/07/1 від 31.07.2012, №03/08 від 03.08.2012, №07/08 від 07.08.2012, №09/08 від 09.08.2012, №05/09 від 05.09.2012, №06/09 від 06.09.2012, №07/09 від 07.09.2012, №10/09 від 10.09.2012, №17/09 від 17.09.2012, №18/09 від 18.09.2012, №19/09 від 19.09.2012, а також копіями довіреностей представників відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: на ім`я завідуючої складом Войнович О.М. №357/634 від 09.07.2012 строком дії до 20.07.12 р., №400/634 від 20.07.2012 строком дії до 30.07.12 р., №410/634 від 26.07.2012 строком дії до 04.08.12 р., №435/634 від 01.08.2012 строком дії до 11.08.12 р., на ім`я завідуючої складом Мелікової Ю.В. №510/634 від 31.08.2012 строком дії до 10.09.12 р., №538/634 від 14.09.2012 строком дії до 24.09.2012. За твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару в порядку, визначеному умовами Договору, належним чином не виконав, здійснивши на підставі рахунків - фактур та актів приймання - передачі тільки часткову оплату на загальну суму 31423008,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8803 від 05.09.2012 на суму 3 670 538,23 грн., №8804 від 05.09.2012 на суму 9 780 556,54 грн., №8805 від 05.09.2012 на суму 2 482 670,38 грн., №8806 від 05.09.2012 на суму 3 684 308,09 грн., №8807 від 05.09.2012 на суму 1 861 179,95 грн., №8802 від 05.09.2012 на суму 8 543 755,32 грн., №806 від 02.08.2013 на суму 1 400 000,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та відповідною випискою банку, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором в розмірі 34 282 517,62 грн.".

Зміна до документації конкурсних торгів щодо вимог до антикорозійного покриття труб відображена на веб-порталі з питань державних закупівель (арк.с. 165 Т.1).

Звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів за попередньої кваліфікації № 98 від 22.03.2012 також оприлюднений замовником (Позивачем).

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16, постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 369/2770/16-ц і від 07.11.2018 у справі № 357/3394/16-ц.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує висновок про нікчемність правочину. Подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц.

Відповідно до частин першої та другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним відповідно до закону з моменту його укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України. Наслідки нікчемності правочину також настають для його сторін у силу вимог закону.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним Договору та Додаткових угод, АТ "Чорноморнафтогаз" обґрунтувало його, зокрема, обставинами, які на його думку свідчать про те, що Договір спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок. Отже, доводи Позивача в цій частині зводяться до необхідності дійти висновку про нікчемність Договору і Додаткових угод та визнати їх недійсними на цій підставі.

Разом з цим, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

За таких умов належним способом захисту інтересів Позивача, який вважає, що Договір та Додаткові угоди порушують публічний порядок, є пред`явлення вимоги про застосування наслідків їх недійсності, а позовна вимога про визнання недійсними цих правочинів з тих підстав, що вони порушують публічний порядок не може бути задоволена, оскільки Позивач просить застосувати неналежний спосіб захисту (визнання нікчемного правочину недійсним).

Враховуючи викладене, суд не перевіряє доводи сторін в частині порушення Договором та Додатковими угодами публічного порядку, не підтверджує і не спростовує їх, оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення Позивача до суду із позовною вимогою про застосування належного способу захисту. Наведений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 01.09.2020 у цій же справі.

Поряд з цим АТ "Чорноморнафтогаз" у позовній заяві зазначало, що Договір зі змінами, внесеними Додатковими угодами, не відповідає вимогам частини п`ятої статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" № 2289-VI від 01.06.2010 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі Закон), у зв`язку зі зміною Додатковими угодами істотних умов Договору до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі.

Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони"), висловленого Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, суд оцінює аргументи сторін стосовно спірних правовідносин з урахуванням положень частини п`ятої статті 40 Закону, частини першої статті 203 і частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до частини п`ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі; 5) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Так, за результатами проведеної процедури закупівлі між сторонами у справі укладено Договір, за умовами якого Відповідач (постачальник) зобов`язується поставити у визначений строк у власність Позивача (покупця) товар, визначений Специфікацією № 1 (Додаток № 1), а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1); розрахунки за Договором проводяться за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитиву, а умовами оплати акредитиву є надані та акцептовані покупцем документи за наведеним переліком (пункт 4. 6.); сторони погодили та підписали Специфікацію № 1 (Додаток № 1), за якою постачальник поставляє покупцю труби (Характеристика-1); 06.03.2012 сторони підписали Додаткову угоду-1, якою доповнено технічні вимоги, викладені в Додатку № 1 до Договору (Характеристика-2); 20.06.2012 сторони підписали Додаткову угоду-2, якою виклали в новій редакції пункт 4.6 Договору, в якій, окрім оплати шляхом відкриття акредитиву, додатково погодили можливість оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за відповідних умов.

З аналізу частини п`ятої статті 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правововідносин) суд дійшов висновку, що не усі зміни істотних умов договору можуть свідчить про порушення вимог зазначеного Закону, та визначені правомірні випадки зміни обсягів закупівлі, зміни ціни, покращення якості предмета, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, а також зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. Отже, для встановлення порушення зазначеного Закону слід встановити, що спірні зміни не належать до легітимних випадків таких змін.

Так, обставини справи свідчать про те, що умови основного Договору відповідають змісту пропозиції конкурсних торгів та цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. В день укладення основного Договору сторонами підписано Додаткову угоду-1 щодо зміни умов Договору в частині технічної характеристики труб. Зміна до документації конкурсних торгів щодо вимог до антикорозійного покриття труб відображена на веб-порталі з питань державних закупівель (т. 1, а.с. 165.

З дослідження оспорюваних змін умов Договору в частині характеристики труб, суд дійшов висновку, що Позивач не довів, що спірні зміни щодо характеристики труб не є покращенням якості предмета закупівлі. Так, Позивач стверджує, що Додатковою угодою-1 було змінено технічну характеристику труб, а умови попередньої Характеристики-1 не визнані обов`язковими. Таке твердження суд розцінює як нічим не підтверджене припущення та погоджується із запереченнями Відповідача, який вказує на те, що Додаткова угода-1 встановлює не нові технічні умови, а додаткові умови до раніше визначених. Отже, Позивачем не доведено істотну зміну умов договору щодо предмета закупівлі без покращення його якості.

З дослідження спірних змін умов Договору в частині умов оплати, суд керується таким.

Статтею 1087 ЦК України встановлено, що:

1.При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

2. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.

3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Згідно зі ст.1093 ЦК України:

1. У разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов`язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

2. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Отже, дослідивши зміни умов договору в частині умов оплати, якими фактично доповнено можливість розрахунків не тільки із застосуванням акредитиву, а й звичайним способом шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, суд дійшов висновку, що наведені обставини також не можуть бути підставою для визнання недійсним договору. Так, положення цивільного законодавства свідчать про те, що як акредитив, так й платіжні доручення є різновидами безготівкової форми розрахунків, кінцевою метою яких є зменшення грошової маси покупця і збільшення грошової маси постачальника. При цьому, Позивач не довів, яким чином наведені обставини порушують його права та інтереси. Так, обставини справи свідчать про те, що Позивач отримав продукцію за договором у повному обсязі та не мав до неї заперечень щодо якості. Наведені обставини є доведеними в порядку ч.4 ст.75 ГПК України за правилами преюдиційних фактів, встановлених рішенням суду в іншій господарській справі №910/18883/15, що набрало законної сили, в якій брали участь ті ж самі сторони. У вересні 2012 та серпні 2013 року Позивач перерахував самостійно грошові кошти на рахунок Відповідача на загальну суму 31423008,51 грн., решта суми заборгованості стягнута з нього в судовому порядку. Грошові зобов`язання Позивача на момент розгляду справи не виконані у повному обсязі.

Отже, зміна умов щодо порядку оплати відбулась до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, але порушення прав Позивача у справі останнім не доведено.

Аргументи Позивача щодо участі в конкурсних торгах фіктивних підприємств та недобросовісну конкуренцію суд відхилює з огляду на те, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів у справі, що розглядається, недобросовісної поведінки сторін договору. У справі відсутні обставини та докази звернення Позивача до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару "труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм)", визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс" та ТОВ "Квант-Сервіс".

Посилання Позивача на те, що після укладення договору відсутні докази узгодження правлінням ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" рішення за цим договором відповідно до п. 9.5.5 Статуту ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", аргументи про що були підтримані Третьою особою АТ НАК "Нафтогаз" в поясненнях до справи (арк.с. 151-152 Т.3), судом також відхилюється, оскільки предметом дослідження у справі є відповідність спірних правочинів на момент їх укладення. Твердження Позивача про порушення корпоративних прав Третьої особи не може бути підставою для подання позову особою, якій ці корпоративні права не належать.

22.04.2019 до справи Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог Позивача і просить у позові відмовити повністю (арк.с. 188-191 Т.1).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно зі ст.263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, суд вважає, що Позивач, звертаючись з позовом до суду, пропустив строк позовної давності, оскільки спірні правочини укладені ним у 2012 році, отримано за ними товар у цьому ж році, часткова оплата проведена ним у вересні 2012 та серпні 2013 року, Позивач приймав участь у господарській судовій справі щодо стягнення з нього заборгованості за цим договором у 2015 році. Наявність поважних причин пропущення позовної давності ДАТ "Чорноморнафтогаз" у справі також не вбачається. Так, перебування під дією надзвичайної та невідворотної події (непереборної сили) згідно із сертифікатом №2018 від 03.12.2014р. про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України (арк.с.43-46 т.1), визначено для справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. До того ж, у позові Позивач посилається на обставини процедури закупівлі у 2011 році, які за його визначенням є загальновідомими, оскільки оприлюднюються в мережі Інтернет на спеціальному веб-сайті. Отже, наявність поважних причин подання позову у 2019 році з пропущенням строку позовної давності Позивачем не доведено.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Оскільки у справі наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову у справі не вбачається, суд відмовляє у позові повністю із покладенням понесених Позивачем судових витрат на нього.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" відмовити у повному обсязі.

Понесені Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" судові витрати покласти на Позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22.01.2021

Суддя Н.Б. Кеся