20.01.21

Справа № 521/671/21

Провадження №2-о/521/86/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси, у складі головуючого судді Роїк Д.Я. при секретарі Коноваловій К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересовані особи: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час та просить ухвалити рішення суду, яким встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце народження: Російська СФСР, Іркутська область, Усольський район, сел. Буреть, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку, Донецької області, Україна. Даний факт необхідно встановити для реєстрації смерті у встановленому законом порядку.

Заявник та представник заінтересованої особи у судовому засіданні участі не приймали.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На підставі ч. 2ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній ВР України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 в м. Донецьк, Донецької області, на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Факт смерті підтверджується наданими доказами, а саме: лікарським свідоцтвом про смерть №298 від 25.11.2020 року, виданим інститутом невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака Міністерством охорони здоров`я Донецької народної республіки; копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 27.11.2020 року; копією свідоцтва про народження заявника, копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.08.2018 №0000595749.

Однак, при звернені заявником до органів РАЦСу з метою проведення державної реєстрації смерті йому було відмовлено у зв`язку з тим, що документи, видані на тимчасово непідконтрольній території, не мають юридичної сили на території України, що підтверджується відмовою у проведенні державної реєстрації смерті від 12.01.2021 року за №659/56-58. Таким чином, заявник не може зареєструвати смерть особи, а тому звернувся до суду з відповідною заявою.

Суд вважає, що документи, які надані заявником на підтвердження факту смерті особи, підтверджують цей факт, незважаючи на те, що вони не відповідають установленій законодавством формі та вимогам, виходячи з наступного.

Відповідно до статей3,8,9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У 1971 році Міжнародним судом ООН були сформульовані так звані «намібійські винятки», з яких випливає, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» (пункт 125) зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ) своєю практикою, що склалась, також підтримав цей стандарт. Зокрема, у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) ЄСПЛ приділив увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. Судом було констатовано, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92).

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Згідно з частиною 1ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення відомостей, зокрема, про смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

На підставі складеного актового запису цивільного стану, у повній відповідності до нього, у випадках, передбачених чинним законодавством, реєстратор видає свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, яке виготовляється за допомогою Реєстру, відповідно до п. 2.1.7. Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008р. № 1269/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25.07.2008р. за № 691/15382.

У зв`язку із соціально-політичною ситуацією, що склалася, зокрема, у Донецькій та Луганській областях, відповідно донаказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014р. № 953/5 « Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.06.2014р. № 640/25417, танаказу Міністерства юстиції від 29.10.2014р. № 1801/5 « Про припинення доступу до деяких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014р. за № 1361/26138, державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України має тимчасово припинити доступ користувачів до Державного реєстру актів цивільного стану громадян до закінчення антитерористичної операції на сході України на території Донецької та Луганської області.

Згідно з пунктом 3наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014р. № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.06.2014 р. № 640/25417, тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану. Внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян певних відділів державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей.

Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року № 254-VIII, було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно доЗУ «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до ч. 2ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній ВР України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Таким чином, оскільки заявник не в змозі зареєструвати смерть особи у встановленому законом порядку, у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заяви та встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Донецької області, Україна.

Так, ч. 4ст. 317 ЦПК Українивстановлено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній ВР України, підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Тому, керуючись вказаною нормою, а також п. 8 ч. 1ст. 430 ЦПК України, суд вважає допустимим негайне виконання даного рішення.

На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 2 ст.293, ст.317, ст.430 ЦПК України, ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (із змінами)», -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересовані особи: Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Донецької області, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Головуючий Д.Я. Роїк