Справа №709/1380/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

представника позивача - Слободянюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, -

в с т а н о в и в:

ТДВ "Страхова компанія "Гардіан" (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання недійсним договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 05 червня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - поліс) №АР/0268495, забезпечений транспортний засіб "Екскаватор-навантажувач", д.н.з НОМЕР_1 , зі строком дії з 00:00 год. 06.06.2020 року до 05.06.2021 року включно.

06 червня 2020 року о 14:00 год. по вул. Миру в с. Савківка Чорнобаївського району Черкаської області сталася ДТП за участю транспортного засобу "Екскаватор-навантажувач", д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "Opel Kadett", д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

В ході проведення позивачем внутрішнього службового розслідування було встановлено, що поліс № АР/0268495 насправді фактично був оформлений 06 червня 2020 року близько

18:00 год., тобто після ДТП.

Згідно витягу з сайту МТСБУ, щодо перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ, поліс № АР268495 зареєстрований в єдиній центральній базі даних 09 червня 2020 року о 23:58., що також викликає певні сумніви стосовно фактичної дати укладення договору.

Враховуючи викладене, посилаючись на норми законодавства позивач просив визнати недійсним договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 0268495 від 05 червня 2020 року, укладений між позивачем та відповідачем та стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15 грудня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача просив позов задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідач відзив на позов не подавав, в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою, причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та визначив відповідні до них правовідносини.

05 червня 2020 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" та ОСОБА_1 було укладено Договір № АР/0268495 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Забезпеченим транспортним засобом є Екскаватор-навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний поліс містить підписи страхувальника, підпис уповноваженої особи страховика та печатку страховика (а.с. 6).

09 червня 2020 року ОСОБА_3 подав до позивача повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду, яка сталася 06 червня 2020 року о 14:00 год. за участю транспортного засобу Екскаватор-навантажувач д.н.з НОМЕР_1 та транспортного засобу "Opel Kadett", д.н.з НОМЕР_2 (а.с. 14-15).

В письмових поясненнях ОСОБА_4 (представник позивача, що виписав поліс) від 24.07.2020 року та 12.08.2020 року зазначено, що останній на звернення ОСОБА_1 виписав поліс № АР/0268495 06 червня 2020 року, кошти за який були проплачені також 06 червня 2020 року о 18:00 год., помилкого поставивши дату виписки 05 червня 2020 року. Про те, що

ОСОБА_1 потрібен поліс заднім числом і про те, що трапилася ДТП ОСОБА_4 не знав (а.с. 7, 8).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Предметом спору у справі є визнання недійсним договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між сторонами 05 червня 2020 року.

Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частинами 1 і 2 ст. 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Відповідно до ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому необхідно розмежовувати поняття «укладення договору» та «набрання чинності договором».

Так, згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, тоді як набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору.

Таким чином, момент укладення договору може не збігатися з моментом набрання ним чинності.

За правилами статті 18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Наявність поліса з усіма необхідними реквізитами відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про страхування» є підтвердженням факту укладення сторонами договору страхування 05 червня 2020 року. Страховий поліс підписаний уповноваженою особою страхової компанії та скріплений печаткою, з полісу вбачається, що він набирає чинності з початку зазначеного строку його дії у полісі (п. 3). Щодо страхового платежу, то у полісі зазначено, що він є сплаченим 05 червня 2020 року о 14:00 год. (п. 10). Представник позивача підтвердив подання страховиком інформації про укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних МТСБУ (а.с.13).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами факт укладення договору страхування після 14:00 год. 06 червня 2020 року, а таких доказів позивачем суду не надано.

Посилання представника позивача на те що поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів датований

05 червня 2020 року фактично був оформлений 06 червня 2020 року о 18:00 год. відповідно до письмового пояснення представника позивача ОСОБА_4 , в якому зазначено, що останній помилково поставив дату 05 червня 2020 року не є достатнім, належним та допустимим доказом того, що договір страхування був укладений після ДТП, яка відбулась 06 червня 2020 року о 14:00 год. Доводи позивача про те, що страховий поліс був оформлений вже після події ДТП, є лише припущенням позивача.

Безпідставними є також доводи представника позивача, щодо фактичної дати укладення договору, посилаючись на те що страховий поліс зареєстровано в єдиній центральній базі даних лише 09 червня 2020 року о 23:58 год., оскільки реєстрація цього договору в указаній вище базі не підтверджує дати його укладення.

Загальні підстави недійсності правочину визначені у ст. 215 ЦК України, згідно з якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Підстави недійсності договору страхування зазначені також у ст. 998 ЦК України та передбачені ст. 29 Закону України «Про страхування», якими встановлено, що договір страхування також визнається судом недійсним, якщо його укладено після настання страхового випадку або об`єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Доводи позовної заяви ґрунтуються на припущеннях, а позивачем не доведено факт того, що договір страхування був укладений після ДТП та було допущено помилку в зазначенні дати заповнення страхового полісу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду у справах № 658/4159/16-ц від 19 червня 2019 року, № 750/1821/17 від 10 червня 2020 року.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки спірний договір є вчиненим у письмовій формі, містить відомості, які внесенні уповноваженою особою страховика, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, то в цій частині заявлених вимог також необхідно відмовити виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Оскільки, рішення по справі прийнято не на користь позивача, то вимога про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - відмовити.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан", місцезнаходження: вул.Саксаганського, 96, м.Київ, поштовий індекс 01032, код ЄДРПОУ 35417298.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Повне рішення суду складено 21 січня 2021 року.

Суддя В.В.Левченко