ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Черкаси справа № 925/1176/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В., за участю представників: позивача Міщенка С.В. адвоката за ордером, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаєвське до Благодатівської сільської ради про визнання права власності та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2020 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Чапаєвське звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до Благодатівської сільської ради в якій просить:

-визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) Чапаєвське право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:14:002:0503, площею 20,8151 га;

-скасувати запис про право власності номер 32755144 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Благодатівської сільської ради (код 26357640) на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:14:002:0503, площею 20,8151 га.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка на законній правовій підставі та безперервно з 1994 року вже належала СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ».

Позивач повідомив, що докази і підстави, які підтверджують правомірність набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку та припинення цього права, у позивача та у його попередника - відсутні. А збереження запису про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем унеможливлює таку ж реєстрацію за позивачем.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.10.2020 підготовче засідання у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 10:00 год. 08 грудня 2020 р.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, його представник в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Про час, дату та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується відомостями, розташованими у мережі інтернет на офіційному сайті АТ «Урпошта» щодо відстеження руху поштових відправлень.

Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку ст. 202 ГПК України без представника відповідача.

Суд, вислухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Золотоніської районної ради народних депутатів від 20 жовтня 1994 року № 2-22 та Державного акту на право колективної власності на землю від 18 листопада 1994 року серія ЧР 5-3 Колективному сільськогосподарському підприємству ім.Чапаєва (далі - КСГП ім.Чапаєва) передано 2377,1 гектарів землі у колективну власність.

Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 2 від 18.11.1994 .

Із висновку Технічного звіту по визначенню статусу земельних ділянок вбачається, що до складу земель, які були передані у власність КСГП ім.Чапаєва відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю від 18 листопада 1994 року серія ЧР 5-3 - в т.ч. входила земельна ділянка кадастровий номер 7121589400:14:002:0503 площею 20,8151 га, яка є землею під господарськими будівлями та дворами («Нежитлова будівля МТФ»). Через вказані обставини зазначена земельна ділянка не підлягала розпаюванню та не була розпайована.

В матеріалах справи міститься Довідка виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради, підписана сільським головою про те, що земельні ділянки під господарськими спорудами та дворами в адмінмежах Чапаєвської сільської ради фактично використовує СТОВ «Чапаєвське».

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 7121589400:14:002:0503 площею 20,8151га розташована в адміністративних межах с.Благодатне (колишня назва с.Чапаєвка) Золотоніського р-ну Черкаської області та має адресу: Черкаська область, Золотоніський район, с.Чапаєвка (с.Благодатне), вул.Героїв Праці, б/н.

На підставі Договору передачі майна колективом співвласників юридичної особи від 25.03.1999 №2 та рішення виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради Золотоніського району «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» від 22.02.2011 №17 були передані у власність позивачу будівлі та споруди, розташовані на території вказаної земельної ділянки загальною площею 7817 6 кв м, а саме:

-Приміщення прохідної,А1,загальна площа 36.9кв.м.;

-Вагова, Б 1,6, загальна площа 8.4кв.м.;

-Корівник №5, В1, загальна площа 1082,4кв.м.:

-Телятник №9, П, загальна площа 1421,6кв.м.;

-Корівник №4. Д1, загальна площа 1055,3кв.м.:

-Забійний цех Е1, загальна площа 74,6кв.м.;

- 4-х рядний корівник Є1. загальна площа 3351.7кв.м.;

-Пункт осіменіння худоби, Ж1, загальна площа 76,7кв.м.;

-Телятник№13, З1, загальна площа 1864,2кв.м.:

-Корівник №3, К1, загальна площа 1004,4кв.м.:

-Корівник №6.Л1.л, загальна площа 1082.5кв.м.:

-Телятник №12. Н1, загальна площа 1750,1кв.м.;

-Телятник №8. 01, загальна площа 1241,2кв.м.:

-Насосна станція . П1, загальна площа 32.4кв.м.;

-Корівник №2, Р1,р, загальна площа 893,7кв.м.;

-Корівник №7 з котельнею, холодною та тамбуром С1,с,с1,2 загальна площа 983,6 кв.м.;

-Телятник№11, Т1, загальна площа 788,8 кв.м.;

-Зерносховище з котельнею. У1,у, загальна площа 490.9кв.м.;

-Кормокухня з цехом подрібнення зерна,Ф1,ф, загальна площа 227,8кв.м.,

-Інструментальний цех.Х1, загальна площа 14,1кв.м.;

-Цех змішування кормів.Ю1. загальна площа 336.3кв.м.;

-Корівник №1, Я;

-Навіс, И:

-Приміщення трансформаторної підстанції,М;

- Прибудова, Ш:

- Вбиральня,Ч;

- Огорожа. 1,2,7.8,12;

- Техколодязі. 3-5.9,11;

- Водонапірна башта, 6,10.

На виконання рішення зборів уповноважених КСП ім.Чапаєва, від 12 лютого 1999 року про реорганізацію КСГП ім.Чапаєва шляхом перетворення його у сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Чапаєвське", було засноване ТОВ «Чапаєвське», що підтверджується:

- витягом з протоколу № 1 від 12.02.1999;

- установчим договором про створення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєвське» від 12.02.1999;

- Статутом СТОВ «Чапаєвське».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання наявності чи відсутності права.

Приписами статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, з огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

За змістом ст.3 Земельного кодексу (далі - ЗК) України (в редакції, чинній на час видачі державного акту на право колективної власності на землю від 20.08.1997) власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

За приписами ст. 5 ЗК України (в редакції 1990 року) суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Згідно з ст. 60 ЗК України (в редакції 1990р.) землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

У відповідності до статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990р.) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно положень ст.10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом.

Положеннями ч.6 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції чинній на момент перетворення КСП ім.Чапаєва) передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства. Аналогічні положення містилися в п. 7 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Україні" (чинного на момент перетворення КСП ім.Чапаєва).

Указом Президента України № 720 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюваннюпідлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Ч.2 ст.22 Земельного Кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а)сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б)несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони,

полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до

земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Отже, за змістом Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 несільськогосподарські угіддя у вигляді земель під господарськими будівлями і дворами паюванню не підлягають.

Ст.108 Цивільного кодексу України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

За приписами ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

12.02.1999 КСП ім.Чапаєва було реорганізовано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю, що підтверджується Витягом з Протоколу зборів уповноважених членів КСП ім. Чапаєва №5.

Також, 12.02.1999 згідно Протоколу Установчих зборів засновників ТОВ «Чапаєвське» №1 було вирішено підписати/укласти Установчий договір про створення СТОВ та затвердити Статут товариства.

12.02.1999 між власниками земельних часток (паїв), отриманих в результаті паювання земель, що знаходились у колективній власності КСП ім.Чапаєва відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю був укладений Договір про спільне володіння, користування і розпорядження землею, що знаходиться в спільній частковій власності №1. Тобто, всі права реорганізованого КСГП, в т.ч. і його права власності на земельні ділянки, які не підлягали паюванню, перейшли до позивача.

Відповідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності від 19.09.1995 КСГП ім.Чапаєва мало ідентифікаційний код 03793047. Цей самий ідентифікаційний код має і позивач - СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності юридичної особи та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань. Зокрема, у зазначеному Витязі вказано, що попередником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Чапаєвське» є колективне сільськогосподарське підприємство їм. Чапаєва.

Згідно п.4 та п.14 Установчого договору від 12.02.1999 товариство створене шляхом реорганізації членами колективного сільськогосподарського підприємства ім.Чапаєва та є його є правонаступником.

Товариство створене з метою виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, надання засновникам Товариства та іншим громадянам послуг щодо ведення сільського господарства, а також отримання на цій основі прибутку.

Відповідно п.1 і п.22 цього Установчого договору визначено членів кооперативу та їх пайовий внесок, зокрема до нього увійшли 15 осіб засновників у Статутному фонді товариства.

П.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, передбачено, що ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом

якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Положеннями ч.6 ст.31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Аналогічні положення містилися в ч.7 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» (чинного на момент перетворення КСГП ім.Чапаєва).

Відповідно до п.7 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що саме позивач (СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ») набув право власності на вказану земельну ділянку в процесі перетворення КСГП ім.Чапаєва. А оскільки ця земельна ділянка розташована під сільськогосподарськими спорудами, і не підлягала паюванню, то залишилася у колективній власності КСГП ім.Чапаєва і повністю перейшла у власність до СТОВ «ЧАПАЄВСЬКЕ» в результаті перетворення КСГП. Цей факт підтверджується Договором №1 про спільне володіння від 12.02.1999.

На будівлі та споруди (МТФ), які розміщені на земельній ділянці кадастровий номер 7121589400:14:002:0503, був виготовлений Технічний паспорт за реєстраційним номером 33568109, з якого вбачається, що власник приміщення загальною площею 17817,6 кв.м є позивач СТОВ «Чапаєвське».

Станом на час звернення позивача до суду, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:14:002:0503 площею 20,8151 зареєстровано за відповідачем - Благодатнівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, про що свідчить запис про право власності номер 32754440 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цей факт підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на земельну ділянку.

Таким чином, за відповідачем було зареєстровано право власності на земельну ділянку, яка на законній правовій підставі та безперервно з 1994 року, належала позивачу.

Проте, доказів і підстав, які підтверджують правомірність набуття відповідачем права власності на спірну земельну ділянку та припинення цього права у позивача (та у його попередника) відповідачем до суду не подані, і в матеріалах справи відсутні.

Судом з`ясовано, що відповідач, зареєструвавши за собою право власності на земельну ділянку позивача, тим самим не визнає на неї права позивача. А збереження запису про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем унеможливлює таку ж реєстрацію за позивачем.

Суд враховує, що право власності на зазначену земельну ділянку перейшло до позивача в силу закону і не може припинитись, оскільки на даний час позивач продовжує нею користуватись.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до положень чинного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Право власності підлягає державній реєстрації. Також до Державного реєстру прав вносяться записи про скасування державної реєстрації прав (ст. 1,3,4, 19 Закону).

В даному випадку предметом позову є вимога власника про визнання в судовому порядку його права власності на майно (земельну ділянку), оскільки таке право не визнається відповідачем, що позбавляє позивача можливості в установленому законом порядку зареєструвати своє право власності на належну йому земельну ділянку.

Згідно ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За приписами ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем всупереч ч.1 ст.74, ст.ст.76, 77 ГПК України не було спростовано належними та допустимими доказами доводи, викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено наявність у нього права власності на земельну ділянку площею 20,8151 га (кадастровий номер 7121589400:14:002:0503), яке перейшло до нього в порядку правонаступництва суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

А оскільки право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:14:002:0503, площею 20,8151 га, яке підлягає державній реєстрації, визнається за позивачем, то відповідно існуючий запис (як державна реєстрація) про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на цю ж саму спірну земельну ділянку підлягає скасуванню за результатами розгляду цієї позовної вимоги, як похідної.

За таких обставин суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Чапаєвське (код ЄДРПОУ: 03793047) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:14:002:0503, площею 20,8151 га.

Скасувати запис про право власності номер 32755144 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності Благодатівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 26357640) на земельну ділянку кадастровий номер 7121589400:14:002:0503, площею 20,8151 га.

Стягнути з Благодатівської сільської ради (код ЄДРПОУ: 26357640; вул.Соборна,1, с.Благодатне, Зотоніський район, Черкаська область, 19774) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Чапаєвське (код ЄДРПОУ: 03793047; с.Благодатне, Золотоніський район, Черкаська область, 19774) - 12701,33 грн. (дванадцять тисяч сімсот одна грн. 33 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено і підписано 21.01.2021.

Суддя К.І.Довгань