ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2021 р. Справа № 924/250/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницької області

до приватного акціонерного товариства "Летичівське", смт Летичів Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного підприємства агрофірми "Троя", с. Климашівка Хмельницького району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн", м. Київ

про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки

за участю:

прокурора: Гончар І.О. - прокурор відділу

представників:

позивача: не з`явився

відповідача: Остапчук О.О. - згідно з ордером від 05.06.2019

третьої особи - ППА "Троя": Ярош В.Ю. - згідно з ордером від 14.12.2020

третьої особи - СТОВ "Промінь": не з`явився

третьої особи - ТОВ "Вігор грейн": не з`явився

Рішення постановляється 12.01.2021, оскільки в судовому засіданні 14.12.2020, 28.12.2020 оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 240 ГПК Україні у засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

встановив: заступник прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницької області звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Летичівське", смт Летичів Хмельницької області про скасування державної реєстрації права приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" 17 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6823055100:10:001:0026, 6823055100:10:001:0023, 6823055100:11:001:0108, 6823055100:10:001:0021, 6823055100:10:001:0019, 6823055100:10:001:0020, 6823055100:11:001:0109, 6823055100:10:001:0016, 6823055100:10:001:0017, 6823055100:10:001:0018, 6823055100:10:001:0025, 6823055100:11:005:0022, 6823055100:10:001:0022, 6823055100:10:003:0083, 6823055100:10:003:0081, 6823055100:10:003:0082, 6823055100:10:003:0080, що розташовані на території Летичівської селищної ради Хмельницької області.

Ухвалою суду від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06.05.2019, яке було відкладено на 16.05.2019, 23.05.2019, 10.06.2019.

Ухвалою суду від 23.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 10.06.2019 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено приватне підприємство агрофірма "Троя", сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", товариство з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн"; підготовче засідання відкладено на 24.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2019 позовну заяву заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницької області до публічного акціонерного товариства "Летичівське", смт Летичів Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного підприємства агрофірми "Троя", с. Климашівка Хмельницького району Хмельницької області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн", м. Київ про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки залишено без розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 ухвалу господарського суду Хмельницької області від 24.06.2019 у справі №924/250/19 скасовано, справу №924/250/19 передано на розгляд Господарському суду Хмельницької області.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2019 призначено підготовче засідання у справі на 10.12.2019, яке було відкладено на 20.12.2019.

Ухвалою суду від 20.12.2019 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019.

Постановою Верховного Суду від 20.10.2020 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Летичівське" залишено без задоволення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у справі №924/250/19 - без змін.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.11.2020 провадження у справі №924/250/19 поновлено, підготовче засідання у справі призначено на 30.11.2020.

Ухвалою суду від 30.11.2020 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.12.2020, у якому оголошувались перерви на 28.12.2020, 12.01.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що законодавством не передбачено норм, якими дозволено правонаступнику майнових прав підприємства, якому земельна ділянка була передана на праві колективної власності, автоматично набувати право приватної власності на цю земельну ділянку; рішень про передачу у приватну власність відповідачу спірних земельних ділянок не приймалось, з огляду на що відповідач без будь-яких правових підстав набув право приватної власності на 17 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 310,5964 га. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. 16 ЦК України, ст. ст. 1, 82, 116 Земельного кодексу України, ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (набрала чинності 01.01.2019), ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", Закон України "Про власність", Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", ст. ст. 27, 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідач у відзиві на позов (від 02.05.2019) просив залишити позов без задоволення, посилаючись, зокрема на вичерпний перелік підстав для припинення права власності на землю відповідно до ст. 140 Земельного кодексу України, жодну з яких у позові не наведено, та проведення державної реєстрації зміни речових прав через оформлення (переоформлення) права власності для приведення форми власності у відповідність до вимог законодавства.

У відповіді на відзив (від 14.05.2019) прокурор, посилаючись на ст. ст. 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (в редакції на час передачі спірних земель у колективну власність), зазначив, що незважаючи на те, що державний акт на право колективної власності на землю видавався на агрофірму "Летичівська", право на сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність цій агрофірмі, належить особам, які мають право на земельні частки (паї), і включені як члени підприємства до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, а також їх спадкоємці. Звертає увагу на відсутність норм, якими дозволено правонаступнику майнових прав підприємства, якому земельна ділянка була передана на праві колективної власності, автоматично набувати право приватної власності на цю земельну ділянку. Зауважив, що ст. 140 Земельного кодексу України передбачено випадки припинення права власності на землю у разі його попереднього правомірного набуття, в даному ж випадку предметом позову є скасування державної реєстрації приватної власності, оскільки таке право не виникло.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив (від 22.05.2019) вказує про неправомірність застосування Закону №899-IV/2498-VІІІ в редакції, що набула чинності з 01.01.2019, до правовідносин (оформлення права власності на земельні ділянки), що мали місце до 01.01.2019, та надання їм правової оцінки через призму цього Закону з огляду на ст. ст. 8, 19, 58 Конституції України. З приводу тверджень прокурора щодо відсутності підстав передання земельних ділянок з колективної в приватну власність посилається на постанову ВС від 12.12.2018 у справі №372/5635/13-ц. Зазначив, що в розумінні приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про колективні сільськогосподарські підприємства", ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про власність" суб`єктом права колективної власності на землю (власником) є підприємство колективної форми власності, а члени такого підприємства реалізують своє право колективної власності на майно через надані їм корпоративні права. Вважає хибними твердження прокурора про нетотожність та існування різних правових інститутів форм власності.

Прокурор у поясненнях (від 04.06.2019), зокрема зазначив, що з інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області та відділу у Летичівському районі Головного управління Державного земельного кадастру у Хмельницькій області слідує, що земельні ділянки не увійшли до статутного фонду відповідача, перебувають в межах земель колективної власності колишньої агрофірми "Летичівська".

У поясненнях (від 21.06.2019) прокурор також вказав, що Летичівська селищна рада позбавлена можливості виконати вимоги ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо організації розподілу земель, які до проведення спірної реєстрації залишались у колективній власності, та скористатись правом їх передачі в оренду і отримати надходження до державного бюджету; втратила можливість на реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки у разі прийняття суб`єктами права колективної власності рішення про їх передачу територіальній громаді або у разі неподання відповідного протоколу розподілу земель до селищної ради в строк до 01.01.2025.

Відповідач у поясненнях (від 24.06.2019) зауважив, зокрема, що відповідно до п. 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 №177, багаторічні насадження віднесено до переліку майна, що неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю. Стверджує, що багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться. Тому вважає, що земельні ділянки, на яких розташовані багаторічні насадження, не розпайовуються, а після паювання землі такі земельні ділянки обґрунтовано залишились у власності агрофірми "Летичівська", яка реорганізована у ПАТ "Летичівське". Надану прокурором інформацію Головного управління Держгеокадастру Хмельницькій області як доказ у підтвердження підстав звернення прокурора до суду з цим позовом вважає такою, що не може підтверджувати протиправність реєстраційних дій, з огляду на лист Головного управління Держгеокадастру Хмельницькій області від 20.06.2019, в якому зазначається, що перевірок відповідача щодо дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель не проводилось, викладені висновки здійснені без аналізу первинних документів, а листи мають лише інформаційний характер. Стверджує, що земельні ділянки під господарськими будівлями та садами залишилися у власності юридичної особи, що підтверджується проектом організації земельних часток (паїв) та державним актом на право колективної власності на землю.

Представник третьої особи - приватного підприємства агрофірми "Троя" в судовому засіданні звернув увагу на відсутність повноважень заступника прокурора Хмельницької області на підписання позовної заяви, а також на неправильне обрання прокурором способу захисту порушених прав, оскільки без одночасного вирішення питання про визнання права комунальної власності на майно не можна ставити питання про скасування на нього права приватної власності відповідача.

Прокурор у поясненнях (від 23.12.2020) висловив спростування доводів представника ПП агрофірма "Троя" щодо відсутності повноважень заступника прокурора на підписання позову. Посилаючись на положення ст. 113-1 Конституції України, ст. ст. 11, 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, стверджує про безпідставне ототожнення правового статусу особи, яка представляє конкретну юридичну особу (зокрема, Хмельницьку обласну прокуратуру) у господарських відносинах на підставі відповідних до закону статутів, положень тощо, та прокурора, який здійснює представництво інтересів держави відповідно до ст. 113-1 Конституції України. З приводу обраного прокурором способу захисту прав держави в особі позивача зазначив, що позивач є органом місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства уповноважений державою на передачу спірних земельних ділянок в оренду та за наявності відповідних правових умов з 01.01.2025 вправі стати їх власником.

У поясненнях (від 23.12.2020) щодо правової кваліфікації та предмету позову третя особа - приватне підприємство агрофірма "Троя" зауважило, що обраний спосіб захисту не може бути застосовано, а порушене право позивача, про яке зазначає прокурор, відсутнє. Так, з огляду на положення ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" скасування державної реєстрації речових прав є неможливим без відповідного визнання за таким заявником чи витребування на його користь майна, скасування реєстрації якого вимагається, чи іншого позбавлення (припинення) відповідача його речового права. Прийняття відповідного рішення за відсутності необхідної умови, передбаченої вище наведеною нормою, без витребування, визнання чи припинення спірного речового права, в силу вимог ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не зможе бути виконане державним реєстратором, що свідчить про неефективність обраного способу захисту. Також зазначив, що виходячи із покладеного законодавцем на орган місцевого самоврядування обов`язку організації та започаткування розподілу земель, що залишилися у колективній власності громадян, будь-які права територіальної громади на ці землі не можуть виникнути раніше початку відповідних процедур по такому розподілу та їх наслідків, що цілком і повністю залежать від дій органу місцевого самоврядування. Без виконання радою передбачених ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» покладених на орган місцевого самоврядування повноважень, жодних речових прав останнього на відповідні земельні ділянки не виникає. Тому вважає, що наразі жодних прав та інтересів органу місцевого самоврядування не порушено, оскільки такі права не виникли з огляду на невчинення радою відповідних дій на виконання передбачених вказаною статтею повноважень. Зазначив, що оскільки передбачені ст. 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» права не могли виникнути раніше дати набрання чинності нормою, якою такі права встановлені, а порушенням цих прав позивач вважає державну реєстрацію права власності, яка відбулася до набрання чинності вказаною нормою, стверджувати, що така реєстрація порушує встановлені цією статтею права, необґрунтовано з огляду на те, що закон не має зворотної сили.

Відповідач у поясненнях (від 24.12.2020) зауважив, що факт правонаступництва та набуття прав на земельні ділянки внаслідок перетворення державного підприємства агрофірми "Летичівська" в відкрите акціонерне товариство "Летичівське" та наступного перейменування в публічне акціонерне товариство "Летичівське" не спростовується, із чого доходить висновку про те, що позивачем фактично визнається публічне акціонерне товариство "Летичівське" суб`єктом права колективної власності на землю. Зазначив, що в розумінні приписів Закону України "Про колективі сільськогосподарські підприємства" суб`єктом права колективної власності є підприємство колективної власності, а члени такого підприємства реалізують своє право колективної власності через надані їм корпоративні права у такому підприємстві. В процесі реформування земельного законодавства законодавцем не передбачено жодних перехідних положень щодо права колективної власності осіб, які набули такс право до набрання чинності Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року. Водночас відсутність регулювання та визначеності на законодавчому рівні не може бути перешкодою для реалізації права власності на підставі чинного державного акта. Жодним нормативно правовим-актом на момент державної реєстрації ПАТ «Летичівське» земельних ділянок не було передбачено, що розпорядження землями колективної власності, які не підлягають паюванню, належить до компетенції органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади. Вважає, що оформлення (переоформлення) прав із внесенням відповідних записів до Єдиного державного реєстру речових прав на земельні ділянки не пов`язане із набуттям права власності на них ПАТ «Летичівське», позаяк права власності на вказані земельні ділянки набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» і визнаються державою. Натомість, застосування Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції, що набула чинності з 01.01.2019 року, до правовідносин, що мали місце до 01.01.2019 року, та надання їм правової оцінки через призму Закону є необґрунтованим та порушує ст. 19 Конституції України. Стверджує, що територіальна громада не набула жодних прав на вказані землі ні на момент звернення прокурора з позовом до суду, ні на момент державної реєстрації ПАТ «Летичівське» речових прав на земельні ділянки. Також зазначив про необґрунтованість позовної вимоги, оскільки державна реєстрація ПАТ «Летичівське» права власності на земельні ділянки не порушує права та інтереси Летичівської селищної ради. Акцентує увагу на тому, що до статутного капіталу ВАТ «Летичівське» (ПАТ «Летичівське») увійшли сади плодові в кількості 13 штук, а багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки. Тому вважає, що земельні ділянки, на яких знаходяться багаторічні насадження, які увійшли до складу земель, право на які посвідчувалось Державним актом на право колективної власності №18 від 16.11.1995, виданого на ім`я агрофірми «Летичівська» (правонаступником якого є ПАТ «Летичівське»), не могли та не можуть бути розпайовані, вказані землі перебувають у власності ПАТ «Летичівське» у зв`язку із знаходженням на вказаних землях майна товариства.

Позивач представника у судове засідання не направив. У листі (від 22.05.2019) зазначив, що позовні вимоги підтримує, заперечень не має. У листі (від 27.11.2020) позивач просить розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами.

Треті особи - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", товариство з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн" представників у засідання не направили, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не надали.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Прокурор у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави, викладені у позові, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник відповідача, третьої особи - приватного підприємства агрофірми "Троя" в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених відповідно у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив, поясненнях.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до витягу з протоколу зборів уповноважених агрофірми «Летичівська» від 12.01.1995 вирішено, зокрема прийняти колективну форму власності на землю.

Згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995 агрофірмі "Летичівська" смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області передано у колективну власність земельну ділянку площею 2558,6 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Летичівської районної ради народних депутатів від 19.10.1995 №48. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17.

У матеріали справи надано копію акта оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу агрофірми «Летичівська», затвердженого наказом від 21.10.1997 №781 начальника Регіонального відділення Фенду державного майна України по Хмельницькій області (вартість майна, що підлягає приватизації (розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства) - 560,2 тис. гривень), а також долучено копію відомості розрахунку відносної вартості основних засобів агрофірми «Летичівська», в яких під п. п. 218-230 зазначено сади плодові.

Наказом Регіонального відділення по Хмельницькій області Фонду державного майна України від 24.10.1997 №787 перетворено державне підприємство агрофірму «Летичівська» у відкрите акціонерне товариство «Летичівське», затверджено статут відкритого акціонерного товариства.

Відповідно до п. 1.1 статуту відкритого акціонерного товариства «Летичівське», затвердженого наказом начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 24.10.1997 №787, відкрите акціонерне товариство «Летичівське» засновано на підставі наказу по регіональному відділенню Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 24.10.1997 №787 шляхом перетворення агрофірми "Летичівська" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

Метою діяльності товариства є: найбільш ефективне використання державного майна шляхом його приватизації, спільна діяльність на розширення оновлення номенклатури та видів послуг на основі підвищення ефективності виробництва (п. 2.1 статуту).

У п. 3.3 статуту зазначено, що товариство є правонаступником державного підприємства агрофірми "Летичівська".

Майно товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі товариства (п. 3.4 статуту).

Товариство є власником: майна, переданого йому засновником у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством (п. 3.5 статуту).

За змістом п. 3.6 статуту товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки у банках, товарний знак, який затверджується правлінням товариства і реєструється в Торговельно-промисловій палаті України; печатку зі своєю назвою.

У адресованому ПАТ "Летичівське" листі (від 19.09.2018) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області зазначило, що згідно архівних документів, ВАТ "Летичівське (ПАТ "Летичівське") - код ЄДРПОУ 00412576, створено наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 24.10.1997 №787 шляхом перетворення державного підприємства агрофірми "Летичівська" у відкрите акціонерне товариство "Летичівське" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі". ВАТ "Летичівське" є правонаступником державного підприємства агрофірми "Летичівська". Відповідно до відомості розрахунку залишкової вартості основних засобів агрофірми "Летичівська" станом на 01.08.1997 та враховуючи План приватизації цілісного майнового комплексу агрофірми "Летичівська", затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 18.05.1998 №268, в частині вилучення майна з цілісного майнового комплексу, до статутного капіталу ВАТ "Летичівське" (ПАТ "Летичівське") увійшли зокрема сади плодові в кількості 13 штук, що знаходяться у с. Щедрова (детальна інформація наведена у додатку до листа). Відповідно п. 7 Плану приватизації цілісного майнового комплексу агрофірми "Летичівська", землі агрофірми "Летичівська" знаходяться на околиці смт Летичів - земельна ділянка розміром - 1003 га, з них сільськогосподарські угіддя - 946 га. Інша інформація щодо земельної ділянки у регіональному відділені відсутня.

У доданому до зазначеного листа додатку вказано інформацію щодо плодових садів, які під час приватизації увійшли до статутного капіталу ВАТ "Летичівське" (ПАТ "Летичівське") (зокрема, місцезнаходження - с. Щедрова, рік введення в експлуатацію, первісна та залишкова балансова вартість).

Лист аналогічного змісту Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Хмельницькій області був адресований прокуратурі Хмельницької області (лист від 21.05.2019).

До листа долучено копії наказу Регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області №268 від 18.05.1998 та Плану приватизації майна цілісного майнового комплексу агрофірми «Летичівська» (далі - План).

Відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області №268 від 18.05.1998 було затверджено План приватизації майна цілісного майнового комплексу агрофірми «Летичівська», передано нерухоме майно до статутного фонду ВАТ згідно з додатком, який є невід`ємною частиною наказу.

У Плані приватизації цілісного майнового комплексу агрофірми «Летичівська», затвердженому наказом начальника Регіонального відділення ФДМ України по Хмельницькій області від 18.05.1998, зазначено, зокрема, що вартість майна, що підлягає приватизації, та розмір статутного фонду ВАТ становить 560,2 тис. гривень.

У п. 1 р. 7 Плану зазначено, що у відповідності до Закону України «Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі» тимчасово залишити у власності держави пакет акцій у розмірі, що дорівнює 26 відсотків статутного фонду акціонерного товариства.

Розділом 8 Плану визначено спосіб приватизації: перетворення у відкрите акціонерне товариство агрофірми «Летичівська» здійснюється з урахуванням Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Статутний фонд створюваного акціонерного товариства у відповідності з проведеною оцінкою майна підприємства складає 560,2 тис. гривень.

Відповідно до п. 1.2 статуту публічного акціонерного товариства "Летичівське", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом від 26.07.2010, товариство є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Летичівське", заснованого у вигляді відкритого акціонерного товариства на підстав наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 24.10.1997 №787 шляхом перетворення агрофірми "Летичівська" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

У п. 2.2 статуту зазначено, зокрема, що товариство має у власності рухоме та нерухоме майно.

Згідно з п. 2.5 статуту товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами товариства у власність як вклади до статутного капіталу; грошових коштів, отриманих від продажу цінних паперів товариства юридичним та фізичним особам; доходів а майна, отриманих товариством в результаті фінансової, господарської діяльності в Україні та за її межами; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Статутний капітал товариства становить 560200,00 грн і поділений на 2240800 штук акцій іменних простих номінальною вартістю 0,25 гривень (п. 5.2 статуту).

Відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства «Летичівське», оформленого протоколом від 30.04.2019 №1, змінено тип акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, визначено нове найменування товариства - акціонерне товариство «Летичівське» (п. 7 порядку денного); затверджено статут акціонерного товариства «Летичівське» в новій редакції.

Згідно з п. 1 розділу 1 статуту акціонерного товариства "Летичівське", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Летичівське", оформленого протоколом від 30.05.2019, приватне акціонерне товариство - акціонерне товариство "Летичівське" створено шляхом перейменування публічного акціонерного товариства "Летичівське" відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Товариство є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Летичівське", заснованого у вигляді відкритого акціонерного товариства за рішенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 24.10.1997 №787 шляхом перетворення агрофірми "Летичівська" відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" (п. 8 розділу 2 статуту).

Відповідно до п. 9 розділу 2 статуту товариство має відокремлене майно, самостійний баланс.

Майно товариства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України, у тому числі з: грошових та матеріальних внесків засновників; доходів, одержаних від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходів від цінних паперів; кредитів банків та інших кредиторів; капітальних вкладень і дотацій з бюджетів; майна, придбаного в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому чинним законодавством України порядку (п. 10 розділу 2 статуту).

За умовами п. 11 розділу 2 статуту товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законодавством України.

Пунктом 1 розділу 4 статуту визначено, що статутний капітал товариства становить 560200 гривень.

Відповідачем до матеріалів справи долучено лист Головного управління Держнеокадастру у Хмельницькій області (відділ у Летичівському районі) від 31.10.2018 №938/410-18-0.27, в якому, зокрема зазначено, що відповідно до Проекту роздержавлення земель агрофірми «Летичівська» з виготовленням державного акту на право колективної власності на землю і право постійного користування землею від 1995 року та Технічною документацією по паюванню земель колективної власності агрофірми «Летичівська» від 1996 року земельні ділянки, що перебувають у колективній власності, відносяться до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, с/г угіддя - багаторічні насадження, площа становить 300,5 га; згідно картографічних матеріалів, які знаходяться у Відділі, на земельних ділянках, про які йдеться у зверненні, розташовані багаторічні насадження (сади); земельні ділянки, в тому числі багаторічні насадження (сади) внесені до Державного акту на право власності №18 від 16.11.1995; відомості про земельні ділянки (сади в кількості 13 шт.) не внесені до Державного земельного кадастру розпайовані за межами населених пунктів, що знаходяться на території Летичівського району.

У матеріали справи надано копію розпорядження Летичівської районної державної адміністрації від 10.08.2005 №211/2005-р «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок групі громадян з власників земельних часток (паїв) на території Летичівської селищної ради», яким погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області та затверджено протокол розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 260 власникам земельних часток (паїв) відповідно до землевпорядного проекту та протоколу розподілу земельних ділянок між ними із земель колективної власності ВАТ «Летичівське» згідно з додатком. У матеріалах справи наявна копія відповідного плану земельних ділянок.

Відповідачем надано копії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Так, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 04.09.2018 №136459611) за публічним акціонерним товариством "Летичівське" 29.08.2018 на праві приватної власності зареєстровано приміщення телятника площею 797,4 кв.м. в смт Летичів по вул. Горбасівська, 2/6, а відповідно до витягу (від 19.10.2019 №141923299) зареєстровано право приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0080 (підстава виникнення права власності: державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (від 11.03.2019 №НВ-6808153042019) земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0080 площею 0,8841 га (вул. Горбасівська, 2/6) зареєстрована 02.10.2018 за публічним акціонерним товариством "Летичівське" відділом у Летичівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП "Діоріт Плюс 1" від 12.09.2018. До витягу додано кадастровий план земельної ділянки з експлікацією земельних угідь, згідно з яким загальна площа ділянки становить 0,8841 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами становлять 0,0889 га.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 04.09.2018 №136444089) за публічним акціонерним товариством "Летичівське" 29.08.2018 на праві приватної власності зареєстровано приміщення корівника площею 1841,4 кв.м. в смт. Летичів по вул. Горбасівська, 2/4, а відповідно до витягу (від 19.10.2019 №141937058) зареєстровано право приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0081 (підстава виникнення права власності: державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (від 11.03.2019 №НВ-6808151162019) земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0081 площею 0,9316 га (вул. Горбасівська, 2/4) зареєстрована 02.10.2018 за публічним акціонерним товариством "Летичівське" відділом у Летичівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП "Діоріт Плюс 1" від 12.09.2018. До витягу додано кадастровий план земельної ділянки з експлікацією земельних угідь, згідно з яким загальна площа ділянки становить 0,9316 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами становлять 0,2101 га.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 04.09.2018 №136455041) за публічним акціонерним товариством "Летичівське" 29.08.2018 на праві приватної власності зареєстровано приміщення прививочної площею 1348,9 кв.м. в смт Летичів по вул. Горбасівська, 2/5, а відповідно до витягу (від 19.10.2019 №141926052) зареєстровано право приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0082 площею 0,9555 га (підстава виникнення права власності: державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (від 11.03.2019 №НВ-6808154762019) земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0082 площею 0,9555 га (вул. Горбасівська, 2/5) зареєстрована 02.10.2018 за публічним акціонерним товариством "Летичівське" відділом у Летичівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП "Діоріт Плюс 1" від 12.09.2018. До витягу додано кадастровий план земельної ділянки з експлікацією земельних угідь, згідно з яким загальна площа ділянки становить 0,9555 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами становлять 0,0960 га.

У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (від 06.09.2018 №136715836) за публічним акціонерним товариством "Летичівське" 29.08.2018 на праві приватної власності зареєстровано гараж площею 965,8 кв.м. в смт Летичів по вул. Горбасівська, 2/10. Відповідно до витягу (від 19.10.2019 №141941150) зареєстровано право приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0083 площею 1,4696 га (підстава виникнення права власності: державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (від 11.03.2019 №НВ-6808154832019) земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Летичівської селищної ради з кадастровим номером 6823055100:10:003:0083 площею 1,4696 га (вул. Горбасівська, 2/10) зареєстрована 04.10.2018 за публічним акціонерним товариством "Летичівське" відділом у Летичівському районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП "Діоріт Плюс 1" від 12.09.2018. До витягу додано кадастровий план земельної ділянки з експлікацією земельних угідь, згідно з яким загальна площа ділянки становить 1,4696 га, землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами становлять 0,1198 га.

Також згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (від 18.03.2019 №159961818) за ПАТ "Летичівське" на праві приватної власності приватним нотаріусом Пруняком В.І. , м Хмельницький

зареєстровані земельні ділянки за адресою: Хмельницька область, Летичівський район, Летичівська селищна рада для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами:

- 6823055100:10:001:0026 площею 10,2 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 28.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -14.01.2019; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0023 площею 13,57 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.01.2018);

- 6823055100:11:001:0108 площею 12,8393 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 05.02.2019 строком дії до 05.02.2034, орендар: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь");

- 6823055100:10:001:0021 площею 14,6553 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0019 площею 14,7 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018 орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018);

- 6823055100:10:001:0020 площею 21,4811 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:11:001:0109 площею 39,411 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0016 площею 36,6225 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0017 площею 30,1795 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0018 площею 31,5543 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0025 площею 32,0724 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:11:005:0022 площею 35,3172 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:001:0022 площею 13,753 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 21.11.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -23.11.2018; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 22.01.2019 строком дії до 22.01.2034, орендар: приватне підприємство агрофірма "Троя");

- 6823055100:10:003:0083 площею 1,4696 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 04.10.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -16.10.2018 проведена державним реєстратором Хмельницького БТІ Дубас О.О.; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 25.02.2019 строком дії до 25.02.2034, орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн");

- 6823055100:10:003:0081 площею 0,9316 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 02.10.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -16.10.2018 проведена державним реєстратором Хмельницького БТІ Дубас О.О.; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 25.02.2019 строком дії до 25.02.2034, орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн");

- 6823055100:10:003:0082 площею 0,9555 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 02.10.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -16.10.2018 проведена державним реєстратором Хмельницького БТІ Дубас О.О.; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 25.02.2019 строком дії до 25.02.2034, орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн");

- 6823055100:10:003:0080 площею 0,8841 га (дата державної реєстрації земельної ділянки: 02.10.2018; орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області; дата державної реєстрації права власності -16.10.2018 проведена державним реєстратором Хмельницького БТІ Дубас О.О.; інформація про державну реєстрацію іншого речового права: право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 25.02.2019 строком дії до 25.02.2034, орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн").

Підставою виникнення права власності ПАТ "Летичівське" на вищезазначені земельні ділянки зазначено державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 6.11.1995, виданий Летичівською районною радою народних депутатів Летичівського району Хмельницької області.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до начальника відділу у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з листом (від 29.01.2019), в якому, зокрема просив інформувати, чи перебувають зазначені в листі земельні ділянки в межах земель колективної власності, посвідчених державним актом на право колективної власності на землю від 16.11.1995 серія ХМ №18, та до яких сільськогосподарських угідь вони відносяться згідно із проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відділ у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у листі (від 13.02.2019), адресованому заступнику прокурора Хмельницької області, зазначив, що запитувані земельні ділянки перебувають в межах земель колективної власності колишньої агрофірми "Летичівська" смт Летичів Летичівського району, право колективної власності на землю посвідчене Державним актом серія ХМ №18, зареєстрований 16.11.1995 в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю №17. Також зазначено, що відповідно до технічної документації по паюванню земель колективної власності агрофірми "Летичівська" смт. Летичів Летичівського району Хмельницької області (1996 р.) та графічного матеріалу долученого до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) Летичівської селищної ради Летичівського району Хмельницької області (2005 р.) угіддя - багаторічні насадження.

У відповідь на лист заступника прокурора Хмельницької області (від 08.02.2019) щодо правомірності реєстрації на підставі державного акту на право колективної власності на землю серія ХМ №8 від 16.11.1995 права приватної власності ПАТ "Летичівське" на 17 земельних ділянок загальною площею 310,5964 га Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області листом (від 11.03.2019) повідомило, що згідно наявних матеріалів по паюванню земель колективної власності, у відповідності до протоколу №1 від 22.03.1996 року комісія по визначенню земельної частки (паю) членів агрофірми "Летичівська" провела визначення розміру земельної частки (паю) членів агрофірми та пенсіонерів з їх числа, які раніше в ній працювали і залишаються членами агрофірми, а також визначила розмір земельної частки (паю). Додаток до протоколу №1 є список членів агрофірми "Летичівська". Земельні ділянки, на які землевпорядна документація не виготовлялася, залишилися в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства - агрофірми "Летичівська".

Посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності з 01.01.2019 та яким, зокрема доповнено розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 21 та Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" - статтею 14-1, вказує, що законодавством не передбачено право юридичних осіб на безоплатне набуття права приватної власності на землю на підставі раніше виданих державних актів на право колективної власності на землю. Вважає, що порушена процедура реєстрації речових прав на вищезазначені земельні ділянки.

Листом (від 14.03.2019) заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Летичівського селищного голови та, зазначивши про проведення державної реєстрації 17 земельних ділянок на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 16.11.1995 серія ХМ №18, непередбачення законодавством права юридичних осіб на безоплатне набуття права приватної власності на землю на підставі раніше виданих державних актів на право колективної власності на землю, та вказавши, що зазначені земельні ділянки згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані, просив повідомити прокуратуру області чи вживались та чи вживаються Летичівською селищною радою заходи судового захисту інтересів територіальної громади щодо визнання незаконним та скасування реєстрації права приватної власності ПАТ "Летичіське" на вказані земельні ділянки.

У відповідь Летичівський селищний голова листом (від 18.03.2019) повідомив, що Летичівською селищною радою та її виконавчими органами не приймалось рішень щодо набуття права приватної власності на 17 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 310,5964 га, ПАТ "Летичівське", а також не було відомо про вчиненні дії ПАТ "Летичівське", приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу та державним реєстратором Хмельницького БТІ щодо реєстрації права приватної власності на означені земельні ділянки. Зауважив, що в бюджеті Летичівської селищної ради на 2019 рік не заплановано кошти для сплати судового збору для звернення з відповідним позовом. Окрім того, зазначив, що Летичівська селищна рада не вбачає безпосереднього порушення своїх прав у зв`язку із реєстрацією права приватної власності ПАТ "Летичівське" на вказані земельні ділянки, так як на час реєстрації ці земельні ділянки не перебували у комунальній власності. З урахуванням вказаних обставин Летичівська селищна рада не звертатиметься до суду з позовом щодо скасування реєстрації права приватної власності ПАТ "Летичівське" на зазначені земельні ділянки.

Листом (від 21.03.2019) Заступник прокурора Хмлеьницької області повідомив Летичівського селищного голову про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Летичівської селищної ради шляхом пред`явлення позову про скасування державної реєстрації права приватної власності ПАТ "Летичівське» на 17 земельних ділянок (листом від 01.04.2019 Летичівською селищною радою повідомлено про отримання листа від 21.03.2019 про намір здійснення прокурором представництва інтересів ради).

У листі від 23.05.2019 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на лист прокуратури проінформувало, що інформація щодо надання дозволів ПАТ «Летичівське» на розроблення землевпорядної документації у Відділі відсутня; земельні ділянки із перерахованими у запиті кадастровими номерами перебувають в межах земель колективної власності колишньої агрофірми «Летичівська», право колективної власності на землю посвідчено Державним актом серія ХМ №18 від 16.11.1995; інформація чи приймалось рішення загальними зборами членів агрофірми «Летичівське» про розпаювання земель у Відділенні відсутня; загальна площа с/г угідь у колективній власності на момент розпаювання становила 2425,3 га, з них: ріллі - 1666,1 га, сіножаті - 240,5 га, багаторічні насадження 300,5 га, пасовища - 218,2 га.

Листом (від 20.06.2019) ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило представнику відповідача, що перевірка ПАТ «Летичівське» щодо дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель на підставі звернення прокуратури Хмельницької області не проводилась. Висновки, викладені у листі Головного управління №10-22-0.45-1498/2-19 від 11.03.2019 здійснені виключно на підставі системного аналізу чинного законодавства без аналізу первинних документів, які стали підставою для державної реєстрації речових прав на земельні ділянки за ПАТ «Летичівське». При цьому зазначено, що листи Головного управління не є нормативними актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також відсутності такого органу.

Частинами третьою - п`ятою статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З матеріалів справи слідує, що заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Летичівського селищного голови з листом (від 14.03.2019), у якому зазначив про проведення державної реєстрації 17 земельних ділянок на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 16.11.1995 серія ХМ №18, звернувши увагу на відсутність передбаченого законодавством права юридичних осіб на безоплатне набуття права приватної власності на землю на підставі раніше виданих державних актів на право колективної власності на землю. вказуючи на те, що зазначені земельні ділянки згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані, просив повідомити прокуратуру області чи вживались та чи вживаються Летичівською селищною радою заходи судового захисту інтересів територіальної громади щодо визнання незаконним та скасування реєстрації права приватної власності ПАТ "Летичівське" на вказані земельні ділянки.

У відповідь Летичівський селищний голова листом (від 18.03.2019) повідомив, що Летичівською селищною радою та її виконавчими органами не приймалось рішень щодо набуття права приватної власності на 17 земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 310,5964 га, ПАТ "Летичівське", а також не було відомо про вчиненні дії щодо реєстрації права приватної власності на означені земельні ділянки. Одночасно повідомлено, що в бюджеті Летичівської селищної ради на 2019 рік не заплановано кошти для сплати судового збору для звернення з відповідним позовом. При цьому Летичівська селищна рада не вбачає безпосереднього порушення своїх прав у зв`язку із реєстрацією права приватної власності ПАТ "Летичівське" на вказані земельні ділянки, оскільки на час реєстрації ці земельні ділянки не перебували у комунальній власності. З урахуванням вказаних обставин Летичівська селищна рада зазначила, що не звертатиметься до суду з позовом щодо скасування реєстрації права приватної власності ПАТ "Летичівське" на земельні ділянки.

Таким чином, невжиття Летичівською селищною радою заходів щодо захисту інтересів держави шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на земельні ділянки в судовому порядку за умови повідомлення раді про наявність відповідних порушень, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з радою, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач не відреагував на стверджуване прокурором порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, не вжив. При цьому, наявності підстав для представництва інтересів держави у суду прокурором позивачем не заперечено.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від наведеної позивачем причини не здійснює захисту інтересів держави, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано лист (від 21.03.2019) заступник прокурора Хмельницької області заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення позову про скасування державної реєстрації права приватної власності ПАТ "Летичівське» на 17 земельних ділянок.

Необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у відновленні інтересів територіальної громади, які, як стверджує прокурор, порушено внаслідок реєстрації за ПАТ "Летичівське" права приватної власності на вказані у позові земельні ділянки. Висновок про доведення прокурором наявності передбачених законом підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави в особі позивача викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2020 у цій справі.

З приводу доводів третьої особи ППА «Троя» про неправомірність підписання позовної заяви заступником прокурора Хмельницької області суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про прокуратуру" керівник обласної прокуратури представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури (ч. 3 ст. 11 Закону України "Про прокуратуру").

Частинами 3, 4 ст. ст. 56 ГПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Таким чином, повноваження щодо здійснення представництва прокуратури саме у відносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями надані її керівнику і лише в разі відсутності останнього такі повноваження може виконувати перший заступник, а у разі відсутності першого заступника - один із заступників, відповідно.

Отже, аналіз вищенаведених положень дозволяє дійти висновку про відмінність правового статусу особи, яка є представником юридичної особи у правовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями на підставі закону, та правового статусу прокурора, який здійснює визначену ст. 131-1 Конституції України функцію представництва інтересів держави, зокрема шляхом подання позову (зазначені висновки відповідають позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 25.09.2019 у справі №819/198/17).

За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 4 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (тут і далі в редакції на час видання Державного акта на право колективної власності на землю від 16.11.1995) було передбачено, що власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Зокрема, згідно зі ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 земля могла належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Виникнення права власності та права користування земельною ділянкою було урегульовано статтею 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990, за змістом якої право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Статтею 23 цього Кодексу визначалося, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Так, згідно з державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №18 від 16.11.1995 агрофірмі "Летичівська" смт Летичів Летичівського району Хмельницької області на підставі рішення Летичівської районної ради народних депутатів від 19.10.1995 №48 передано у колективну власність земельну ділянку площею 2558,6 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 20 Закону України "Про власність" (чинного на момент видачі державного акту на право колективної власності на землю) суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції, чинній на момент видачі вищезазначеного державного акта об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності. Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном (ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції, чинній на момент видачі державного акта).

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

При цьому статтею 28 вказаного Закону передбачалося, що право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу.

Редакція Земельного кодексу України, яка набула чинності 01.01.2002, передбачила, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ст. 79 Земельного кодексу України). При цьому згідно зі ст. 140 Земельного кодексу України в чинній редакції підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів існування підстав для припинення права колективної власності на землю агрофірми "Летичівська", надану згідно з державним актом серії ХМ №18 від 16.11.1995.

Таким чином, станом на момент прийняття наказу Регіонального відділення по Хмельницькій області Фонду державного майна України від 24.10.1997 №787 про перетворення державного підприємства агрофірми "Летичівська" у відкрите акціонерне товариство "Летичівське", агрофірмі «Летичівська» на праві колективної власності належала земля, передана їй згідно з державним актом серії ХМ №18 від 16.11.1995.

У подальшому наказом Регіонального відділення ФДМ України №268 від 18.05.1998 було затверджено план приватизації майна цілісного майнового комплексу агрофірми "Летичівська", а також передано нерухоме майно до статутного фонду ВАТ згідно з додатком, а саме: на суму 560,2 тис. гривень.

У статті 108 Цивільного кодексу України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Частиною 6 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» також передбачено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Отже, з огляду на викладене, до відкритого акціонерного товариства «Летичівське», яке є правонаступником державного підприємства агрофірми "Летичівська", перейшли майнові права, включаючи право колективної власності на землю.

10.08.2005 розпорядженням Летичівської районної державної адміністрації №211/2005-р 260 власникам земельних часток (паїв) із земель колективної власності ВАТ «Летичівське» виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як убачається з долученого до матеріалів плану земельних ділянок та не заперечується сторонами, землі під садами та під господарськими будівлями до складу земель, що підлягали паюванню, не увійшли. З наведеного суд доходить висновку, що такі землі залишились у колективній власності відкритого акціонерного товариства "Летичівське".

При цьому, починаючи з моменту отримання агрофірмою «Летичівська» землі у колективну власність, а також станом на момент реєстрації права приватної власності відповідача на спірні земельні ділянки були чинними положення ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», якими передбачено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Однак відповідач, посилаючись на державний акт про право колективної власності на землю, виданий агрофірмі «Летичівська», не довів прийняття загальними зборами членів підприємства, зборами уповноважених або створеним ними органом управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном, рішення про передання землі, що залишилась у колективній власності підприємтсва, саме у приватну власність та саме ВАТ «Летичівське» і у подальшому - його правонаступнику ПАТ «Летичівське».

Автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало. У контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, який є різним з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (ст. ст. 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство»), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (ст. ст. 316-319 ЦК України).

При цьому здійснення права колективної власності у спосіб, відмінний від передбаченого ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», законодавство не містить. Відтак, реєстрація права приватної власності на землю, що належить підприємству на праві колективної власності, яке не було припинено, без відповідних рішень уповноважених законодавством суб`єктів, які (рішення) були би підставою для такої реєстрації, суперечить чинному на час такої реєстрації законодавству.

Необхідність дотримання передбачених ст. 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» умов слідує також і з положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», які набрали чинності згодом - 01.01.2019. Так, згідно зі ст. 14-1 цього Закону у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю). Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.

За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.

Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки.

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року.

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Тобто законодавцем як на момент спірної реєстрації, так і після набрання чинності змінами до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» допускалась можливість передання у власність землі, що перебувала у колективній власності неприпиненого сільськогосподарського підприємства, лише у порядку, визначеному законом.

Належних та допустимих доказів про припинення права колективної власності на землю згідно з Державним актом на право колективної власності на землю від 16.11.1995 №18 та її передачі у статутний фонд відповідача суду не подано.

З огляду на відсутність доказів дотримання відповідачем вищенаведеного порядку спірні земельні ділянки не повинні були перебувати у приватній власності відповідача станом на 01.01.2019. Одночасно, враховуючи відсутність станом на 01.01.2019 й рішення власників земельних часток (паїв) про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» позивачу надана можливість організувати розподіл земель, що залишилися у колективній власності (за наявності згоди більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону). Наявність же зареєстрованого права приватної власності на спірні земельні ділянки за відповідачем унеможливлює здійснення позивачем розподілу земель згідно з наведеною нормою, позбавляючи права на реалізацію визначених законом повноважень.

Відповідно, наведеним спростовуються посилання третьої особи ППА «Троя» на нездійснення позивачем розподілу земель як на підставу неможливості надання позивачем землі в оренду або отримання позивачем землі у комунальну власність та, відповідно, відсутність його прав. Доводи третьої особи, відповідача про те, що жодні права та інтереси позивача не порушено, оскільки вони не виникли у зв`язку з невчиненням радою організації розподілу земель відповідно до ст. 14-1 вищезазначеного Закону, суд також вважає необґрунтованими з огляду на позбавлення можливості здійснити такий розподіл неправомірними діями самого ж відповідача.

Статтею 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, у тому числі шляхом звернення до суду.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (схожі висновки, які є загальним алгоритмом вирішення спорів, викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Відтак з огляду на вищевикладене доводи відповідача та третьої особи ППА "Троя" щодо відсутності у позивача прав та інтересів, на захист яких прокурором подано позов, не знайшли свого підтвердження.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що, як убачається зі змісту позову, прокурором застосовано ст. 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" лише на правовідносини, які виникли з часу набрання цією нормою чинності - саме з цього моменту у позивача виникли права (інтереси), передбачені цією нормою, та, як наслідок, можливість звернення до суду за їх захистом. Натомість, висновки щодо недотримання законодавства під час здійснення оспореної державної реєстрації права приватної власності обґрунтовані положеннями законодавства, чинними на момент здійснення такої реєстрації.

Відповідач, обґрунтовуючи належність йому спірних земельних ділянок, зазначив, що з огляду на ст. ст. 19, 22 ЗК України, ст. 373 ЦК України, отримавши у статутний фонд відкритого акціонерного товариства "Летичівське" сади у кількості 13 штук та господарські приміщення товариство отримало у приватну власність і земельні ділянки під такими садами (оскільки багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані) та приміщеннями.

Судом враховується, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції станом на момент передачі до статутного фонду ВАТ «Летичівське» майна наказом Регіонального відділення ФДМ України №268 від 18.05.1998 державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснювали основні повноваження, зокрема повноваження власника державного майна у процесі приватизації. Беручи до уваги належність землі підприємству на праві колективної власності, Регіональне відділення ФДМ України не було уповноважене на передання до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Летичівське» земель колективної власності. Доказів протилежного суду не подано.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на п. 7 Плану приватизації як на підтвердження передання ВАТ "Летичівське" земель колективної власності, оскільки ані зазначений План, ані будь-які інші надані сторонами документи не містять інформації щодо передання ВАТ "Летичівське" земель колективної власності на підставі державного акта на право колективної власності на землю, в тому числі із визначенням їх ідентифікуючих ознак (площі, координат, місцезнаходження).

Крім того, згідно з приписами ст. 30 Земельного кодексу 1990 року (в редакції станом на передання майна до статутного фонду ВАТ «Летичівське») при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

З огляду на правові підстави виникнення у відповідача права власності на сади та нерухоме майно умови, а також обсяги прав власників землі, на якій такі сади та нерухоме майно розміщені, положення ст. 30 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент отримання майна відповідачем у власність, суд критично оцінює посилання відповідача на автоматичний перехід до нього права власності на земельні ділянки.

При цьому звертається увага на відсутність обґрунтувань щодо переходу права власності на земельні ділянки, на яких розміщене нерухоме майно, у відповідних розмірах, оскільки загальні площі таких земельних ділянок значно перевищують площі, які знаходяться під самим нерухомим майном.

З приводу заперечень відповідача та третьої особи ППА «Троя» щодо неефективності обраного прокурором способу захисту суд враховує таке.

Так, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки зазначені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 04.11.2020 у справі №327/1884/17).

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.

Натомість для набуття відповідачем права приватної власності на спірні земельні ділянки є юридичні факти, за наявності яких виникає право власності. Зокрема, за приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Отже, враховуючи вищевикладені висновки суду про відсутність підстав для набуття відповідачем спірних земельних ділянок у приватну власність (недотримання передбаченого законодавством порядку здійснення права колективної власності), тобто відсутність самого факту набуття майна у приватну власність, посилання відповідача та третьої особи ППА «Троя» на необхідність при прийнятті рішення про скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача на земельні ділянки здійснити припинення ненабутого права відповідача, є суперечливими.

Відповідно, скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки є достатнім та ефективним способом захисту та відновлення прав позивача на здійснення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, на надання земельних ділянок в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки, а у випадку відмови суб`єктів права колективної власності від права колективної власності на землю - на передання у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини справи, надані учасниками справи докази та норми законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому береться до уваги зміна типу акціонерного товариства відповідача на приватне (рішення річних загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства "Летичівське", оформлене протоколом від 30.04.2019 №1).

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора Хмельницької області, м. Хмельницький в інтересах держави в особі Летичівської селищної ради, смт Летичів Хмельницької області до приватного акціонерного товариства "Летичівське", смт Летичів Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного підприємства агрофірми "Троя", с. Климашівка Хмельницького району Хмельницької області, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь", с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор грейн", м. Київ про скасування державної реєстрації права приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" на земельні діялнки задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності публічного акціонерного товариства "Летичівське" (Хмельницька область, Летичівський район, смт. Летичів, вул. Ворошилова, буд. 2; код 00412576) 17 земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6823055100:10:001:0026,6823055100:10:001:0023,6823055100:11:001:0108,6823055100:10:001:0021, 6823055100:10:001:0019,6823055100:10:001:0020,6823055100:11:001:0109,6823055100:10:001:0016, 6823055100:10:001:0017,6823055100:10:001:0018,6823055100:10:001:0025,6823055100:11:005:0022, 6823055100:10:001:0022,6823055100:10:003:0083,6823055100:10:003:0081,6823055100:10:003:0082, 6823055100:10:003:0080, що розташовані на території Летичівської селищної ради Хмельницької області.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Летичівське", Хмельницька область, Летичівський район, смт. Летичів, вул. Ворошилова, буд. 2 (код 00412576) на користь Хмельницької обласної прокуратури, м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3 (код 02911102) 32657,00 грн (тридцять дві тисячі шістсот п`ятдесят сім гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.01.2021.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 7 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (31500, Хмельницька область, смт. Летичів, вул. Соборна, 16), 3 - відповідачу (31500, Хмельницька область, смт. Летичів, вул. Ворошилова, 2), 4 - Хмельницькій обласній прокуратурі (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3), 5 - третій особі - ППА "Троя" (31318, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Климашівка, вул. Вокзальна, буд. 1 / 2); 6 - третій особі - СТОВ "Промінь" (31522, Хмельницька область, Летичівський район, с. Суслівці, вул. Центральна, буд. 18); 7 - третій особі - ТОВ "Вігор грейн" (04070, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 33, прим. 34). Всім рек з пов. про вруч.