номер провадження справи 35/89/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 Справа № 908/1866/16

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А., судді - Науменко А.О., Корсун В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Маяковського, б. 21) в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах -

позивач-1 Державне космічне агентство України (01010, м. Київ, вул. Московська, б. 8, корп. 30)

позивач-2 Публічного акціонерного товариства "ХАРТРОН" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, б. 1)

до відповідача-1 Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, адреса для листування: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, буд. 7)

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРТРОН-ВІОЛІС" (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Курортна, б. 69)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшурова Юлія Валеріївна ( АДРЕСА_1 )

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Туріченко Оксана Миколаївна (69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, б. 31, прим. 11)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

про визнання недійсним іпотечного договору

за участю представників сторін:

від прокуратури: Рудяк А.М., довіреність № 07-174 вих-20 від 18.09.2020;

від позивача-1: Марченко В.С., посвідчення №А1178;

від позивача-2: Грінченко І.М., довіреність №14/358 від 20.058.2020;

від відповідача-1: Проценко М.М., довіреність №012951/20 від 01.06.2020;

від відповідача-2: Чмут С.В., ордер АР №1015672 від 20.058.2020;

від третьої особи-1: Капшурова Ю.В., реєстраційне посвідчення №68 від 18.05.1998;

Ящук О.В., ордер АР №1013644 від 21.05.2020;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

13.07.2016 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції, в інтересах держави, орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - 1-й позивач: Державне космічне агентство України, 2-й позивач: Публічне акціонерне товариство "ХАРТРОН", до 1-го відповідача Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК", до 2-го відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРТРОН-ВІОЛІС", 1-а третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшурова Ю.В., м. Запоріжжя та 2-а третя особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Туріченко О.М., про визнання недійсним договору іпотеки від 04.01.2007 № 001М/07/1і.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 у справі №908/1866/16 позовну заяву Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції та додані до неї матеріали повернуто заявникові без розгляду, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 у справі № 908/1866/16 скасовано. Справу повернуто до місцевого суду для вирішення питання щодо її прийняття.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Запорізької області від 05.10.2016 № П-781/16, враховуючи закінчення повноважень судді Кутіщевої - Арнет Н.С., для розгляду справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1866/16.

05.10.2016 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, позов передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 05.10.2016 позов прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/89/16 та призначено розгляд справи на 25.10.2016. Ухвалою від 25.10.2016 розгляд справи відкладено на 23.11.2016. Ухвалою від 23.11.2016 залучено до участі у справі в якості 3-ої третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1 , строк розгляду справи № 908/1866/16 продовжено на п`ятнадцять днів, та відкладено розгляд справи на 15.12.2016.

На підставі службової записки судді - доповідача у справі, в зв`язку із складністю справи, необхідністю витребування додаткових доказів, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 16.12.2016, призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Азізбекян Т.А., суддя Дроздова С.С.

Ухвалою від 19.12.2016 справу № 908/1866/16 прийнято до провадження колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Азізбекян Т.А., суддя Дроздова С.С. судове засідання призначено на 24.01.2017 о 10 год. 40 хв. Ухвалою від 24.01.2017 розгляд справи відкладено на 09.02.2017. Ухвалою від 09.02.2017 строк розгляду справи №908/1866/16 продовжено на п`ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 02.03.2017. Ухвалою суду від 02.03.2017 у справі № 908/1866/16 для проведення перевірки встановлення наявності чи відсутності в діях осіб, як з боку сторін так із боку третіх осіб, діянь, які підпадають під дію Кримінального кодексу України матеріали справи №908/1866/16 направлено до Генеральної прокуратури України, провадження у справі №908/1866/16 зупинено. Ухвалою суду від 14.12.2017 провадження у справі № 908/1866/16 поновлено, судове засідання призначено на 23.01.2018. Ухвалою суду від 23.01.2018, враховуючи приписи Закону України від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, суд перейшов до розгляду справи за правилами Господарського процесуального кодексу України в новій редакції та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, починаючи зі стадії підготовчого провадження, судове засідання призначено на 15.02.2018. Ухвалою суду від 15.02.2018 провадження у справі №908/1866/16 зупинено, ухвалено вилучити докази, а саме:

- у СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області: належним чином завірені копії матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені № 22013220000000279 від 06.11.2013 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України за фактом вчинення службовими особами ТОВ "Хартрон-Віоліс" незакінченого замаху на розтрату державного майна ПАТ "Хартрон" Державного космічного агентства України, а саме: комплексу будівель та споруд дитячого оздоровчого табору, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Курортна, буд. 69;

- у СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області: належним чином завірені копії матеріалів досудового розслідування у кримінальних провадженнях:

№ 42017051110000161 від 18.11.2017 за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України за фактом вчинення службовими особами Ленінського відділення Запорізького філіалу ПАТ "Укрсоцбанк" незакінченого замаху на заволодіння державним майном ПАТ "Хартрон" Державного космічного агентства України, а саме комплексу будівель та споруд дитячого оздоровчого табору, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Курортна, буд. 69, та

№ 42017051110000163 від 18.11.2017 за ч. 1 ст. 366 КК України за фактом підроблення службовими особами ТОВ "ХАРТРОН-ВІОЛІС" офіційних документів, а саме: протоколів зборів учасників товариства № 003/5 та № 003/6 від 15.11.2006.

05.03.2020 від Військової прокуратури об`єднаних сил надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №908/1866/16. При цьому прокурор посилається на неможливість виконання ухвали суду від 15.02.2018.

Ухвалою суду від 02.04.2020 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.04.2020.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Азізбекян Т.А. на лікарняному на підставі розпорядження керівника апарату суду №П-191/20 від 28.04.2020 здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.04.2020 справу №908/1866/16 разом з заявою про залучення до участі у справі правонаступника відповідача передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., судді Дроздова С.С., Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 28.04.2020 справу № 908/1866/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., судді Дроздова С.С., Корсун В.Л. Постановлено розгляд справи розпочати заново зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 21.05.2020.

27.04.2020 від Акціонерного товариства Альфа-Банк надійшла заява про залучення до участі у справі в якості правонаступника Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк. В обґрунтування заяви посилається на те, що 10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ Альфа-Банк та єдиним акціонером АТ Укрсоцбанк затверджено рішення про реорганізацію АТ Укрсоцбанк шляхом приєднання до АТ Альфа-Банк. Рішенням №5/20109 єдиного акціонера АТ Укрсоцбанк від 15.10.2019 затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ Укрсоцбанк, які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ Альфа-Банк з дати, визначеної у передавальному акті 15.10.2019. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ Альфа-Банк від 15.10.2019 було затверджено передавальний акт. За викладених обставин заявник просить залучити до участі у справі №908/1866/16 правонаступника Акціонерне товариство Альфа-Банк (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) замість первісного відповідача Акціонерного товариства Укрсоцбанк (ідентифікаційний код юридичної особи 00039019).

Ухвалою суду від 21.05.2020 залучено до участі у справі Акціонерне товариство Альфа-Банк (ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) як правонаступника Акціонерного товариства Укрсоцбанк (ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) та відкладено підготовче засідання у справі на 10.06.2020. АТ Альфа-Банк зобов`язано надати оригінали: іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007; кредитної справи, відповідно до якої ОСОБА_1 було видано кредит за договорами № 001М/07 та 002М/07 від 04.01.2007.

Ухвалою суду від 10.06.2020 клопотання Акціонерного товариства Альфа-Банк про відкладення розгляду справи задоволено, відкладено підготовче засідання у справі на 14.07.2020 о/об 10 год. 30 хв. Зобов`язано АТ Альфа-Банк надати оригінали для огляду, належним чином завірені копії до матеріалів справи: іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007; кредитної справи, відповідно до якої ОСОБА_1 було видано кредит за договорами № 001М/07 та 002М/07 від 04.01.2007.

У зв`язку з перебуванням судді Топчій О.А. на лікарняному в період з 13.07.2020 по 24.07.2020, судове засідання, призначене на 14.07.2020 не відбулось. Представників сторін повідомлено про перенесення судового засідання шляхом направлення повідомлення про неможливість проведення судового засідання по справі, яке долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Дроздової С.С. у відпустці в період з 20.07.2020 по 14.08.2020, на підставі розпорядження керівника апарату суду №П-353/20 від 27.07.2020 здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2020 справу №908/1866/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., судді Корсун В.Л., Мірошниченко М.В.

Ухвалою суду від 28.07.2020 справу № 908/1866/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., судді Корсун В.Л., Мірошниченко М.В. Постановлено розгляд справи розпочати заново зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 13.08.2020. Зобов`язано АТ Альфа-Банк надати оригінали для огляду, належним чином завірені копії до матеріалів справи: іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007; кредитної справи, відповідно до якої Головко В.Г. було видано кредит за договорами № 001М/07 та 002М/07 від 04.01.2007.

Ухвалою суду від 13.08.2020 відкладено підготовче засідання у справі №908/1866/16 на 10.09.2020 о/об 11 год. 45 хв. та зобов`язано сторін виконати вимоги ухвали сулу.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Мірошниченко М.В. на навчанні в період з 07.09.2020 по 11.09.2020, на підставі розпорядження керівника апарату суду №П-520/20 від 10.09.2020 здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2020 справу №908/1866/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., судді Науменко А.О., Корсун В.Л.

Ухвалою суду від 10.09.2020 справу № 908/1866/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., судді Науменко А.О., Корсун В.Л. Розгляд справи розпочато заново зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 28.10.2020.

Ухвалою суду від 28.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 26.11.2020 та витребувано документи у відповідача-1.

Ухвалою суду від 26.11.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 08.12.2020.

Ухвалою суду від 08.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №908/1866/16 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 11.01.2021.

Прокурор обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що військовою прокуратурою сил антитерористичної операції України встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2016 у справі № К/800/20485/15 касаційну скаргу АКБ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 без змін.

Предметом розгляду у вказаній справі є стягнення на комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Курортна, б. 69 (які належать ТОВ "Хартрон-Віоліс") для задоволення вимог АКБ "УКРСОЦБАНК" на загальну суму 4 236 498,54 грн.

Підставою для звернення слугували укладені 04.01.2007 року між фізичною особою Головко В.Г. та АКБ "УКРСОЦБАНК" в особі Ленінського відділення Запорізької обласної філії АКБ "УКРСОЦБАНК" договори кредиту № 001М/07 та № 002М/07, на підставі яких позичальник отримав кредит у сумі 450 000,00 доларів США та 160 000,00 доларів США відповідно.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договорами кредиту № 001М/07 та № 002М/07 від 04.01.2007 року між АКБ "УКРСОЦБАНК" в особі Ленінського відділення Запорізької обласної філії АКБ "УКРСОЦБАНК" та ТОВ "Хартрон-Віоліс" в особі Головко В.Г. укладено договір іпотеки № 001М/07/1і, відповідно до умов якого іпотекодавець передає іпотекожержателю нерухоме майно: комплекс будівель і споруд, який знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Курортна, 69.

Згідно п. 4.1 Статуту ТОВ "Хартрон-Віоліс" утворено на статутному капіталі ПАТ "Хартрон", який має 99,9968 % частки у його статутному капіталі. У свою чергу ПАТ "Хартрон" наділений 50 % + 1 акція статутного капіталу з боку держави. А відтак, згідно п. 5 ч. 1 ст. 75 ГК України відчуження майнових об`єктів, що належать до основних фондів вказаного товариства можливо лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише НП конкурсних засадах, якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтування звернення заявник звертає увагу суду, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1993 № 175 Науково-виробниче об`єднання "Хартрон" (на даний час перетворене у ПАТ "Хартрон) визначено головною організацією в рамках прийняття цільових комплексних програм військово-промислового комплексу і конверсії та єдиної системи управління Збройними силами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено об`єкти управління державної власності, до яких віднесено ПАТ "Хартрон".

Згідно ст. 4 вказаного Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єкт управління об`єктами державної власності вказано Фонд державного майна України, яким на підставі Генеральної угоди передано до сфери управління Державного космічного агентства України.

Наведений договір іпотеки № 001М/07/1і став підставою для вибуття майна поза волею держави.

Прокурор зазначає, що 10.06.2009 за заявою АКБ "УКРСОЦБАНК" приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Туріченко О.М. вчинено виконавчий напис № 960 яким звернуто стягнення на комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька обл., м, Бердянськ, вул. Курортна, 69. для задоволення вимог АКБ "УКРСОЦБАНК" за іпотечним договором № 001М/07/1і.

Прокурор вважає, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки він укладений з порушенням вимог ст. 203 ЦК України.

У наступних своїх поясненнях по справі прокурор додав, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 № 287-р у державній власності строком на 3 роки, закріплено пакет акцій ВАТ "Хартрон" у розмірі 25 % + 1 акція статутного фонду товариства, Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про закріплення у державній власності на новий строк пакетів акцій ВАТ "Хартрон" від 29.07.2009 № 885-р закріплений пакет акцій ВАТ "Хартрон" у державній власності збільшено до 50 % + 1 акція, що підтверджується інформаційною довідкою з національного депозитарію України від 21.10.2016 № 121641 ід.

Відповідно до інформаційної довідки від 12.12.2016 № 75489424 право власності на комплекс будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька обл., м, Бердянськ, вул. Курортна, 69 у формі колективної власності належить ТОВ "Хартрон-Віоліс", який утворено на статутному капіталі ПАТ "Хартрон".

Крім того, перед укладенням спірного іпотечного договору директором ТОВ "Хартрон-Віоліс" надано до ПАТ "Хартрон" та приватному нотаріусу Капшуровій Ю.В. неіснуючі протоколи зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс" № 003/5 та № 003/6 від 15.11.2006, якими надається дозвіл органу управління ПАТ "Хартрон" на передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу - дитячого оздоровчого центру "Мрія" для отримання та забезпечення кредитів у сумі 450 000,00 та 160 000,00 доларів. При цьому документи були посвідчені печаткою старого зразку, яку було знищено у встановленому порядку відповідно до наказу МВС України № 17 від 11.01.1999.

Також прокурор у своїх поясненнях зазначив, що назва бази відпочинку "Горніст" походить із раніше зареєстрованих документів на земельну ділянку, що підтверджується Державними актами на право постійного землекористування І-ЗП № 000252 від 29.12.1995р. та І-ЗП № 003295 від 13.07.1999р.

Окрім цього прокурором надано наказ ФДМУ № 1429 від 15.12.1997р. "Про затвердження Додатку про перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду ВАТ "Хартрон" м. Харків", яким визначено перелік майна розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Курортна, 69, яке включено до статутного капіталу ТОВ "Хартрон-Віоліс".

З огляду на вищезазначене прокурор просить суд визнати недійсним іпотечний договір № 001М/07/1і від 04.01.2007р. укладений між АКБ "УКРСОЦБАНК" та ТОВ "Хартрон-Віоліс" посвідчений Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшурова Ю.В.

Представники 1-го, 2-го позивача під час розгляду справи у судових засіданнях підтримали позовну заяву прокурора.

Відповідно до відзиву відповідача-1 на позовну заяву, останній зазначає, що відповідно до умов спірного іпотечного договору та за приписами Закону України "Про іпотеку" під час укладання цього правочину не відбулося відчуження права власності на майно таким чином, твердження у позові щодо відбуття майна поза волею держави є непідтвердженими та передчасними.

Іпотечний договір нотаріально посвідчено 04.01.2007 і зареєстровано в реєстрі за № 1. Цією ж датою в єдиному реєстрі заборон відчуження за вказаним іпотечним договором було зроблено запис про заборону на відчуження майна.

Під час вчинення правочину приватним нотаріусом Капшуровою Ю.В. було надано протокол зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс" № 003/6 від 15.11.2006 про надання згоди на передачу АКБ "УКРСОЦБАНК" в іпотеку цілісного майнового комплексу ДОУ "Мрія".

25.10.2016 від ПАТ «Укрсоцбанк» надійшла заява про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якої заявник посилається на наступне. Як зазначається у позові та наведених у ньому фактах, згідно наданих позивачем копій матеріалів, зокрема протоколу № 26 від 26.03.2012, вбачається, що керівництву ТОВ «Хартрон» надійшла інформація про знаходження майна, яке належить «Хартрон-Віоліс» в іпотеці (заставі) 26.03.2012. Після чого, як вбачається із викладених фактів у позові, 13.04.2012. було звільнено директора ТОВ «Хартрон-Віоліс» Головко В.Г. Відповідно до частини 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Таким чином, строк для пред`явлення у цьому випадку позову до суду сплив 27.03.2015.

Натомість, позовну заяву по справі № 908/1866/16 Заступником військового прокурора сил антитерористичної операції до суду було подано 13.07.2016 року, тобто після пливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

22.11.2016 від прокурора надійшли заперечення на заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначає, що під час пред`явлення позовної заяви прокурором зазначено, що про наявний спір стало відомо під час вивчення інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де установлено, що ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 03.03.2016 у справі № К/800/20485/15 (справа у суді І та II інстанціях № 808/5885/14) касаційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9.04.2015 без змін.

Таким чином, про спір та порушення закону прокурору стало відомо лише 05.04.2016, під час здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень.

Разом з цим, позивачу-1 Державному космічному агентству України про вказаний спір не було відомо. Жодного документального доказу, який спростовував би це твердження у своїй заяві представником відповідача-1 не зазначено та не надано.

Крім того, у своїх поясненнях представник відповідача 1 посилається на велику кількість судових рішень. Проте, в жодному з документів не вбачається, що стороною у судовому спорі було Державне космічне агентство України.

Згідно з п. 4.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина 2 статті 29 ГПК України) (редакція станом на 22.11.2016), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Приймаючи до уваги, що Державному космічному агентству України про вказаний спір не було відомо, необхідно прийти до висновку, що строк позовної давності не пропущений, у зв`язку із чим відсутні підстави для застосування.

11.01.2021 від Акціонерного товариства «Альфа-Банк» надійшла аналогічна заява про застосування строку позовної давності. Також в обґрунтування клопотання заявник зазначає наступне. У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, зазначається, що у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Також., з цього приводу є усталена судова практика Верховного Суду щодо порядку обчислення строку позовної давності за позовами прокурорів, відповідно до якої положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. У випадку, коли прокурор у справі не є самостійним позивачем, а виступає в інтересах держави в особі конкретного органу, то строк позовної давності необхідно обраховувати з часу, коли саме відповідний орган довідався чи міг довідатися про порушення його права чи особу, яка його порушила (зокрема, постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 912/3066/17, від 11.07.2018 у справі № 914/1886/17, від 28 листопада 2018 року у праві № 911/926/17, від 29 січня 2019 року у справі № 902/1629/14.)

Таким чином, як зазначає прокурор держава в особі Державного космічного агентства, та ПАТ «Хартрон», повинна була довідатись про факт недійсності договору іпотеки № 001М/07/1І від 14.07.2007 р. не пізніше проведення загальних зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс», яке відбулось 26.03.2012 р, тобто ще у березні 2012 року, оскільки ПАТ «Хартрон» є засновником ТОВ «Хартрон-Віоліс» з часткою у статутному капіталі 99,9968% та який володіє всією інформацію щодо діяльності ТОВ «Хартрон-Віоліс». Також, ПАТ «Хартрон» не міг не знати про укладення договору іпотеки, оскільки ще у 2006 році товариство, як основний засновник надало згоду на передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу, що належить ТОВ «Хартрон-Віоліс».

Визначаючи початок перебігу позовної давності у даному спорі, слід враховувати, коли про порушене право дізналася або могла дізнатися саме держава в особі уповноваженого органу, а не конкретний позивач або прокурор.

15.12.2016 від відповідача-2 надійшли пояснення, в яких зазначено, що правовий статус майна ТОВ "Хартрон-Віоліс" - комплексу будівель та споруд, що розташовані за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Курортна, 69, а також обсяг повноважень щодо його розпорядження мають визначатися виходячи з положень Статуту ТОВ "Хартрон-Віоліс", відповідно до статуту якого 99,9968 відсотків статутного капіталу ТОВ "Хартрон-Віоліс" належать ВАТ "Хартрон".

Представник відповідача-2 під час розгляду справи у судових засіданнях проти задоволення позову прокурора не заперечував.

14.02.2018 від прокурора надійшли пояснення, в яких зазначено, що приватним нотаріусом Капшуровою Ю.В. не вказано сторонам правочину на наявність печатки ВАТ «Хартрон» старого зразка на протоколах загальних зборів №003/5 та №003/6, при цьому на наданих нотаріусу статутах ТОВ «Хартрон-Віоліс» та ПАТ «Хартрон» міститься печатка ВАТ «Хартрон №2» нового зразка. На думку прокурора, приватним нотаріусом Капшуровою Ю.В. умисно залишено поза увагою різницю в печатках.

При цьому, в поясненнях, що надійшли до суду 10.06.2020, прокурором доповнено пояснення від 14.02.2018 та зазначено, що з метою повного та об`єктивного розгляду справи в суді з Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області отримано документи, що свідчать про недостовірність застосованої печатки та підпису у наданих приватному нотаріусу документах. Так, на підставі постанови старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБУ в Харківській області про призначення судово-технічної експертизи документів від 25.11.2013 надано висновки експерта від 09.12.2013 №118. на вирішення експерту поставлено питання - чи використовувалися надані для дослідження документи для виготовлення протоколів зборів №№003/5 та 003/5 від 15.11.2006 або їх фрагментів та яких саме?

Згідно висновку експерта, для виготовлення зображення відбитку печатки ВАТ «Хартрон», що знаходиться в обох наданих на дослідження фотозображеннях нотаріально завірених 04.01.2007 фотокопіях протоколів зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» №003/5 та №003/6 від 15.11.2006 в графі «Голова…Н.И. Вахно», використовувався фрагмент документу з відбитком печатки ВАТ «Хартрон» з лінією графлення та друкованими літерами «м.п.», зображення якого знаходиться в нотаріально завіреної 22.11.2013 фотокопії з нотаріально завіреної 19.12.1997 фотокопії установчого договору про створення ТОВ «Хартрон-Віоліс» від 13.11.1997 в графі «Підписи учасників: ВАТ «Хартрон», в особі Айзенберга Якова Єйновича».

Можливість використання проміжних копій оригінально виконаних реквізитів не виключає використання для монтажу зображення відбитку печатки ВАТ «Хартрон» з елементами бланку як з оригіналу, так і з проміжних копій цього фрагменту.

10.09.2020 від Військової прокуратури об`єднаних сил надійшли письмові пояснення від 08.09.2020 №07-160 вих-20, відповідно до яких зазначено, що спірні протоколи №003/5 та №003/6 від 15.11.2006 відсутні на підприємствах ТОВ "Хартрон" та ТОВ "Хартрон-Віоліс", а органи управління - Загальні збори та Наглядова рада рішень про отримання ОСОБА_1 кредитів в банках під іпотеку бази відпочинку не надавалось.

26.10.2020 на адресу суду від Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднання сил надійшли письмові пояснення, відповідно до яких викладені заперечення щодо клопотання третьої особи-1 про залишення позовної заяви прокурора без розгляду. Прокурор зазначає, що під час пред`явлення позовної заяви (арк. 2 останній абзац позову) останнім було зазначено, що про наявний спір йому стало відомо під час вивчення інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де установлено, що ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 03.03.2016 у справі №К/800/20485/15 (справа у суді першої та апеляційної інстанціях №808/5885/14) касаційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 без змін. Таким чином, прокурор дійшов до висновку, що вжитими заходами вирішити наявний спір та усунути допущені порушення закону можливе лише за прокурорського втручання засобами представницького характеру відповідно до вимог Закону України "Про прокурату". Як вбачається, строк порушення був триваючим, а самостійний захист інтересів держави з боку ТОВ "Хартрон" був не досить ефективним, у зв`язку з чим, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурором прийнято рішення про звернення до суду із вказаним позовом.

15.12.2016 від ТОВ «Хартрон-Віоліс» надійшли пояснення стосовно форми власності майна, переданого в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк», в яких зазначено, що у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 21.01.2006, виданого виконавчим комітетом Бердянської міської ради, у графі форма власності зазначено «колективна». При цьому, таке поняття як право колективної власності Цивільним кодексом України не передбачено. Отже, правовий статус майна, а також обсяг повноважень щодо його розпорядженням мають визначатися виходячи з положень статуту ТОВ «Хартрон-Віоліс», відповідно до якого 99,9968% у статутному капіталі належить ПАТ «Хартрон», а також положень законодавства, яке регулює порядок управління об`єктами державної власності.

15.12.2016 від Державного космічного агентства України надійшли пояснення, в яких зазначено, що згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про закріплення у державній власності на новий строк пакета акцій ВАТ «Хартрон» від 29.07.2009 №885-р закріплений пакет акцій ВАТ «Хартрон» у державній власності збільшено до 50%+1 акція, що відповідно до ст.. 22 ГК України надає право державі здійснювати управління суб`єктами господарювання державного сектора економіки, державна частка у статному фонді яких перевищує 50%. Чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Таким чином, у державній власності перебуває 50%+1 акція ПАТ «Хартрон», що є контрольним пакетом акцій підприємства. Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Національного депозитарію України від 21.10.2016 №121641. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 ПАТ «Хартрон» включено до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

08.09.2020 від позивача-1 Державного космічного агентства України надійшли пояснення, в яких зазначено, що у останнього відсутні оригінали протоколів зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» №003/5 та №003/6 від 15.11.2006 та іпотечного договору №001М/07/1і від 04.01.2007, адже відповідно до законодавства, що діяло на час проведення зборів і укладання договору іпотеки, та чинного законодавства оригінали протоколів знаходяться у відповідного суб`єкта господарювання.

Ухвалою від 21.05.2020 до участі у справі залучено Акціонерне товариство "Альфа-Банк" як правонаступника Акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

15.09.2020 від відповідача-1 АТ «Альфа-Банк» надішли пояснення, в яких зазначено, що оригінали протоколів зборів ТОВ «Хартрон-Віоліс» №№003/5, 003/5 від 15.11.2006 були втрачені ПАТ «Укрсоцбанк» при передачі між структурними підрозділами в 2013 році, у зв`язку з чим надати їх виявляється неможливим. При цьому, до пояснень додано копію акту прийому-передачі зазначених документів від 02.07.2013.

10.09.2020 від ТОВ «Хартрон-Віоліс» надійшли пояснення. В яких зазначено, що оригінали протоколів зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» №№003/5, 003/6 від 15.11.2006 та іпотечного договору №001М/07/1і колишнім керівником Головко В.Г. новому керівництву ТОВ «Хартрон-Віоліс» не передавалися та на підприємстві відсутні.

Відповідно до відзиву на позовну заяву та пояснень приватного нотаріуса Капшурової Ю.В. вимоги є незаконними та необґрунтованими, безпідставними внаслідок чого не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Звертаючись до суду із позовною завою в інтересах держави прокурором зазначено, що повноваження держави щодо володіння, користування та розпорядження майном, яке передано в іпотеку здійснює Державне космічне агентство України та ПАТ "Хартрон". Водночас прокурором не додано жодного доказу нездійснення або неналежного здійснення вказаними особами захисту інтересів держави та не надано письмової згоди останніх.

Також 1-а третя особа зазначає, що у ПАТ "Хартрон" 50 % акцій належать державі, отже ПАТ "Хартрон" не є суб`єктом державного сектору економіки оскільки державна частка не перевищує 50 % акцій.

Перед посвідченням спірного договору іпотеки № 001М/07/1і Капшуровою Ю.В. було перевірено, що іпотека відповідає вимогам закону і дійсним намірам сторін, встановлено особи громадян наявність усіх необхідних документів.

Документи, на підставі яких був посвідчений договір іпотеки не підтверджували учать держави в будь-якій формі в ТОВ "Хартрон-Віоліс", не підтверджувалось право власності на визначене у договорі іпотеки майно.

У своїх поясненнях від 23.01.2017 № 15/01-16 третя особа-1 додатково зазначає, що прокурор відповідно до своєї позовної заяви вказує на те, що перед укладанням спірного договору іпотеки директором ТОВ "Хартрон-Віоліс" надано до ПАТ "Укрсоцбанк" та приватного нотаріуса Капшукової Ю.В. підробні протоколи зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс" № 003/5 та 003/6 від 15.11.2006 проте ні прокурором ні представником ВАТ "Хартрон" доказів недійсності вищевказаних документів надано не було.

Крім того, третя особа-1 зазначає, що відповідно до п.п. 4 п. 3.5 постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними" недійсність вищевказаних протоколів не може бути підставою для визнання недійним договорів іпотеки № 001М/07/Іі.

Вищевказані протоколи загальних зборів ТОВ "Хартрон-Віоліс" на підставі п. 28 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України були повернуті нотаріусом директору ТОВ "Хартрон-Віоліс". У нотаріуса залишились копії цих документів, які були вилучені 02.06.2014 в рамках кримінального провадження № 22013220000000279.

На думку третьої особи-1 вищезазначені протоколи зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс" № 003/5 та 003/6 від 15.11.2006 були оформлені з дотриманням вимог законодавства та підстав вважати їх недійсними у нотаріуса під час посвідчення спірного іпотечного договору № 001М/07/1і не було.

Відповідно до пояснень № 40/01-16 від 09.02.2017 третя особа-1 повідомила, що прокурором не надано доказів передачі Фондом Державного майна України корпоративних прав, акцій або майна ВАТ "Хартрон" в управління ВАТ "Хартрон", Державному космічному агентству України. 1-а третя особа зазначає, що для представництва держави, держава, в особі ФДМУ повинна передати ВАТ ВАТ "Хартрон" та Державному космічному агентству України повноваження по управлінню корпоративними правами, акціями, майном ВАТ "Хартрон" і ця передача повинна бути оформлена у вигляді наказу, угоди або в іншій юридичній формі.

Крім того, згідно пояснень № 57/01-16 від 27.02.2017 1-а третя особа зазначає, що нею під час посвідчення спірного іпотечного договору № 001М/07/1і було перевірено особи громадян та їх дієздатність, рішення зборів учасників Іпотекодавця, дійсні наміри сторін, справжність підписів сторін, наявність печаток, відсутність заборони відчуження на комплекс будівель та споруд розташованих за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Курортна, 69, наявність зобов`язань, в забезпечення виконання яких майно передано до іпотеки, усі необхідні для цього правочину документи.

Реєстраційні дії вчинені під час посвідчення зазначеного іпотечного договору вчиненні із додержанням всіх вимог закону.

З огляду на вищезазначене, третя особа-1 просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

07.09.2020 від Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшурової Юлії Валеріївни надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що директором ТОВ "Хартрон-Віоліс" Головко В.Г. в підтвердження прийнятого рішення загальними зборами ТОВ "Хартрон-Віоліс" на передачу об`єкта в іпотеку було надано нотаріусу наступні протоколи №003/5 та №003/6 зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс" від 15.11.2006, які були підписані власником ТОВ "Хартрон-Віоліс" ВАТ "Хартрон" в особі Голови правління ВАТ "Хартрон" Вахно М.І. та директором ТОВ "Хартрон-Віоліс" Головко В.Г. Вищевказані протоколи були оглянуті та вивчені нотаріусом, нотаріус надав їм правову оцінку, зробив копію (фотокопію) з оригіналів та засвідчив ці копії підписом та печаткою. Вищевказані протоколи було повернуто Головка В.Г., Директору ТОВ "Хартрон-Віоліс", яка їх надала. На підставі ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.05.2014 року, справа №310/3187/14-к, в приміщенні нотаріальної контори, робочого місця приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Капшурової Ю.В., за адресою: АДРЕСА_3 , 0206.2014 вилучено копії протоколів №003/5 та №003/6 зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс". В процесі вилучення вказаних документів нотаріусом було зроблено їх копії (фотокопії), які засвідчив своїм підписом старший слідчий СУ ГУМВС України Запорізької області 02.06.2014.

09.09.2020 від приватного нотаріуса Капшурової Ю.В. надійшло клопотання про застосування строків позовної давності. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що у випадку, коли прокурор у справі не є самостійним позивачем, а виступає в інтересах держави в особі конкретного органу, то строк позовної давності, то строк позовної давності необхідно обраховувати з часу, коли саме відповідний орган дізнався чи міг довідатися про порушення його права чи особу, яка його порушила. Таким чином, прокурор, держава в особі Державного космічного агентства, та ПАТ "Хартрон" повинні були дізнатись про факт недійсності договору іпотеки №001М/07/1і від 04.01.2007 не пізніше проведення загальних зборів учасників ТОВ "Хартрон-Віоліс", яке відбулось 26.03.2012, оскільки ПАТ "Хартрон" є засновником ТОВ "Хартрон-Віоліс" з часткою у статутному капіталі 99,9968% та який володіє всією інформацією щодо діяльності ТОВ "Хартрон-Віоліс". Також, ПАТ "Хартрон" не міг не знати про укладення договору іпотеки, оскільки ще у 2006 році товариство, як основний засновник надало згоду на передачу в іпотеку цілісного майнового комплексу, що належить ТОВ "Хартрон-Віоліс". Доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду недостатньо, а також спростовується наявним в матеріалах справи листом ПАТ "Хартрон" від 13.06.2016, в якому зазначається про те, що питання недійсності договору іпотеки №001М/07/1і від 04.01.2007 вже було предметом розгляду (за різними підставами) в судах. Враховуючи вищевикладене, третя особа-1 просить застосувати строки позовної давності та відмовити у позові в повному обсязі.

09.09.2020 від приватного нотаріуса Капшурової Ю.В. надійшло клопотання про залишення позову прокурора без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. В обґрунтування клопотання посилається на те, що при звернені з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав лише те, що Державне космічне агентство та ПАТ "Хартрон" здійснюють повноваження держави щодо володіння, користування та розпорядження майном, яке передано в іпотеку. Проте, прокурором жодним чином не обґрунтовано, а також, не надано доказу нездійснення або неналежного здійснення вказаними юридичними особами захисту інтересів держави та у позовній заяві про наявність таких доказів не зазначено. Прокурор може представляти інтереси держави в суді, однак у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Проте закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства у цілому, прокурор звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Саме лише посилання в позові прокурором на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження недостатньо. На підставі викладеного, третя особа-1 просить суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Судове засідання 11.01.2021 проводилося у режимі відеоконференції.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Акорд».

В судому засіданні 11.01.2021 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту ВАТ «Хартрон», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Хартрон», оформленого протоколом №9 від 27.04.2005, ВАТ «Хартрон» засновано згідно з рішенням Фонду державного майна України від 06.09.1995 №12-АТ шляхом перетворення Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Хартрон» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 26.11.1994 №699/94 «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів» (п. 1.1. статуту).

Відповідно до п. 3.1. статуту, товариство є юридичною особою приватного права. Товариство має у відповідності до ст. 91 ЦКУ загальну правоздатність, яка може бути обмежена лише судом.

В п. 4.1. статуту зазначено, що засновником товариства є держава в особі Фонду державного майна України.

Розпорядженням КМУ від 08.06.1998 №387-р відповідно до пункту 14 Державної програми приватизації на 1998 рік закріплено у державній власності пакет акцій у розмірі 25 відсотків статутного фонду плюс одна акція ВАТ «Хартрон» на 3 роки.

Розпорядженням КМУ від 07.06.1999 №534-р (втратило чинність на підставі розпорядження КМУ №1426-р від 18.12.1999) відповідно до пункту 23 Державної програми приватизації на 1999 рік закріплено у державній власності на 5 років пакет акцій у розмірі 50% статутного фонду плюс одна акція ВАТ «Хартрон».

Розпорядженням КМУ від 18.12.1999 №1426-р відповідно до пункту 23 Державної програми приватизації на 1999 рік закріплено у державній власності на 3 роки пакет акцій у розмірі 25% статутного фонду плюс одна акція ВАТ «Хартрон».

Розпорядженням КМУ від 29.01.2003 №44-р відповідно до пункту 34 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки закріплено на 3 роки у державній власності пакет акцій ВАТ «Хартрон» м. Харків у розмірі 50% його статутного капіталу плюс одна акція.

Розпорядженням КМУ від 15.06.2003 відповідно до пункту 35 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки закріплено у державній власності на новий трирічний строк пакет акцій у розмірі 50% плюс одна акція статутного фонду ВАТ «Хартрон».

Наказом Фонду державного майна України від 27.06.2006 №1003 затверджено уточнений план розміщення акцій ВАТ «Хартрон» згідно з додатком.

Розпорядженням КМУ від 29.07.2009 №885-р відповідно до пункту 35 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки закріплено у державній власності на новий трирічний строк пакет акцій ВАТ «Хартрон» у розмірі 50% статутного капіталу плюс одна акція.

Відповідно до інформаційної довідки Національного депозитарію України №121641 від 21.10.2016, державі Україна в особі керуючого рахунком Фонду державного майна України належить 50,000001% акцій у статутному капіталі ПАТ «Хартрон».

Наказом Фонду державного майна України №1429 від15.12.1997 з метою впорядкування обліку нерухомого майна, що передано до статутного фонду ВАТ «Хартрон» на підставі ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», наказу Фонду від 06.09.1995 №12-АТ «Про створення ВАТ «Хартрон», наказу Фонду від 11.07.1996 №788 «Про затвердження Додатку про перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду відкритого акціонерного товариства» передано у власність до статутного фонду ВАТ «Хартрон» м. Харків об`єкти нерухомості згідно з додатком №1.

Згідно зазначеного додатку №1 до статутного фонду ВАТ «Хартрон» передано, зокрема, майно фірми «Хартрон-Віоліс», що розташоване в м. Бердянську по вул. Курортній, 69.

Відповідно до статуту ТОВ «Хартрон-Віоліс», затвердженого рішенням зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс», оформленого протоколом №19 від 25.11.2005, ТОВ «Хартрон-Віоліс» створено шляхом перетворення відокремленого структурного підрозділу ВАТ «Хартрон» - фірми «Хартрон-Віоліс» і є її правонаступником (п. 1.1. статуту).

Відповідно до п. 4.1. статуту засновниками товариства є юридичні особи, що підписали установчий договір про створення товариства.

Пунктом 5.1. статуту визначено, що для забезпечення діяльності товариства учасниками створюється статутний капітал у розмірі 3 144 971,08 грн. Внески (вклади) учасників складають: ВАТ «Хартрон» - 3 144 871,08 грн - 99,9968% у статутному капіталі, ЗАТ СК «Грант сервіс» - 100 грн - 0,0032% у статутному капіталі.

Пунктом 9.1. статуту встановлено, що у товаристві діють такі органи управління та контролю:

- збори учасників товариства - вищий орган управління товариства,

- директор (дирекція) - виконавчий орган товариства,

- ревізійна комісія - контрольний орган товариства.

До компетенції зборів учасників належить, зокрема, затвердження господарських договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 30% статутного капіталу товариства (п. 9.2.6 з) статуту).

Відповідно до п. 9.3.12 статуту до компетенції директора (дирекції) належить, зокрема:

й). розпорядження майном товариства (за винятком операцій відчуження нерухомого майна), включаючи грошові кошти, у межах, що не перевищують 10%статутного капіталу товариства;

к). відчуження, за рішенням зборів, нерухомого майна товариства.

04.01.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» - кредитор та фізичною особою ОСОБА_1 - позичальник укладено договір кредиту №001М/07, за умовами п. 1.1. якого кредитором надано позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 450 000 доларів США.

04.01.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» - кредитор та фізичною особою ОСОБА_1 - позичальник укладено договір кредиту №002М/07, за умовами п. 1.1. якого кредитором надано позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 160 000 доларів США.

04.01.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» - іпотекодержатель та ТОВ «Хартрон-Віоліс» в особі директора Головко Вікторії Геннадіївни - іпотекодавець, що є майновим поручителем за зобов`язаннями фізичної особи ОСОБА_1 - позичальник за договорами кредиту №001М/07 від 04.01.2007 та №002М/07 від 04.01.2007, укладено іпотечний договір №001М/07/1і.

За умовами п. 1.1. іпотечного договору, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов`язання за договором кредиту №001М/07 від 04.01.2007, укладеним між позичальноким та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», надалі - основне зобов`язання-1, та договором кредиту №002М/07 від 04.01.2007, укладеним між позичальником та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», надалі - основне зобов`язання-2, наступне нерухоме майно: комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , розташований на земельній ділянці площею 49000 кв.м., на якій розташовані основні будівлі «А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З», щитова «К», навіс «Л», вбиральня «М», гараж-майстерня «И», чотири ганка до «А», сходи до «А», два ганка до «Б», сходи до «Б», два ганка до «В», сходи до «В», два ганка до «Д», чотири ганка до «Е», сходи до «Е», два ганка до «Ж», сходи до «Ж», чотири ганка до «З», сходи до «З» та споруди: ворота №1, №5, паркани №2, №3, №4, №14, хвіртка №6, замощення №І, №ІІ, №ІІІ, надалі за текстом - предмет іпотеки…

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №074910, виданого виконавчим комітетом Бердянської міської ради 21 січня 2006 року, право власності на яке зареєстровано за реєстраційним №13619994 Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 21 січня 2006 року в реєстровій книзі №3, номер запису №453, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9632554, виданим БКПТІ 21 січня 2006 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 25 грудня 2006 року за №13045067.

Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 5 050 000 грн 00 коп.

Іпотечний договір посвідчений 04.01.2007 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Капшуровою Ю.В.

10.06.2009 за заявою Запорізької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на комплекс будівель та спору, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Курортна, 69, що належить ТОВ «Хартрон-Віоліс» та переданий в іпотеку АКБ СР «Укрсоцбанк» за договором іпотеки від 04.01.2007, в рахунок погашення вимоги АКБ СР «Укрсоцбанк» в сумі 4 233 498,54 грн.

Для укладання іпотечного договору директором ТОВ «Хартрон-Віоліс» Головко В.Г. надано протоколи зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» №003/5 та 003/6 від 15.11.2006 про надання згоди ПАТ «Хартрон» на передачу в іпотеку нерухомого майна - комплекс будівель та спору, що розташований за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Курортна, 69.

Як вбачається з протоколу №003/5 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Хартрон-Віоліс» від 15.11.2006, на зазначених зборах були присутні: засновник ВАТ «Хартрон», президент товариства - голова правління ОСОБА_2 , діючий на підставі статуту - 99,9938% голосів та дирекція - директор ОСОБА_1 , що складає 99,9938% голосів від загальної кількості.

Порядок денний зборів: передати в іпотеку в ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк» майно ТОВ «Хартрон-Віоліс».

Зазначеними зборами прийнято рішення:

1. Укласти з ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк» іпотечний договір у сумі 450 000 американських доларів для покупки підприємства «КР Київ» на термін 120 місяців під процентну ставку, запропоновану банком.

2. Провести усі необхідні заходи для оформлення іпотеки в ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк».

3. З метою забезпечення запитуваної іпотеки та передачі ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк» майна (по заставній вартості, запропонованій банком) - передати в залог цілісний майновий комплекс ДОЦ «Мрія», приналежний ТОВ «Хартрон-Віоліс».

4. Підписання іпотечного договору доручити директору ТОВ «Хартрон-Віоліс» Головко В.Г.

Протокол №003/5 від 15.11.2006 підписано головою зборів Н.И. Вахно та секретарем В.Г. Головко та скріплено печатками ВАТ «Хартрон» та ТОВ «Хартрон-Віоліс».

Як вбачається з протоколу №003/6 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Хартрон-Віоліс» від 15.11.2006, на зазначених зборах були присутні: засновник ВАТ «Хартрон», президент товариства - голова правління Вахно Н.И., діючий на підставі статуту - 99,9938% голосів та дирекція - директор Головко В.Г., що складає 99,9938% голосів від загальної кількості.

Порядок денний зборів: передати в іпотеку в ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк» майно ТОВ «Хартрон-Віоліс».

Зазначеними зборами прийнято рішення:

1. Укласти з ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк» іпотечний договір у сумі 160 000 американських доларів для ремонту та реконструкції дитячого оздоровчого центру «Мрія» на термін 120 місяців під процентну ставку, запропоновану банком.

2. Провести усі необхідні заходи для оформлення іпотеки в ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк».

3. З метою забезпечення запитуваної іпотеки та передачі ЗОВ АКБ «Укрсоцбанк» майна (по заставній вартості, запропонованій банком) - передати в залог цілісний майновий комплекс ДОЦ «Мрія», приналежний ТОВ «Хартрон-Віоліс».

4. Підписання іпотечного договору доручити директору ТОВ «Хартрон-Віоліс» Головко В.Г.

Протокол №003/6 від 15.11.2006 підписано головою зборів Н.И. Вахно та секретарем В.Г. Головко та скріплено печатками ВАТ «Хартрон» та ТОВ «Хартрон-Віоліс».

ПАТ «Хартрон» повідомило, що учасниками ТОВ «Хартрон-Віоліс» згода на передачу в іпотеки вищезазначеного майна не надавалася, збори учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» 15.11.2006 не проводилися.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви №40110-П/73 від 11.05.1999, перший заступник голови правління Г.І. Лящев звернувся до начальника 42 відділу УМВС України в Харківській області Зайцева Н.В. щодо прийняття на знищення печатки ВАТ «Хартрон» в кількості 1 шт. В заяві міститься зразок печатки, яка підлягає знищенню. Також в заяві зазначено, що печатку доручається знищити представнику відділу безпеки ОСОБА_3 .

Відповідно до квитанції №127 від 12.05.1999 у зв`язку з перейменуванням підприємства ВАТ «Хартрон» печатка кругла проста знищена у присутності ОСОБА_3 .

Зазначені обставини також відображені в Журналі обліку печаток та штампів.

Господарським судом Запорізької області в межах розгляду справи №908/1866/16 неодноразово витребувалися оригінали протоколів загальних зборів №003/5 та №003/6 від 15.11.2006, іпотечного договору №001М/07/1і від 04.01.2007 та кредитної справи, на підставі якої ОСОБА_1 видано кредит за договорами №001М/07 та 002М/07.

Представниками ПАТ «Укрсоцбанк» в судових засіданнях повідомлялося, що оригінали витребуваних судом документів втрачені під час переміщення між підрозділами банку.

18.11.2017 військовою прокуратурою сил анти терористичної операції , керуючись статтями 214, 216 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №42017051110000161 про скоєння кримінального правопорушення службовими особами Ленінського відділення Запорізького філіалу ПАТ «Укрсоцбанк», передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України (вчинення службовими особами незакінченого замаху на заволодіння державним майном ПАТ «Хартрон» Державного космічного агентства України, а саме: комплексом будівель і споруд дитячого оздоровчого табору, вартістю 610 тис. доларів США, що є особливо великим розміром), а також відомості №42017051110000163 про скоєння службовими особами ТОВ «Хартрон-Віоліс» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (підроблення службовими особами ТОВ «Хартрон-Віоліс» офіційних документів, а саме: протоколів зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» №003/5 та №003/6 від 15.11.2006).

Супровідними листами №05-711вих.17 та № 05-712.вих.17 від 23.11.2017 зазначені кримінальні провадження направлені Прокурору Запорізької області для організації досудового розслідування та нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

Господарським судом Запорізької області неодноразово надсилалася запити до СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області та СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо стану досудового розслідування вищезазначених кримінальних проваджень.

25.10.2019 від СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області надійшла відповідь, в якій зазначено, що досудове розслідування у вказаних кримінальних провадженнях здійснювалося слідчим СВ Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Кузьменком О.О. 07.05.2018 прокурором Запорізької місцевої прокуратури Копєйкіним Д.С. кримінальні провадження були об`єднані в єдине кримінальне провадження №22013220000000279 та 31.05.2019 у вказаному кримінальному провадженні визначено територіальну підслідність за Дніпровським ВП ГУНП в Запорізькій області, але матеріали вказаного кримінального провадження на адресу Дніпровського ВП не надходили.

Листом №5181/40/02-2020 від 07.09.2020 Дніпровський ВП ГУ НП в Запорізькій області повідомило, що під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12013000000000279 допитаний 12.11.2013 у якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що у 2012 році йому стало відомо про укладений договір іпотеки колишнім директором ТОВ «Хартрон-Віоліс» громадянкою ОСОБА_1 . Будь-яких дозвільних документів на укладання договорів кредиту під заставу майна оздоровчого комплексу не погоджував. Протоколи з нумерацією №003/5 та №003/6 від 15.11.2006 не підписував, на ввірене йому підприємство АТ «Хартрон» такі документи не надходили.

Допитаний 22.11.2013 у якості свідка ОСОБА_5 показав, що з грудня 2012 року є директором ТОВ «Хартрон-Віоліс», будь-яких документів щодо отримання кредитів ОСОБА_1 та передачу в іпотеки оздоровчого табору не має, протоколи з нумерацією №003/5 та №003/6 від 15.11.2006 на підприємстві не виготовлялися та не зберігаються. Хто підписував наведені документи йому не відомо.

25.12.1997 між головою ТОВ «Хартрон-Віоліс» Яйзенбергом Я.Є. за дорученням вищого органу товариства (зборів учасників) та ОСОБА_1 укладено контракт №К-003 про призначення останньої на посаду директора ТОВ «Хартрон-Віоліс».

Рішенням зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс», оформленим протоколом №22 від 19.12.2003, повноваження директора ТОВ «Хартрон-Віоліс» ОСОБА_1 продовжено до 30.06.2007.

01.04.2010 між головою ТОВ «Хартрон-Віоліс» ОСОБА_4 за дорученням Вищого органу товариства (Загальних зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс», протокол від 31.03.2010 №24) та на підставі статуту ТОВ «Хартрон-Віоліс» з одного боку та ОСОБА_1 , пойменована далі керівник - з іншої сторони, укладено контракт №К-003.1.

За умовами п. 1.1. контракту за цим контрактом керівник зобов`язується безпосередньо і через сформований апарат здійснювати поточне управління (керівництво) товариством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна, що увійшло до статутного капіталу, а Вищий орган товариства зобов`язується створювати необхідні умови для роботи Керівника.

Пунктом 1.3. контракту визначено, що керівник є повноважним представником товариства при реалізації прав, повноважень, функцій, обов`язків, що передбачені законодавчими актами України та статутом товариства.

Пунктом 2.2.1. передбачено обов`язок керівника здійснювати оперативне управління товариством, забезпечувати укладання договорів в необхідних обсягах, організовувати виробничо-господарську, соціальну та іншу діяльність, забезпечувати виконання завдань товариства, передбачених статутом.

Розділом 4 контракту визначено права керівника. Так, керівник має право:

- розпоряджатися майном товариства згідно з чинним законодавством та статутом товариства;

- укладати господарські та інші договори відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України тощо.

Термін дії контракту встановлено з 01.04.2010 по 31.03.2013 (включно) (п. 7.1.).

Відповідно до додаткової угоди №1 до контакту, у зв`язку з перейменуванням Відкритого акціонерного товариства «Хартрон» у Публічне акціонерне товариство «Хартрон», по тексту контракту замінено «ВАТ» на «ПАТ».

26.03.2012 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс», на яких було присутнє ПАТ «Хартрон». Якому належить 99,9968% статутного капіталу ТОВ «Хартрон-Віоліс», в особі голови правління ОСОБА_4 . На збори були запрошені члені правління ПАТ «Хартрон» - ОСОБА_6 , голова ревізійної комісії - ОСОБА_7 , директор ТОВ «Хартрон-Віоліс» ОСОБА_1 .

До порядку денного було включено, зокрема, питання 8 - інше.

Загальними зборами по питанню 8 було прийнято рішення, яке оформлене протоколом №26 від 26.03.2012: директору ТОВ «Хартрон-Віоліс» ОСОБА_1 надати Загальним зборам учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» у строк до 13.03.2012 оригінали документів, які підтверджують чи спростовують відомості про знаходження майна ТОВ «Хартрон-Віоліс» у заставі. Оголошено перерву у проведенні Загальних зборів учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс» до 13.04.2012.

13.04.2012 було продовжено Загальні збори учасників ТОВ «Хартрон-Віоліс».

По восьмому питанню слухали голову зборів ОСОБА_4 з пропозицією: за дії, несумісні з посадою директора товариства, а саме порушення положень статут товариства:

- передача в заставу банку нерухомого майна товариства без рішення загальних зборів учасників (п. 9.3.12к статуту товариства),

- використання майна товариства в особистих цілях (п. 9.4.1. статуту товариства)

розірвати контракт №К-003.1 від 01.04.2010 у відповідності з п. 6.3.б). контракту з 13.04.2012 та звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Хартрон-Віоліс» за здійснення однократного грубого порушення трудових обов`язків директора по п. 1 ст. 41 КЗпП України.

За результатами зборів прийнято рішення, зокрема, розірвати контракт №К-003.1 від 01.04.2010 у відповідності з п. 6.3.б). контракту з 13.04.2012 та звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Хартрон-Віоліс» за здійснення однократного грубого порушення трудових обов`язків директора по п. 1 ст. 41 КЗпП України та звернутися до суду з позовом до відповідача АКБ СР «Укрсоцбанк» про визнання недійсним іпотечного договору від 04.01.2007 №001М/07/1і.

Звертаючись до суду з вимогою визнати недійсним іпотечний договір №001М/07/1і, прокурор посилається на те, що зазначений договір укладено ОСОБА_1 з перевищенням повноважень директора ТОВ «Хартрон-Віоліс», без погодження з власником майна на підставі підробних протоколів загальних збрів учасників товариства.

Згідно з ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно з статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як роз`яснено в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних прав про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Отже, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Як вже зазначалося, ТОВ «Хартрон-Віоліс» створено шляхом перетворення відокремленого структурного підрозділу ПАТ «Хартрон», який є засновником, частка у статному капіталі якого складає 99,9968%.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання державного сектору економіки є суб`єкти, державна частка у статному фонді яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Таким чином, ПАТ «Хартрон» є підприємством державного сектору економіки, якому держава надала майно в господарське відання. У той же час, управління майном, наданим ТОВ «Хартрон-Віоліс» засновником ПАТ «Хартрон», здійснюється через уповноважені органи держави. При цьому, право власності такого власника держава реалізує через окремих суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Приписами статей 1, 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється, зокрема, відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами. Відчуження майна допускається лише шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями. Що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку з трудовими відносинами.

Відповідно до частин 1, 7 статті 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст.. 6 закону України «Про іпотеку», у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

За приписами статті 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 98 Цивільного кодексу визначено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства… Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Частинами 1, 2, 5, 6 статті 141 Господарського кодексу України визначено, що до державного майна у сфері господарювання належать єдині майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об`єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Управління об`єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб`єкти…

Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб`єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

Відчуження суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб`єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.

Відповідно до ч. 2 статті 145 Господарського кодексу України, зміна правового режиму майна суб`єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

За приписами ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як встановлено судом з наданих сторонами документів, ОСОБА_1 , укладаючи від імені ТОВ «Хартрон-Віоліс» оспорюваний договір іпотеки, діяла з перевищенням повноважень, наданих їй статутом ТОВ «Хартрон-Віоліс» та контрактом на керівництво.

Крім того, доказів схвалення Публічним акціонерним товариством «Хартрон» в подальшому оспорюваного договору іпотеки жодною із сторін не надано.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен аргумент.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що прокурором доведено належними та допустимими доказами невідповідність іпотечного договору №001М/07/1і від 04.01.2007 приписам законодавства.

В той же час, від відповідача-1 Акціонерного банку «Альфа-Банк» та третьої особи-1Приватного нотаріуса Капшурової Ю.В. надійшли заяви про застосування строку позовної давності.

Розглянувши зазначені клопотання, суд зазначає про таке.

Так, Європейський суд з прав людини наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Таким чином, застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з`ясувати усі обставини, пов`язані з фактом обізнаності та об`єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом статей 256, 261 Цивільного кодексу України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу), яка в силу приписів статті 257 цього Кодексу встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 19.04.2017 у справі №405/4999/15-ц та постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 20.11.2018 у справі №372/2592/15, від 06.06.2018 у справі №372/1387/13-ц, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 22.05.2018 у справі №469/1203/15-ц, від 05.06.2018 у справі №359/2421/15-ц, від 30.05.2018 у справі №367/2271/15-ц, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 та від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц.

У застосуванні зазначених положень слід враховувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №907/50/16, в якій зазначено, що це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №362/44/17.

Слід також зазначити, що оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за діяльність її органів, прийняття нормативно-правових актів не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11.05.2016 у справі №910/3723/14 та Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №914/1708/17, від 22.05.2018 у справі № 922/1084/17 та від 19.11.2019 у справі №910/16827/17.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням застосуванням законів визначалися ст. 20 цього Закону. Так, прокурору надавалося право витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи.

Закон України "Про прокуратуру" в новій редакції (за певними виключеннями) набрав чинності 15.07.2015 (п. 1 прикінцевих положень).

З огляду на зазначене, суд зауважує, що прокурор, з урахуванням наданих йому законом повноважень, мав можливість і був зобов`язаний отримати повну та достовірну інформацію про укладання спірного іпотечного договору у межах встановленого законом строку позовної давності.

Відтак, в органів прокуратури, починаючи з 13.04.2012, були усі правові підстави та можливості з`ясувати всі обставини та звернутися з відповідним позовом в межах строку позовної давності, що прокурором з невідомих причин не було зроблено.

До того ж, Держава в особі ПАТ «Хартрон» та Державного космічного агентства України, дізналася про наявні обставини саме з моменту проведення загальних зборів учасників ТОВ «Хартрон» 13.04.2012, на яких було встановлено порушення Головко В.Г. трудових обов`язків директора та відповідно її було звільнено з посади директора ТОВ «Хартрон-Віоліс», проте з відповідним позовом до суду в межах даної справи прокурор звернувся лише 13.07.2016, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред`явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково, а саме з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц.

На підставі викладеного, суд вважає безпідставними посилання прокурора на те, що для нього строк позовної давності почав обліковуватися з 05.04.2016, тобто з моменту виявлення в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, суд зазначає, що в задоволенні позовну прокурора слід відмовити з огляду на сплив строку позовної давності, про що відповідачем-1 зроблено відповідну заяву.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на прокурора.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.01.2021.

Головуючий суддя О.А. Топчій

Суддя А.О. Науменко

Суддя В.Л. Корсун