ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

21 січня 2021 рокум. ОдесаСправа № 915/1822/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Таран С.В.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від „25 листопада 2019р., повний текст якого складено та підписано „27 листопада 2019р.

у справі № 915/1822/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каталонія»

до Миколаївської міської ради

про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі,

головуючий суддя Давченко Т.М.

місце ухвалення рішення - Господарський суд Миколаївської області

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Каталонія» (далі-ТОВ «Каталонія») звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, в якому з посиланням на ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі» просило визнати укладеною в редакції позивача додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.01.2014, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за №9945, в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі від 21.01.2014

м.Миколаїв дата набрання законної

сили судовим рішенням

Миколаївська міська рада в особі____________________________________________________________________,

який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про оренду землі, іменована далі за текстом Орендодавець, з одного боку, і Товариство з обмеженою відповідальністю Каталонія в особі директора Сагун Віталія Валерійовича, що діє на підставі Статуту, іменоване далі по тексту Орендар, з іншого боку, іменовані разом сторони, а окремо Сторона, уклали цю додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.01.2014, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за№ 9945, про викладене нижче.

1.Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 21.01.2014, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за № 9945, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та змінах до нього.

2. Ця додаткова угода є невід?ємною частиною договору оренди землі від 21.01.2014, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за № 9945, підписана Сторонами в двох автентичних примірниках.

РЕКВІЗИТИ СТОРОН

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Товариство з обмеженою

відповідальністю «Каталонія» 54001, м. Миколаїв вул. Адміральська, 20 54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2А

Директор____________В.В. Сагун

М.П. М.П..

Крім того, позивач просив вирішити питання розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 по справі №915/1822/19 (суддя Давченко Т.М.) позов ТОВ Каталонія задоволено повністю, визнано додаткову угоду до договору оренди землі від 21.01.2014, зареєстрованого у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за № 9945, укладеною в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі від 21.01.2014

м. Миколаїв дата набрання законної

сили судовим рішенням

Миколаївська міська рада в особі____________________________________________________________________, який діє на підставі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про оренду землі, іменована далі за текстом Орендодавець, з одного боку, і Товариство з обмеженою відповідальністю Каталонія в особі директора Сагун Віталія Валерійовича, що діє на підставі Статуту, іменоване далі по тексту Орендар, з іншого боку, іменовані разом сторони, а окремо Сторона, уклали цю додаткову угоду до Договору оренди землі від 21.01.2014, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за№ 9945, про викладене нижче.

1. Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 21.01.2014, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за № 9945, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та змінах до нього.

2. Ця додаткова угода є невід?ємною частиною договору оренди землі від 21.01.2014, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 21.01.2014 за № 9945, підписана Сторонами в двох автентичних примірниках.

РЕКВІЗИТИ СТОРОН

Орендодавець: Орендар:

Миколаївська міська рада Товариство з обмеженою

відповідальністю «Каталонія» 54001, м. Миколаїв вул. Адміральська, 20 54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2А

Директор____________В.В. Сагун

М.П. М.П..

Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Каталонія грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 1921 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задовольнні позову відмовити в повністю.

На думку скаржника, рішення суду прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, у зв`язку з чим, на підставі ст.277 ГПК України, підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт зазначає, що Велика Палата Верховного Суду (постанова від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц), переглядаючи судове рішення у касаційному порядку у спорі про визнання договору оренди землі поновленим, з метою забезпечення однакового застосування судами норм права, забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, чітко визначила юридичні факти, які суду необхідно встановити для правильного застосування норми права, а саме ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

В свою чергу, не встановлення таких юридичних фактів свідчитиме про неправильне застосування судом ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

Таким чином, рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом неправильно застосовано норму права, а тому на підставі ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню.

Крім того, при винесені рішення суд посилався на правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17 та Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, які на думку скаржника, є різними.

Правові висновки у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», які наведені в постанові Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо земельних відносин иа права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 повністю відрізняються від правових висновків викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц.

Також скаржник зазначає, що на даний час Великою Палатою Верховного Суду прийнято для продовження розгляду цивільну справу №320/5724/17 та призначено справу до розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 18.09.2019. Рішення по вказаній справі станом на день подання апеляційної скарги не прийнято.

На думку апелянта, рішення Великої палати Верховного Суду по справі №320/5724/17 суттєво вплине на подальший розгляд та прийняття рішення апеляційним судом по справі №915/1822/19.

Крім того скаржник вважає, що ТОВ «Каталонія» не звернулось до відповідача через центр надання адміністративних послуг із заявою про поновлення оренди земельної ділянки у визначний договором строк, а тому позивач не має права на продовження строку дії Договору оренди землі на підставі ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 року клопотання Миколаївської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено Миколаївській міській раді строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 року у справі № 915/1822/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від „25 листопада 2019р. у справі № 915/1822/19, призначено розгляд апеляційної скарги Миколаївської міської ради на 12 березня 2020 року о 10:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 зупинено апеляційне провадження у справі №915/1822/19 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020р. поновлено апеляційне провадження у справі № 915/1822/19 з 06.08.2020р., розгляд справи № 915/1822/19 призначено на 06.08.2020 року о 10:30 год.

30.07.2020 від ТОВ «Каталонія» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручити Господарському суду Миколаївської області або будь-якому іншому суду на території м. Миколаєва забезпечити проведення відеоконференції по справі №915/1822/19 06.08.2020 о 10:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2020 прийнято справу № 915/1822/19 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Головея В.М., Разюк Г.П. Призначено апеляційну скаргу Миколаївської міської ради до розгляду в режимі відеоконференції на 03 вересня 2020 року о 10:30 год. та доручено Миколаївському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання у справі №915/1822/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського окружного адміністративного суду.

05.08.2020 від Миколаївської міської ради до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №915/1822/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ №159/5756/18 та №313/350/16-ц та набрання законної сили вищезазначених рішень.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 прийнято справу № 915/1822/19 до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Головея В.М., Таран С.В. Призначено апеляційну скаргу Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма «Кристина» до розгляду в режимі відеоконференції на 03 вересня 2020 року о 10:30 год. та доручено Миколаївському окружному адміністративному суду забезпечити проведення судового засідання у справі №915/1822/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 клопотання Миколаївської міської ради про зупинення провадження у справі №915/1822/19 задоволено, зупинено апеляційне провадження у справі №915/1822/19 за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справ №159/5756/18 та №313/350/16-ц.

17.11.2020 року з Єдиного державного реєстру судових рішень Південно-західному апеляційному господарському суду стало відомо про оприлюднення 20.10.2020 року повного тексту постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справах №159/5756/18 та №313/350/16-ц.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 поновлено апеляційне провадження у справі № 915/1822/19 з 10.12.2020р. Розгляд справи № 915/1822/19 призначено на 10.12.2020 року о 15:00 год.

Разом з тим, з 25.11.2020 головуючий суддя Колоколов С.І. був тимчасово непрацездатний. У зв`язку з чим, судове засідання, призначене на 10.12.2020р. не відбулось.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №915/1822/19 відбудеться 21 січня 2021 року о 15:00 год.

21.01.2021 від Миколаївської міської ради до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника скаржника, а також зазначено, що останній підтримує апеляційну скаргу.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, судом врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників учасників справи, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3 п. 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року №11-рп/2007).

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до ч. 1 ст. 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

У відповідності до положень ст.ст. 162, 258 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається до суду в письмовій формі і підписується стороною у справ, або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, при цьому, якщо апеляційна скарга подається представником сторони у справі, то до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують повноваження представника.

За змістом частин 1 і 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник (ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).

В ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

При цьому, 30.09.2016 року набрав чинності Закон України від 02.06.2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Підпунктом 11 п. 16-1 «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що з з 1 січня 2018 року представництво у судах апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Водночас, варто зазначити, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, Законом України від 18.12.2019р. №390-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення", який набрав чинності 29.12.2019р., внесено зміни, до Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст. 87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

При цьому, відповідно до п.2 ч.1 ст.1 цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга від імені Миколаївської міської ради підписана в.о. директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради Юзвак Євгеном Миколайовичем.

На підтвердження повноважень підписанта до апеляційної скарги копію довіреності від 17.12.2019 року №6848/020201-22/02.06/14/19

Крім того, в матеріалах справи наявна копія Витягу з рішення Миколаївської міської ради від 23.02.2017р. №16/32, яким затверджено Положення про юридичний департамент Миколаївської міської ради.

Разом з тим, вказаний пакет документів не підтверджує наявність у підписанта апеляційної скарги права на такий підпис у порядку самопредставництва у розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, апеляційним судом вчинено дії щодо підтвердження наявності у Юзвак Є.М. повноважень на підписання та подання апеляційної скарги як представника Миколаївської міської ради.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) керівником Миколаївської міської ради, який уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи, зазначено ОСОБА_1 . Інформація про особу, що підписала апеляційну скаргу Миколаївської міської ради в такому Реєстрі відсутня.

Водночас, згідно з п. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4)доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до апеляційної скарги додано копію довіреності виданої на ім`я Юзвак Є.М. Як випливає з вищенаведених норм Господарського процесуального кодексу України, довіреність може підтверджувати повноваження лише представника, а не у порядку самопредставництва, у свою чергу представником в суді апеляційної інстанції може бути лише адвокат.

Відповідно до відкритих відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Юзвак Євген Миколайович має свідоцтво адвоката України від 28.09.2018 року № 001445, однак, згідно даних реєстру право на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з 08.10.2018 року на підставі заяви адвоката.

З огляду на наведене вище, оскільки до матеріалів апеляційної скарги Миколаївської міської ради не додано доказів на підтвердження того, що в.о. директора юридичного департаменту Миколаївської міської ради Юзвак Є.М. у даній справі має право відповідно до закону підписувати апеляційну скаргу від імені Миколаївської міської ради у якості представника за довіреністю, як адвокат, або в порядку самопредставництва, колегія суддів зазначає про відсутність підстав вважати, що апеляційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на те, що апеляційну скаргу підписано особою Юзвак Є.М., яка не має права на її підписання на час подання апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про закриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 234, 235, п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Закрити апеляційне провадження за апеляційної скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2019 року у справі №915/1822/19.

2. Справу повернути до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у 20-денний строк.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя С.В. Таран