ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 рокум. ОдесаСправа № 916/1813/20м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання Бебик А.М.,

за участю представників учасників судового процесу:

від ТОВ «Транс-Сервіс»: Розенбойм Ю.О., за довіреністю;

від ДП МТП «Чорноморськ»: не з`явився;

від Міністерства інфраструктури України: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ

на ухвалу Господарського суду Одеської області про призначення судової економічної експертизи

від 28 вересня 2020 року (повний текст складено 29.09.2020р.)

по справі № 916/1813/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"

до відповідача: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства інфраструктури України

про стягнення 42 734 561,80 грн.

та

за зустрічним позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства інфраструктури України

про стягнення 2 000 000 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Щавинська Ю.М.,

час та місце винесення ухвали: 28.09.2020р., м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 20.01.2021р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/1813/20 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Транс-Сервіс" (також-Підприємство) до Державного підприємства "Морський торговельний порт (МТП) "Чорноморськ" (також-Порт) про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 42 734 561,80 грн. та за зустрічним позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" про стягнення 2 000 000 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ "Транс-Сервіс" зазначило про те, що Підприємство, на виконання укладеного між сторонами договору від 03.06.2014р. №1-П про пайову участь в утриманні інфраструктури порту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок останнього, перерахувало на користь порту 42 734 561 грн. 80коп. В подальшому, вказаний договір був визнаний недійсним рішенням Господарського суду Одеської області від 14.12.2017р. у справі №916/2723/16, яке було залишено без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2018р., у зв`язку з чим ТОВ "Транс-Сервіс" вручено Порту вимоги про повернення грошових коштів, отриманих за договором, які залишилися без відповіді, що і стало підставою для звернення із позовом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог МТП "Чорноморськ" зазначив, що за договором від 03.06.2014р. №1-П про пайову участь в утриманні інфраструктури порту, який визнано судом недійсним, Портом було надано Підприємству послуги на загальну суму 42 734 561,80 грн., що підтверджується актом, який підписаний сторонами без зауважень, у зв`язку з чим, в свою чергу, 01.06.2020р. МТП "Чорноморськ" направив на адресу ТОВ "Транс-Сервіс" вимогу щодо часткового відшкодування вартості наданих послуг, яка залишилась без відповіді та задоволення з боку Підприємства. З огляду на те, що повернути в натурі надані Портом послуги за вказаним договором неможливо, МТП "Чорноморськ" зазначає, що вартість таких послуг у сумі 2 000 000 грн. підлягає відшкодуванню Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс".

В процесі розгляду справи, ТОВ "Транс-Сервіс" звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової економічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що Портом не надано жодного доказу та пояснень із приводу визначення вартості послуги за договором від 03.06.2014р. №1-П станом на "момент відшкодування".

Заявник зауважив, що посилання МТП «Чорономорськ» на те, що вартість послуги відповідає тій, що була вказана у протоколі від 21.05.2014 року засідання постійно діючої комісії з напрацювання тарифних умов основної діяльності ДП «ІМТП», є безпідставним з огляду на те, що останній складений ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" в односторонньому порядку в 2014 році та не містить доказів його погодження з ТОВ "Транс-Сервіс", в договорі від 03.06.2014р. 1-П не міститься посилань на те, що такий протокол був підставою укладання договору, акти пайової участі в утриманні інфраструктури ДП "ІМТП" до договору №1-П від 03.06.2014 року також не містять посилань на вказаний протокол. Також, ТОВ "Транс-Сервіс" 25.09.2020р. зазначив, що на його думку, вартість наданої за договором послуги має бути встановлена саме станом на "момент відшкодування" в розумінні ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. у справі №916/1813/20 (суддя Щавинська Ю.М.) призначено судову економічну експертизу; провадження у справі №916/1813/20 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області. На вирішення експертів поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально вартість послуги зі сприяння створенню усіх необхідних умов для здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" діяльності на території Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт") за договором від 03.06.2014р. №1-П у розмірі 1,26 доларів США за 1 тонну?

- Встановити вартість відповідної послуги станом на дату проведення експертизи.

Проведення судової економічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21); витрати на проведення експертизи покладено на ТОВ "Транс-Сервіс".

Призначаючи економічну експертизу судом було зазначено, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вартість послуг станом на момент розгляду справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. про призначення у справі №916/1813/20 судової економічної експертизи скасувати, а справу №916/1813/20 направити для продовження розгляду справи по суті до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зазначаючи, що експертиза призначається у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, апелянт наполягає на тому, що вартість послуг повністю підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, зокрема проколом від 21.05.2014р. засідання постійно діючої комісії з напрацювання тарифних умов основної діяльності ДП «ІМТП», що діє на підставі директора порту від 29.07.2013р. №478, а тому, підстави для проведення економічної експертизи відсутні.

Порт, посилаючись на статтю 21 Закону України «Про морські порти України», якою визначено, що тарифи на послуги, що надаються у морському порту є вільними, зауважує, що МТП «Чорноморськ» самостійно визначає вартість тарифів на послуги, які надаються у морському порту.

Апелянт вказує, що протоколом від 21.05.2014р. засідання постійно діючої комісії з напрацювання тарифних умов основної діяльності ДП «ІМТП», що діє на підставі директора порту від 29.07.2013р. №478 було прийнято розрахунок ставки пайової участі орендаря в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП» при укладанні відповідного договору між ДП «ІМТП» та особами, які бажають прийняти участь в конкурсі на оренду державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «ІМТП» - 1,26 дол. США за тонну вантажу.

Порт наполягає на тому, що зазначений протокол не змінювався, отже є чинним та повністю підтверджує ціну на послугу на момент розгляду справи у розумінні статті 216 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. у справі №916/1813/20, справу призначено до розгляду на 20.01.2021р.

14.01.2021р. до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ, в якому позивач не погоджується з доводами останньої та просив залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського від 28.09.2020р. про призначення судової економічної експертизи - без змін.

Зокрема, ТОВ «Транс-Сервіс» стверджує, що вищенаведені доводи Порту є юридично неспроможними, з огляду на наступне.

По-перше, договір від 03.06.2014р. №1-П про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП» не містить посилань на те, що цитований Портом протокол був підставою укладання цього договору.

По-друге, вказаний протокол був складений Портом в односторонньому порядку та не містить доказів його погодження (прийняття) Підприємством.

По-третє, акти пайової участі в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП» до договору від 03.06.2014р. №1-П також не містять посилань на вказаний Портом протокол. Навпаки, згідно цих актів, вони складені на підставі відповідного договору про пайову участь в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП».

Крім того, вказаний Портом протокол складений більш ніж за 6 років до розгляду даної справи, при цьому, Портом не надано жодних доказів того, що вартість послуг за цей строк не змінилась.

ТОВ «Транс-Сервіс» зауважує, що вищенаведене наводилось Підприємством в суді першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення експертизи, але проігноровано Портом в апеляційній скарзі.

Окремо, Підприємство звертає увагу на те, що договір від 03.06.2014р. №1-П, в якому була визначена ставка пайової участі орендаря в утриманні інфраструктури ДП «ІМТП» - визнаний судом недійсним за результатами розгляду справи №916/2723/16.

Таким чином, ТОВ «Транс-Сервіс» вважає, що вартість послуги, яка визначена за шість років до моменту розгляду справи, має бути встановлена саме станом на «момент відшкодування» в розумінні ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України. А з огляду на те, що Портом не надано жодного доказу та пояснень із приводу визначення вартості послуги за договором від.03.06.2014р. №1-П станом на «момент відшкодування», необхідним є призначення експертизи з цього питання.

20.01.2021р. від Міністерства інфраструктури України електронною поштою до суду апеляційної інстанції надійшла заява про задоволення апеляційної скарги та клопотання про розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

У судовому засіданні 20.01.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За положеннями ст. 1 Закону України «Про судові експертизи» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.02.2012 р., судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.

Таким чином, судова експертиза призначається судом з метою забезпечення доказів у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно з вимогами Закону України «Про судову експертизу», пункту 1.8 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. №53/5, експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності; підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Відповідно до ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а у матеріалах справи відсутні відповідні експертні висновки, які могли би встановити або оцінити фактичні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи та під час розгляду останньої, у сторін виникли розбіжності щодо питання про можливість визначення вартості послуги за договором від.03.06.2014р. №1-П саме станом на момент відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, у визначенні вартості відповідних послуг Порт посилається на протоколом від 21.05.2014р. засідання постійно діючої комісії з напрацювання тарифних умов основної діяльності ДП "Іллічівський морський торгівельний порт", у якому визначено ставку у розмірі - 1,26 дол. США за тонну вантажу.

При цьому, з цього протоколу вбачається, що вартість послуги була розрахована на підставі даних Порту, зокрема, щодо обсягів вантажообігу, вантажопереробки та інших вихідних даних за 4 місяці 2014 року. Тобто, зазначена вартість послуг за договором від.03.06.2014р. №1-П була актуальна більш ніж 6 років тому.

При цьому, вказаний протокол підписаний Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" одноособово.

Жодних інших доказів, у підтвердження вартості послуги станом на момент розгляду справи Державним підприємством "Морський торговельний порт "Чорноморськ" не надано.

Приймаючи до уваги суперечливий характер обставин, що мають значення для справи, враховуючи предмет доказування у даній справі, твердження самого Порту, що він самостійно визначає вартість тарифів на послуги, які надаються у морському порту, а також те, що минув значний час з моменту прийняття протоколу, з визначенням вартості відповідних послуг та відсутність доказів щодо підтверджують вказаної вартості станом на момент розгляду даної справи, відсутність підпису протоколу із зазначеним тарифом з боку ТОВ «Транс-Сервіс», з огляду на відсутність у матеріалах справи будь-якого експертного висновку, що підтверджує або спростовує позиції сторін у даній справі, а також, з огляду на наявну у матеріалах справи заяву про призначення судової економічної експертизи, апеляційна колегія вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави, призначити відповідну експертизу у даній справі, з метою підтвердження вартості послуги зі сприяння створенню усіх необхідних умов для здійснення ТОВ "Транс-Сервіс" діяльності на території ДП "МТП "Чорноморськ" (Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт") за договором від 03.06.2014р. №1-П саме станом на дату проведення експертизи (тобто момент розгляду справи).

Виходячи з того, що Портом не надано жодного доказу та пояснень із приводу визначення вартості послуги за договором від.03.06.2014р. №1-П станом на «момент відшкодування», судова колегія також вважає, що для правильного вирішення спору у даній справі, призначення відповідної експертизи є необхідним. Аналогічні позиції викладені у постанові Верховного суду від 16.01.2020 року у справі №911/174/17, в якій суд вказав, що «вартість послуги, наданої позивачем була встановлена на підставі висновку експертизи», а також у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №916/1952/17, при винесенні якої суд касаційної інстанції виходив з того, що вартість майна була визначена експертним шляхом.

Призначення господарським судом судової експертизи у справі та, відповідно, її проведення експертною установою зумовлюють неможливість проведення подальших процесуальних дій, тому Господарський суд Одеської області обґрунтовано скористався наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України правом та зупинив провадження у справі до одержання результатів цієї експертизи.

Отже, призначення судом судової експертизи не суперечить чинному законодавству та сприятиме вирішенню питання, необхідного у даній справі для дослідження обставин, що входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, а тому, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав призначення судової експертизи відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Відтак, ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, а передбачені законом підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. у справі №916/1813/20 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.09.2020р. у справі №916/1813/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст складено 21.01.2021 року

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяГоловей В.М.

СуддяРазюк Г.П.