open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/8793/20 Номер провадження 22-ц/814/341/21Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддівсудової палатиз розглядуцивільних справ:

Головуючого судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів:Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скарг ою ОСОБА_1

на рішенняОктябрського районногосуду м.Полтави від26листопада 2020року, ухвалене суддею Андрієнко Г.В., повний текст рішення складено 01 грудня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, безпідставне нарахування плати за послуги без урахування пільг та субсидій, -

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, у якій просив зобов`язати КП «ЖЕО №2» дотримуватися і поважати Закон України «Про статус учасників Великої Вітчизняної війни, гарантії їх соціального захисту»; погодити сплату за послуги з 01.01.2020 року з урахуванням пільги 0,25 % - 76,06 грн./міс.; скасувати неправдиві та безвідповідальні, на думку позивача, нарахування сплати коштів та неіснуючої його заборгованості; переплату в сумі 781,55 грн. залишити як аванс сплати за «послуги» КП «ЖЕО №2» з 01.01.2020 року (781,55 : 76,06 = 10 місяців); зобов`язати КП «ЖЕО №2» всі фінансові зміни погоджувати зі споживачами.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачем було грубо порушено закони України щодо статусу ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, зокрема, при нарахуванні йому плати за послуги, до собівартості яких, на думку позивача, свідомо додано коефіцієнти (плановий прибуток К-0,101 та К ПДВ 0,298), чим злочинно підвищено ціну послуг та надходження грошових коштів на 40%. При цьому було проігноровано пільгу, яку має позивач, як учасник ВВВ К-0,5 та надану субсидію. За період з листопад 2016 р. по 31.03.2017 р. не зарахована субсидія 193,86 грн., сума якої віднесена в «борг», також не зарахована оплата за серпень 2017 року, що підтверджується квитанцією. Також позивач наводить власний розрахунок сплати вартості наданих послуг, який відповідач приймати відмовився. Стверджує, що має місце кримінальне правопорушення в плануванні податку в 130,54 грн. порівняно із законним 76,06 грн. щомісячно.

Рішенням Октябрськогорайонного судум.Полтави від26листопада 2020року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, безпідставне нарахування плати за послуги без урахування пільг та субсидій відмовлено.

Рішення судупершої інстанціїмотивоване тим,що розмірщомісячної платиза наданіпослуги поквартирі визначавсяу періодз 01.04.2012року по30.04.2018року,виходячи ізтарифу напослуги зутримання будинківі спорудта прибудинковихтериторій,що встановленийрішенням виконавчогокомітету Полтавськоїміської ради№50від 20лютого 2008року тастановив 50,45грн.(0,691грн.тариф х73,01кв.м.загальна площаквартири).З 01.05.2018року вартістьпослуги зутримання будинківі спорудта прибудинковихтериторій,зокрема,по квартиріза адресою: АДРЕСА_1 замісяць становить 130,54грн.(1,788грн.тариф х73,01кв.м.загальна площаквартири).При цьому,тариф напослуги зутримання будинківі спорудта прибудинковихтериторій неміг бутиекономічно обґрунтованимбез визначенняпланового прибутку(рентабельності)підприємства таПДВ.Відповідачем здійснювалосьнарахування пільгина оплатупослуг зутримання будинківі спорудта прибудинковихтериторій поособовому рахунку№ НОМЕР_1 для учасникавійни надві особизгідно ЗаконуУкраїни «Простатус ветераніввійни,гарантії їхсоціального захисту»по 30червня 2018року включно.При цьому,суд визнав,що сторонамиу справіне заперечуєтьсяправо позивачана отриманняпільг,встановлених п.5ч.1ст.14Закону №3551-XII,для учасниківвійни увказаний періоді вказаніпільги дійснонадавались.Пільга «дитинівійни» напослуги зутримання будинківі спорудта прибудинковихтериторій,які надаєКП «ЖЕО№2»,не поширюється,тому підприємствомне враховуваласядовідка №31від 15.01.2019року,видана дружиніпозивача ОСОБА_2 . Крім того, оскільки КП «ЖЕО №2» не здійснює призначення пільг і субсидій громадянам, тому вимоги позивача щодо погодження сплати за надані послуги з 01.01.2020 року з урахуванням пільги 0,25% - 76,06 грн. за місяць визнані судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Наведений позивачем ОСОБА_1 розрахунок визнано необґрунтованим та таким, що базується на власному тлумаченні позивачем положень законодавства та не відповідає його вимогам, а посилання на стор. 222-223 довідника економіста ОСОБА_3 , у якому наведено структуру собівартості будівельно-монтажних робіт, безпідставними та такими, що не стосуються предмета спору.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що КП «ЖЕО-2 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, нараховуючи оплату за послуги, проігноровано передбачені йому пільги та субсидія. Крім того, до собівартості наданих послуг добавлено два коефіцієнти плановий прибуток К-0,101 та К-0,298 ПДВ, чим свідомо підвищено ціну за надані послуги. Вважає, що внаслідок таких «поборів» у нього з`явилась переплата в сумі 781,55 грн. за період з листопада 2016 року по 01 січня 2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «ЖЕО №2» просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з розрахунком нарахувань та надходжень по особовому рахунку № НОМЕР_1 за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копій посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 26 лютого 1996 року на ім`я ОСОБА_1 , а також посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 16 січня 2004 року на ім`я ОСОБА_2 , останні мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників війни (а.с. 23, 24, 25, 26).

Крім того, згідно з копією довідки №31 від 15 січня 2019 року, виданої на ім`я ОСОБА_2 , наявна відмітка про те, що вона зареєстрована в Єдиному державному автоматизованому реєстрі як отримувач пільги «дитина війни» (а.с. 5).

02 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся на адресу головного бухгалтера КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради із заявою, в якій, серед іншого, ставив питання щодо визначення загальної площі, на яку нараховується плата за послуги, не погоджувався із наданими йому нарахуваннями за певні періоди, врахування субсидії та пільг, сум оплати, природи таких нарахувань та на чому вони базуються, без повідомлень та договору. Зазначав, що він та його дружина є учасниками Другої Світової Війни і мають пільгу - 50%; тоді як собівартість не є тарифом, а складається із прямих та накладних затрат, які вже мають «накрутки», а тому із суми затрат повинна бути вилучена. Просив скоректувати облік і визначити реальну сплату без зайвих, на його думку, нарахувань (а.с. 64).

На вказане звернення ОСОБА_1 КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради листом вих.№М2998 від 02 січня 2020 року надало письмову відповідь (а.с. 9, 65).

Як встановлено судом, КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради надає мешканцям будинку по АДРЕСА_2 вичерпний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно тарифу, переліку, у строки, з періодичністю та в межах, визначених рішеннями виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2008 року (до 01.05.2018 року) та №68 від 04.04.2018 року (з 01.05.2018 року).

З матеріалів позову вбачається, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25, 26).

За наявною інформацією, загальна площа вказаної квартири становить 73,01 кв.м., на яку з 01.04.2012 року проводиться нарахування плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Розмір щомісячної плати за надані послуги по квартирі визначався у період з 01.04.2012 року по 30.04.2018 року, виходячи із тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що встановлений рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20 лютого 2008 року та становив 50,45 грн. (0,691 грн. тариф х 73,01 кв.м. загальна площа квартири) (а.с. 52).

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 року встановлено для КП «ЖЕО №2»: 1) перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкової території; 2) періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо по кожному будинку (а.с. 53-58).

Згідно з рішенням №68 від 04.04.2018 року тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів будинку (квартир, житлових приміщень) з 01.05.2018 року становить 1,788 грн. (а.с. 57).

Таким чином, з 01.05.2018 року вартість послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 за місяці становить 130,54 грн. (1,788 грн. тариф х 73,01 кв.м. загальна площа квартири).

Крім того, судом встановлено і не заперечується ОСОБА_1 , що письмовій договір про надання відповідних послуг між сторонами по справі не укладався (а.с. 64), але у спірний період часу та по теперішній час послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території відповідачем позивачу ОСОБА_1 надаються, тобто останній як споживач перебуває у фактичних договірних відносинах з КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради.

Обов`язок укладення договору про надання житлово-комунальних послуг покладений на споживача. Водночас, відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від встановлено законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі.

Разом із тим, рішення про призначення/надання субсидії чи пільги, їх розмір приймаються органами соціального захисту.

У матеріалах справи міститься копія повідомлення про надання субсидій №012723 уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У повідомленні зазначено, що площа, на яку призначена субсидія, становить 73,01 кв.м., призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня місяця 2016 року по квітень 2017 року включно щомісячно, в сумі 1307,31 грн., в тому числі на організацію КП «ЖЕО №2» - утрим.житла/управ.будинком, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , соц.норма (об`єм/вартість) 50,45 грн., сума субсидії 31,03 грн., обов`язк.плата 19,42 грн. (а.с.12).

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку нарахувань та надходжень по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_4 ) заборгованість станом на 01.11.2020 року складає 1530,40 грн. У даному розрахунку відображені всі платежі, субсидії та пільги, які здійснювалися на особовий рахунок (а.с. 59).

Так, із розрахунку судом встановлено, що у період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року на вказаний особовий рахунок надійшла субсидія у сумі 219,29 грн.

При цьому, доводи позивача про те, що КП «ЖЕО №2» було проігноровано та не зараховано субсидію за вказаний період, визнано судом першої інстанції необґрунтованими та такими, що не підтверджується документально.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснювалось нарахування пільги на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по особовому рахунку № НОМЕР_1 для учасника війни на дві особи згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» по 30 червня 2018 року включно.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не заперечується право позивача на отримання пільг встановлених п.5 ч.1 ст.14Закону №3551-XII для учасників війни у вказаний період і вказані пільги дійсно надавались.

Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду, законодавство, яке регулює вказані правовідносини, з часом змінилося іпочинаючи з 01.07.2015 року пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першоїст.14 Закону №3551-XII, надаються лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Крім того, відповідно до копії листа Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради №07-6527 від 14 серпня 2018 року встановлено, що згідно з п.1 ст.11 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 року після звіряння інформації, що міститься в ЄДАРП (Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги), з інформацією за липень 2018 року, яка надійшла від КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради, виявлені розбіжності щодо кількості членів сім`ї, на кого поширюється пільга, громадян пільгових категорій, які вибули, втратили статус, право та у яких закрито послугу у зв`язку з призначенням субсидії та у яких відсутнє право, двійників тощо. Зокрема, згідно зі списком пільговиків, знятих з обліку ЄДАРП та списку пільговиків, по яким виявлені розбіжності за особовим рахунком № НОМЕР_1 , кількість осіб 2, категорія 2, має право пільги 50% до 30.06.2018 року, значиться власник ОСОБА_4 (а.с. 60-63).

Відповідно до абз.7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни надається така пільга: право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо).

Водночас, послуга з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не відноситься до комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» як у період до 10.06.2018 року, так і з 10.06.2018 року. Таким чином, пільга дитині війни на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надає КП «ЖЕО №2», не поширюється, та підприємством не враховувалась довідка №31 від 15.01.2019 року, видана дружині позивача ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки КП «ЖЕО №2» не здійснює призначення пільг і субсидій громадянам, вимоги позивача щодо погодження сплати за надані послуги з 01.01.2020 року з урахуванням пільги 0,25% - 76,06 грн. за місяць визнано судом першої інстанції безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що відповідачем не було зараховано оплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за серпень 2017 року, суд першої інстанції зазначив наступне.

Квитанцією АТ «Ощадбанк» №29 від 11.09.2017 року підтверджується, що за період з 01.08.2017 року по 31.08.2017 року по особовому рахунку НОМЕР_1 платником ОСОБА_4 сплачено на р/р КП «ЖЕО №2» 32,31 грн. (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані грошові кошти в сумі 32,31 грн. надійшли на особовий рахунок та відображені у наданому відповідачем розрахунку (а.с. 59).

З урахуванням викладеного, наведений позивачем ОСОБА_1 розрахунок (а.с.2, 13) визнаний необґрунтованим та таким, що базується на власному тлумаченні позивачем положень законодавства та не відповідає його вимогам, а посилання на стор. 222-223 довідника економіста ОСОБА_3 , у якому наведено структуру собівартості будівельно-монтажних робіт взагалі є безпідставними і такими, що не стосуються предмета спору (а.с.14).

Аналізуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення прав позивача на отримання законодавчо встановлених пільг для учасників війни у розрізі наданих відповідачем послуг, при цьому, суд врахував також те, що призначення та припинення нарахування пільг окремим категоріям громадян, зокрема учасникам війни здійснюється відповідними управліннями з питань соціального захисту населення, в даному випадку Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, а тому відповідач у даній справі КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради не несе відповідальності за припинення нарахування позивачу пільг по оплаті вказаних послуг.

Перевіривши наявні матеріали справи, суд першої інстанції визнав, що стороною позивача не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, пов`язаних із порушенням КП «ЖЕО №2» порядку та нарахування конкретних сум за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Будь-які докази з даного приводу суду не надані, а доводи сторони відповідача, викладені у відзиві, щодо цих обставин не спростовані. Вимоги позивача, викладені у позові та уточненнях до нього, визнано судом такими, що не підлягають також задоволенню і з тих підстав, що особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_4 в КП «ЖЕО №2» Полтавської міської ради є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача, з огляду на що, у суду відсутні підстави до зобов`язання відповідача внести зміни до даних бухгалтерського обліку шляхом списання/скасування з особового рахунку нарахованої заборгованості за надані відповідачем послуги.

Також вимоги щодо зобов`язання узгоджувати оплату за житлово-комунальні послуги, залишати переплати як аванс, погоджувати фінансові зміни зі споживачами тощо не передбачені чинним законодавством, у зв`язку з чим судом відмовлено у їх задоволенні.

Таким чином, беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також з`ясувавши достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 за необґрунтованістю та недоведеністю.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи та як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 і його дружина ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

КП «ЖЕО №2» надає мешканцям будинку АДРЕСА_2 , зокрема і ОСОБА_1 , послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно тарифу, переліку у строки, з періодичністю та в межах, визначених рішеннями виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20.02.2018 р. (до 01.05.2018 р.) та №68 від 04.04.2018 р. (з 01.05.2018 р.).

При цьому, є правильним висновок суду першої інстанції, що між сторонами справи існують фактичні договірні відносини, які регулюються цивільним законодавством. Відповідно до вимог чинного законодавства споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно матеріалів справи, загальна площа квартири АДРЕСА_3 становить 73,01 кв.м., на яку з 01.04.2012 року проводиться нарахування плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Розмір щомісячної плати за надані послуги по квартирі визначався у період з 01.04.2012 року по 30.04.2018 року, виходячи із тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що встановлений рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №50 від 20 лютого 2008 року, становив 50,45 грн. (0,691 грн. тариф х 73,01 кв.м. загальна площа квартири) (а.с. 52).

Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради №68 від 04.04.2018 року встановлено для КП «ЖЕО №2»: 1) перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мінімально необхідний для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків та прибудинкової території; 2) періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій окремо по кожному будинку (а.с. 53-58).

Згідно з вказаним рішенням №68 від 04.04.2018 року тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для споживачів будинку (квартир, житлових приміщень) з 01.05.2018 року становить 1,788 грн. (а.с. 57).

Згідно з пунктом 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат на відшкодування втрат, планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Крім того, відповідно п. 33 Порядку, рівень рентабельності визначається з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини коштів, отриманих як прибуток, на технічне переоснащення підприємств.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не є економічно обґрунтованим без визначення планового прибутку (рентабельності) підприємства та ПДВ, тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними.

Крім того доводи ОСОБА_1 про наявність пільги, призначеної відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка не враховується КП «ЖЕО №2» при нарахуванні оплати за послуги, не заслуговують на увагу, оскільки вказана пільга згідно чинного законодавства України на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не розповсюджується.

При цьому, згідно матеріалів справи та як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не заперечується право позивача на отримання пільг, встановлених п.5 ч.1ст.14 Закону України «Про статусветеранів війни,гарантії їхсоціального захисту» №3551-XII, для учасників війни у вказаний період і вказані пільги дійсно надавались.

Щодо врахування відповідачем КП «ЖЕО №2» наданої житлової субсидії ОСОБА_1 при нарахуванні оплати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з врахуванням наступного.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема витрат на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку визначені Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №848 від 21.10.1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Відповідно п. 9 Положення призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

При цьому, нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється Управлінням соціального захисту населення на підставі даних Єдиного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільгу, згідно з п. 1 ст. 11 Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29 січня 2003 року.

Згідно повідомлення про надання субсидій №012723 уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період з жовтня місяця 2016 року по квітень 2017 року включно щомісячно, в сумі 1307,31 грн., в тому числі на організацію КП «ЖЕО №2» - утрим.житла/управ.будинком, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , соц.норма (об`єм/вартість) 50,45 грн., сума субсидії 31,03 грн., обов`язк.плата 19,42 грн. (а.с. 12).

Відповідно до наданого відповідачем розрахунку нарахувань та надходжень по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_4 ) заборгованість станом на 01.11.2020 року складає 1530,40 грн. У даному розрахунку відображені всі платежі, субсидії та пільги, які здійснювалися на особовий рахунок (а.с. 59).

Так, у період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року на вказаний особовий рахунок надійшла субсидія у сумі 219,29 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає доводи ОСОБА_1 щодо неврахування відповідачем встановлених йому пільг та субсидій при нарахуванні оплати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до власного тлумачення ОСОБА_1 норм матеріального та процесуального права, а також до незгоди із встановленими фактичними обставинами у справі та необхідності переоцінки доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішеннясуду - без змін, оскільки доводиапеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 384 ЦПК України,Полтавський апеляційний суду складі колегії суддівсудової палатиз розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 січня 2021 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов

Джерело: ЄДРСР 94282770
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку