Справа № 946/233/21

Провадження № 1-кс/946/118/21

У Х В А Л А

Іменем України

19 січня 2021 року м. Ізмаїл

Слідча суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , старшого слідчого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 на рішення старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.01.2021 року про відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020160150001262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

І. Суть клопотання

1.1. 16.01.2021 року захисник ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_6 , в якій просить:

(І) скасувати постанову старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.01.2021 року про відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020160150001262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України;

(ІІ) зобов`язати старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 призначити у кримінальному провадженні №12020160150001262 від 03.12.2020 року почеркознавчу експертизу підписів на заяві ОСОБА_7 від 03.12.2020 року, поставивши на розгляд експерта перелік питань, зазначених у клопотанні ОСОБА_6 від 05.01.2021 року.

1.2. Скарга мотивована тим, що старший слідчий СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, зазначив про свою присутність, як посадової особи, під час написання ОСОБА_7 заяви про вчинення кримінального правопорушення, чим: створив для себе, як слідчого, привілеї, а для ОСОБА_6 процесуальне обмеження за ознаками роду занять та посади в отриманні та оцінці доказів; надав доказу заяві ОСОБА_7 наперед встановлену силу; переклав тягар доказування своє невинуватості на ОСОБА_6 . Попри це, вважав, що в заяві ОСОБА_7 про скоєння кримінального правопорушення від 03.12.2020 року вбачаються певні розбіжності у виконанні підписів, нібито виконаних однією і тією ж особою, що свідчить про можливу підробку підписів від імені останньої, а саме: розбіжності в структурі підписів №1 та №2 при порівнянні начальної, середньої та заключної частин підписів; загальний склад графічного зображення підписів, т.зв. «транскрипція» - послідовність якісного та кількісного складу підпису (підписів), з урахуванням букв, штрихів, розчерків, зокрема; розбіжності графічних ознак підпису №1 та підпису №2 виконання заключного штриху, співвідношення ліній основи підпису та верхніх кінцівок підписів, зменшення розмірів штрихів кінця підпису (т.зв. «гладіолаж») та ін. Також звернув увагу, що підставою для прибуття слідства на місце події та проведення огляду (насправді, обшуку) з 11:00 год. до 13:00 год. з метою пошуку та вилучення отриманих грошей була заява ОСОБА_7 про вимагання грошей з боку ОСОБА_6 , подана шістьма годинами пізніше о 17 год. 09 хв. 03.12.2020 року. З урахуванням раніше встановлених порушень діючого законодавства при реєстрації заяви ОСОБА_7 від 03.12.2020 року, неспівпадінь в хронологічній послідовності між проведеною слідчою (розшуковою) дією (з 11 до 13 год.) та поданням заяви (17 год. 09 хв.), яка є нібито підставою для слідчих (розшукових) дій, які відбулись кількома годинами раніше, вважав, що питання встановлення справжності підписів №1 і №2 та належності зазначених підписів одній особі ( ОСОБА_7 ) з усуненням сумнівів в можливості підробки підписів є обставиною, що має значення для кримінального провадження та потребує перевірки доказами в порядку, передбаченому діючим КПК України.

ІІ. Процедура

2.1. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 16.01.2021 року, справа №946/223/21 передана на розгляд судді ОСОБА_1 (а.с.17).

2.2. Ухвалю слідчої судді від 18.01.2021 року відкрито провадження за скаргою (а.с.18).

2.3. Під час розгляду скарги здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

ІІІ. Позиції учасників кримінального провадження

3.1. У судовому засіданні ОСОБА_6 та його захисник скаргу підтримали на підставі викладених у ній доводів. Захисник додатково зазначив, що огляд місця події відбувся з порушенням кримінального процесуального законодавства. В протоколі огляду місця події не зазначені його підстави, зокрема, відомості про заяву чи повідомлення про подію. Вважав, що слідчий, відмовляючи у задоволенні клопотання з посиланням на особисту присутність під час написання та підписання заяви ОСОБА_7 , надав цьому доказу наперед встановленої сили. Попри це, посилання на статус/посаду як беззаперечний факт існування обставин, у сукупності з наявним на розгляді суду кримінальним провадженням у відношенні вказаного слідчого, є безпідставним. На додаткове питання пояснив, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні злочину в автономному тлумаченні Європейського суду з прав людини, оскільки розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя відмовив у накладенні арешту на 500 доларів США та 100 Євро, посилаючись на те, що відсутні докази того, що вказані грошові кошти були передані ОСОБА_6 . На його думку, дані обставини свідчать про наявність припущення про те, що ОСОБА_6 вчинив кримінально каране правопорушення.

3.2. Слідчий просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що заява про вчинення кримінального правопорушення була написана ОСОБА_7 в його присутності, а також в присутності інших осіб; ОСОБА_7 особисто ставила підписи на заяві та інших документах. Вважав, що захисником не було надано достовірних даних про те, що підпис заявниці не є справжнім. Крім того, за наявності сумнівів захисника в поданні ОСОБА_7 заяви про вчинення кримінального правопорушення, вона може бути викликана та допитана за цією обставиною. Також, звернув увагу, що підставою для огляду місця події була не заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, а повідомлення зі служби 102. На його думку, візуальним спостереженням вбачається, що підписи виконанні однією особою. Права та законні інтереси ОСОБА_6 на досудовому розслідуванні жодним чином обмежені не були, оскільки будь-яких слідчих (розшукових) дій за його участю не було проведено; останнім були надані лише пояснення.

3.3. Прокурор вважав скаргу необґрунтованою та безпідставною, оскільки передбачені чинним законодавством підстави для проведення почеркознавчої експертизи відсутні. Крім того, вважав, що ОСОБА_6 не є підозрюваним або обвинуваченим на даній стадії кримінального провадження.

ІV. Релевантні джерела права та акти їх застосування

4.1. Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 3. Визначення основних термінів Кодексу

1. Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:

[…]13) обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом;

14) притягнення до кримінальної відповідальності - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 9. Законність

[…] 2. Слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень […].

5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 20. Забезпечення права на захист

1. Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Стаття 28. Розумні строки

1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. […]

5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.

Стаття 38. Орган досудового розслідування

[…] 4. Орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

Стаття 40. Слідчий органу досудового розслідування

[…] 2. Слідчий уповноважений:

[…] 2) поводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом;

[…] 8) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом […]

Стаття 42. Підозрюваний, обвинувачений

1. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

3. Підозрюваний, обвинувачений має право:

[…] 8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;

[…]12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім`ї, близьких родичів, майна, житла тощо.

Стаття 46. Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні

[…] 4. Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбаченихстаттею 50цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

[…]4)обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання […]

2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Стаття 93. Збирання доказів

[…] 3. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Стаття 242. Підстави проведення експертизи

1.Експертиза проводитьсяекспертною установою,експертом абоекспертами,яких залучаютьсторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. […]

2. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2)встановлення тяжкостіта характерутілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру

1. Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

[…] 3) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Стаття 307.Рішення слідчогосудді зарезультатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора; […]

3) зобов`язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

4.2. Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року за №4038-ХІІ (надалі Закон №4038-ХІІ)

Стаття 1. Поняття судової експертизи

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

4.3. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5) (надалі Інструкція №53/5).

Підпункт 1.2.1 пункту 1.2. Основними видами (підвидами) експертизи є:

Криміналістична: почеркознавча; лінгвістична експертиза мовлення; технічна експертиза документів; експертиза зброї та слідів і обставин її використання; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; техногенних вибухів; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів та виробів з них; наявності шкідливих речовин (пестицидів) у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна […]

4.4. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5) (надалі Інструкція №53/5).

Розділ І. Криміналістичні експертизи

Пункт 1. Почеркознавча експертиза.

Підпункт 1.1. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

V. Оцінка слідчої судді

5.1. Слідча суддя звертає увагу на те, що при вирішенні зазначеного клопотання, нею не надається оцінка доказів, наданих сторонами кримінального провадження, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку між собою. Слідча суддя розглядає лише питання наявності підстав для проведення відповідного експертного дослідження.

5.2. Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та надані матеріали, слідча суддя дійшла такого висновку.

5.3. У судовому засіданні встановлено, що в провадженні старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2020 року за №12020160150001262, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України.

5.4. 05.01.2021 року захисник ОСОБА_4 звернувся до старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 із клопотанням, в якому просив призначити у кримінальному провадженні №12020160150001262 від 03.12.2020 року почеркознавчу експертизу підписів на заяві ОСОБА_7 від 03.12.2020 року.

5.5. 06.01.2021 року постановою старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 від 05.01.2021 року відмовлено. Як вбачається з мотивувальної частини постанови, заява про вчинення кримінального правопорушення була написана ОСОБА_7 в присутності старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , а також інших осіб; ОСОБА_7 особисто ставила підписи на заяві та інших документах. Захисником не було надано достовірних даних про те, що підпис заявниці не є справжнім.

5.6. Надаючи правову оцінку обґрунтованості постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, слідча суддя приходить до висновку про те, що для з`ясування обставин, які мають істотне значення та у відповідності до ч.1 ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, немає необхідності у спеціальних знаннях, а тому підстави, передбачені ст.242 КПК України, для призначення експертизи відсутні.

5.7. Оцінка законності проведення огляду місця події, допустимості доказів, вилучених при його проведенні, може бути надана лише судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

5.8. Крім того, сумніви про можливу підробку підписів від імені ОСОБА_7 в заяві про скоєння кримінального правопорушення від 03.12.2020 року мають ґрунтуватися не лише на припущеннях, а й сукупності ознак, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в обґрунтованості таких сумнівів.

5.9. Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні злочину в автономному тлумаченні Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), слідча суддя виходить з такого.

5.10. Положення кримінально-процесуального законодавства не містять визначення змісту поняття «підозра», проте системний аналіз змісту норм КПК України свідчить, що підозра є складовим елементом процедури притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення розпочинається кримінальне переслідування такої особи (п.14 ч.1 ст.3 КПК України).

5.11. Визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики ЄСПЛ з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.5 ст.9 КПК України).

5.12. Так згідно з практикою ЄСПЛ «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

5.13. У ч.1 ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод за тлумаченням ЄСПЛ вміщено концепцію терміна «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27.02.1980 р., скарга №6903/75).

5.14. У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15.07.1982 р., скарга №8130/78) ЄСПЛ констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення».

5.15. Розвиваючи зазначену концепцію ЄСПЛ у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10.12.1982 р.) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Комісія та Суд визнали, що такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

5.16. З огляду на вищезазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе скоєння особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення, зокрема і вимозі дотримання порядку здійснення повідомлення про підозру.

5.17. З наявних матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 не був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; зразки для експертизи під час огляду місця події у останнього не відбиралися; грошові кошти або інше майно безпосередньо у ОСОБА_6 не вилучалися. Станом на час розгляду скарги щодо ОСОБА_6 не призначено жодних слідчих (розшукових) дій; із клопотаннями про застосування запобіжного заходу слідчий до слідчого судді не звертався; у ОСОБА_6 лише один раз були відібрані пояснення. Слідчий та прокурор пояснили, що на даній стадії кримінального провадження немає достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 є підозрюваним в одержанні неправомірної вигоди за успішну здачу екзамену з використанням наданих йому повноважень в інтересах тих, хто надав таку вигоду.

5.18. Таким чином, з огляду на надані матеріали, слідча суддя не може дійти висновку, що вплив, який кримінальне провадження справило на ОСОБА_6 , зробив його особисте положення порівнюваним до становища підозрюваного у кримінальному провадженні.

5.19. Враховуючи викладене, старший слідчий Ізмаїльського ВПГУНП вОдеській області ОСОБА_5 надав належну оцінку доводам захисника, викладеним у клопотанні, дослідив та проаналізував їх у сукупності, та відповідно до ст.220 КПК України в строк не більше трьох днів з моменту подання прийняв обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні клопотання.

5.20. Постанова старшого слідчого від 06.01.2021 року складена з дотриманням вимог ч.5 ст.110 КПК України, тобто, містить вступну, мотивувальну та резолютивну частини, до яких включено всі, передбачені процесуальним законом відомості.

5.21. Відмова у задоволенні клопотання про проведення експертизи, на думку слідчої судді, не порушує засаду рівності сторін перед законом і судом. Пунктом 45 рішення ЄСПЛ у справі «Брандстеттер проти Австрії» (BRANDSTETTER v. AUSTRIA; заява 11170/84; 12876/87; 13468/87) передбачено, що сама по собі відмова суду у задоволені клопотання сторони захисту призначити судового експерта не може розглядатися як порушення принципу рівності сторін.

VІ. Висновок слідчої судді

6.Відтак, слідча суддя не вбачає підстав для задоволення скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 на рішення старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.01.2021 року про відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.2, 9, 28, 38, 40, 91, 242, 303-307, 309 КПК України, -

У Х В А Л И Л А:

1. У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6 на рішення старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 від 06.01.2021 року про відмову у задоволені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020160150001262, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст судового рішення складено 20.01.2020 року.

Слідча суддя: ОСОБА_1