Cправа № 127/1198/21

Провадження № 2/127/207/21

У Х В А Л А

20 січня 2021 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Дернова В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

По - перше, згідно вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем надано суду документи про сплату судового збору, однак кошти сплачено в меншому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір» (згідно квитанції №0.0.1976726963.1 від 15.01.2021 року судовий збір сплачено у розмірі 908 грн.).

Позивачем, окрім вимоги про розірвання шлюбу, заявлено вимогу немайнового характеру визначення місця проживання дитини, яка не оплачена судовим збором.

Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2021 року розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 908 грн.; розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 908 грн.

По друге, у порушення п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу щодо визначення місця проживання дитини, не зазначено доказів, що підтверджують дані обставини, зокрема, не вбачається наявність спору щодо місця проживання дитини, та не додано відповідні докази до заяви із зазначенням у переліку документів.

По третє, у порушення ч. 2 ст. 95 ЦПК України, якою передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом, позивачем не усі докази надані в оригіналі або належним чином засвідчених копіях (учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення).

По - четверте, у порушення ст. 19 СК України позивачем не зазначено у позовній заяві орган опіки та піклування (службу у справах дітей) як орган, який надає до суду висновок по суті спору про визначення місця проживання дитини.

Враховуючи вищевказані обставини, зважаючи на положення ч.1 ст.185 ЦПК України, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи викладе та керуючись ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, ст. 19 СК України, Законом України про судовий збір», суд

Ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: