Справа № 495/3828/20

№ провадження 2/495/2125/2020

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

20 січня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/3828/20,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення боргу за договором позики, просить суд: стягнути з відповідача борг за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він дав у борг відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 доларів США в присутності свідка ОСОБА_3 .

На підтвердження отриманих коштів позичальником була надана розписка від 12.02.2017 року.

Відповідач зобов`язався повернути дану суму боргу до 01.08.2017 року.

Зі спливом строку повернення суми боргу, відповідач умови договору позики не виконав, борг станом на теперішній час не погашений.

За вказаних вище обставин, він і звернувся до суду з даним позовом.

08 липня 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду по справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до підготовчого розгляду на 13 серпня 2020 рік об 08.50 годину.

09 листопада 2020 року Ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суду підготовче провадження по справі було закрито та вона призначена до судового розгляду по сутті.

Позивач в судове засідання не з`явився, від його представника надійшла заява про розгляд справи у відсутність, з проханням позовні вимоги задовольнити.

Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на сайті судової влади, причина неявки суду невідома.

Зі згоди представника позивача, про що свідчить клопотання представника, суд ухвалою від 20 січня 2021 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно 12.02.2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі був укладений договір позики, що підтверджується письмовою розпискою, наявною в матеріалах справи. /л.с. 7/

Так, згідно укладеного між сторонами договору позики від 12.02.2017 року, підписаного власноручно відповідачем, ОСОБА_2 зобов`язався повернути ОСОБА_1 борг у розмірі 20 000 доларів США у строк до 01.08.2017 року.

Станом на день звернення до суду 03.07.2020 року, борг ОСОБА_2 у повному обсязі за договором позики від 12.02.2017 року повернуто не було.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із ч.2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Більш того, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про стягнення суми боргу у розмірі меншому, ніж отримана сума боргу.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За наведених обставин, враховуючи вимоги зазначених норм закону, суд, не виходячи з межі позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача про стягнення суми боргу, та виходячи з законодавчо встановленої норми про виконання зобов`язання у національній валюті, з боржника ОСОБА_2 слід стягнути суму боргу у розмірі 12000*28,35 /що складає розмір 1 долара США згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют/ = 340 200 грн.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У сенсі розуміння ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач вимогу щодо стягнення з відповідача відсотків від суми позики не заявляв, тому суд, не виходячи за межі позовних вимог, ураховуючи зміст заявлених позовних вимог, та прийнявши до уваги усі надані суду докази, а саме те, що дійсно між сторонами був укладений договір позики від 12.02.2017 року, за зобов`язаннями якого відповідач повинен нести відповідальність щодо повернення усієї суми боргу, прийнявши до уваги, що позивач заявив вимогу у меншому розмірі, ніж отримана сума боргу, в чому кореспондується його право, тому суд вважає доцільним позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму грошового боргу у розмірі 340 200 грн. за договором позики від 12.02.2017 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 524, 533, 536, 625, 638, 1046, 1046-1049 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 280, 281, 354 ЦПК УКРАЇНИ,

УХВАЛ И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 12.02.2017 року в розмірі 12 000 доларів США, що станом на день винесення рішення складає 340 200 грн /із розрахунку 28,35 грн за один долар США/.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 20 січня 2021 року.

С У Д Д Я :