Справа № 495/6492/20

З а о ч н е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

20 січня 2021 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Шевчук Ю.В.,

при секретарі Славич Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявоюАкціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» звернувся 22.10.2020 року до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 29.09.2011 року у розмірі 30467,49 гривень.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 29.09.2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте зобов`язання за кредитним розрахунком не виконала, у зв`язку з чим у відповідачки станом на 24.09.2020 року мається заборгованість у сумі 30467,49 грн., з яких:

-13714,24 грн. заборгованість за тілом кредита,

в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту 0,00 грн.;

-13714,24 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками;

-0,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками;

-4977,16 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;

-11776,09 грн. нарахована пеня;

-0,00 грн. нараховано комісії.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу слухати в його відсутність, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з`явилась, про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується судовим повідомленням, що підтверджується судовою повісткою, що повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 29.09.2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

В заяві №б/н від 29.09.2011 року відповідачка ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг, "Правилами користування платіжною карткою", "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ними договір. Договором та зазначеними правилами передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним лімітом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, позивач надав до суду розрахунок, згідно якого станом на 24.09.2020 року у неї мається заборгованість у сумі 30467,49 грн., з яких:

-13714,24 грн. заборгованість за тілом кредита,

в тому числі заборгованість за поточним тілом кредиту 0,00 грн.;

-13714,24 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита;

-0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками;

-0,00 грн. заборгованість за простроченими відсотками;

-4977,16 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;

-11776,09 грн. нарахована пеня;

-0,00 грн. нараховано комісії.

Згідно банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи, останнє погашення за кредитом відповідачкою було виплачено 12.09.2018 року у сумі 1000,00 грн.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженогонаказом Мін`юсту від 12.04.2012 року № 578/5, згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Упостанові НБУ № 705 від 05.11.2014 року "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів", зокрема, вказано: «Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використанні під час урегулювання спірних питань», «Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді кетового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо».

Частиною 1ст. 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей525,526 ЦК Українизобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень статей610,611,625 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2011 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписала заяву № б/н, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.

У заяві позичальника строк повернення кредиту не зазначено.

Умови та Правила з надання банківських послуг, надані позивачем як доказ нарахування заборгованості відповідачем не підписувалися, а тому не можуть розцінюватися як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 29.09.2011 року шляхом підписання Анкети-заяви.

В той же час відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), який підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин (ч.4ст.263 ЦПК) сама по собі відсутність в кредитному договорі вказівки про строк повернення кредиту не є підставою для відмови в задоволенні вимого кредитодавця про стягнення фактично отриманих та використаних позичальником коштів, оскільки за змістом ч.2ст.530 ЦК, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.

Позичальником використовувалися кредитні кошти та частково погашався борг, проте в добровільному порядку борг повністю не повернутий Банку.

Враховуючи те, що факт отримання відповідачкою кредиту, який остання в добровільному порядку не повернула, є доведеним, то право позивача є порушеним і підлягає судовому захисту.

Одночасно суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Банку в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені та штрафів. До такого висновку приходить суд виходячи з того, що в Анкеті-заяві, підписаній ОСОБА_1 , процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За змістом статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633,634ЦК України не можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо не ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначені висновки викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Пред`являючи позовні вимоги про погашення кредиту, Банк просив крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у вже зазначеній постанові від 03.07.2019 (справа №342/180/17) зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник АТ КБ «Приватбанк» вказував, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши Анкету-заяву. Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку.

Проте, наданий позивачем Витяг з Тарифів з обслуговування кредитних карт, Умов та Правил надання банківських послуг не містить підпису позичальника, а тому не може вважатися доказом на підтвердження умов надання кредиту та того, що під час підписання заяви відповідачка була ознайомлена саме з цими Умовами та правилами надання банківських послуг. Надані банком Умови та Правила надання банківських послуг, не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справах № 6-16цс15, № 6-698цс15, № 6-757цс15.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за простроченим тілом кредиту, пені та штрафів, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з відповідачки ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредиту в сумі 13714,24 грн.

Згідно ч.ч. 1,5,6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що представником позивача було частково надано суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

За змістомст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1, ч.2 п.п.1-3 ЦПК України).

Так, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню лише на 45,01%, то з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 946,11 грн., як того вимагаєст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 343, 526, 527, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 83,89, 141, 263-265, 280-281 ЦПК, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок № НОМЕР_2 заборгованість у розмірі 13714,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок № НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 946,11 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Шевчук Ю.В.