Справа № 132/4069/20

Провадження № 2/132/203/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20.01.2021 Калинівський районний суд Вінницької області

складі: головуючого Павленко І.В.

за участю секретаря Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно. Він є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , про існування якого йому стало відомо в грудні 2020 року.

Відтак, про існування заповіту на його ім`я він дізнався після пропущення строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Посилаючись на те, що він не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту, вважає поважною причиною пропуск такого строку. За вказаних підстав звернувся в суд з даним позовом.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання також не з`явився, проте на алресу суду надійшла заява Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за підписом М.Кулика, про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.

У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , якому за життя на праві власності належав житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1902 га, розташована по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , про існування якого йому стало відомо в грудні 2020 року.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету Гущинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області 27.08.2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №64, дублікат якого видано 17.12.2020 року секретарем Іванівської сільської ради Калинівського району Вінницької області замість втраченого, зареєстрованого в реєстрі за №370, ОСОБА_2 заповідав ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом. На день смерті спадкодавця заповіт не змінено і не відмінено.

Відтак, про існування заповіту на його ім`я ОСОБА_1 дізнався після пропущення строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України.

Позивач, посилаючись на те, що не звернувся у визначений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не знав про існування заповіту, вважає поважною причиною пропуск такого строку.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Враховуючи, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту складеного на його користь дізнався поза межами строку, передбаченого частиною першою статті 1270 ЦК України, така обставини свідчить про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідач позовні вимоги визнає, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.206 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.1272 ЦК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 141, 200, 206, 211, 247, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , додатковий строкдва тижні, після набрання рішенням законної сили, для подання в нотаріальні органи заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нова Гребля Калинівського району Вінницької області.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Суддя: