УХВАЛА

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 520/10377/2020

адміністративне провадження № К/9901/250/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Данилевич Н.А.,

суддів: Кашпур О.В., Шевцової Н.В.

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі № 520/10377/2020 за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки керівника Управління по роботі з громадськістю Національного антикорупційного бюро України Головацького Геннадія Григоровича, Національного антикорупційного бюро України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

04 січня 2021 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (відправлено засобами поштового зв`язку 30.12.2020 ).

06.08.2020 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив:

- визнати бездіяльність виконуючого обов`язки керівника Управління по роботі з громадськістю Національного антикорупційного бюро України Г.Г. Головацького (далі в.о. керівника Управління по роботі з громадськістю НАБУ Г.Г. Головацького) при розгляді його заяви (повідомлення про корупцію) від 26.02.2020 року, не у відповідності вимогам ч. 3 ст. 53-2 Закону України від 14.10.2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII) протиправною;

- визнати дії НАБУ щодо надання можливості керівнику Управління по роботі з громадськістю НАБУ на свій розсуд розглядати звернення викривача і приймати по них рішення без урахування вимог ч. 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VII протиправними;

- зобов`язати НАБУ витребувати з ГУ НП В Харківської області його заяву від 26.02.2020 року з доданими ним документами та зареєструвати її в НАБУ, після чого передати на розгляд відповідно положень ч. 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VII уповноваженій на те особі;

- зобов`язати НАБУ направити йому повідомлення про прийняття та реєстрацію його заяви від 26.02.2020 року;

- зобов`язати НАБУ провести попередню перевірку інформації, викладеної у його заяві (повідомленні) від 26.02.2020 року про здійснення вказаними особами протиправних дій, у яких вбачаються ознаки корупційного діяння та прийняти рішення по результатам попередньої перевірки відповідно до чинного законодавства;

- зобов`язати НАБУ надати йому детальну письмову інформацію про результати проведення попередньої перевірки його заяви від 26.02.2020 року, як того вимагає ч. 3 ст. 53-2 Закону № 1700-VII.

Одночасно позивачем подана заява про звільнення його від сплати судового збору, до якої надана довідка ГУ ПФУ в Харківській області від 19.06.2020 року № 3777 8175 2756 2716 про доходи. В якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на те, що 5% його річного доходу за попередній календарний рік у чотири рази менше розміру судового збору за розгляд цього позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року було відмовлено у задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору. Позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, позивачу наданий строк - 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, а саме, - надання суду документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. Копія означеної ухвали позивачем була отримана 15.08.2020 року (а.с. 17).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 останньому повернутий, у зв`язку з невиконанням ним вимог ухвали від 11.08.2020 року, тобто ненаданням до суду документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року - без змін.

Суди вказали, що предметом позову у даній справі є шість вимог немайнового характеру, які фактично стосуються розгляду заяви (повідомлення про корупцію) позивача від 26.02.2020 року та є похідними, а отже ставка судового збору за подання даного позову становить 840,80 грн, а не 5044,40 грн з розрахунку за кожну вимогу окремо, як наголошував позивач.

Крім того, суди зазначили, що згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України - похідна позовна вимога, це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (Далі - Закон № 3674-VI) за подання позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2.102,00 грн.

Виходячи із ставки, встановленої Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору, що має бути сплачений позивачем в межах даної справи, складає 840,80 грн.

Отже, суди зробили висновок про те, що розмір судового збору, що підлягає сплаті по даній справі не перевищує 5% річного доходу позивача за 2019 рік (25.776,02 грн х 0,05 = 1288,80 грн).

Суди вказали, що інші обставини для можливості розгляду питання щодо звільнення від сплати судового збору в клопотанні ОСОБА_1 наведені не були.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

Повертаючи адміністративний позов позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано вимог ухвали суду від 11.08.2020 року, а саме, не надано до суду документа про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн або доказів наявності обставин щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказав, що сплата судового збору в розмірі 840 грн зменшує соціальні стандарти, що визначені законом, а також судами не взято до уваги той факт, що позов подано викривачем, який знаходиться під захистом держави. Крім того, вказав, що апеляційний суд протиправно вказав, що його рішення є остаточним та оскарженню не підлягає.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 1 ст. 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України - похідна позовна вимога, це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Предметом позову у даній справі є 6 (шість) вимог немайнового характеру, які фактично стосуються розгляду заяви (повідомлення про корупцію) позивача від 26.02.2020 року та є похідними.

Позивач вказував, що єдиним його доходом у 2019 році були пенсійні виплати у розмірі 25775,02 грн за рік, про що надав суду довідку про доходи №3777817527562716 від 19.06.2020, видану Головним управлінням пенсійного фонду в Харківській області.

Таким чином, суди зробили обґрунтовані висновки про те, що розмір судового збору, що підлягає сплаті по даній справі не перевищує 5% річного доходу позивача за 2019 рік (25.776,02 грн х 0,05 = 1288,80 грн).

Отже, в даному випадку позивачем не надано жодних доказів відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат або доказів незадовільного майнового стану щодо сплати судового збору в розмірі 840 грн, натомість, розмір пенсії позивача за період січень 2019 - грудень 2019 складає 25776,02 грн, 5% яких є більше за розмір судового збору.

Доводи скаржника про те, що він є викривачем та знаходиться під захистом держави колегія суддів розцінює критично, оскільки приписами Закону № 3674-VI, а також нормами КАС України не передбачено звільнення від сплати судового збору у випадку подання позовної заяви викривачем.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного позову.

Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції визначеного законом порядку оскарження судових рішень, не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди правильно застосували положення пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.