ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Справа № 922/3083/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Політучій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради, м. Харків до Приватного підприємства «Аудиторська фірма Кокорев і К», м. Харків про визнання недійсним договору за участю представників сторін:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір № 0102А16 від 11.04.2017 укладений між ним та Приватним підприємством «Аудиторська фірма Кокорев і К», м. Харків (далі за текстом - відповідач).

В обґрунтування своїх вимог позивач, зокрема вказує на те, що вказаний договір суперечить вимогам ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 22-23 48, 116 Бюджетного Кодексу, оскільки позивач при його укладанні, як бюджетна установа, не реєстрував відповідні зобов`язання за цим договором в органах Державної казначейської служби. Крім того, позивач також зазначає, що спірний договір та акт виконаних робіт до нього дещо суперечать один одному, оскільки об`єм виконаних відповідачем робіт згідно з актом менший ніж об`єм робіт виконання яких передбачено умовами договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26.10.2020.

Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 26.10.2020 від 16.11.2020 підготовче засідання відкладалось.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2020 строк проведення підготовчого засідання продовжено на 30 днів

В судовому засіданні 07.12.2020 оголошено перерву до 28.12.2020.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 24742 від 23.11.2020) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що відсутність реєстрації з боку позивача бюджетного зобов`язання не є підставами для визнання недійсним договору; що позивач не підтвердив належними доказами відсутність бюджетного призначення за кодом бюджетної класифікації КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)»; що договір № 0102А16 від 11.04.2017 був виконаний відповідачем в повному обсязі, а позивач частково оплачував виконані відповідачем роботи.

Позивач надав суду відповідь на відзив (вх. № 28352 від 03.12.2020) в якій наполягає на задоволенні заявленого позову, та зокрема зазначає, що договір № 0102А16 від 11.04.2017 позивач не укладав, а в установі відсутні будь-які документи з приводу укладання та виконання цього договору. Позивач також наполягає на тому, що фактично відповідач не проводив будь-якої перевірки на виконання умов договору, а позивач не здійснював на його виконання будь-яких платежів.

Відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень.

Позивач надав суду додаткові пояснення (вх. № 30088 від 23.12.2020) в яких зокрема зазначає, що за фактом можливого зловживання колишнього керівника Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради, в т.ч. щодо укладання спірного договору № 0102А16 від 11.04.2017 Харківською місцевою прокуратурою № 3 відкрито кримінальне провадження.

Також в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження позивач заявив суду клопотання (вх. №26659 від 16.11.2020) в якому просив суд витребувати у Управління державної казначейської служби України у Слобідському районі м. Харкова данні щодо не проведення відповідної реєстрації зобов`язань за договором № 0102А16 від 11.04.2017.

В підготовчому засіданні 16.11.2020 представник відповідача визнав факт відсутності відповідної реєстрації позивачем зобов`язань за договором № 0102А16 від 11.04.2017.

З урахуванням викладеного, представник позивача просив суд зазначене (вх. №26659 від 16.11.2020) клопотання залишити без розгляду.

Крім того, в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 28594 від 07.12.2020), в якому просить суд витребувати для огляду у Немишлянського відділу поліції ГНУП у Харківській області (адреса: 61099, м. Харків, вул. Невельська, буд. 1/32) оригінали документів, перелічених нижче: договір № 0102А16 від 11.04.2017; додаткову угоду до договору № 0102А16 від 11.04.2017 від 14.04.2017; акт виконаних робіт від 08.06.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.12.2020 в задоволенні зазначеного клопотання відповідача відмовлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, та призначеної до судового розгляду по суті на 18.01.2021 о 10:40.

Сторони на судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неприбуття представників суд не повідомили.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка на судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради, як замовником, та Приватним підприємством «Аудиторська фірма Кокорев і К», як аудитором, укладено договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 (а. с. 26-27) відповідно до умов якого (п. 1.1.) Замовник доручає, а незалежний Аудитор бере на себе обов`язки виконати завдання з надання впевненості, що полягає в висловлюванні Аудиторської думки стосовно діяльності бухгалтерсько-економічної служби Замовника (у відповідності до стандартів аудиту результатом роботи аудитора є аудиторський звіт). Висловлювання аудиторської думки здійснюється на підставі аналізу бухгалтерсько-економічної служби з метою надання Замовнику рекомендацій щодо поліпшення діяльності зазначених служб та зменшення можливості припущення суттєвих помилок зазначеними зазначеною службою. В разі виявлення відхилень від приписів законодавства, порушень, не якісної роботи бухгалтерсько-економічної служби аудитор надає письмові рекомендації щодо поліпшення діяльності зазначеної служби.

Згідно з п. 4.1.-4.2. договору, Замовник сплачує Аудитору винагороду в розмір, що визначено протоколом узгодження договірної ціни. Розрахунок за виконану роботу Замовник здійснює шляхом перерахування суми винагороди, на рахунок Аудитора.

Як свідчить зміст зазначеного договору, його від імені Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради підписано головним лікарем Кадук Є.Г., а від імені Приватного підприємства «Аудиторська фірма Кокорев і К» директором Кокаревим Е.О. Крім того, зазначений договір скріплений печатками сторін договору.

Додатковою угодою (протоколом узгодження договірної ціни) від 14.04.2017 до договору № 0102А16 від 11.04.2017 (а. с. 28) сторони узгодили, що винагорода аудитора за цим договором складає 10000 грн. без ПДВ.

Аудитор зобов`язаний виконати роботи, що перелічені у п. 1 Договору № 0102А16 від 11.04.2017, протягом 30 днів від дати підписання даної додаткової угоди та сплати авансу в розмірі 3000,00 грн.

Період перевірки бухгалтерського обліку - 2016 рік.

Період перевірки діяльності економічної служби з 01.01.2016 по 31.03.216

Право вимагати проведення остаточного розрахунку за договором № 0102 А16 від 11.04.2017 виникає у аудитора після передання (надсилання) замовнику аудиторського звіту та письмових рекомендацій. Остаточний розрахунок в сумі 7000 грн. здійснюється замовником протягом 5 робочих днів після отримання Замовником або надсилання Замовнику аудиторського звіту та письмових рекомендацій.

Як зазначає відповідач, позивач на виконання умов договору сплатив на його користь 3000 грн. меморіальним ордером від 21.04.2017 (а. с. 75).

Відповідач також вказує, що ним повністю виконані умови зазначеного договору, а саме, зроблено Звіт від 29.05.2017 про результати проведеної перевірки щодо аналізу діяльності фінансово-економічної служби Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради (а.с. 56-73), проте позивач не в повному обсязі розрахувався за надані послуги, а саме, меморіальним ордером від 27.06.2017 додатково сплатив 4000 грн., а решта боргу залишається несплаченою.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовом у даній справі позивач зазначає, що договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 укладено з порушенням ст. ст. 48, 116 Бюджетного кодексу, оскільки Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради при його укладанні, як бюджетна установа, не реєструвало відповідні зобов`язання за цим договором в органах Державної казначейської служби. Крім того, позивач також зазначає, що спірний договір та акт виконаних робіт до нього дещо суперечать один одному, оскільки об`єм виконаних відповідачем робіт згідно з актом менший ніж об`єм робіт виконання яких передбачено умовами договору.

Крім того, позивач також зазначає, що він взагалі не визнає факту наявності будь-яких правовідносин з відповідачем, оскільки договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 та додатки до цього договору в нього відсутній, а у визначений період в квітні-червні 2017 року ніякої перевірки Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради відповідачем не проводилося, всі надані останнім документи щодо укладання та виконання цього договору мають ознаки підробки, а з приводу можливого зловживання колишнім керівником Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради ОСОБА_1 , в т.ч. щодо укладання спірного договору № 0102А16 від 11.04.2017 Харківською місцевою прокуратурою № 3 відкрито кримінальне провадження.

З посиланням на зазначені обставини позивач просить визнати договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 недійсним.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу регулюються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно з частиною 5 статті 22 вищевказаного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Статтею 23 Бюджетного кодексу України унормовано, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Частиною 3 статті 48 вказаного Кодексу встановлено, що Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Відповідно до частини 4 цієї статті зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно зі статтями 88 - 91 Бюджетного кодексу України (частина 1 статті 70 Бюджетного кодексу України).

Статтею 116 Бюджетного кодексу України також унормовано, що порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.

Зі змісту вказаних норм законодавства вбачається, що взяття розпорядником бюджетних коштів бюджетного зобов`язання, у тому числі шляхом укладення відповідного договору, без відповідних бюджетних призначень та асигнувань на період виконання договору, суперечить вимогам статей 22, 23 Бюджетного кодексу України та наперед унеможливлює виконання такого зобов`язання (укладеного договору), унаслідок чого воно є наперед не виконуваним бюджетною організацією.

Згідно з довідкою Управління державної казначейської служби України у Фрунзенському районі м. Харкова Харківської області від 05.02.2015 (а.с. 9) Комунальне некомерційне підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету м. Харкова.

Згідно з умовами договору договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 Комунальне некомерційне підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради взяла на себе зобов`язання сплатити на корить Приватного підприємства «Аудиторська фірма Кокорев і К» 10000 грн. вартості наданих послуг.

Однак, згідно з кошторисом на 2017 рік Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради, Розрахунком видатків по КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на 2017 та Довідкою про взяття та виконання зобов`язань Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» оплата названим закладом послуг Приватного підприємства «Аудиторська фірма Кокорев і К» згідно з договором щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 не передбачено.

Відсутність реєстрацію бюджетного зобов`язання Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради при укладанні договору щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 також визнається і директором Приватного підприємства «Аудиторська фірма Кокорев і К» в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження.

Отже, Комунальне некомерційне підприємство «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради взяла бюджетне зобов`язання, шляхом укладення відповідного договору щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017, без відповідних встановлених бюджетних призначень та асигнувань на 2017 рік, що суперечить вимогам статей 23, 48 Бюджетного кодексу України. Тобто, умови спірного договору за своїм змістом унеможливлюють його виконання, оскільки є заздалегідь не виконуваними в повному обсязі закладом охорони здоров`я через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 180 ГК України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, у розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України, недійсність договору законодавець пов`язує з невідповідністю змісту договору нормам закону.

Відповідність чи не відповідність правочину вимогам закону має оцінюватися судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (пункт 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11, пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9).

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України (в редакції на дату укладення спірного договору), господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об`єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Як вказано у пункті 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» до господарських договорів, що підпадають під ознаки частини 1 статті 207 ГК України, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Враховуючи, що договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 укладено з порушенням вимог чинного законодавства, є завідомо не виконуваний бюджетною установою, то останній підлягає визнанню недійсним згідно з положеннями статей 23, ч. 3-4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст. 207 ГК України (чинній на дату укладення договору).

За таких обставин, позов у даній справі підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на виконання ним умов договору щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017 та часткове виконання позивачем його умов щодо сплати заборгованості за цим договором не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Суд також зазначає, що на підставі ч. 4 ст. 48 Бюджетного кодексу України, відповідач, у випадку доведеності факту належного виконання умов зазначеного договору, не позбавлений права звернутися з вимогами про відшкодування збитків або шкоди до осіб винних у взятті від імені Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.

З урахуванням вимог ст. 123, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2102 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним Договір щодо надання аудиторських послуг № 0102А16 від 11.04.2017, укладений між Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради (адреса: 61082, Харківська обл., м. Харків, вул. Рибалка, буд. 11/1; код ЄДРПОУ: 25463416) та Приватним підприємством «Аудиторська фірма Кокорев і К» (адреса: 61011, Харківська обл., місто Харків, пров. Лопанський, буд. 4, кім.10; код ЄДРПОУ: 30377811).

Стягнути з Приватного підприємства «Аудиторська фірма Кокорев і К» (адреса: 61011, Харківська обл., місто Харків, пров. Лопанський, буд. 4, кім.10; код ЄДРПОУ: 30377811) на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 15» Харківської міської ради (адреса: 61082, Харківська обл., м. Харків, вул. Рибалка, буд. 11/1; код ЄДРПОУ: 25463416) 2102 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "20" січня 2021 р.

СуддяО.І. Байбак