СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Справа № 917/733/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича (вх.№3072П/2) на рішення господарського суду Полтавської області 02.09.2020 у справі № 917/733/20 (повний текст рішення складено 09.09.2020 суддею Семчук О.С. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Агро, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича, м.Кременчук Полтавської області,

про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з фізичної особи - підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича 443059,70 грн вартості майна, переданого на зберігання. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору відповідального зберігання майна № 11062018.

Рішенням господарського суду Полтавської області 02.09.2020 у справі №917/733/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Агро" 443059,70 грн вартості майна, переданого на зберігання, судовий збір у сумі 6645,90 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що на вимогу про повернення майна позивачу відповідач майно не передав, а також не повідомив про наявність у нього майна позивача, переданого на зберігання за договором, відтак є підстави вважати таке майно втраченим. Відповідно до умов договору у випадку втрати майна відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану шкоду. Оскільки вартість неповерненого майна складає 443059,70 грн, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми.

ФОП Губанов Геннадій Євгенійович з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2020 у даній справі повністю, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі через відсутність предмету спору та через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначив, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання, яке б підтверджувало порушення будь-якого права позивача, суд не дав оцінку неналежності виконання договору, який не укладався з боку відповідача. Також заявник посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, а саме: в у порушення ст.172 Господарського процесуального кодексу України позивач не вручив безпосередньо відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів. На думку апелянта, справу розглянуто упереджено, з порушенням вимог ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з умовами якої суд мав вжити заходів для належного інформування відповідача про дату призначеного судового засідання, а тому рішення має бути скасовано через відсутність предмету спору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2020 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича залишено без руху. Встановлено апелянту 10-денний строк, з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 поновлено фізичній особі - підприємцю Губанову Геннадію Євгенійовичу строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області 02.09.2020 у справі №917/733/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича на рішення господарського суду Полтавської області 02.09.2020 у справі №917/733/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 18.01.2021 о 12:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 11.01.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

13.01.2021 від позивача до суду надійшов відзив (вх.№354) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивачем у повному обсязі виконано вимоги закону щодо обов`язку доказування своїх вимог належними та допустимими доказами. Також позивачем при зверненні до суду у відповідності до вимог ст.162 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви надано докази надіслання копії позовної заяви листом з описом вкладення. Крім того, у разі неотримання відповідачем будь-яких документів чи доказів по суті справи, відповідач згідно зі ст.42 Господарського процесуального кодексу України мав право ознайомитись з матеріалами справи та зняти з них копії.

16.01.2021 електронною поштою до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№194, №195) про відкладення розгляду справи, яке не засвідчено електронним цифровим підписом, що суперечить вимогам ст.77, 91 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги», іншим підзаконним нормативним актам, на підставі чого колегія суддів не бере до уваги вказаний документ.

У судове засідання 18.01.2021 заявник апеляційної скарги не з`явився, був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.104).

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та вимоги учасників справи, заслухавши представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини.

11.06.2018 між ТОВ «Глобал-Агро» (поклажодавець) та фізичною особою-підприємцем Губановим Геннадієм Євгенійовичем (зберігач) укладений договір відповідального зберігання майна №11062018, згідно з пунктом 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору майно, що визначене в акті приймання - передачі майна, що є невід`ємною частиною цього договору. Місце зберігання майна: м. Кременчук, вул.Макаренко, 38, вул. Макаренко, 36 (пункт 1.2 договору).

Приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання - передачі, які є невід`ємною частиною цього договору. Перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання згідно з цим договором, його кількість, вартість та комплексність визначаються сторонами у актах приймання-передачі (пункти 1.3, 1.4 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору зберігач зобов`язаний: 2.1.1 вживати усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання; 2.1.2 зберігати майно з дотриманням усіх необхідних умов, які забезпечують збереження майна поклажодавця; 2.1.3 нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна поклажодавця, переданого на зберігання зберігачеві, його комплектність у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві; 2.1.4 повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього.

Якщо при прийманні зберігачем майна виявляться пошкодження або недоліки, зберігач зобов`язаний письмово повідомити поклажодавця про такі порушення. Якщо зберігач своєчасно не повідомить про це поклажодавцеві, він несе відповідальність за збитки, спричинені поклажодавцеві через таке неповідомлення (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору плата за зберігання майна становить 10 грн на рік та підлягає сплаті на користь зберігача шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок протягом 10 днів після повернення майна з відповідального зберігання. Розмір плати за зберігання може змінюватись лише за згодою сторін та такі зміни оформлюються додатковою угодою.

Відповідно до пункту 5.3 договору зберігач несе відповідальність за збереження та цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, який переданий на зберігання, або його частини, зберігач повинен за свій рахунок відшкодувати поклажодавцеві завдану шкоду.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу на зберігання майно: - за актом приймання-передачі майна № 01 від 06.07.2018 на суму 353094,95 грн; - за актом приймання-передачі майна №01/2 від 11.10.2018 на суму 15964,75 грн; - за актом приймання-передачі №02 від 29.10.2018 на суму 74000,00 грн. Всього, передано на зберігання майно на суму 443059,70 грн (а.с.11-15).

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 7.1. цього договору та закінчується 31.12.2018.

Позивач зазначає, що після закінчення 31.12.2018 строку дії договору зберігання він, починаючи з грудня 2018 року неодноразово звертався до відповідача із вимогами повернути прийнятий на зберігання товар, які залишалися незадоволеними.

Також 07.04.2020 позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою №21 від 06.04.2020 про повернення переданого на зберігання майна, або відшкодування його вартості у разі відсутності (втрати) майна (а.с.16-17).

Матеріали справи містять опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачу вимоги про повернення майна вих.№17.01.19-2 від 17.01.2019 з відбитком штемпелю відділення АТ «Укрпошти» від 17.01.2019 (а.с.18).

Відповідно до змісту вимоги №21 від 06.04.2020 позивач вимагав негайно повернути належне йому майно на загальну суму 443059,70 грн в асортименті та кількості, що зазначені в актах приймання-передачі майна №01 від 06.07.2018, №01/2 від 11.10.2018 та №02 від 29.10.2018. Запропоновано невідкладно повідомити позивача про час та дату готовності передати позивачу майно, що має знаходитись на зберіганні у відповідача, втім станом на 24.04.2020 жодних повідомлень про готовність повернути товар на адресу позивача не надходило.

Позивач стверджує, що відповідач не повернув йому товар, переданий на зберігання та не надав будь-яких доказів наявності у нього на складі належного позивачу майна. Посилаючись на пункт 5.3 договору позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з відповідача вартість переданого останньому товару у розмірі 443059,70 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання за договором зберігання.

Відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Згідно зі ст.938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу на зберігання відповідно до умов договору товару на суму 443059,70 грн.

Строк дії договору закінчився 31.12.2018, однак докази звернення відповідача до позивача з вимогою забрати майно зі зберігання після закінчення строку дії договору матеріали справи не містять.

Разом з тим, 07.04.2020 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення переданого на зберігання майна, яку відповідач не виконав.

Згідно зі ст.949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності (частини 1, 3 ст.950 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 ст.951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Згідно з пунктом 5.3 договору зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. У випадку втрати (нестачі) або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, Зберігач повинен за свій рахунок відшкодувати поклажодавцеві завдану шкоду.

Господарським судом правильно встановлено, що на вимогу про повернення майна позивачу відповідач майно не передав, а також не повідомив про наявність у нього майна позивача, переданого на зберігання за договором, тому є підстави вважати таке майно втраченим.

Вищенаведеним спростовуються доводи апелянта про те, що суд не дав оцінку неналежності виконання договору, який не укладався з боку відповідача, водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів відповідача щодо неукладення спірного договору з його боку.

Як зазначалося вище, відповідно до умов договору у випадку втрати майна відповідач повинен відшкодувати позивачу завдану шкоду. Оскільки вартість неповерненого майна складає 443059,70 грн, тому господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача вказану суму.

Щодо посилання відповідача на порушення господарським судом норм процесуального права, а саме: не вручення йому копії позовної заяви та неналежне повідомлення судом про дату та час розгляду справи, колегія суддів зазначає, що такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Звертаючись з позовною заявою, позивач надав суду опис вкладення у цінний лист на адресу відповідача: вул.Красіна,78/111, м.Кременчук, Полтавська обл. 39600 (а.с.7), тобто за адресою, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала господарського суду Полтавської області від 12.05.2020 про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі направлена учасника справи 14.05.2020 та отримана відповідачем 10.06.2020 (а.с.36), матеріали справи містять клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (а.с.37, 46, 55). Ухвали господарського суду від 17.06.2020, 07.07.2020, 05.08.2020 про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача повертались до суду з позначкою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» (а.с.42-43, 65-66).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не порушено норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що у відповідності до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Апелянт також стверджує, що у даній справі відсутній предмет спору, у зв`язку з чим просить суд скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у даній справі, однак аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення заборгованості, яка виникла з договору зберігання. Отже, наявність матеріально-правових вимог позивача до відповідача, підтверджених доказами, свідчить про наявність спору, а тому підстави для закриття провадження у даній справі відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом першої інстанції у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Губанова Геннадія Євгенійовича залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області 02.09.2020 у справі №917/733/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.01.2021.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова