open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2321/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Богатиря К.В., Бєляновського В.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від Антимонопольного комітету України - Черненко Д.А., довіреність № 300-122/02-78, від 30.12.20;

Представник Приватного акціонерного товариства «Пласке» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пласке»

на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020

у справі № 916/2321/20

за позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Пласке»

про стягнення 165200 грн.,-

суддя суду першої інстанції - Петров В.С.

час та місце ухвалення рішення: 13:17 год., м. Одеса

повний текст складено та підписано: 02.11.2020

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Пласке» про стягнення пені в сумі 165200,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на несвоєчасну сплату відповідачем штрафів, накладених рішенням АМКУ № 372-р від 26.07.2018.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 позов Антимонопольного комітету України до Приватного акціонерного товариства «Пласке» про стягнення 165200 грн. задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Пласке» до державного бюджету пеню в розмірі 165200 грн.

Рішення мотивована тим, що за результатами розгляду справи № 143-26.13/5-18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом України 26.07.2018 було прийнято рішення № 372-р, згідно п. 1 якого було визнано, що Приватне акціонерне товариство «Пласке» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 у встановлений ним строк, та за вказане порушення на ПрАТ «Пласке» накладено штраф у розмірі 82600,00 грн. Також згідно п. 3 вказаного рішення визнано, що Приватне акціонерне товариство «Пласке» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.11.2017 № 143-29/08-11863 у встановлений ним строк, та за вказане порушення на ПрАТ «Пласке» накладено штраф у розмірі 82600,00 грн.

Накладений на відповідача штраф останнім сплачено в добровільному порядку 04.10.2019 , про що свідчать платіжні доручення № 1032 від 01.10.2019 р. на суму 82600,00 грн. та № 1033 від 04.10.2019 р. на суму 82600,00 грн. Таким чином, накладені рішенням № 372-р на відповідача штрафи, сплачені останнім до державного бюджету після закінчення двомісячного строку, що стало підставою для нарахування відповідачеві пені в сумі 165200,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Пласке» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 року скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.

Узагальненні доводи апеляційної скарги:

- суд першої інстанції при ухваленні рішення помилково дійшов висновку про наявність у Антимонопольного комітету України повноважень самостійно розраховувати та нараховувати пеню, встановлювати періоди нарахування пені, тощо. На переконання Відповідача такі дії Позивача, який є органом державної влади України, були вчинені без наявності встановлених законом повноважень (компетенції) на вчинення таких дій, не у спосіб та не в порядку, передбаченому законом.

- станом на дату позовної заяви (04.08.2020) всі зобов`язуючі вимоги Рішення № 372-р·були виконані Відповідачем належним чином, про що було відомо й повідомлено Позивача. Жодних вимог щодо сплати пені, а також необхідності надання Відповідачем Позивачеві будь-яких документів з цього приводу, Рішення № 372-р не містить. Відтак, у Позивача відсутні правові підстави вимагати від Відповідача документи, що підтверджують сплату пені;

- залишились поза увагою суду першої інстанції та жодним чином не відображені у оскаржуваному Рішенні й додаткові обставини відносно адміністративного оскарження дій та рішень посадових осіб Антимонопольного комітету України, що мають безпосереднє значення для вирішення цієї справи.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Пласке» на рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі № 916/2321/20.

Призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Пласке» по справі № 916/2321/20 на 19.01.2021 о 10:00 год.

31.12.2020 до суду апеляційної інстанції від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що господарським судом було ретельно досліджено та проаналізовано всі матеріали даної справи та прийнято обґрунтоване та законне рішення, у зв`язку з чим, відповідач просить суд, рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивачів - без задоволення.

11.01.2021 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку з тим, що адвокат відповідача 19.01.2021 о 10:30 приймає участь в іншому судовому засіданні у Верховному Суді.

Колегія суддів в судовому засіданні 19.01.2021 відхилила заявлене клопотання, оскільки:

- колегія суддів враховує, що обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що апеляційним судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, а подальше відкладення розгляду справи суперечитиме принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

- обов`язкова явка в судове засідання апеляційним судом не визнавалась.

При цьому суд враховує, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Представник позивача в судовому засіданні 19.01.2020 надав пояснення, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 23.01.2018 № 08/14-р розпочато розгляд справи № 143-26.13/5-18 за ознаками вчинення ПрАТ «Пласке» порушень, передбачених пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Антимонопольному комітету України від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 та від 01.11.2017 № 143-29/08-11863 у встановлені ним строки.

За результатами розгляду справи № 143-26.13/5-18 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольним комітетом України 26.07.2018 було прийнято рішення № 372-р, згідно п. 1 якого було визнано, що Приватне акціонерне товариство «Пласке» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 15.09.2017 № 143-29/08-10063 у встановлений ним строк, та за вказане порушення на ПрАТ «Пласке» накладено штраф у розмірі 82600,00 грн. Також згідно п. 3 вказаного рішення визнано, що Приватне акціонерне товариство «Пласке» вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 01.11.2017 № 143-29/08-11863 у встановлений ним строк, та за вказане порушення на ПрАТ «Пласке» накладено штраф у розмірі 82600,00 грн.

Відтак, загальна сума накладеного на відповідача штрафу за вказаним рішенням Антимонопольного комітету України склала 165200,00 грн. (82600,00 грн. х 2).

Вказане рішення Антимонопольного комітету України № 372-р по справі № 143-26.13/5-18 від 26.07.2018 було відправлено на адресу відповідача - ПрАТ «Пласке» супровідним листом за вих. № 143-29/08-9745 від 01.08.2018, яке було отримано відповідачем 06.08.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 12).

Вищевказане рішення позивача № 372-р, яким було накладено на Товариство штраф, було оскаржено ПрАТ «Пласке» до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2019 по справі № 910/13204/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 та постановою Верховного Суду від 23.01.2020, у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Пласке» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 26.07.2018 року № 372-р. відмовлено.

Відтак, вищевказане рішення Антимонопольного комітету України є чинним, а тому відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов`язковим до виконання.

Разом з тим судом першої інстанції встановлено, що накладений на відповідача штраф останнім сплачено в добровільному порядку 04.10.2019, про що свідчать платіжні доручення № 1032 від 01.10.2019 на суму 82600,00 грн. та № 1033 від 04.10.2019 на суму 82600,00 грн. Таким чином, накладені рішенням № 372-р на відповідача штрафи, сплачені останнім до державного бюджету після закінчення двомісячного строку, що стало підставою для нарахування відповідачеві пені в сумі 165200,00 грн.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом , метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до статті 3 цього Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Відповідно до п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Згідно статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001, розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренці» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» також визначено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, накладений на відповідача штраф підлягав оплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення, а документи, що підтверджують оплату штрафу, протягом п`яти днів з дня оплати штрафу мали бути надіслані до Антимонопольного комітету України.

Як зазначено вище, рішення Антимонопольного комітету України № 372-р по справі № 143-26.13/5-18 від 26.07.2018 було відправлено на адресу відповідача - ПрАТ «Пласке» супровідним листом за вих. № 143-29/08-9745 від 01.08.2018, яке було отримано відповідачем 06.08.2018.

Так, згідно ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Так абзацами третім - п`ятим частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).

Позиція Південно -західного апеляційного господарського суду.

Накладений на Товариство штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані АМК на підставі Закону № 2210 та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Колегія суддів, з`ясувавши, що: Рішення АМК є дійсним та обов`язковим до виконання; штраф, накладений згідно з Рішенням АМК, сплачений Товариством з простроченням.

Позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за прострочення сплати штрафу за період з 01.03.2019 (наступний день після прийняття рішення господарським судом міста Києва) по 03.10.2020 (день, який передував даті сплати штрафів). При цьому у період з 08.10.2018 р. по 28.02.2019 (розгляд справи № 910/13204/18 судом першої інстанції), у період з 20.05.2019 по 26.09.2019 (розгляд справи № 910/13204/18 судом апеляційної інстанції), у період з 24.12.2019 по 23.01.2020 (розгляд справи № 910/13204/18 судом касаційної інстанції) позивачем не нараховувалась пеня ПрАТ «Пласке».

Відтак, позивачем розрахована пеня за період з 01.03.2019 по 19.05.2019, з 27.02.2019 по 03.10.2019, а тому кількість днів для нарахування пені становить 87, у зв`язку з чим загальний розмір пені становить 215586,00 грн. (165200,00 грн. х 1,5% х 87 дн.).

Однак, з огляду на те, що розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені в заявленому розмірі 165200,00 грн.

Відхилення аргументів апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у Антимонопольного комітету України повноважень самостійно розраховувати та нараховувати пеню, встановлювати періоди нарахування пені, тощо, відповідно до наступного.

Згідно з приписами статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, зокрема, про:

- стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені;

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України;

безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб`єкта господарювання;

вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи;

з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

- У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Отже, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання АМК, територіальні відділення АМК у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема юридичними особами, подають позови до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені, передуванню подання позову до суду є розрахунок відповідних сум, отже саме на позивача в даній справі покладається обов`язок розраховувати та нараховувати розмір пені.

Колегія суддів відзначає, що здійснення розрахунку, нараховування пені, а також встановлення періоду нарахування пені територіальним відділенням АМК здійснено у межах наданих йому повноважень законодавства України про захист економічної конкуренції, не перевищуючи встановлену межу.

Інші аргументи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення скаржником норм законодавства.

Колегія суддів не приймає доводи скаржника, що вимог щодо сплати пені, а також необхідності надання Відповідачем Позивачеві будь-яких документів з цього приводу, Рішення № 372-р не містить, оскільки накладений на Товариство штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані АМК на підставі Закону № 2210 у зв`язку з неналежним виконанням Товариством Рішення № 372-р.

Щодо доводів скаржника відносно адміністративного оскарження дій та рішень посадових осіб Антимонопольного комітету України, що мають безпосереднє значення для вирішення цієї справи, колегія суддів зазначає, що обставини адміністративної справи № 826/7422/18 жодним чином не підтверджують неможливість самостійного дослідження господарським судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в порядку господарського судочинства.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 17 жовтня 2019 року у справі 826/7422/18, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду від 26.12.2019, провадження у цій справі закрив, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Постановою верховного Суду від 26.12.2019

Колегія суддів також відхиляє довід апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції приписів пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України через ненадання ними мотивованої оцінки кожному аргументу відповідача у справі з огляду на таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Отже, суди не повинні ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі, але не зобов`язані надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про їх вмотивованість та належне виконання судом першої інстанції обов`язку щодо надання обґрунтування на доречні аргументи та доводи скаржника, які здатні вплинути на вирішення спору.

Поряд з тим колегія суддів погоджується з доводами відзиву на апеляційну скаргу як такими, що узгоджуються з обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, штраф, накладений згідно з Рішенням АМК, Товариством сплачений з порушення строку, при цьому Рішення АМК є чинним та обов`язковим до виконання, місцевий господарський суд, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені до стягнення (з урахуванням законодавчого обмеження її максимального розміру), - дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційних скарг на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пласке» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 у справі № 916/2321/20 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Пласке».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України..

Повний текст постанови складено 20.01.2021.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир

Джерело: ЄДРСР 94257177
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку