14.01.2021

Справа № 482/453/20

Номер провадження 2/482/4/2021

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Демінської О.І., секретар судового засідання - Єфімова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про розірвання договору банківського вкладу, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 р. позивач ОСОБА_1 (від імені та в інтересах якого діяв його представника - адвокат Качан Р.Ю.) звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання договору банківського вкладу, стягнення грошових коштів.

На обґрунтування позову вказав, що між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова, 43, 30.01.2014 р. було укладено договір депозитного вкладу «Депозит плюс на 3 мес» №SAMDNWFD0070068960700 з відкриттям рахунку № НОМЕР_1 , на суму 22660,98 грн строком на 3 місяці по 30.04.2014 включно, за умовами якого визначено, що по закінченню кожного цілого місяця з моменту укладення договору в перший робочий день, наступного за датою оформлення договору, нараховані відсотки по вкладу зараховуються на карту/рахунок № НОМЕР_1 . В разі якщо не заявлено по закінченні строку вкладу про бажання повернути кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово. Відповідно до умов договору №SAMDNWFD0070068960700 процентна ставка за вказаним депозитним договором складала в гривнях 16% річних.

Посилаючись на те, що строк дії вказаного договору сплинув 30.04.2014 р., позивач неодноразово письмово звертався до відповідача про повернення депозиту, на що чіткої відповіді не отримав, відповідач свого обовязку з виплати суми депозиту та процентів по ньому не виконав, не повідомляв про припинення договору та про зміну процентної ставки по договору, просить стягнути з відповідача суму депозиту 22690,98 грн. та процентів за користування депозитними коштами в період з 31.01.2014 р. по 29.02.2020 р. в сумі 36198,55 грн., а всього в сумі 58859,53 грн., а також про розірвання вказаного договору банківського вкладу.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач проти задоволення позову заперечив, вказавши на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки 17.11.2014 р. між ним та ТОВ Фінансова компанія «Фінілон» було укладено договір про переведення боргу з подальшим укладенням 18.11.2014 р. додаткової угоди до цього договору, згідно з електронним додатком до якої було здійснено переведення боргу по депозитному договору позивача на ТОВ ФК «Фінілон», проти чого письмових заперечень позивача до Банку не надходило.

Посилаючись на те, що внаслідок укладання між ПАТ КБ «Приватбанк» та ТОВ ФК «Фінілон» Договору про переведення боргу від 17.11.2014 р. та переведення боргу за зобов`язанням Банку щодо виплати коштів за договором банківського вкладу, який є предметом у даній справі, АТ КБ «ПриватБанк» на цей час не несе зобов`язань за таким договором, а ТОВ ФК «Фінілон» є новим боржником за договором банківського вкладу, недоведеність факту звернення позивача до Банку із повідомленням про розірвання договору, неправильністю розрахунку процентів, що належать до виплати позивачу,просить відмовити в задоволенні позову.

Найменування відповідача в ході розгляду судом справи уточнено як АТ КБ «ПриватБанк»

Ухвалою суду від 12.10.2020 р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон».

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача до суду надійшла заява 14.01.2021 р. про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» у судове засідання не з`явилися.

Вивчивши доводи позову, відзиву на позовну заяву, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Дослідженими судом договором №SAMDNWFD0070068960700, укладеним 31.01.2014 р. між ПАТ КБ «Приват Банк», адреса відділення АРК, м. Симферополь, просп Кірова,43, та ОСОБА_2 , довідкою №7527948 від 15.05.2014 р. підтверджується, що між вказаними особами було укладено договір банківського вкладу «Депозит Плюс» за умовами якого ОСОБА_2 передав ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 22660,98 грн для розміщення на депозитному рахунку строком на 3 місяці, по 30.04.2014 р. включно, із нарахуванням на суму вкладу 16 % річних.

П.3 Договору визначено, що по закінченні кожного цілого місяця, що сплинув з момента укладення договору, в перший робочий день, що настає за датою оформення договору, після 15.00 год., нараховані проценти по вкладу зараховуються на картку/рахунок № НОМЕР_1 .

Дія договору, відповідно п.п.4,5,6 Договору, припиняється з виплатою всієї суми вкладу разом із процентами за умовами договору. В разі, якщо вимагається повернення частини вкладу, зобовязання за договором по вкладу припиняються, і вклад повертається. Якщо по закінченні строку вкладу не заявлено банку про бажання повернути свої кошти, вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово. Новий строк вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу. якщо банк заперечує проти продовження вкладу, він письмово або через смс повідомляє ОСОБА_1 про це. проценти під час нового вкладу нараховуються на суму вкладу за процентною ставкою для вкладів даного найменвання і строку, що діє на день закінчення попереднього вкладу, без укладення додаткових угод до договору.

У ОСОБА_1 та банку є право достроково розірвати договір, повідомивши про це один одного за два банківських дні до дати розірвання договору.

Станом на 04.02.2014 р. на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 зараховано та в наявності перебувало 22660,98 грн., а станом на 15.05.2014 р. вже 23250,71 грн.

Факт передачі грошових коштів позивачем відповідачу на виконання умов договору №SAMDNWFD0070068960700 суд вважає встановленим з урахуванням змісту досліджених у судовому засіданні вищевказаних документів та не заперечується вдповідачем у відзиві.

Згідно з даними листа ПАТ КБ "ПриватБанк" позивачу ОСОБА_1 від 21.10.2014 р. №20.1.0.0.0/7-20141020/1222 останній звертався до відповідача зі зверненням, отриманим Банком 20.10.2014 р., про повернення вкладених ним коштів та процентів за договором вкладу, проте отримав повідомлення від Банку про те, що на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя АТ КБ «ПриватБанк» не має правових підстав та можливості для здійснення банківської діяльності, у зв`язку з чим банк фактично не має доступу до свого майна та договорів на окупованій території, припинив свою діяльність в Криму.

Також зі змісту цього листа встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від здійснення реструктурізації його вкладу.

Згідно з наданим до суду відповідачем договором про переведення боргу від 17.11.2014 р., додатковою угодою до договору переведення боргу від 1.8.11.2014 р., витягу з електронного додатку №1 останнім з ТОВ ФК «Фінілон» укладено двосторонній договір про переведення на ТОВ ФК «Фінілон» боргу ПАТ КБ "ПриватБанк" перед ОСОБА_1 в обсязі та на умовах цього договору

За положеннями ч.1 ст. 207, п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. У письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою.

Ст.ст. 526, 629 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Ст. 1059 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Статтею 2Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» визначено, що банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. №492, зареєстрованої в МЮУ 17.12.2003 № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунка, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції).

За змістом наведених норм письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено в тому числ і договором банківського рахунку.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду Українивід 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-997цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до ч.3 ст. 95 ЦК України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Надання послуг з розміщення вкладу (депозиту) здійснює саме банк як юридична особа, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю), то вона має право укладати договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця.

Згідно з ст.58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

З урахуванням наведеного, зобов`язання за договорами вкладу має виконувати саме АТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків за укладеними і дійсними договорами.

Посилання відповідача як на підставу невиконання вимог позивача щодо повернення переданих ним Банку коштів за договором банківського вкладу на те, що на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», позбавлені правових підстав, а відтак, не звільняє відповдача від взятих на себе обовязків за договором банківського вкладу.

Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Разом з тим згідно з ч.4 ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад (депозит), застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Відповідно до ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

За правилами ч.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка також підлягає розірванню за заявою клієнта у будь-який час.

Як встановлено судом, за умовами укладеного між сторонами договору банківського вкладу №SAMDNWFD0070068960700, який продовжувався відповідно до умов, на яких він укладений, у клієнта та банку є право дострокового розірвання договорів, про що потрібно повідомити за два банківські дні до дати розірвання.

Відповідно п.11 укладеного договору, в разі, якщо вкладник вимагає розірвати договір , а строк вкладу ще не сплинув, йому повертається сума вкладу. За неповний строк вкладу проценти сплачуються за ставкою вкладу "До запиту" за фактичну кількість днів, що сплинули з дати оформлення вкладу до дня розірвання договору.

П.12 цього ж Договору визначено, що в разі вимоги дострокового розірвання договору вкладу , а строк вкладу вже був продовжений один чи декілька разів, проценти за повний строк вкладу виплачуються в повному обсязі. Проценти за останній строк вкладу, який на момент розірвання договору ще не сплинув, нараховуються на умовах п.11. цього Договору.

Згідно з даними листа ПАТ КБ "ПриватБанк" позивачу ОСОБА_1 від 21.10.2014 р. №20.1.0.0.0/7-20141020/1222 останній звертався до відповідача зі зверненням, отриманим 20.10.2014 р., про повернення вкладених ним коштів та процентів за договором вкладу, тобто про розірвання договору вкладу, проте отримав повідомлення від Банку про те, що на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя АТ КБ «ПриватБанк» не має правових підстав та можливості для здійснення банківської діяльності, у зв`язку з чим банк фактично не має доступу до свого майна та договорів на окупованій території, припинив свою діяльність в Криму.

Також зі змісту цього листа встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від здійснення реструктурізації його вкладу.

З причин відмови банком від виконання взятих на себе зобовязань, договір №SAMDNWFD0070068960700 між сторонами розірваний не був, гроші за договором банківського вкладу позивачу не повернуті.

Проте, за умовами договору №SAMDNWFD0070068960700 він вважається розірваним через два дні з дати отримання відповідної заяви, тобто з 23.10.2014 р. позивач мав право на отримання ним всіх сум та процентів за вказаним договором.

Таким чином, вказаний договір є таким, що вже розірваний, у звязку із чим позовні вимоги в частині розірвання договору задоволенню не підлягають; банк зобов`язаний повернути позивачу суми депозитного вкладу та нараховані під час дії цього договору, тобто до 22.10.2014 р. проценти за договором вкладу на визначених ним умовах.

Ч.ч. 1,3 ст. 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ч.5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.2 ст. 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Умовами договорів визначено, що строк вкладу автоматично подовжується ще на один строк, якщо вкладник не заявив про намір забрати кошти після закінчення попереднього строку вкладу.

При цьому відсотки під час нового строку вкладу нараховуються на суму вкладу по відсотковій ставці для вкладів даного найменування та строку, що діє в банку на день закінчення попереднього строку вкладу, без укладаннядодаткових угод до договору. Поточний розмір діючої процентної ставки по вкладу вкладник може дізнатися у відділенні банку або на сайті банку.

Договори банківських вкладів не містять визначеного розміру процентної ставки за користування грошовим вкладом у разі неналежного виконання зобов`язань за договором після закінчення терміну його дії.

Термін дії договору, який фактично було розірвано за вимогою вкладника, закінчився до пред`явлення позову.

Відповідно до наказу голови правління «ПриватБанку» № 07 від 05.01.2004 року встановлена відсоткова ставка по вкладам "На вимогу" в розмірі 1% річних. Відповідно до витягу з протоколу Комітету управління активами і пасивами Банку від 25.04.2017 було змінено відсоткові ставки по депозитах фізичних осіб в національній та іноземній валюті рахунок "До запитання" у розмірі 0,01% річних.

Отже, у разі неналежного виконання договору банківського вкладу та не повернення та/ або затримки у поверненні, за період часу коли договір вже є розірваним на вимогу вкладника, Банк повинен нарахувати та виплатити Клієнту проценти у розмірі, що звичайно сплачуються банком за вкладом « На вимогу» («До запитання»).

Таким чином, відсотки за період після розірвання договорів банківського вкладу, за період з 23.10.2014 по 14.01.2021 р. повинні розраховуватись за відсотковою ставкою по вкладу "До запитання".

Аналогічна правова позиція щодо питання нарахування процентів за договором банківського вкладу після його розірвання, застосування ст.1070ЦК України викладенаВерховним СудомУкраїни упостановах від11листопада 2015року усправі №6-1891цс15,від 27квітня 2016провадження №6-302цс16.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення процентів за договором банківського вкладу в період дії договору банківського вкладу, по 22.10.2014 р., тобто до сплину строку чергового договору вклада, кожен з яких діяв по 3 міс, тобто мав би діяти по 31.10.2014 р., в сумі 1069,18 грн. та в подальшому, в період з 30.07.2014 р., враховуючи вимогу позивача до Банку про розірвання договору, яка надійшла до Банку 20.10.2014 р. та умов п.11 укладеного між ними договору вкладу, після розірвання договору вкладу на вимогу вкладника, з 31.07.2014 р. по 27.04.2017 р. (1001 день, процентна ставка 1% річних) в сумі та з 27.04.2017 р. по 14.01.2021 р. (1358 днів, процентна ставка 0,01% ).

Сума вкладу 22660,98 грн., тобто проценти, належні до виплати в період з 31.01.2014 по 30.07.2014 р. включно, в сумі 1069,18 грн., а разом з сумою вкладу 23730,16 грн.

В період з 31.07.2014 р., враховуючи вимогу позивача про розірвання договору вкладу до сплину чергового строку його дії, відповідно до п. 11 Договору банківського вкладу, по 27.04.2017 р. (1001 день), процентна ставка 1%, в сумі 337,69 грн.

В період з 27.04.2017 р. по 14.01.2021 р.(1358 днів), процентна ставка 0,01%, в сумі 4,55 грн.

Таким чином, з Банку на користь позивача підлягає стягненню сума вкладу 22660,98 грн., та відсотки в сумі 1069,18 грн.+337,69 грн.+4,55 грн., а всього 24072,40 грн.

Вимог про стягнення з відповідача сум, передбачених ст. 625 ЦК України, позивач не заявляв.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача також посилався договір про переведення боргу від 17.11.2014, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ ФК «Фінілон», згідно якого банк передав ТОВ ФК «Фінілон» зобов`язання за депозитними договорами, укладеними установами банку в Автономній Республіці Крим, у зв`язку з чим вимоги вкладників і кредиторів АР Крим за депозитними договорами, зобов`язання за якими переведені на ТОВ ФК «Фінілон», не облікуються за балансом банку.

Такі доводи є безпідставними, враховуючи, що позивач згоди на заміну Банку, як сторони у зобовязанні, з яким у нього укладено договір вкладу, на іншу особу у цьому зобовязанні не надавав.

Так, за вимогами ст. 520 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Посилаючись на те, що АТ КБ «Приват Банк» є неналежним відповідачем в справі, відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що із позивачем ОСОБА_1 було досягнуто згоди на переведення боргу ТОВ ФК «Фінілон», а тому суд вважає, що саме АТ КБ «ПриватБанк» є боржником і повинен виконувати зобов`язання за вищевказаними договорами.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволено частково, а також те, що згідно з п.1 ч.ч.2,ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а відповідно до положень ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог (40,9%) підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 343,87 грн

Керуючись ст. ст. 18, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу №SAMDNWFD0070068960700 від 31.01.2014 року у сумі 24072,40 грн, з яких сума вкладу 22660,98 грн. нараховані проценти в сумі 1411,42 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в сумі 343,87 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.І. Демінська

Рішення виготовлено 14 січня 2021 року