Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа153/1852/20

Провадження2/153/421/20-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути із відповідача на користь АТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг без номера від 28.04.2011 у розмірі 81429 грн. 48 коп., а також судові витрати у розмірі 2102.00 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву без номера від 28.04.2011. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті складає між ними Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ «КБ Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Також, одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди відповідача, дія Договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів. Виконання відповідачем договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст.634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. АТ «КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме: згідно до п.2.1.1.12.3. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18.10.2020 має заборгованість 81429 грн. 48 коп., з яких: 50005,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в тому числі 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 50005,31 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 24537,97 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 6886,20 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 0.00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

24 грудня 2020 року ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 19 січня 2021 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Про дату та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Представник позивача надав суду письмове клопотання (вхід.№7685 від 17.12.2020 а.с.56) про розгляд справи за відсутності позивача. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.55); клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача (а.с.56); заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.57).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.63-66), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів - копії анкети - заяви без № від 28.04.2011 (а.с.10) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 28 квітня 2011 року підписав анкету-заяву відповідно до якої дав свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Разом з тим, встановлено, що відповідач, після ознайомлення з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» не виявляв свого бажання оформити на своє ім`я будь-яку картку, яка зазначена в анкеті заяві від 28.04.2011.

Із копії розрахунку заборгованості за договором без номера від 28.04.2011, наданого позивачем до позову (а.с.5-7) судом встановлено, що відповідач почав використовувати кредитні кошти лише 10 червня 2017 року ( у сумі 12,28 грн., яка була погашена 13.06.2017), а поточне тіло кредиту по даному розрахунку виникло лише 01.04.2019 у сумі 49990,21. До цього часу (тобто до 01.04.2019) поточне тіло кредиту, і будь-яка заборгованість по ньому, були відсутні. Із копії розрахунку заборгованості за договором без номера від 28.04.2011, наданого позивачем до позову заборгованість відповідача станом на 18.10.2020 становить 81429 гривень 48 копійок.

Із копії довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на відповідача (а.с.8) судом встановлено, що старт карткового рахунку № НОМЕР_1 почався з 02 січня 2016 року. 05.05.2017 встановлено кредитний ліміт; 16.04.2019 збільшено кредитний ліміт до 50000 гривень, а 19.12.2019 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн. Тобто, суду не надано доказів того, що карткові рахунки (старт якого почався з 02.01.2016) є укладеним 28.04.2011 між сторонами договором кредиту. Зв`язку між договором кредиту (анкета-заява) від 28.04.2011 та стартом карткового рахунку від 02.01.2016 судом не встановлено, і позивачем суду доказів на підтвердження цього не надано.

Із копії довідки (а.с.9) судом встановлено, що між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір без номера (дата укладання кредитного договору не зазначена), за яким відповідачеві було надано кредитні картки № НОМЕР_1 , строк дії якої з 01.01.2016 по грудень 2019 року та № НОМЕР_2 , строк дії якої з 05.05.2017 по березень 2021 року.

Із копії виписки за договором без номера (дата кредитного договору не зазначена) станом на 20.10.2020 (а.с.44-53) судом встановлено, що лише 12 лютого 2016 року відповідачеві було зараховано кошти на кредитну картку № НОМЕР_1 . Хоча, у той же час, як слідує із розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28.04.2011 (а.с.5-7) дані кошти у 2016-2018 роках не надходили на рахунок відповідача. Кошти у сумі 49990,21 надійшли лише 01.04.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку із недоведеністю з наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідач висловив згоду на те, що підписана анкета-заява від 28.04.2011 разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Проте, позивачем не надано суду доказів, що заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» у сумі 81429 гривень 48 копійок виникла саме у зв`язку із порушеннями зобов`язань за кредитним договором від 28.04.2011. З матеріалів справи судом встановлено, що старт карткового рахунку ОСОБА_1 почався лише 02.01.2016 року, кошти зараховано на кредитну картку 12 лютого 2016 року, а заборгованість за наданим кредитом почала рахуватися з 10 червня 2017 року. У той же час, як видно із розрахунку, поточне тіло кредиту виникло лише 01.04.2019 року. Таким чином, з наведеного вище можна зробити висновок, що позивачем не доведено факт відкриття кредитної картки відповідачеві на підставі анкети-заяви від 28.04.2011. Дана обставина спостерігається у довідках (а.с.8-9), в яких йде посилання на кредитний договір між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 без номера та без зазначення дати коли такий договір був укладено.

Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є належними та допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окремим положенням ст.95 ЦПК України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів). Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне посвідчення.

Матеріалами справи підтверджено, що копії письмових доказів, зокрема копія розрахунку заборгованості за договором №б/н від 28.04.2011, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 (а.с.5-7), копії довідок (а.с.8-9), копія Витягу з Умов та правил надання банківський послуг (а.с.11-35), не засвідчені в установленому законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі. Окрім того, вони є не допустимими та не достатніми. Та такими, що не підтверджують обставини справи (виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем за кредитним договором від 28.04.2011). А тому, суд зазначені письмові докази до уваги не бере.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає не доведеними обставини, які мають значення для справи та на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, тому відсутні підстави для задоволення вимог.

А тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених позовних вимог у зв`язку із недоведеністю.

При вирішення питання про судові витрати, суд, керуючись правилами статті 141 ЦПК України, вважає за необхідне сплачений судовий збір покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-83, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий Т. В. Гаврилюк