СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа №922/1746/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача (вх.№2853Х/1 від 28.10.2020) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 у справі №922/1746/20 (м. Харків, суддя Погорелова О.В., повний текст складено 22.09.2020),

за позовом Комунального підприємства «Куп`янський міський ринок» Куп`янської міської ради Харківської області, м. Куп`янськ, Харківська обл.,

до Фізичної особи-підприємця Брус Людмили Володимирівни, смт. Ківшарівка, м. Куп`янськ, Харківська обл.,

про стягнення 21206,55 грн. -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Комунальне підприємство «Куп`янський міський ринок» Куп`янської міської ради Харківської області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ФОП Брус Людмили Володимирівни, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21206,55 грн. заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами оренди торгівельного місця №562 від 01.01.2017, №564 від 01.01.2017 та №565 від 01.01.2017, що були укладені між сторонами, щодо повного та своєчасного внесення орендної плати. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Брус Людмили Володимирівни на користь Комунального підприємства «Куп`янський міський ринок» Куп`янської міської ради Харківської області 21206,55 грн. заборгованості з орендної плати та 2102,00 грн. судового збору. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 у справі №922/1746/20 про стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі 21206,55 грн. та суми судового збору у розмірі 2102,00 грн. та прийняте нове рішення.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме апелянт не є фізичною особою-підприємцем, а надана відповідачем інформація є неправдивою та конфіденційною; ніякого договору із людиною та громадянкою Брус Л.В. не було укладено ні в усній, ні в письмовій формі. Також відповідач зазначає про те, що не отримав копії позовної заяви та доданих документів, що становить порушення чинного законодавства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Повідомлено учасників справи про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення була отримана представником позивача - 03.12.2020, відповідачем особисто - 27.11.2020, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, а.с.115, 121).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та розгляд справи в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Від Комунального підприємства «Куп`янський міський ринок» Куп`янської міської ради Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12154 від 07.12.2020), в якому просить рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач вказує, що з укладенням Договорів відповідач була згодна та здійснювала платежі за оренду торговельного місця. Крім того, факт наявності тимчасової нестаціонарної споруди, право власності на яку має орендар на території КП «Куп`янський міський ринок» відповідачем не заперечується, з огляду на що, сплата орендних платежів у встановленому розмірі є обов`язком відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між КП «Куп`янський міський ринок» (Орендодавець) та Брус Людмилою Володимирівною (Орендар) було укладено Договір оренди торговельного місця від 01.01.2017 №562 (надалі - Договір), предметом якого є торговельне місце №т-кіоск пром/н загальною площею 12 кв. м, що розташоване на території «Куп`янського міського ринку», яке надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності (пункт 1 Договору).

У відповідності до пунктів 9, 10 Договору (в редакції Додаткової угоди до договору оренди від 01.01.2018, укладено між КП «Куп`янський міський ринок» та ФОП Брус Л.В.) розрахунок орендної плати проводиться за підсумками річної фінансово-господарської діяльності підприємства і затверджується органом місцевого самоврядування. Орендна плата може змінюватися протягом терміну дії договору. Орендна плата за об`єкт оренди за місяць становить 447,36 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір орендної плати за шість місяців оренди становить 2684,16 грн.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата обчислюється на підставі розрахунку та вноситься з 1-го до 15 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. У разі порушення строку оплати, орендарю нараховується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря.

Договір укладено на шість місяців та діє з 01.01.2018 до 30.06.2018 включно (пункт 16 Договору в редакції Додаткової угоди до договору оренди від 01.01.2018).

Відповідно до п. 17 Договору, його може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватись об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця.

Також, між КП «Куп`янський міський ринок» (Орендодавець) та Брус Людмилою Володимирівною (Орендар) було укладено Договір оренди торговельного місця від 01.01.2017 №564 (надалі - Договір), предметом якого є торговельне місце НОМЕР_1 т-павільйон загальною площею 11,23 кв. м, що розташоване на території «Куп`янського міського ринку», яке надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності (пункт 1 Договору).

У відповідності до пунктів 9, 10 Договору (в редакції Додаткової угоди до договору оренди від 01.01.2018) розрахунок орендної плати проводиться за підсумками річної фінансово-господарської діяльності підприємства і затверджується органом місцевого самоврядування. Орендна плата може змінюватися протягом терміну дії договору. Орендна плата за об`єкт оренди за місяць становить 418,65 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір орендної плати за шість місяців оренди становить 2511,90 грн.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата обчислюється на підставі розрахунку та вноситься з 1-го до 15 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. У разі порушення строку оплати, орендарю нараховується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря.

Договір укладено на шість місяців та діє з 01.01.2018 до 30.06.2018 включно (пункт 16 Договору в редакції Додаткової угоди до договору оренди від 01.01.2018).

Відповідно до п. 17 Договору, його може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватись об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця.

Також, між КП «Куп`янський міський ринок» (Орендодавець) та Брус Людмилою Володимирівною (Орендар) було укладено Договір оренди торговельного місця від 01.01.2017 №565 (надалі - Договір), предметом якого є торговельне місце НОМЕР_2 т-павільйон загальною площею 6,24 кв. м, що розташоване на території «Куп`янського міського ринку», яке надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності (пункт 1 Договору).

У відповідності до пунктів 9, 10 Договору (в редакції Додаткової угоди до договору оренди від 01.01.2018) розрахунок орендної плати проводиться за підсумками річної фінансово-господарської діяльності підприємства і затверджується органом місцевого самоврядування. Орендна плата може змінюватися протягом терміну дії договору. Орендна плата за об`єкт оренди за місяць становить 232,63 грн. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Розмір орендної плати за шість місяців оренди становить 1395,78 грн.

Згідно з пунктом 11 Договору орендна плата обчислюється на підставі розрахунку та вноситься з 1-го до 15 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата. У разі порушення строку оплати, орендарю нараховується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Орендна плата підлягає сплаті незалежно від результатів провадження господарської діяльності орендаря.

Договір укладено на шість місяців та діє з 01.01.2018 до 30.06.2018 включно (пункт 16 Договору в редакції Додаткової угоди до договору оренди від 01.01.2018).

Відповідно до п. 17 Договору, його може бути автоматично продовжено, якщо орендар продовжує користуватись об`єктом оренди після закінчення строку дії договору за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач, в порушення умов п.п. 8 - 12, 14 Договорів №565, №564, №562, свій обов`язок як орендаря за договором зі своєчасного та повного здійснення орендних платежів, не здійснив, у зв`язку із чим, за період з 01.02.2018 по 30.05.2020, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість з орендної плати у загальному розмірі 21206,55 грн., зокрема,

- за Договором №565 сума нарахувань за оренду торговельного місця становить 6513,64 грн., сплачено за зазначений період 1947,89 грн., заборгованість становить 4565,75 грн. (довідка про заборгованість від 30.05.2020, №57-Б);

- за Договором №564 сума нарахувань за оренду торговельного місця становить 11722,20 грн., сплачено за зазначений період 3626,15 грн., заборгованість становить 8096,05 грн. (довідка про заборгованість від 30.05.2020, №58-Б);

- за Договором №562 сума нарахувань за оренду торговельного місця становить 12526,08 грн., сплачено за зазначений період 3981,33 грн., заборгованість становить 8544,75 грн. (довідка про заборгованість від 30.05.2020, №59-Б).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів підтвердження оплати відповідачем заборгованості з орендної плати, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 21206,55 грн підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов`язковим для виконання кожної із сторін.

Згідно зі статтею 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного Кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати в розмірі 21206,55 грн, що підтверджується довідками КП «Куп`янський міський ринок» від 30.05.2020 №№57-Б, 58-Б та 59-Б.

Відповідно до частини третьої статті 285 ГК України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, одностороння відмова від договору оренди в силу частини першої статті 291 ГК України не допускається.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості з орендної плати, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

Спірні Договори оренди на даний час є дійсними, доказів розірвання та/бо визнання їх недійсними відповідачем до суду не надано, а в силу положень 285, 291 ГК України сплата орендних платежів є обов`язком орендаря, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

У зв`язку з цим колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 21206,55 грн.

Щодо юридичного статусу апелянта при укладенні Договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом частини першої статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.

Відповідно до частини другої статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу підприємця, не втрачає свого статусу фізичної особи. Натомість згідно з частиною восьмою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус «ФОП» сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Правовий статус ФОП надає людині з повною цивільною дієздатністю право займатися підприємницькою діяльністю. Набуття такого статусу не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.

Цивільні права й обов`язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи

Тобто для встановлення факту користування відповідачем торговельним місцем з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цьому торговельному місці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.

Відповідна правова позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові від 13.02.2020 у справі №924/575/18 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Брус Людмила Володимирівна зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.02.2009; види діяльності: роздрібна торгівля з лотків на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям (основний); роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

Відповідно до п. 1 Договорів №562, 564, 565 від 01.01.2017 предмет договору (торговельне місце), що розташоване на території «Куп`янського міського ринку», яке надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної діяльності.

Отже, вказані Договори укладені з метою провадження торговельної діяльності.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 263 Господарського Кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833 затверджено Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів. Відповідно до п. 3, 5 Постанови №833 торговельна діяльність провадиться суб`єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства. Суб`єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії.

Отже, враховуючи те, що відповідач на момент укладення Договорів та на даний час є фізичною особою-підприємцем та те, що метою укладення Договорів є провадження торговельної діяльності, яка в свою чергу, може здійснюватися тільки суб`єктом господарювання після його державної реєстрації, колегія суддів приходить до висновку, що Договори №№562,564,565 укладені між Комунальним підприємством «Куп`янський міський ринок» та Брус Людмилою Володимирівною , як фізичною особою-підприємцем.

Крім того, колегія суддів зазначає, що додаткові угоди до договорів оренди торгівельних місць від 01.01.2018 (т.1., а.с.11, 15, 19) містять посилання на те, що підписантом та орендарем за договорами є ФОП Брус Л.В .

Стосовно посилань апелянта на те, що спірні договори ним не укладались, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, матеріали справи містять письмові договори оренди торговельного місця від 01.01.2017 №562, від 01.01.2017 №564, від 01.01.2017 №565 та укладені до них додаткові угоди.

У статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів спростування презумпції правомірності спірних договорів, у зв`язку з чим відповідні посилання апелянта є безпідставними.

Доводи апелянта щодо розголошення позивачем конфіденційної інформації не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»). Зокрема, Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є документом, який є обмеженим у користуванні чи таким, що несе певну конфіденційну інформацію, а також може бути отриманий будь-якою фізичною чи юридичною особою публічного чи приватного права у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі й судом на підставі відповідного нормативного акту, у зв`язку з чим інформація про юридичний статус Брус Л.В. є відкритою та загальнодоступною. Інші доводи апелянта стосовно розголошення позивачем неправдивої інформації не охоплюються даним предметом спору, а отже не оцінюються судом апеляційної інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що йому не було надіслано позовної заяви з завіреними належним чином документами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Матеріали справи містять лист з описом вкладення на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 (т.1, а. с. 7). Тому суд вважає виконаними вимоги щодо надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що направлення судом першої інстанції на адреси сторін у справі копій позовних заяв чинним Господарським процесуальним кодексом України та Інструкцією з діловодства в господарських судах України - не передбачено.

Натомість, статтею 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено відкритість інформації щодо справи. Зокрема, вказана стаття передбачає, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судового справи. Стаття 42 ГПК України передбачає права та обов`язки учасників справи, зокрема п.1. ч.1 передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Отже, відповідач не був позбавлений можливості скористатись наданим йому, як учаснику процесу, правом ознайомитись із матеріалами справи та зробити необхідні копії особисто або через уповноваженого належним чином представника.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові.

За таких обставин, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 273, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 у справі №922/1746/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Н.М. Дучал

Суддя О.І. Склярук