Справа №408/2452/20-ц

Провадження № 2/408/781/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року Біловодський районний суд Луганської області,

в складі: головуючого - судді: Булгакової Г.В.

при секретарі: Ришковій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська, Луганської області

цивільну справу за позовом адвоката Шурло Романа Павловича, поданим в інтересах позивача ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Шурло Р.П., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою до відповідача Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яку прийняв позивач.

На момент смерті, померлий був пенсіонером та отримував пенсію, мав статус тимчасово переміщеної особи, а його пенсійна справа перебувала на обліку в Біловодському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області.

Вказує, що заборгованість з неотриманої пенсії виникла з вини відповідача, що підтверджується рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 05.02.2018 року у справі № 408/5532/17-а згідно якого визнано дії відповідача щодо припинення «виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2016 року протиправними». Однак, вказане рішення суду так і не було виконане відповідачем в повному обсязі.

Листом від 26.12.2019 року за № 7530/03-18 Управління ПФУ повідомило нотаріальну контору, що невиплачена пенсія ОСОБА_2 станом на 17.12.2019 року становить 179 593,75 грн,. розмір якої може бути змінений в залежності від дати звернення до Управління ПФУ, відповідно до ч. 1 ст. 46 та ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі наданої інформації, нотаріальною конторою на ім`я позивала було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.01.2020 року реєстр. № 1-42 щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у сумі 179 593,75 грн.

23.01.2020 року адвокатом Шурло Р.П. в інтересах позивача подано до Управління ПФУ заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , з доданим до неї свідоцтвом про права на спадщину та копіями відповідних документів.

12.05.2020 року адвокатом Шурло Р.П. в інтересах позивача через АТ «Укрпошта» ВПЗ 92801, за довіреністю отримана пенсія, неотримана ОСОБА_2 за життя, в сумі 174863,25 грн. за період з 22.01.2017 року по 31.01.2019 року. Тобто, Управління ПФУ фактично виплатило суму меншу, ніж вказало в довідці направленій до Нотаріальної контори, яка в свою чергу була внесена до свідоцтва на право на спадщину, на 4 730,50 грн. (179 593,75 - 174 863,25).

Крім того, з метою досудового врегулювання спору щодо виплати в повному обсязі недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 та вжиття заходів забезпечення доказів, а також з`ясування повної суми невиплаченої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, адвокатом Шурло Р.П. 03.02.2020 року в інтересах позивача до Управління ПФУ було направлено адвокатський запит від 31.01.2020 року. Яким він просив повідомити про розмір невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за життя, в період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року, в т. ч. помісячно, з урахуванням невиплаченої компенсації за втрату доходів.

21.02.2020 року, на адвокатський запит Шурло Р.П. від 31.01.2020 року відповідачем від 11.02.2020 року № 1678/03-18, повідомлено, що загальна сума невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року складає 218 357,61 грн. Тобто, у відповіді нотаріусу сума фактично недоотриманої пенсії була занижена на 38 763,86 грн. (218 357,61 - 179 593,75).

Вказує, що з відповідей на його адвокатські запити вбачається, що відповідач не вважає, що до сплати підлягає сума пенсії 218 357.61 грн. та компенсація, посилаючись при цьому на ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не зважаючи на те, що адвокатські запити містили посилання на те, що у випадку спадкування недоотриманої пенсії треба керуватися ч. 1 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ч. 1 ст. 1227, ч. 5 ст. 1268 ЦК Україна, з урахуванням рішення суду.

Зазначає, що відповідач своїм листом від 17.04.2020 року фактично відмовило позивачу у наданні додаткової довідки до Нотаріальної контори щодо різниці з недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за життя в сумі 43 494.36 грн. (38 763,86 + 4 730,50) та компенсації за втрату частини доходів в сумі 27 218,50 грн., суми яких увійшли до складу спадщини.

А тому просить суд стягнути з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 в розмірі 70 712,86 грн., в тому числі: недоотриману пенсію в сумі 43 494,36 грн. та неотриману компенсацію втрати частини доходів в сумі 27 218,50 грн., а також стягнути судові витрати у розмирі 6 095,80 грн.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без участі представника. Надав відзив на позовну заяву в обґрунтування якого вказав, що дійсно розпорядженням управління від 14.05.2015 року № 19670 (140397) ОСОБА_2 було взято на облік у відповідача як внутрішньо переміщену особу за матеріалами електронної пенсійної справи. З 01.07.2016 року виплата пенсії була припинена на підставі інформаційного обміну з УСЗН у зв`язку з не підтвердженням місця фактичного проживання. Розпорядженням відповідача від 16.02.2018 р. № 140397 ОСОБА_2 було нарахована виплата пенсії до негайного виконання згідно рішення Біловодського районного суду Луганської області від 05.02.2018 р. по справі № 408/5532/17-а в межах суми стягнення за один місяць з 01.03.2018 р. по 31.03.2018 р. Пенсію за цей період було виплачено у березні 2018 р.. Розпорядженням від 05.04.2018 р. № 140397, у зв`язку з набранням рішення Біловодського районного суду Луганської області від 05.02.2018 р. у справі № 408/5532/17-а законної сили, відповідачем було відновлено нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2018 р. Так, у червні 2018 р. ОСОБА_2 нараховано на виплату у липні 2018 р. пенсію за період з 01.03.2016 р. по 30.06.2018 р. у сумі 153206,19 грн. та поточну пенсію за липень 2018 р. в розмірі 10849,42 грн. Поточну пенсію за липень 2018 р. було виплачено у липні 2018 р. З 01.08.2018 р. пенсія ОСОБА_2 була припинена на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 12 Закону № 1706-УІІ, стосовно повернення переміщених осіб до покинутого місця проживання відповідно до листа Управління соціального захисту населення Біловодської районної державної адміністрації Луганської області від 03.08.2018 р. № 10/11-1997 про скасування з 31.07.2018 р. ОСОБА_2 довідки ВПО. На запит сьомої Київської державної нотаріальної контори від 12.12.2019 року № 4045/02-14, який надійшов до відповідача 17.12.2019 року, щодо суми недотриманої пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням статті 46 Закону № 1058-ІV, у відповіді Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області була вказана сума недоотриманої пенсії, яка утворилася за період з 16.12.2016 року по 31.01.2019 року, а саме - 179593,75 грн., із зазначенням, що розмір суми може бути зменшено в залежності від дати звернення до органу ПФУ особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину. 23.01.2020 позивач звернувся до управління за отриманням недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 та надав всі необхідні документи, у тому числі і свідоцтво про права на спадщину. 04.05.2020 року управлінням, з урахуванням статті 46 Закону № 1058-ІУ, тобто не більше ніж за три роки з дати звернення (23.01.2020), було виплачено недоодержану пенсію померлого ОСОБА_2 за періоди: з 22.01.2017 р. по 28.02,2018 р., квітень 2018 р., червень 2018 р., з 01.08,2018 р. по 31.01.2019 р., в сумі 174863,25 грн. Вказує, що право позивача на недоотриману пенсію померлого у сумі 38763,86 грн. не підтверджено. Нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-ІУ не з здійснювалось, так як це не було передбачено змістом рішення Біловодського районного суду Луганської області від 05.02.2018 р. у справі № 408/5532/17-а. А тому вважає, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Представник позивача у наданих поясненнях до відзиву відповідача вказує, що Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської областіяк як за життя ОСОБА_2 так й після його смерті не має намір виконувати законні вимоги спадкоємця, при цьому постійно керуючись підзаконними нормативно-правовими актами, які суперечать чинному законодавству України, а тому вважає, що відзив відповідача є черговою спробою залишити вже спадкоємця без успадкованих сум недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 ..

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.12.1976 року Нагально-Тарасівською селищною Радою депутатів трудящих Ровеньківської міськради Ворошиловградської області, актовий запис № 31.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданим 11.12.2019 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві, актовий запис №831.

Спадкоємцем, що прийняв спадщину, яка залишилась після померлого ОСОБА_2 є позивач - ОСОБА_1 , про що свідчить довідка Сьомої київської державної нотаріальної контори від 12.12.2019 року № 4048/0214.

На момент смерті, померлий був пенсіонером та отримував пенсію, мав статус тимчасово переміщеної особи, а його пенсійна справа перебувала на обліку в Біловодському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області, що підтверджується копіями матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 ..

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 05.02.2018 року у раві № 408/5532/17-а визнано протиправними дії Біловодського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Луганської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 1 березня 2016 року, та зобов`язано поновити нарахування та виплату йому пенсії за віком з 1 березня 2016 року.

Сьомою київською державною нотаріальною конторою направлено запит від 12.12.2019 року № 4045/02-14 до відповідача щодо надання довідки про наявність грошових сум, компенсації та пенсійних виплат на ім`я померлого ОСОБА_2 .

Листом від 26.12.2019 року за № 7530/03-18 відповідач повідомив нотаріальну контору, що невиплачена пенсія ОСОБА_2 станом на 17.12.2019 року становить 179 593,75 грн., розмір якої може бути змінений в залежності від дати звернення до управління ПФУ, відповідно до ст. 52 та ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі наданої відповідачем інформації, Сьомою київською державною нотаріальною конторою було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.01.2020 року реєстр. № 1-42, згідно якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син, ОСОБА_1 .. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошової суми 179 593,75 грн., яка належала померлому, що стверджується довідкою, виданою управлінням Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області.

23.01.2020 року до відповідача було подано заяву про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ..

12.05.2020 року через АТ «Укрпошта» ВПЗ 92801 була отримана пенсія, неотримана ОСОБА_2 за життя, в сумі 174863, 25 грн. за період з 22.01,2017 року по 31.01.2019 року, що підтверджується копією службового чеку від 12.05.2020 року № 0237577 та копією разового доручення № 909200140397/2 виданого відповідачем 04.05.2020 року.

Таким чином, відповідач фактично виплатив суму меншу, ніж вказало в листі направленому до Сьомої київської державної нотаріальної конторою, яка в свою чергу була внесена до свідоцтва на право на спадщину, на 4 730,50 грн. (179 593,75 - 174 863,25).

03.02.2020 року адвокатом Шурло Р.П. до відповідача було направлено адвокатський запит від 31.01.2020 року, згідно якого він просив повідомити про розмір невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за життя, в період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року, в т. ч. помісячно, з урахуванням невиплаченої компенсації за втрату доходів, згідно Додатку 1 до запиту.

Згідно листа відповідача від 11.02.2020 року № 1678/03-18 адвоката Шурло Р.П. було повідомлено, що загальна сума неотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року складає 218 357,61 грн. В колонці 4 в Додатку 1 до запиту відсутня компенсації, оскільки сума компенсації втрати частини доходів не нараховувалась.

Таким чином вбачається, що у відповіді нотаріусу сума фактично недоотриманої пенсії була менша на 38 763,86 грн. (218 357,61 - 179 593,75).

22.02.2020 року, адвокатом Шурло Р.П. до Головного управління ПФУ в Луганській області було направлено адвокатський запит від 21.02.2020 року, згідно якого він, зокрема, просив повідомити чи буде додатково надана довідка Нотаріальній конторі на різницю в сумі 38 763,86 грн. та виплачена після отримання другого свідоцтва про спадщину, чи буде виплачена відповідно до вже виданого свідоцтва про спадщину від 14.01.2020 року в повному обсязі 179 593,75 грн.

Згідно листа ГУ ПФУ від 02.03.2020 року № 1200-010202-8/4080 адвокатський запит направлено до відповідача для організації розгляду запиту по суті в межах чинного законодавства.

Листом відповідача від 16.03.2020 року № 3302/03-18 також не було надано інформації на питання порушені в прохальній частині адвокатського запиту.

17.04.2020 року у зв`язку з не наданням відповіді на наведений адвокатський запит, адвокатом Шурло Р.П. до відповідача направлено адвокатський запит від 16.04.2020 року з аналогічними питаннями, порушеними в адвокатському запиті від 21.02.2020 року.

З листа відповідача від 17.04.2020 року № 4105/03-18 вбачається, що Управління ПФУ посилаючись на ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не вважає, що до сплати підлягає сума пенсії 218357,61 грн. та компенсація.

Таким чином, відповідач, не оспорюючи права позивача на спадкове майно, відмовив йому у виплаті недоотриманої спадкодавцем пенсії, посилаючись на інший порядок виплати.

Конституцією України(ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно доЗакону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно дост. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно дост. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»сумапенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другійстатті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні,незалежно від того,проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разівідсутностічленівсім`ї,зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не зверненняними за виплатою вказаноїсуми в установленийчастиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зміст ч. 3 ст. 52 Закону, також узгоджується зі змістомстатті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннямиЗакону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд зазначає, що положення частин другої, третьоїстатті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Тлумачення ст.ст.1218,1227 ЦК Українисвідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії. Разом з тим, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання відповідних сум.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з недоотриманої пенсії в сумі 179 593,75 грн., яка належала померлому ОСОБА_2 ..

Позивач у порядку спадкування за законом набув право власності на вказані грошові кошти.

Відповідач виплатив позивачу недототриману пенсію в сумі 174863, 25 грн. за період з 22.01.2017 року по 31.01.2019 року за три роки з дати звернення позивача. Різницю в сумі 4730,50 грн. у добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити позивачу, як спадкоємцю ОСОБА_2 ..

Суд вважає, щопозивач, як спадкоємець за законом в установленому порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на недотриману пенсію в сумі 179 593,75 грн., враховуючи те, що позивачу виплачена недоотримана пенсія в розмірі 174863, 25 грн., а решту недоотриманої пенсії згідно свідоцтва про права на спадщину за законом у розмірі 4730,50 грн. (179 593,75 грн. -174863, 25 грн.) відповідач відмовляється виплатити, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до положенняст. 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду.

Доказів визнання даного свідоцтва про право на спадщину за законом недісним сторонами не надано. Тобто, суд приходить до висновку, що грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування, у розмірі 179 593,75 грн. повинна бути виплачена в повному обсязі згідно свідоцтва про право на спадщину за законом з врахуванням вже виплаченої суми.

У відповіді на запит адвоката Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що загальна сума невиплаченої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.01.2019 року складає 218 357,61 грн. і ця обставина не заперечується відповідачем.

Позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на суму недоотриманої пенсії в сумі 179 593,75 грн..

Звертаючись до суду, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідачем не доплачено грошові кошти на які видано свідоцтво на право на спадщину у розмірі 4730,50 грн..

Разом з тим, позивачем не заявлялися вимоги щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у розмірі 38763,86 грн., що складає різницю між невиплаченою пенсією та розміром пенсії, який зазначений у свідоцтві про право на спадщину (218 357,61 грн. -179 593,75 грн.) у зв`язку з цим вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають, що не позбавляє його права звернутися до суду з вимогами про визнання за ним права власності в порядку спадкування на частину недоотриманої пенсії померлого батька.

Також, позивач у позові ставить питання про стягнення неотриманої компенсації втрати частини доходів в сумі 27218,50 грн., проте не надає розрахунку суми, яка підлягає стягненню та не обґрунтовує ці вимоги доказами, тому суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

В ч. 1ст. 141ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн., що підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1809955230.1.

А тому, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 56,16 грн. (4730,50/70712,86*100=6,68%, та відповідно 840,80*6,68/100=56,16).

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката то така позовна вимога підлягають до задоволення зважаючи на наступні обставини.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті133та частин 1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134 ЦПК Українивизначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.8ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/2689/15 від 09 квітня 2019 року).

Так, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду відповідні докази наданих послуг або витрат адвоката з правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу позивачем надано копію товарного чеку №16/05 від 16.05.2020, згідно якого витрати на юридичну консультацію клієнта, дослідження всіх документів, розробка стратегії захисту (поновлення) порушених прав (в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 року: 1051,00 грн. за 1 годину робочого часу) - 1 година. 1051,00 грн., збір доказів: складання 3-х адвокатських запитів: від 31.01.2020 року до Управління ПФУ, 21.02.2020 року до ГУ ПФУ, 16.04.2020 року до Управління ПФУ - 1 год. 30 хвилин. 1576,50 грн., складання позовної заяви, роздруківка її та додатків до неї, завірення додатків - 2 години 30 хвилин. 2627,50 грн..

Враховуючи, що позивач надав суду документи, що свідчать про підтвердження вказаних понесених ним витрат, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, що складаються з витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги в сумі 5255,00 грн..

Керуючись ст.ст.4,12,13,81,141,258-259,263-265,268,273,352,354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Шурло Роман Павлович (адреса робочого місця: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 74, офіс. 40), до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (адреса місцезнаходження: 92800, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, б. 77) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Стягнути з Біловодського об`єднаногоуправління Пенсійногофонду УкраїниЛуганської області на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 у розмірі 4730,50 грн..

Стягнути з Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 56,16 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5255,00 грн.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Г.В. Булгакова