Справа № 405/6014/20

Провадження № 2/405/949/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., при вирішенні питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому (позові) просить:

визнати за нею ( ОСОБА_2 ) право власності на 1/2 частину жилого будинку з надвірними будівлями, розташованого на земельній ділянці площею 0,1 га, кадастровий номер 35100000:45:394:0045, в АДРЕСА_1 ;

встановити наступний порядок користування приміщеннями житлового будинку АДРЕСА_1 : виділити їй ( ОСОБА_2 ) житлову кімнату 1-10, площею 28,6 кв.м., кабінет 1-4, площею 7,4 кв.м. В користування ОСОБА_3 залишити житлову кімнату 1-3, площею 17,7 кв.м., житлову кімнату 1-9, площею 16,8 кв.м. Місця загального користування: коридор 1-1, площею 14,3 кв.м., санвузол 1-2, площею 6,3 кв.м., коридор 1-5, площею 6,3 кв.м., кухню 1-6, площею 5,0 кв.м., їдальню 1-7, площею 23,0 кв.м., коридор 1-8, площею 11,2 кв.м., - залишити в загальному користуванні.

Ухвалою суду від 17 серпня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі №405/2875/20, розпочато підготовче провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з викликом в судове засідання учасників справи.

При цьому, під час підготовчого провадження у справі, 02 жовтня 2020 року відповідачем ОСОБА_1 на підставі ст.193 ЦПК України подано зустрічну позовну заяву (Справа №405/6014/20) до ОСОБА_2 , в якій відповідач ОСОБА_1 за зустрічним позовом просить:

збільшити частку ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя на будинок АДРЕСА_1 до 2/3 частин, зменшивши частку ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності подружжя на вказаний будинок АДРЕСА_1 до 1/3 частки;

припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 з виплатою їй грошової компенсації вартості 1/3 частини даного будинку, залишивши у власності ОСОБА_1 весь будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Частиною 1 статті 194 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогамстатей 175і177цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Позовна заява повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст.175,177 ЦПК України, зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Встановлено, що зустрічна позовна заява подана з порушенням зазначених вимог Законів, а саме: позивачем за зустрічним позовом не сплачено судовий збір.

При цьому, із змісту позовних вимог за зустрічним позовом встановлено, що позивач пред`явив зустрічний позов, який містить три позовні вимоги, з яких дві позовні вимоги немайнового характеру та одна позовна вимога майнового характеру.

При цьому, відповідно до частини 1 статті4, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1% відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України«Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Крімтого,відповідно доч.3ст.6Закону України«Просудовий збір»заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийі немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Окрім того, відповідно до п.п. 10, 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу немайнового характеру про збільшення частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя на будинок АДРЕСА_1 ; 840 грн. 80 коп. за позовну вимогу немайнового характеру про припинення права власності ОСОБА_2 на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 з виплатою останній грошової компенсації вартості 1/3 частини даного будинку; та попередньо сплатити судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп. за вимогу майнового характеру про визнання за ОСОБА_1 права власності на весь будинок АДРЕСА_1 , враховуючи при цьому положення ч.2 ст.176 ЦПК України, за якими, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Усунення вказаного недоліку зустрічного позову можливе шляхом сплати судового збору в загальному розмірі 2522 грн. 40 коп. та надання суду оригіналу квитанції для долучення до матеріалів справи.

При цьому, судом відзначається, що позивач в позовній заяві зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку з тим, що він (позивач) має статус учасника бойових дій, та зазначена категорія осіб звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях.

В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір»,суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року зроблено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

Даний правовий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у зв`язку із передачею Другою судовою палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду справи на її розгляд для розв`язання виключної правової проблеми щодо застосування норми п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із незгодою з попередніми висновками як Великої Палати, так і касаційних палат, у яких стверджувалось про те, що учасники бойових дій безперечно звільняються від сплати судового збору у будь-якій справі.

Отже, подання позову про поділ майна подружжя не є захистом порушених прав позивача за зустрічним позовом як учасника бойових дій, а тому судовий збір у даному випадку підлягає сплаті на загальних підставах.

Разом з тим, судом відзначається, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України та ч. 1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Крім того, як роз`яснив в п.29 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, - відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК (в редакції, яка діяла на час прийняття постанови) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в редакції, яка діяла на час прийняття постанови) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тим самим, відзначається, що позивачем може бути подано клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або про зменшення розміру судового збору чи звільнення від сплати судового збору у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивач є військовослужбовцем, або батьком який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одиноким батьком, який має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особою, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно доч.2ст.194ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положеннястатті 185цього Кодексу.

Враховуючи, що даний зустрічний позов подано без додержання вимог, викладених в ст. 177 ЦПК України, то відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України він підлягає залишенню без руху з наданням позивачу за зустрічним позовом строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення останньому даної ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Керуючись ч.4 ст. 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, - залишити без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Запропонувати позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки зустрічної позовної заяви, сплативши судовий збір в загальному розмірі 2522 грн. 40 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у м.Кроп-цький/Поділ.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA198999980313131206000011004; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Ленінський районний суд м. Кіровограда(назва суду, де розглядається справа), надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо такі є.

В разі невиконання указаних вимог зустрічна позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова