справа № 208/893/14-ц

№ провадження 6/208/21/21

УХВАЛА

Іменем України

05 січня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

За участю: секретаря Корнієнко К.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» «про видачу дублікату виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення»,

встановив:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості».

10 грудня 2020 року стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із заявою «про видачу дублікату виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення».

В обґрунтування заяви зазначає, що 23.07.2014 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено рішення яким позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості». Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року рішення від 23.07.2014 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області скасовано, та ухвалено нове, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/499-Н від 06 жовтня 2006 року.

Згідно Договору № GL48N718070-1-3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого реєстрі за № 509, право вимоги за кредитним договором № 8/2006/840-К/499-Н від 06 жовтня 2006 року укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , Первісний кредитор ПАТ КБ «Надра» відступив права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок № 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід ємними частинами.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, згідно з вимогами ст.130 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили. Суд, розглянув матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа.

Відповідно до п.п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Суд, розглянув матеріали заяви, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Судом встановлено, що в проваджені Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває цивільна справ за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитним договором». 23.07.2014 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено рішення яким позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості». Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року рішення від 23.07.2014 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області скасовано, та ухвалено нове, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/499-Н від 06 жовтня 2006 року. Рішення вступило в законну силу та не оспорювалось.

Згідно Договору № GL48N718070-1-3 про відступлення прав вимоги від 17.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В., зареєстрованого реєстрі за № 509, право вимоги за кредитним договором № 8/2006/840-К/499-Н від 06 жовтня 2006 року укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 , Первісний кредитор ПАТ КБ «Надра» відступив права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок № 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами поруки, договорами про внесення змін, змінами і доповненнями.

Статтею 442 ЦПК Українине врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Відтак, виходячи із приписів частини 9статті 10цього жКодексу щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статями175,177 ЦПК України.

Згідно з пунктом 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», заяви (подання) мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема ЦПК України.

Згідно ч.1ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згідно ч.5ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст.442ЦПК України необхідною умовою для заміни сторони виконавчого провадження є перебування вказаного виконавчого документу на виконанні, а для заміни стягувача у виконавчому листі виконавчого документу, відповідно заява може бути подана до відкриття провадження виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.

Частиною 5ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до пункту частини першоїст.512 ЦК України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зіст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.ст.512,513 ЦК Українислідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першоїст.516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зіст.190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст.ст.512,513,514,516та517 ЦК Україниможна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то в п.5ст.8 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Верховний суд в Постанові від 18 лютого 2020 року по справі № 2-1216/09 провадження № 61-17795св19, зазначив, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Суд наголошує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1ст. 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Частиною першою статті 6 Конвенції, яка з огляду на приписи частини першоїстатті 9 Конституції України,статті 10 ЦК Україниє частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

В той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Даної правової позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 10.09.2018 у справі№5011-58/9614-2012, від 16.08.2018 р. у справі№ 6/275-08, від 15.08.2018 р. у справі№ 6/256, від 26.04.2018 р. у справі№ 922/6111/15та від 21.01.2019 у справі№916/215/15-г).

Дублікат- це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі№ 2-836/11(провадження № 14-308цс19, ЄДРСРУ № 86566261 ) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість,коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

Отже обставини, викладені в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» «про видачу дублікату виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення», обґрунтовані частково, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року, вступило в законну сили та не оскаржувалось, а тому і строк пред`явлення виконавчого документу визначено відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», також підтверджено, що Первісний кредитор ПАТ КБ «Надра» відступив права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп, що підтверджено наданими доказами, в цій частини вимог, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та їх задоволення.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа, в матеріалах справі відсутні будь які підтвердження його видачі та отримання стягувачем Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра», єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, заявником не додано жодних належних та допустимих доказ, а ні отримання стягувачем виконавчих листів, та їх втрати, таким чином враховуючи вище викладене, суд відмовляє в задоволені цієї вимоги, у зв`язку з її не обґрунтованістю.

Також суд зазначає, що відповідно до документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України«Про судовийзбір» передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах - 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як встановлено судом, заявником не додано квитанцію про сплату судового збору, а тому суд вважає за необхідне стягнути суму судового збору з заявника в розмірі 127 гривень 20 копійок, на користь держави.

Відповідно до викладеного та керуючись ст.ст.260, 261, 433, п.17.4 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд

постановив:

Заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» «про видачу дублікату виконавчого листа, заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строків для його пред`явлення» - задовольнити частково.

Замінити вибулого стягувача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»: юридична адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок № 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, щодо виконаннярішення усправі №208/893/14-цза позовомПублічного акціонерноготовариства комерційнийбанк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитним договором».

Поновити строк на пред`явлення виконавчого листа № 208/893/14-ц за рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2015 року посправі запозовом Публічногоакціонерного товариствакомерційний банк«Надра Банк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості за кредитним договором».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»: юридична адреса: 49089, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Автотранспортна, будинок № 2, офіс 205, код ЄДРПОУ 40696815, п/р № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 на користь держави судовий збір в розмірі 127 (сто двадцять сім) гривень 20 копійок.

В іншій частині відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовносправи,що розглядається,можна отриматиза адресою:51900,місто КамянськеДніпропетровської області,вул.І.Ясюковича,5,та наофіційному веб-порталісудової владиУкраїни вмережі Інтернетза веб-адресоюhttp://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.