Справа № 159/6254/20

Провадження № 2/159/247/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Денисюк Т.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу

за позовом: акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача.

У грудні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором банківських послуг №б/н від 05.10.2017 року, мотивуючи вимоги тим, що підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 погодився на умови договору, за якими Банк здійснює платежі з рахунка клієнта не зважаючи на відсутність на ньому коштів в межах кредитного ліміту.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав можливість відповідачу розпоряджатись кредитними коштами.

Проте, через неналежне виконання відповідачем обов`язку повернути кошти вчасно станом на 11.10.2020 року утворилась заявлена до стягнення заборгованість на загальну суму 10 533,64 грн, яка складається з неповернутого тіла кредиту - 7 060,72 грн, відсотків за користування кредитом - 465,55 грн, та нарахованих на підставі ст.625 ЦК процентів - 3 007,37 грн.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 правом на відзив не скористався.

Рух справи в суді.

Позовна заява надійшла до суду 03 грудня 2020 року.

Провадження у справі відкрито 07 грудня 2020 року.

Визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Матеріали позову вручені відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджено поштовим повідомленням 4500812034470.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

05.10.2017 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

У заяві ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом те, що заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить договір про надання банківських послуг.

Будь-яких тарифів, договорів чи додатків до них відповідач не підписував.

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 05.10.2017 року отримав кредитну картку терміном дії до 05.2021 ( НОМЕР_1 ).

Банком відповідачу встановлювався кредитний ліміт:

-з 05.10.2017 в розмірі 500 грн,

- з 17.04.2019 в розмірі 0 грн.

За розрахунком Банку заборгованість за кредитним договором станом на 11.10.2020 року складається з :

тіла кредиту - 7 060,72 грн,

відсотків за користування кредитом - 465,55 грн,

нарахованих на підставі ст.625 ЦК процентів - 3 007,37 грн.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, у яких закріплюються їхні права та обов`язки, що складають зміст договірного зобов`язання.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Одним із видів договорів за способом укладення є договір приєднання.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома.

Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, споживач ознайомлений з ними та погодився на їх застосування, особливо коли ці Умови та Тарифи постійно змінюються.

Таким чином, сторони повинні були досягти згоди щодо умов та строку кредитування, строку виконання зобов`язання, розміру пені, штрафу, умов їх нарахування, а також щодо розміру процентів за ч.2 ст.625 ЦК України, якщо вони відмінні від 3% річних визначених законодавством.

Позивач обґрунтовуючи у цій справі право вимоги заборгованості посилався на заяву-анкету, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» « Універсальна, 30 днів пільгового періоду», витяг з Умов і правил надання банківських послуг в ПАТ «ПриватБанку», як невід`ємні частини змішаного договору надання банківських послуг з використанням платіжного засобу (картки).

При цьому, матеріали справи не містять підпису відповідача на долучених до позову Умовах та Тарифах.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що між сторонами укладений договір приєднання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався картковим рахунком з використанням платіжного засобу.

Статтею 1066 ЦК передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст.1067 ЦК)

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

В силу ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга зазначеної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р №705 « Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» передбачено, що спеціальний платіжний засіб видається на підставі укладеного з Банком договору. Кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під спеціальні платіжні засоби, установлюється договором.

Таким чином, фактично строк спливу дії картки є кінцевим строком дії кредитного договору.

Як встановлено судом відповідач отримав платіжну картку, строк дії якої до 05.2021 року.

Згідно виписки по рахунку, відповідач фактично останній раз скористався платіжною картою 03.03.2019 року поповнивши карту, після цієї дати списання коштів мало місце лише за ініціативою Банку.

Фактичний борг відповідача перед Банком становить 4 648,77 грн (24820,17 грн використаних кредитних коштів, повернуто 20 171,40 грн).

Тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають частковому задоволенню.

Водночас судом встановлено, що всупереч вимог законодавства позивач зарахував до тіла кредиту пеню та відсотки, що призвело до збільшення заборгованості за тілом кредиту до заявлених 7060,72 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, то вони задоволенню не підлягають.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Заява анкета позичальника не містить відомостей стосовно визначеної процентної ставки.

Умови та правила надання банківських послуг, долучені до позовної заяви, не підписані відповідачем, а тому існує лише припущення, що відповідач погоджувалась на їх застосування.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (договірні відсотки). Тому заявлені вимоги про стягнення заборгованості по відсотках в розмірі 465,55 грн є безпідставними.

Такі висновки суду, відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Що стосується позовних вимог про стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК України, то вони задоволенню не підлягають з огляду на таке.

За правилами частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснення нарахування передбачених цією нормою процентів можливо лише у разі доведення часу виникнення прострочки по кожному з платежів відповідно до укладеного договору.

Суд зазначав у рішенні, що строк дії кредитного договору сторонами не погоджений, а строк дії платіжних засобів спливає відповідно у травні 2021 року, тому позивач не довів суду факт прострочення платежів в конкретному розмірі за конкретний період.

Щодо судових витрат.

У частині першій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги на загальну суму 10 533,64 грн задоволені судом на 44% (4 648,77 х100: 10 533,64 = 44), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати в розмірі 924,88 грн ( 2102х44:100=924,88).

Керуючись статтями 12,76-81,141, 274-278 ЦПК України, статтями 526, 633, 634, 1048, 1049, 1056-1 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05.10.2017 року, яка відповідає заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 648 (чотири тисячі шістсот сорок вісім) гривень 77 копійок, та судові витрати в розмірі 924 (дев`ятсот двадцять чотири) гривні 88 копійок.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рахунок № НОМЕР_2 , адреса: м.Київ, вул.Грушевського,1Д.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_3 від 03.06.2016 року, орган що видав 0717, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано без його проголошення 18 січня 2021 року.

ГоловуючийТ. В. Денисюк