ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2021 Справа № 917/682/20

за позовною заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150 (адреса листування: пр. Соборний, 111-а, м. Запоріжжя, 69095)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг", вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про зобов`язання вчинити дії,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судовому засіданні:

від позивача: Візіренко Ж.С., дов. № 0001000/8069-20 від 01.04.2020.

від відповідача: не з`явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про 1) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (код ЄДРПОУ 34979070, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112, вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150) у розмірі 8 313 052,65 грн.;

2) зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (код ЄДРПОУ 34979070, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу відомості про майно, яке є предметом застави за договором застави № 75108Z20, посвідченим Кушніренко О.Г., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 31.05.2008 за р. № 1722 та договором застави № 75110Z18 від 10.12.2010.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ліквідаційна комісія ТОВ «Краз Лізинг» протиправно ухиляється від виконання обов`язків передбачених статтями 105,107 Цивільного Кодексу України щодо визнання реально існуючої заборгованості перед банком та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, що ліквідується, тому вважає, що ефективним засобом захисту в даному спорі є зобов`язання ТОВ «Краз Лізинг» в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу підприємства заборгованість за кредитним договором від 29.05.2008 № 75108К7/8, що була встановлена рішенням господарського суду м. Києва від 19.10.2016 у справі № 910/1781/15-г, та заборгованість яка виникла після постановлення вказаного рішення.

Ухвалою від 05.10.2020 позовна заява була залишена без руху в зв`язку з невиконанням позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Позивач у визначений судом термін усунув недоліки позовної заяви

Ухвалою від 13.10.2020 (т. 2 а.с. 43-44) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження із повідомленням учасників справи про дату наступного судового засідання. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвалою від 01.12.2020 (т. 2 а.с. 65-66) суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та призначив дату підготовчого засідання на 22.12.2020.

Ухвалою від 22.12.2020 (т. 2 а.с. 72-73) суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 19.01.2021.

В судовому засіданні 19.01.2021 позивач позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, причин неявки суд не повідомив. Ухвала від 22.12.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.01.2021 надсилалась на електронну пошту відповідача та на його юридичну адресу засобами поштового зв`язку та отримана представником 28.12.2020, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

В установлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

В судовому засіданні 19.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

29.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краз Лізинг" (позичальник, відповідач) укладено Кредитний договір № 75108К7/8 (надалі - Кредитний договір), на умовах якого на користь позичальника перераховано грошові кошти в загальній сумі 1 500 000,00 доларів США.

До Кредитного договору сторонами вносились зміни, про що складались Додаткові угоди №75108К7-1 від 19.10.2009 року, №75108К7-2 від 05.10.2010 року, №75108К7-3 від 31.05.2010 року, №75108К7-4 від 01.11.2010 року, №75108К7-5 від 01.12.2010 року, №75108К7-6 від 01.02.2011 року, №75108К7-7 від 01.03.2011 року, №75108К7-8 від 01.03.2011 року, №75108К7-9 від 01.02.2012 року, №75108К7-10 від 06.09.2012 року, №75108К7-11 від 25.02.2013 року, №75108К7-12 від 11.03.2014 року.

За наслідком укладення Додаткової угоди №75108К7-7 від 01.03.2011 року та внесених змін до Кредитного договору залишок заборгованості в сумі 1 260 980,00 доларів США переведено в національну валюту, який становив 10 031 095, 90 грн.

У п. 3.2.2. Кредитного договору №75108К7/8 від 29.05.2008 року (в редакції Додаткової угоди №75108К7-7 від 01.03.2011 року) визначено, що кінцевий термін погашення кредиту - "27" травня 2016 року.

Право банку вимагати дострокового повернення непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, а також інших платежів, нарахованих згідно договору передбачено п. 6.2 Кредитного договору, як наслідок події невиконання зобов`язань згідно п. 6.1 Кредитного договору, зокрема, у разі якщо позичальник не сплатив банку у строк платежі з погашення кредиту, проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі належні до сплати згідно з договором, або не виконав будь-які інші умови та/або зобов`язання за договором.

Відповідно до п. 3.6.2 (г) Кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснити дострокове погашення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом, комісій та інших належних до сплати платежів за договором протягом 10 банківських днів з дня отримання письмової вимоги банку про таке дострокове погашення.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов Кредитного договору позивач направив відповідачу претензію-вимогу №075-09/2853 від 11.12.2014 року.

У вказаній претензії позивач зазначав про порушення позичальником виконання графіку надання та погашення кредиту та вимагав здійснити дострокове погашення кредиту, процентів за користування кредитом, а також інших платежів за Кредитним договором протягом 10 банківських днів з моменту отримання претензії-вимоги, в повному обсязі з урахуванням фактичної заборгованості на день оплати.

Таким чином, позивачем на підставі ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п. 6.2., 3.6. Кредитного договору був змінений строк виконання основного зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Новий строк виконання відповідачем основного зобов`язання за Кредитним договором був встановлений до 29.12.2014 року включно (протягом 10 банківських днів від отримання претензії 15.12.2014 року).

Зазначені вище обставини були встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 19.10.2016 року по справі №910/1781/15-г за участю цих же самих сторін (т. 1 а.с.223-234), яке набрало законної сили, а тому вони не підлягають доказуванню згідно ч. 4 ст.75 ГПК України.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між позивачем (заставодержателем) та відповідачем (заставодавцем) були укладені також договори застави № 75108Z20 від 31.05.2008 та №75110Z18 від 10.12.2010 з подальшими змінами (т. 1 а.с. 203-222).

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач з 21.12.2019р. перебуває в стані припинення, строк, визначений засновниками (учасниками) для заявлення кредиторами своїх вимог - до 21.02.2020р. (т. 1 а.с.245).

Зазначені обставини підтверджуються також листом відповідача від 31.01.2019р. вих. № 1/20, направленим позивачу як кредитору з повідомленням про прийняття рішення зборами учасників про ліквідацію ТОВ «КрАЗ Лізинг» та порядок та строк заявлення вимог кредиторів (т. 1 а.с.247).

Позивачем 19.02.2020 на адресу відповідача в особі ліквідаційної комісії була направлена заява (вих.№075-02/266, т. 1 а.с.248-250) з грошовими вимогами на загальну суму8 313 052,65 грн., з них:

- непогашена заборгованість за рішенням суду складає: 1275539,06 грн. сума заборгованості по поверненню кредитних коштів; 1556635,79 грн. прострочені проценти за кредитом (основним боргом) (до 31.08.2016 включно; 10497,01 грн. 3% річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу; 54055,70 грн. 3% річних за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу; 1201,34 грн. 3% річних за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом; 267298,40 грн. інфляційних витрат за порушення зобов`язання щодо повернення кредиту; 10274,17 грн. інфляційних витрат за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по основному боргу; 26771,14 грн. інфляційних втрат за порушення зобов`язання щодо сплати прострочених процентів по простроченому боргу; 791,32 грн. інфляційних витрат за порушення зобов`язання щодо сплати комісії за управління кредитом; 63590,75 грн. судового збору

- 874 890,29 грн. - заборгованість за процентами (з 07.04.2017 по 17.02.2020); 420 679,86 грн. - пеня за прострочення сплати основного боргу (з 18.02.2019 по 17.02.2020); 32471,97 грн. - пеня за прострочення сплати процентів (з 18.02.2019 по 17.02.2020); 149436,67 грн. - 3% річних за прострочення сплати основного боргу (з 18.02.2017 по 17.02.2020); 197 994,62 грн. - 3% річних за прострочення сплати процентів ( з 18.02.2017 по 17.02.2020); 533 946,20 грн. - втрати від інфляції по простроченому основному боргу (з 18.02.2017 по 17.02.2020); 65 725,74 грн. - втрати від інфляції по простроченим процентам (з 18.02.2017 по 17.02.2020).

У вказаній заяві позивач як кредитор вимагав включення до проміжного ліквідаційного балансу своїх грошових вимог, а також відомостей про майно, яке є предметом договорів застави № 75108Z20 від 31.05.2008 та №75110Z18 від 10.12.2010.

Як свідчить копія листа Запорізького обласного вузла спеціального зв`язку від 16.03.2020р. вих.№09/05-184 (т. 1 а.с. 251), вказана вище заява позивача була вручена уповноваженому представнику відповідача 21.02.2020.

Відповідач не надав доказів розгляду вказаної заяви, прийняття відповідного рішення та повідомлення про таке рішення позивача у строк, визначений ч.6 ст.105 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, тобто на протязі 30 днів з дня отримання відповідної вимоги кредитора.

Під час розгляду спору по суті господарським судом приймається до уваги наступне.

Ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється (ч.3 ст. 105 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст. 105 ЦК України).

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч.6 ст. 105 ЦК України).

Як було встановлено судом, станом на день подання позову (21.04.2020) відповідач не повідомив позивача про рішення, прийняте за наслідками розгляду поданої позивачем як кредитором заяви від 19.02.2020.

Ч.8 ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Докази прийняття відповідного рішення ліквідаційною комісією відповідача, повідомлення про його прийняття позивача та включення до проміжного ліквідаційного балансу грошових вимог позивача та відомостей про майно, яке є предметом договорів застави № 75108Z20 від 31.05.2008 та №75110Z18 від 10.12.2010, надані суду не були. Таким чином, відповідач фактично ухилився від розгляду вимог позивача, заявлених ним як кредитором в порядку та в строк, визначені діючим законодавством України.

Згідно з ч. 3. ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч. 5 ст. 112 ЦК України).

Таким чином, зазначеними нормами ЦК України визначено лише граничний (місячний) строк звернення кредитора з вимогами до суду у випадку відмови в задоволенні вимог, в той час як строк звернення до суду у разі ухилення від їх розгляду цією нормою не встановлений.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством визначено певний спосіб захисту порушених прав кредитора у випадку, коли боржник знаходиться у стані припинення (ліквідації) - а саме шляхом звернення до ліквідаційної комісії з кредиторськими вимогами, а у разі ухилення ліквідаційної комісії від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії з вимогами щодо спонукання до вчинення відповідних дій.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Згідно ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.16 ЦК України, ч.2 ст.20 ГК України, примусове виконання обов`язку в натурі є одним із способів захисту порушених прав.

Стосовно обґрунтованості грошових вимог позивача, щодо включення яких до проміжного ліквідаційного балансу подано позов, суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідачем не надано доказів виконання рішення господарського суду м. Києва від 19.10.2016 року по справі №910/1781/15-г в частині сплати на користь позивача грошових сум, стягнутих вказаним рішенням.

Тому відповідні вимоги позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідних сум заборгованості, зазначених в позовній заяві, визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Відповідна правова позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц.

Враховуючи викладене, є обґрунтованими вимоги позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідних сум нарахувань 3% річних та інфляційних, нарахованих на прострочену суму основного боргу за період після ухвалення судового рішення щодо його стягнення на користь позивача.

Пунктом 7.2. Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №75108К7-1 від 19.10.2009 року) зазначено, що у разі невиконання зобов`язань згідно з пп. 3.4.1, 3.5.1, статтею 4 цього договору позичальник сплачує банку пеню; пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі визначеному у п. 3.2 цього договору, і підлягає сплаті у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування на рахунок, зазначений у п. 3.8 (б).

Таким чином, умовами Кредитного договору передбачено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту за весь фактичний період прострочення.

Враховуючи викладене, є обґрунтованими вимоги позивача про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідних сум нарахувань пені, нарахованої на суму основного боргу за період, визначений позивачем в позовній заяві.

Як було встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 19.10.2016 по справі №910/1781/15-г за участю цих же самих сторін, позивачем на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 6.2., 3.6. Кредитного договору був змінений строк виконання основного зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Новий строк виконання відповідачем основного зобов`язання за Кредитним договором був встановлений до 29.12.2014 включно (протягом 10 банківських днів від отримання претензії 15.12.2014).

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція була викладена в п.п. 90-91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 910/18015/17.

Таким чином, оскільки позивачем було реалізоване передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України право на дострокове повернення кредиту та встановлення нового строку виконання основного зобов`язання за Кредитним договором, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

Враховуючи викладене, у відповідача відсутнє зобов`язання щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу заборгованості за процентами на суму 874 890, 24 грн., нарахованих позивачем за період з 07.04.2017 по 17.02.2020р.

В зв`язку з відсутністю підстав для нарахування процентів за вказаний вище період, є безпідставними також похідні вимоги про нарахування пені за прострочення сплати процентів на суму 32 471,97 грн., нарахованої за період з 18.02.2019р. по 17.02.2020р., а також 3% річних за прострочення сплати процентів на суму 197 994,62 грн., нарахованих за той же період, та втрат від інфляції по простроченим процентам, нарахованих за той же період на суму 65 725,74 грн.

Враховуючи викладене, позов в частині вимог про включення до проміжного ліквідаційного балансу 874 890, 29 грн. процентів, 32 471,97 грн. пені, 197 994,62 грн. 3% річних та 65 725,74 грн. втрат від інфляції, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів, всього на суму 1 171 082,62 грн. визнається судом необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В іншій частині заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з мотивів, викладених судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача які полягають у неповідомленні позивача про рішення, прийняте за наслідками розгляду поданої позивачем як кредитором заяви від 19.02.2020, судові витрати відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 4204,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (код ЄДРПОУ 34979070, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112, вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150) у розмірі 7141970,03 грн.;

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (код ЄДРПОУ 34979070, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу відомості про майно, яке є предметом застави за договором застави № 75108Z20, посвідченим Кушніренко О.Г., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 31.05.2008 за р. № 1722 та договором застави № 75110Z18 від 10.12.2010.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг" (код ЄДРПОУ 34979070, вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631) на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112, вул. Антоновича, 127, м. Київ, 03150) - 4204,00 грн. - витрат по оплаті судового збору.

5. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

6. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 19.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2021.

Суддя І.І. Пушко