_____________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2231/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тарасенко Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи - підприємця Ковальової Світлани Василівни до відповідача Фізичної особи - підприємця Семера Вікторії Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООПТИМА» про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Ковальова Світлана Василівна звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Семера Вікторії Анатоліївни в якому просить визнати недійсним договір поставки товару №05/10/17-25 від 05.10.2017р.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа - підприємець Ковальова Світлана Василівна посилається на те, що поставки за вказаним договором не відбувалися.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2020р. відкрито провадження у справі №916/2231/20, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРООПТИМА», призначено підготовче засідання на 03.09.2020р. о 10:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.

Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотаннями про витребування доказів (вх.суду№20323/20 від 31.07.2020р.), клопотанням про проведення судової почеркознавчої експертизи (вх.суду№20322/20 від 31.07.2020р.), клопотанням про проведення судової економічної експертизи (вх.суду№20324/20 від 31.07.2020р.).

25.08.2020р. за вх.суду№22298/20 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить позовну заяву залишити без задоволення.

25.08.2020р. за вх.суду№22338/20 відповідач надав до суду заперечення проти клопотання позивача про проведення судової економічної експертизи.

25.08.2020р. за вх.суду№22339/20 відповідач надав до суду заперечення проти клопотання позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи.

25.08.2020р. за вх.суду№22337/20 відповідач надав заперечення проти клопотання позивача про витребування доказів.

28.08.2020р. за вх.суду№22640/20 третя особа надала до суду пояснення.

02.09.2020р. за вх.суду№23072/20 позивач надав до суду відповідь на відзив.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 02.09.2020р., підготовче засідання 03.09.2020р. о 10:00 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2020р. призначено підготовче засідання на 08.10.2020р. о 12:50 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 08.10.2020р. було оголошено перерву на 29.10.2020р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 29.10.2020р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку підготовчого провадження.

В підготовчому засіданні від 29.10.2020р. було оголошено про відкладення на 12.11.2020р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2020р. задоволено клопотання позивача та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

В підготовчому засіданні від 12.11.2020р. було оголошено перерву на 26.11.2020р. о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.11.2020р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 26.11.2020р., підготовче засідання 26.11.2020р. о 12:20 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 07.12.2020р. призначено підготовче засідання на 17.12.2020р. о 11:40 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні від 17.12.2020р. судом було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів (вх.суду№20323/20 від 31.07.2020р.), про проведення судової почеркознавчої експертизи (вх.суду№20322/20 від 31.07.2020р.), клопотанням про проведення судової економічної експертизи (вх.суду№20324/20 від 31.07.2020р.).

Судом відмовлено у задоволенні клопотань позивача про проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення судової економічної експертизи, витребування доказів, про що зазначено у протоколі судового засідання.

В підготовчому засіданні від 17.12.2020р. оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2020р. закрито підготовче провадження у справі №916/2231/20, призначено справу до розгляду по суті на 14.01.2021р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

В судовому засіданні від 14.01.2021р. було винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2231/20.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Як вказує позивач у позовній заяві, 25.10.2017р. між Фізичною особою - підприємцем Ковальовою Світланою Василівною (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Семерою Вікторією Анатоліївною (відповідач) був укладений договір поставки товару №25/10/17-25 ( далі договір). Під час укладання договору відповідач запевнила позивача, що зможе здійснити поставку протягом 2 тижнів з дня укладання договору та вмовила підписати видаткову накладну №253 від 25.10.2017р. щоб двічі не їздити до позивача. Позивач її підписала, адже сподівалася на порядність відповідача, знала її позитивну ділову репутацію у аграрній сфері. Проте позивач звернула увагу на недоліки видаткової накладної №253 від 25.10.2017р., а саме: вона складена частково на іноземній мові, не зазначені реквізити Покупця, у графі «ДОГОВОР» зазначений не договір поставки №22/11/17-25, а інший договір.

Позивач зазначає, що відповідач пообіцяла виправити недоліки оскаржуваного договору та видаткової накладної та при фактичному отриманні товару передати відкоректовані договір та видаткову накладну, проте оскільки відповідач не поставила товар позивачу, відкоректовані договір та видаткову накладну також не передала. Відповідач позивачу у обіцяний строк жодного товару так і не поставила, спочатку обіцяла поставити товар з дня на день, потім почала обіцяти, що ТОВ «АГРООПТИМА», скоро виготовить крапельну стрічку «STAR ТАРЕ» 8-10-750 (намоткою 500м.) у потрібній кількості, а відповідач протягом декількох тижнів після виготовлення товару повідомить місце отримання товару відповідно до п. 4.3 оскаржуваного договору, а саме: «Місце (пункт) поставки (місце передачі товару) повідомляється Постачальником Покупцю заздалегідь у робочому порядку».

Як стверджує позивач, оскільки позивач знала позитивну ділову репутацію відповідача, мала позитивні відгуку своїх контрагентів з приводу співпраці з відповідачем та оскільки позивач із відповідачем неодноразово перетиналися на корпоративних заходах, які організовувало ТОВ «АГРООПТИМА», з яким у позивача склалися партнерські відносини, позивач підписала оскаржуваний договір та видаткову накладну №253 від тієї ж дати, повіривши відповідачу, що вона здійснить поставку товару. Проте через декілька тижнів відповідач повідомила, що здійснити поставку вона не може, оскільки у неї немає товару, який зазначений у оскаржуваному договорі, і найближчим часом його у наявності не буде. Відповідач також повідомила, що оскаржуваний договір та видаткову накладну №253 вона знищила, оскільки не може його виконати. Як виявилося, відповідач оскаржуваний договір не знищила і наразі намагається стягнути заборгованість за непоставлений товар, тобто при укладанні оспорюваного договору відповідач обманула позивача, що відповідно до ст. 230 ЦК України є підставою для визнання такого договору судом недійсним.

Позивач зазначає, що знаючи виробника крапельної стрічки «STAR ТАРЕ»-ТОВ «АГРООПТИМА», позивач звернулася до них із запитом чи можливо їм відомі будь-які обставини, які б підтвердили слова позивача. На підтвердження своїх слів, ТОВ «АГРООПТИМА» разом із листом - відповіддю від 02.07.2020р. надало документи, які підтверджують неможливість здійснення поставки від відповідача до позивача. ТОВ «АГРООПТИМА» повідомило, що крапельна стрічка «STAR ТАРЕ» 8-10-750 (намоткою по 500м) виготовлювалася на замовлення або з дозволу ТОВ «АГРООПТИМА» з 2015 року. До цього часу даний вид крапельної стрічки не

виготовлявся. ТОВ «АГРООПТИМА» володіє інформацією стосовно усієї кількості виготовленої продукції. У 2015 році ТОВ «АГРООПТИМА» надало дозвіл на виготовлення крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» 8-10-750 (намоткою по 500м) ТОВ «ІРРІЛЕНД». Головними умовами даного договору були: замовлення виготовлення крапельної стрічки лише у ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» та лише після погодження об`єму виготовленої продукції з ТОВ «АГРООПТИМА».

Як зазначає позивач, протягом усього періоду виробництва крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» марки 8-10-750 (намоткою 500м.) було виготовлено лише 117 бухт і лише TOB «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» на замовлення ТОВ «ІРРІЛЕНД». Даний факт підтверджується відповідними накладним, завіреними директором ТОВ «ІРРІЛЕНД» як відповідь на запит ТОВ «АГРООПТИМА». Це пояснює той факт, чому відповідач не змогла поставити позивачу зазначений у договорі товар, адже його не було виготовлено. З пояснень ТОВ «АГРООПТИМА» позивачу стало зрозуміло наступне. Оскільки ТОВ «ІРРІЛЕНД» не має власних виробничих потужностей, то воно з дозволу ТОВ «АГРООПТИМА» уклало з ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» договір толінга №1/8 (на виготовлення готової продукції із давальницької сировини) від 01.08.2015р. Відповідно до умов даного договору, ТОВ «ІРРІЛЕНД» надає TOB «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» матеріал, а ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» виготовляє крапельну стрічку, у тому числі «STAR ТАРЕ» 8-10-750 (намоткою по 500м). Прибутковою накладною №44 від 03.08.2015р. до вищевказаного договору, підтверджується факт виготовлення 20 бухт крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» 8-10-750 (намоткою по 500м). 01.09.2015р. відповідно до умов договору толінгу №2/9 ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» виготовило та передало ТОВ «ІРРІЛЕНД» у тому числі 12 бухт

крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» 8-10-750 (намоткою по 500м), що підтверджується прибутковою накладною №51 від 11.09.2015р. Загалом за 2015 рік на замовлення ТОВ «ІРРІЛЕНД» було виготовлено всього 32 бухти крапельної стрічки «STAR TAPE» 8-10-750 (намоткою по 500м). На замовлення ТОВ «АГРООПТИМА» чи інших організацій, установ, підприємств, даний вид крапельної стрічки не виготовлявся.

Позивач вказує, що 29.01.2016р. на підставі договору толінга №2/9 від 01.09.2015 року TOB «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» на замовлення ТОВ «ІРРІЛЕНД» виготовило 75 бухт крапельної стрічки «STAR TAPE» 8-10-750 (намоткою по 500м), що підтверджується прибутковою накладною №1. 08.04.2016р. на підставі вищевказаного договору толінга №2/9 року, TOB «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» на замовлення ТОВ «ІРРІЛЕНД» виготовило 10 бухт крапельної стрічки «STAR TAPE» 8-10-750 (намоткою по 500м). Даний факт підтверджується прибутковою накладною №24. За 2016 рік крапельної стрічки «STAR TAPE» 8-10-750 (намоткою по 500м) було виготовлено у загальній кількості 85 бухт. На замовлення ТОВ «АГРООПТИМА» чи інших організацій, установ, підприємств, даний вид крапельної стрічки не виготовлявся. У 2017 році крапельна стрічка «STAR TAPE» 8-10-750 (намоткою по 500м) не виготовлювалася взагалі. Надалі даний вид крапельної стрічки до дати, зазначеної у договорі, не виготовлявся.

Позивач зазначає, що вона з`ясувала, що за 2015 рік було виготовлено 32 бухти, за 2016 рік було виготовлено 85 бухт крапельної стрічки «STAR TAPE» 8-10-750 (намоткою по 500м), а всього виготовлено 117 бухт.

Позивач наполягає, що договір поставки товару №25/10/17-25 від 25.10.2017р. та видаткову накладну №253 від 25.10.2017р. позивач підписала будучи введеним в оману відповідачем, адже товару відповідач позивачу фактично не поставила та пізніше відповідач запевняла, що знищила договір поставки №25/10/17-25 та видаткову накладну №253 від 25.10.2017р.

Позивач стверджує, що при підписанні позивачем договору та видаткової накладної №253 від 25.10.2017р. ФОП Семера В.А. свої підписи та печатки у вказаних документах не проставляла при позивачеві, графи з боку «Продавця» були пусті, не заповнені. Порівнюючи підписи у договорі поставки товару №25/10/17-25 та видатковій накладній №253 від 25.10.2017р. позивач виражає сумнів з приводу підписання договору та видаткової накладної №253 від 25.10.2017р. безпосередньо відповідачем, а тому вважає за доцільне в рамках розгляду позовної заяви провести судову почеркознавчу експертизу для встановлення того факту чи виконані підписи у договорі поставки товару №25/10/17-25 та видатковій накладній №253 від 25.10.2017р. Семерою Вікторією Анатоліївною особисто чи вона намагалася підробити власний підпис для можливості уникнення кримінальної відповідальності у майбутньому.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати недійсним договір поставки товару №05/10/17-25 від 05.10.2017р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що як можна зрозуміти із змісту позову, позивач визначає дві обставини, які вважає підставами для визнання договору недійсним, а саме: укладення договору під впливом обману та відсутність у відповідача товару, який є предметом поставки за договором. Незважаючи на те, що предметом позову є визнання договору недійсним, вважаю необхідне звернути увагу суду на поведінку позивача у іншому судовому процесі по спразі №916/1950/19, Так, 11.06.2020р. Господарським судом Одеської області винесено рішення по справі №916/1950/19 за позовом ФОП Семери В.А. до ФОП Ковальової С.В. про стягнення заборгованості за договором, яким позовні вимоги ФОП Семери В.А. задоволено повністю. Однак не погоджуючись із рішенням, ФОП Ковальова С.В. оскаржила його, звернувшись до Південно-західного апеляційного господарського суду. Розгляд її скарги

станом на 18.08.2020р. триває. Але, вірогідно, що рішення буде залишено без змін. Протягом усього періоду розгляду справи №916/1950/19 ФОП Ковальова С.В. заперечувала факт підписання нею договору та накладної, а також і отримання від ФОП Семери В.А. товару за договором, для підтвердження чого вимагала призначення відповідної експертизи її підпису і експертизу було призначено. Більш того, ФОП Ковальова С.В. взагалі заперечувала знайомство з ФОП Семерою В.А.. Разом з тим, після призначення експертизи її підпису, розуміючи, що підписи у договорі та накладній належать саме ФОП Ковальовій С.В., остання так і не оплатила вартість проведення експертизи, чим це і підтвердила. Однак, після прийняття рішення у справі №916/1950/19, у своєму позові ФОП Ковальова С.В. жодним чином у позові не пояснила таку різку зміну своїх пояснень, які давала у справі № 916/1950/19. Так у своєму позові позивач вже не заперечує факту підписання договору та накладної, а також з упевненістю стверджує, що «знала позитивну ділову репутацію відповідача», з якою «неодноразово перетиналась на корпоративних заходах, які організовувало ТОВ «АГРООПТИМА», а самі ж договір та накладну підписала «адже сподівалась на порядність відповідача, знала її позитивну ділову репутацію в аграрній сфері». І резюмуючи, свої доводи, позивач робить висновок про те, що договір та накладну вона підписала під впливом обману з боку відповідача і просить визнати договір недійсним на підставі статті 230 Цивільного кодексу України.

Відповідач вказує, що у ході досудової претензійної роботи відповідач неодноразово направляла позивачу листи, а далі і претензійні вимоги про погашення заборгованості за договором, які позивач отримувала і з якими, очевидно, ознайомилась. Однак, на досудовій стадії позивач не відреагувала на них і лише скориставшись невдалою спробою під час розгляду справи № 916/1950/19 уникнути відповідальності та сплати заборгованості за договором, вигадала обставини про обман та відсутність товару у відповідача. Таким чином, посилаючись на те, що відповідач начебто ввела позивача в оману під підписання договору та накладної, остання мала б довести належними та допустимими доказами, по-перше, наявність умислу в діях відповідача при підписанні договору та накладної, по-друге, істотність обставин, щодо яких особу введено в оману, і, по-третє, сам факт обману. Однак, всупереч приписам ЦКУ, ГПКУ та усталеній судовій практиці позивач, окрім голослівних заяв, не надала суду жодного доказу існування вищезазначених обставин.

Відповідач зазначає, що намагаючись хоч якось обґрунтувати та довести начебто наявність факту обману в діях відповідача, позивач зазначає, що відповідач, начебто не могла поставити їй товар за договором, адже не могла його придбати з огляду на наступні обставини. Позивач заявляє в позові, що крапельна стрічка «Star Таре» 8-10-750 (намоткою 500м), яка була поставлена відповідачем позивачу за договором «виготовлюється лише ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» на замовлення ТОВ «ІРРІЛЕНД», що підтверджується відповідними накладними, завіреними ТОВ «ІРРІЛЕНД», як відповідь на запит ТОВ «АГРООПТИМА». Так за отриманими позивачем даними даної стрічки за весь час виробництва було виготовлено всього 117 бухт.

Як вказує відповідач, вона, як звичайна фізична особа та найманий працівник, у період з 13.03.2018р. по 22.10.2018р. перебувала у трудових відносинах із позивачем на посаді виконавчого директора, В силу своїх посадових обов`язків я добре обізнана як позивач вів свою діяльність та володіє інформацією щодо кількості виготовленої крапельної стрічки, а також щодо особливостей її виробництва. Так, як і в багатьох великих комерційних компаніях, майже у всіх працівників позивача на момент, коли я працювала у позивача, була своя корпоративна електронна пошта. Майже всі електронні скриньки були зареєстровані з адресою ...@agrooptima.com і розміщувалася на сервері компанії, куди мали доступ лише співробітники. Більшість ділових питань, пов`язаних із господарською діяльністю позивача погоджувались у ході листування саме за допомогою такої електронної пошти. Після мого звільнення з посади у Позивача у мене зберігся архів з великої кількістю електронних листів, які спростовують усі доводи Позивача і взагалі відкривають зовсім іншу сторону діяльності Позивача щодо виробництва та реалізації крапельної стрічки, на яку опирається Позивач. У разі необхідності, усі нижчеперелічені листи з поясненнями можуть бути надані суду безпосередньо на окремому носії або на моєму персональному комп`ютері, де вони і зберігаються. Так, 26.09.2018 р. я отримала запит від комерційного директора ТОВ «АГРООПТИМА» ОСОБА_2 , про рентабельність проданого товару (крапельної стрічки «Star Таре») за попередній період. 27.09.2018р. відповідач відправила на запит інформацію, з якої видно, що за період з 01.10.2017р. по 27.09.2018р. крапельної стрічки Star Tape 8-10-750 в намотці 500 метрів було продано на суму 42178,21 доларів США, що при середній ціні становить більше ніж 2000 бухт. 04.07.2018р. відповідач направила звіти по діяльності ТОВ «АГРООПТИМА» ОСОБА_3 (на той час генеральному директорові, а за сумісництвом співзасновникові Товариства). В файл: під назвою «Склад» є звіт « Стоимостная оценка склада в ценах номенкратуры » видно, то на період звіту, а саме на 04.07.2018р. на складі TOB «АГРООПТИМА» крапельної стрічки «Star Таре» 8-10-750 в намотці 500 метрів було 1214 бухт. 17.07.2018р. з офісу ТОВ «АГРООПТИМА» у м. Рівне відповідач отримала звіт по ревізії їхнього складу, де станом на 17.07.2018р. залишок крапельної стрічки «Star Таре» 8-10-750 в намотці 500 метрів склав 243 бухти. 20.,4.2017р. з офісу ТОВ «АГРООПТИМА» у м. Рівне, відповідач отримала звіт по інвентаризації їхнього складу, де станом на 20.04.2017р. залишок крапельної стрічки «Star Таре» 8-10-750 внамотці 500 метрів склав 23бухти, коли виробник заявляє, що в 2017р. стрічка не виготовлялась. 18.12.2015р. з офісу ТОВ «АГРООПТИМА» у м. Рівне, а саме від ОСОБА_4 , відповідач отримала звіт по інвентаризації їхнього складу, де станом на 18.12.2015р. залишок крапельної стрічки «Star Таре» 8-10-750 в намотці 500 метрів склав 443бухт. 13.07.2017р. з офісу ТОВ «АГРООПТИМА» у м. Черкаси, а саме від ОСОБА_5 , відповідач отримала звіт по інвентаризації їхнього складу, де станом на 13.07.2017р. залишок крапельної стрічки «Star Таре» 8-10-750 в намотці 500 метрів склав 43бухти.

Відповідач зазначає, що вона, вже досить давно працюю на ринку з цим та іншим товаром, необхідним для сільгоспвиробників та підприємців, які займаються його перепродажем, і в тому числі неодноразово придбавала і продавала крапельну стрічку «Star Tape» 8-10-750 (500 м). Ще до того, як ТОВ «АГРООПТИМА» зареєструвала на себе щодо цієї крапельної стрічки патент на промисловий зразок та товарний знак. На підтвердження цього додаю до цього відзиву те, що вдалось відшукати з документів, та з електронної скриньки, а саме: копію договору купівлі-продажу №22-04-2013 від 22.04.3013р.. копію видаткової накладної №51 від 22.04.2013р. про поставку відповідачем у власність саме ТОВ «АГРООПТИМА» крапельної стрічки «Star Tape» в кількості 3 бухти за ціною 660,00грн. на суму 1980,00грн., а також копію платіжного доручення №23 від 23.04.2013р. про оплату товару з боку ТОВ «АГРООПТИМА», що підтверджує те, що ТОВ «АГРООПТИМА» само при необхідності закуповувало у ФОП Семери В.А., цю крапельну стрічку; копію видаткової накладної №06.02 від 06.02.2015р. про продаж відповідачем у власність ФОП Супрович Є.Г. крапельної стрічки «Star Tape» в кількості 45 бухт на суму 30500,10грн.; з копією відповідних доручень про оплату товару з боку ФОП Супрович Є.Г №61 від 03.02.2015р. на суму 20000,00грн. та №63 від 06.02.2015р.на суму 10500,00грн.; копію видаткової накладної №25.02 від 25.02.2015р. про продаж відповідачем у власність ФОП Супрович Є.Г. крапельної стрічки «Star Tape» в кількості 67 бухт на суму 46690,96грн.; з копією відповідних доручень про оплату товару з боку ФОП Супрович Є.Г №83 від 24.02.2015р. на суму 37000грн., №84 від 24.02.2015р. на суму 3000,00грн. та №88від 25.02.2015р.на суму 6691,00грн.; копію видаткової накладної №05.03 від 05.03.2015р. про продаж відповідачем у власність ФОП Супрович Є.Г. товару, в т.ч. крапельної стрічки «Star Tape» в кількості 40 бухт на суму 32608,80грн., з копією відповідного доручення про оплату товару з боку ФОП Супрович Є.Г. №95 від 05.03.2015р. на суму 32608,80грн.; скріншот електронного листа з рахунком №25, від 24.02.2012р., на суму 2361,80грн., виставленого ОСОБА_6 на оплату товару, в тому числі стрічки «Star Tape» в кількості 8 бухт, з копією відповідного доручення про оплату товару з боку Білоусова С.В. №ПН10309 від 27.02.2012р. на суму 2361,80грн.; скріншот електронного листа з рахунком №19 від 07.02.2012р., на суму 4989грн. виставленого ФОП Галущенко на оплату стрічки «Star Таре» в кількості 10 бухт, з копією відповідних доручень про часткову оплату товару з боку ФОП Галущенко. №17 від 09.02.2012р. на суму 1500грн. та №16 від 08.02.2012р. на суму 1000грн.; скріншот електронного листа з рахунком №20, від 07.02.2012р. на суму 3000грн. виставленого ФОП Данукалову на оплату стрічки «Star Таре» в кількості 8 бухт, з копією відповідного доручення про оплату товару з боку ФОП Данукалова №8, від 09.02.2012р. на суму 3000грн.; скріншот електронного листа з рахунком №41, від 03.04.2012р. на суму 291236,60грн. виставленого ФХ «Жураковське» на оплату товару, в тому числі стрічки «Star Таре» в кількості 72 бухти, з копією відповідного доручення про оплату товару з боку ФХ «Жураковське» №21 від 03.04.2012р. на суму 291236,60грн.; копію-видаткової накладної №11/2 від 11.02.2013р. про закупівлю мною у ФОП Краснюк О.Ф. 55 бухт крапельної стрічки StarTape на суму 5500,00грн., з відповідним дорученням про її оплату №12 від 11.02.2013р.; копію видаткової накладної №21/09 від 21.09.2016р. про закупівлю мною у ФОП Краснюк О.Ф. 150 бухт крапельної стрічки «Star Таре», та 50 бухт «Aqua Plus» на суму 25000,00грн., з відповідним дорученням про її оплату №47 від 21.09.2016р.; копію видаткової накладної №24/10 від 24.10.2016р. про закупівлю мною у ФОП Краснюк О.Ф. крапельної стрічки «StarTape» - 50 бухт, «Aqua Plus» 150 бухт на суму 25000,00грн., з відповідним дорученням про її оплату №52 від 24.10.2016р.; копію видаткової накладної №9/12 від 09.12.2016р. про закупівлю мною у ФОП Краснюк О.Ф. крапельної стрічки «Star Таре» - 50 бухт, «Aqua Plus» - 50 бухт на суму 15000,00грн., з відповідним дорученням про її оплату №62 від 09.12.2016р.; копію накладної на повернення товару №1 від 24.06.2014р. про повернення покупцем ФОП Андроненко О.М. мені 320 бухт крапельної стрічки «Star Таре», з відповідним платіжним дорученням на повернення йому коштів №53 від 25.06.2014 р. на суму 40000,00грн.

Відповідач наполягає на тому, що крапельна стрічка «Star Таре», яка була придбана відповідачем у 2013 році, а також повернута мені в 2014 році (не кажучи вже про придбану у 2016р.), могла бути реалізована мною значно пізніше, в тому числі у 2017 році, адже цей товар може зберігатися без суттєвої зміни своєї якості досить тривалий термін. Крапельна стрічка «Star Таре» пропонувалася до продажу ще до того, як ТОВ «АГРООПТИМА» зареєструвала на себе щодо цієї крапельної стрічки патент на промисловий зразок та товарний знак, про що свідчить зокрема наведені вище поставки товару у 2013 році, тоді як патент та промисловий зразок на ім`я ТОВ «АГРООПТИМА» було зареєстровано лише 10.07.2014р. Дана стрічка продавалась також і іншими особами у 2013 р. (а можливо ще й раніше), на підтвердження чого надаю роздруківки скріншотів веб-сторінок з відзивами покупців, які купували зазначену стрічку в різний період протягом 2013р. Все наведене спростовує доводи позивача про те, що він не міг придбати у мене товар кількості згідно договору, і доводить, що позивач свідомо, опираючись на завідомо недостовірну інформацію від ТОВ «АГРООПТИМА» вводить суд в оману.

Відповідач вказує, що намагання позивача спростувати преюдиціально встановлені факти і піддати сумніву істинність і стабільність судового акту. Заявляючи вимогу при визнання договору недійсним, позивач заперечує проти доказів, які вже було досліджено у ході судового розгляду і встановлено рішенням у справі №916/1950/19 про те що договір поставки було між сторонами укладено і на його виконання відповідачем був поставлений позивачу відповідний товар, а саме крапельну стрічку «Star Таре», 8-10-750 в намотці 500 метрів в кількості 108 бухт на загальну суму 53500,00грн., про було складено та підписано видаткову накладну №253 від 25.10.2017р. зі скріпленням підписів печатками сторін. Враховуючи, що позивач та відповідачі були учасниками справи №916/1950/19, зазначені факти мають преюдиціальний характер. Так, рішенням встановлено, що «...оригінал договору поставки №25/10/17-25 від 15.10.2017р. та видаткову накладну №253 від 25.10.2017р. суд визнає їх належними та допустимими доказами як укладання договору між сторонами справи так і отримання товару відповідачем».

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

У своїй відповіді на відзив відповідача позивач з приводу наданих відповідачем роздруківок електронного листування як доказу по даній справі, зазначає, що Верховний суд у своїй Постанові від 28.12.2019р. по справі №922/788/19 підтримав позицію, що електронне листування між сторонами справи не можна вважати належним письмовим доказом, оскільки - цитата: «Роздруківка електронного листування не може вважатися електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року. Адже згідно з цією нормою, електронний документ - документ, інформація, яку зафіксували у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Обов`язковим реквізитом електронного документа є електронний підпис, який використовують для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 року)». Оскільки із роздруківок електронного листування вбачається, що електронні листи отримувалися тгі направлялися відповідачем на електронні адреси на/з доменів @agrooptima.com.ua, яка як зрозуміло із реквізитів третьої особи на титульному аркуші позовної заяви, належить Товариству, то дане листування фактично є листуванням між сторонами справи - відповідачем та третьою особою, а тому з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 28.12.2019 року по справі №922/788/19, не може вважатися належним письмовим доказом. Також відповідач не надає доказів скріплення електронних листів електронним підписом, що також підтверджує неналежність цих доказів.

Як вказує позивач, відповідач у третьому пункті відзиву зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/1950/19 є преюдиціальним для даного судового процесу. З приводу даного позивач вказує, що Касаційним Господарським Судом у складі Верховного Суду по справі №910/7161/19 у постанові від 05.03.2020р. зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установленим судовим рішенням, що набуло законної сили в одній справі при розгляді інших справ. Оскільки справа №916/1950/19, на яку посилається відповідач у відзиві, знаходиться наразі на розгляді у Південно-західному апеляційному господарському суді, судом апеляційної інстанції не ухвалена Постанова по зазначеній справі, відповідач позбавлений посилатися на справу №916/1950/19 як на преюдиціальну.

Третя особа у своїх поясненнях зазначає, що як уже повідомляло ТОВ «АГРООПТИМА» позивача так і підтверджує це суду протягом усього періоду виробництва крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» марки 8-10-750 (намоткою 500м.) і до дати договору поставки №25/10/17-25, а саме 25.10.2017р. було виготовлено лише 117 бухт і лише ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ» на замовлення ТОВ «ІРРІЛЕНД». Дана інформація виключає можливість здійснення поставки від відповідача позивачу, адже відповідач не надає належних та допустимих доказів, що у неї був поставлений товар позивачу у наявності. А ситуація, яку описує позивач, цілком можливо могла мати місце та відповідачем не спростовується належними та допустимими доказами

Третя особа зазначає, що у відзиві відповідач вказує, що їй відомо який товар та у якій кількості виготовлено у період з 22.07.2015р. по 28.08.2015р.. Зазначаємо, що ТОВ «АГРООПТИМА» не має виробничих потужностей для виготовлення крапельної стрічки, а її виготовленням, як повідомлялося раніше у листі позивачу, займається ТОВ «НК ДЕВЕЛОПМЕНТ», а тому у третьої особи є підстави вважати надані докази відповідачем незаконними.

Стосовно доданих до відзиву на позовну заяву копій видаткових накладних та копії інших господарських документів відповідача, третя особа вказує, що копії цих документів ніяк не пояснюють наявність у відповідача крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» з характеристиками 8-10-750 намоткою по 500м. у кількості 108 бухт у період до 25.10.2017р. (дати поставки).

Стосовно посилання відповідача на преюдиційність рішення по справі №916/1950/19, третя особа зазначає, що преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, наразі триває апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по справі №916/1950/19, а отже рішення суду першої інстанції не набрало законної сили, а отже відповідач позбавлена права посилатися на обставини, зазначені у рішенні суду першої інстанції як на преюдиційні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В обґрунтування підстав позову про визнання договору поставки товару №05/10/17-25 від 05.10.2017р. недійсним позивач посилається на ст. 230 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У Постанові Верховного Суду від 30.04.2020р. по справі №309/818/17 зроблено відповідні висновки з приводу визначення змісту поняття обману при здійсненні правочину. Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

При цьому, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частини першої статті 229 ЦК України).

Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення.

Лише в разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229, статті 230 та статей 203 і 717 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Подібні висновки містяться в Постановах Верховного Суду від 11.12.2019р. по справі № 761/41755/16-ц та від 20.11.2019р. у справі №761/39391/16-ц.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230-233 Цивільного кодексу України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину. Даний висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №910/14051/17.

Суд зауважує, що позивачем не доведено введення його в оману відповідачем. Позивач не довів, що при укладенні правочину мали місце обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає його волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, позивач не довів, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.

Позивачем не доведено й тих обставин, що безпосередньо відповідач спонукала його до укладення договору поставки товару №05/10/17-25 від 25.10.2017р. та підписання видаткової накладної №253 від 25.10.2017р.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що ст. 230 Цивільного кодексу України, яка стосується правових наслідків вчинення правочину під впливом обману, не може бути застосована в спірних правовідносинах у даній справі з огляду на те, що укладення правочину не слід ототожнювати з підписанням видаткової накладної, яка лише засвідчує факт господарської операції та за своєю правовою природою не є правочином.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи набрало чинності рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2020р. по справі №916/1950/19 згідно постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020р. та має предиюційний характер.

Так у вказаній постанові апеляційної інстанції зазначено, що під час апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що між позивачем та відповідачем в рамках договору поставки від 25.10.2017р. №25/10/17-25 існували господарські правовідносини, за якими ФОП Семера В.А. здійснила поставку товару ФОП Ковальовій С.В. , а остання, всупереч умовам договору, не оплатила отриманий товар в розмірі, зазначеному у видатковій накладній від 25.10.2017 року №253. При цьому, ФОП Ковальовою С.В. при розгляді справи судом першої інстанції, факт поставки товару за спірним договором шляхом оформлення видаткової накладної спростовано не було, як і не було надано належних доказів оплати за отриману крапельну стрічку.

Тобто суд апеляційної інстанції встановив факт господарських правовідносин між ФОП Ковальовою С.В. та ФОП Семерою В.А., а саме здійснення ФОП Семерою В.А. поставки товару за договором поставки від 25.10.2017р. №25/10/17-25 на підставі видаткової накладної від 25.10.2017 року №253.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи позивача про те, що він не отримував товар за договором поставки від 25.10.2017р. № 25/10/17-25 та видатковою накладною від 25.10.2017 року №253, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані доводи не були доведені належними доказами ані при розгляді справи №916/1950/19 ані при розгляді справи №916/2231/20.

Доводи позивача про те, що ТОВ «АГРООПТИМА» не виготовляло та не замовляло виготовлення крапельної стрічки «STAR ТАРЕ» марки 8-10-750 (намоткою 500м.) у період до 25.10.2017р. (дата поставки товару ФОП Семерою В.А.) також судом до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, товар, який був поставлений за договором від 25.10.2017р. №25/10/17-25 та видатковою накладною від 25.10.2017р. №253 був придбаний відповідачем у інших постачальників.

Щодо посилань позивача на те, що відповідач не підписував договір особисто також судом не приймається оскільки в судовому засіданні відповідач підтвердив факт підписання спірного договору та видаткової накладної.

Відповідно до ч.1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Станом на день розгляду справи позивач не надав належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання договору поставки №25/10/17-25 від 25.10.2017р. недійсним, необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v.), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Ковальової Світлани Василівни до відповідача Фізичної особи - підприємця Семера Вікторії Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООПТИМА» про визнання недійсним договору поставки №25/10/17-25 від 25.10.2017р., необґрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Фізичної особи - підприємця Ковальової Світлани Василівни до відповідача Фізичної особи - підприємця Семера Вікторії Анатоліївни за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРООПТИМА» про визнання недійсним договору поставки №25/10/17-25 від 25.10.2017р. - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача - Фізичну особу - підприємця Ковальову Світлану Василівну.

Повне рішення складено 18 січня 2021 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова