ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.01.2021 р. Справа № 914/1952/20

Суддя Мороз Н. В., розглянувши без виклику представників сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя" про відвід судді у справі №914/1952/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя", Львівська область, Золочівський район, с. Сасів

про стягнення 91 803, 50 грн

ВСТАНОВИВ:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя" про стягнення 91 803, 50 грн.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 17.12.2020 судове засідання відкладено на 05.01.2021, про що сторін повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

05.01.2021 в судовому засіданні представник відповідача усно заявив заяву про відвід судді.

В судовому засіданні 05.01.2021 оголошено перерву до 21.01.2021 для надання можливості представнику відповідача викласти заяву про відвід судді письмово.

18.01.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява від 14.01.2021 про відвід судді.

Заява про відвід обґрунтована наступним.

Позивачем долучено до позовної заяви в якості доказу скріншот з інформаційної платформи, який не є оригіналом та є не розбірливим. Відповідно до вимог ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Однак, суддя прийняла до розгляду аркуші з нерозбірливим текстом, які не є ні оригіналом, ні належним чином засвідченою копією. В судовому засіданні 05.01.2021 суддя уточнила зміст скріншоту. На звернення до судді представником відповідача, що у досліджуваному документі не вбачається його зміст, на що суддя повідомила, що цей документ є розбірливий. Відтак, суддя Н.В. Мороз сприяє стороні позивача у вирішенні даної справи в його користь, у зв`язку з чим зазначені обставини викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За загальним правилом, встановленим п. 8 ст. 39 ГПК України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Проте за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому суд відзначає, що заяву відповідача про відвід викладено письмово. З огляду на це, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Щодо поданої заяви про відвід, суд зазначає наступне.

За змістом рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У п. 52 вищевказаного рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Слід зазначити, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Згідно ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (ст.ст. 126, 129 Конституції України).

Як зазначено Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001р. №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Подана відповідачем заява про відвід за своєю суттю зводиться до його незгоди з діяльністю суду при розгляді даної справи. Покладені в основу обґрунтування заяви про відвід обставини не є підставами для відводу судді у розумінні ст. ст. 35, 36 ГПК України, оскільки згідно вимог чинного законодавства, відвід повинен бути вмотивованим. Щодо уточнення у представника позивача змісту скріншоту, який подано ним на підтвердження заборгованості відповідача, то суд зазначає, що в ході розгляду справи по суті він діяв відповідно до вимог ч.3 ст.198 ГПК України, ч.5 ст.208 ГПК України, ч. 1 ст. 209 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Згідно з ч.5 ст.208 ГПК України, головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може поставити питання учаснику судового процесу.

Приписами ч. 1 ст. 209 ГПК України передбачено, що суд заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

Відтак, дії судді, були спрямовані саме на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування судом всіх обставин справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що заявником не подано доказів, які б свідчили про обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Н.В. Мороз при розгляді справи №914/1952/20, суд дійшов висновку у задоволенні заяви про відвід судді відмовити.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Надбужжя" від 14.01.2021 про відвід судді Н.В. Мороз у справі 914/1952/20 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Мороз