-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
14 січня 2021 рокуСправа № 912/1445/17
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В., розглянувши у справі № 912/1445/17 від 06.06.2017
про банкрутство Приватного підприємства "Галант-Україна", 25006, м. Кропивницький, вул. Тімірязєва, 76,
заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31,
до боржника - Приватного підприємства "Галант-Україна" (далі - ПП "Галант-Україна"), 25006, м. Кропивницький, вул. Тімірязєва, 76,
про визнання грошових вимог на загальну суму 2 260 132,11 грн,
Представники:
від кредитора - участі не брали;
від банкрута - участі не брали.
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 02.10.2017 господарський суд визнав ПП "Галант-Україна" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута. Припинив повноваження розпорядника майном - арбітражного керуючого Дерябкіна О.Е., призначеного ухвалою суду від 06.06.2017. Призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кноблох І.В.
02.10.2017 (номер публікації: 46321, дата публікації на сайті ВГСУ: 02.10.2017 17:14) на веб-сайті Вищого господарського суду України офіційно оприлюднене повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ПП "Галант-Україна". Граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника визначено протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
02.12.2020 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна" від 24.11.2020 № б/н про визнання грошових вимог до банкрута на загальну суму 2 260 132,11 грн, а також судового збору в сумі 4 204,00 грн за подання вказаної заяви.
Згідно ухвали від 08.12.2020 задоволено заяву судді Коваленко Н.М. про самовідвід у даній справі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2020 справу № 912/1445/17 передано судді Тимошевській В.В.
Ухвалою від 22.12.2020 справу № 912/1445/17 про банкрутство Приватного підприємства "Галант-Україна" прийнято до провадження суддею Тимошевською В.В.; розгляд заяви кредитора призначено на 14.01.2021 о 14:00 год.
Учасники судового процесу явку своїх представників в засідання суду 14.01.2021 не забезпечили. 14.01.2021 ліквідатором, арбітражним керуючим Кноблох І.В. подано до господарського суду клопотання №01-07/433 від 14.01.2021, згідно якого повідомлено, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна" є обґрунтованими, визнані ліквідатором в повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів. Крім того, у поданому клопотанні ліквідатор просить розглянути ТОВ "Толсма Україна" від 24.11.2020 про визнання грошових вимог без його участі.
Вимоги кредитора обґрунтовано наступними обставинами.
20.03.2013 між ТОВ "Толсма Україна" (Продавець) та ПП "Галант Україна" (Покупець) укладено договір поставки обладнання № 200313 (далі - Договір), за умовами якого продавець зобов`язується поставити змонтоване обладнання, а покупець зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити та належним чином прийняти вказане обладнання. Найменування, кількість, ціна окремої одиниці та загальна вартість обладнання вказані у Додатку № 1 (Специфікація), що є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.1. Договору).
Як вказує кредитор, Продавець виконав свої зобов`язання за Договором та поставив Боржнику передбачене Договором обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 3 від 06.08.2013 та актом приймання-передачі обладнання від 06.08.2013; видатковою накладною № 6 від 24.09.2013 та актом приймання-передачі від 24.09.2013.
В зв`язку з тим, що Боржник свої зобов`язання щодо сплати в повному обсязі не виконав, ТОВ "Толсма Україна" звернулось з відповідним позовом до суду і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 912/1586/14 позовні вимоги задоволено та з Приватного підприємства "Галант-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна" стягнуто заборгованість в розмірі 1 125 563,80 грн та 33 766,92 грн судового збору.
Вказана постанова набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи той факт, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 у справі № 912/1586/14 до цього часу не виконана, кредитором нараховано за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 1 134 568,31 грн інфляційних втрат за період з 19.04.2014 по 05.06.2017, які просить визнати згідно поданої заяви.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.
Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваниминим коштами, належними до сплати кредиторові.
Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.
В свою чергу, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.
Згідно з розрахунком кредитора сума інфляційних втрат за період з 19.04.2014 по 05.06.2017 складає 1 134 568,31 грн (том 15 а.с.13-14).
Перевіривши вище зазначений розрахунок кредитора, господарським судом встановлено, що останній фактично здійснено нарахування інфляційного збільшення суми основного боргу за період з 19.04.2014 по 05.06.2017, що в межах можливих нарахувань (до відкриття провадження у даній справі та введення мораторію - 06.06.2017), а тому такі вимоги підлягають визнанню.
Таким чином, вказані кредиторські вимоги підтверджені доказами (документами), наявними в матеріалах справи.
Документальні докази повного чи часткового погашення зазначеної кредиторської заборгованості боржником, господарському суду не надані.
Розглядаючи грошові вимоги кредитора, господарський суд виходить з такого.
21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), п. 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ - установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства - провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
За визначенням ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. (ч. 1 ст. 45 КУзПБ)
За ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства - для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства - у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 цього Кодексу.
За ч. 1 ст. 64 КУзПБ - кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Відповідно до статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
В результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна" в сумі 2 260 132,11 грн, які виникли до дати відкриття провадження у справі про банкрутство, та 4 204, 00 грн судового збору є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими, достовірними доказами та підлягають визнанню в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 45, 60, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України
УХВАЛИВ:
Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна" (код ЄДР 38129232, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31) до Приватного підприємства "Галант-Україна" (ідентифікаційний код 36119824) в сумі 2 260 132,11 грн та 4 204,00 грн судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Примірники ухвали направити кредиторам (ухвала суду від 03.08.2017), банкруту, ліквідатору - арбітражному керуючому Кноблох І.В. (на електронну пошту: iryna.knobloh@gmail.com), Товариству з обмеженою відповідальністю "Толсма Україна" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31 та на електронну пошту: asemeniuk@promarketing.com.ua).
Повний текст ухвали складено та підписано 19.01.2021.
Суддя В.В.Тимошевська
скопійовано
-
скопійовано
-
