ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.01.2021 Справа № 910/15240/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Альфа Корм"

про стягнення 689 040,00 грн

Представники сторін:

від позивача Мартинюк С.В. адвокат за довіреністю б/н від 05.01.2021

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробничого підприємства "Альфа Корм" про стягнення 689 040,00 грн штрафу за порушення умов договору поставки від 26.07.2018 № ВП-77.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов`язання щодо поставки узгодженого по договору у Специфікації № 12 від 15.08.2019 товару у визначений строк.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.10.2020 вищевказану позовну заяву залишив без руху та встановив позивачу строк для усунення її недоліків у п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

22.10.2020 до суду надійшла направлена позивачем поштою (19.10.2020) заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.11.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання у справі на 01.12.2020, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

27.11.2020 до суду від відповідача надійшов засобами поштового зв`язку відзив на позовну заяву, в якому учасник справи не погоджується з заявленими вимогами та зазначає, що товар за узгодженою специфікацією поставлено частково в кількості 22 тонни за видатковою накладною № 1498 від 19.08.2019 на суму 255 200,00 грн, подальша поставка була призупинена у зв`язку з виникненням у позивача питання щодо якості поставленого товару, позивач реалізував своє право на відмову від договірних відносин та висловив вимогу повернення сплаченої за товар грошової суми відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 678 ЦК України шляхом звернення до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/1859/20 про стягнення коштів у сумі 661 200,00 грн, тому нарахування штрафних санкцій після припинення договору відповідач вважає безпідставним.

01.12.2020 позивач засобами електронного зв`язку (з ЕЦП) подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 01.12.2020 без участі уповноваженого представника.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.12.2020 викликав позивача та відповідача у судове засідання, відкладене на 22.12.2020.

16.12.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (відправлена поштою 11.12.2020), відповідно до якої позивач зауважив, що відповідно до специфікації № 12 від 15.08.2019 до договору поставки № ВП-77 від 26.07.2018 передбачено обов`язок відповідача поставити товар до 31.09.2019 і підставою позову у даній справі є порушення відповідачем вказаного строку, водночас претензія № 1-4/402 щодо якості поставленого товару була заявлена позивачем після спливу строку поставки; стверджує, що станом на момент настання строку поставки та, відповідно, прострочення договірні відносини сторін припинені не були; позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

17.12.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.12.2020 задовольнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 викликано відповідача у судове засідання, відкладене на 12.01.2021.

06.01.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.01.2021 задовольнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

У судовому засіданні 12.01.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся в порядку ст. 120 ГПК України, правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Судом відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехніка" (покупець за договором, позивач, ТОВ "Агротехніка") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Альфа Корм" (постачальник, відповідач, ТОВ "ТВП "Альфа Корм" був укладений договір поставки № ВП-77 (надалі - договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставляти покупцеві товар, а покупець - прийняти товар та своєчасно оплачувати його в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями. Найменування товару, асортимент, ціна за одиницю товару та інша інформація вказується у Специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін, і становлять невід`ємну частину даного договору.

Передача товару покупцеві здійснюється згідно з правилами "Інкотермс-2010", умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в Специфікації (п.1.3).

Товар за договором повинен відповідати якісним показникам вказаним у Специфікації (п. 3.2 договору).

Пунктом 4.2 договору визначено, що ціна за одиницю товару, загальна вартість кожної партії та асортимент товару визначається сторонами у Специфікаціях та у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

Сторонами узгоджено у п. 4.3 договору, що оплата товару за даним договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах погоджених у Специфікації.

Відповідно до п. 8.5 договору, за порушення термінів передачі товару постачальник зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару та штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого (невчасно поставленого) товару.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов`язань. Після закінчення строку дії договору, у разі відсутності письмових заяв про його розірвання, цей договір пролонгується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами по договору було підписано Специфікацію № 12 від 15.08.2019 на поставку товару: білково-вітамінна мінеральна добавка у кількості 220,00 тон, всього на загальну суму 2 552 000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4 Специфікації № 12 узгоджено, що передача товару покупцеві здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс-2010) за адресою: Волинська область, Турійський район, смт. Турійськ, вул. Паралельна, 35.

Згідно з п. 6 Специфікації № 12, товар повинен бути наданий покупцю в повному обсязі до 31.09.2019.

На виконання умов договору відповідач за видатковою накладною № 1498 від 19.08.2019 поставив позивачу товар у кількості 22 000 кг (22 тонни), всього на суму 255 200,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання щодо поставки обумовленого у Специфікації № 12 товару у визначений строк не виконав, товар поставлено частково за видатковою накладною № 1498 від 19.08.2019, решта товару на суму 2 296 800,00 грн не було поставлено, у зв`язку з чим позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача на підставі п. 8.5 договору штрафу у розмірі 689 040,00 грн (1378080,00 грн х 50%).

Відповідач позов не визнав, стверджуючи про призупинення поставки товару через виникнення претензій у позивача до якості товару та, за наслідком, припинення правовідносин сторін і висловлення вимоги позивача про повернення грошових коштів, що виключає нарахування спірних штрафних санкцій.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору поставки № ВП-77 від 26.07.2018 та Специфікації № 12 від 19.08.2019 відповідач зобов`язався здійснити поставку товару: Білково-вітамінна добавка у кількості 220 тонн, вартістю 2 552 000,00 грн, за визначеною адресою, у строк: до 31.09.2019.

Матеріалами справи та поясненнями обох сторін встановлено, що за вказаною специфікацією товар поставлено частково за видатковою накладною № 1498 від 19.08.2019 у кількості 22 тонни на суму 255 200,00 грн.

Доказів поставки товару у повному обсязі та у визначені строки, підписання сторонами первинних документів на поставку (п. 2.2 договору) або продовження строку поставки, припинення правовідносин сторін, суду не надано, відповідач факт часткової поставки товару не заперечив.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання договірного зобов`язання щодо поставки обумовленого товару у визначений строк.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.5 договору поставки передбачено, що за порушення термінів передачі товару постачальник зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару та штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого (невчасно поставленого) товару.

Згідно зі статтею 230, пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання.

Позивач вказав, що вартість непоставленого товару склала 2 296 800,00 грн і 50% штрафу від цієї суми становить 1 148 400,00 грн, проте ним нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 689 040,00 грн, виходячи з розрахунку: 1 378 080,00 грн вартості непоставленого товару (118,8 тонн) х 50%.

Здійснивши перевірку наданого розрахунку та враховуючи положення ч. 1 ст. 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає його обґрунтованим, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій у заявленому розмірі підлягаю задоволенню в повному обсязі.