ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 м. КиївСправа № 910/17280/20

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИВИЙ КЕЙТЕРІНГ";

про: стягнення 13.136,56 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИВИЙ КЕЙТЕРІНГ" (далі - відповідач) про стягнення 13.136,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 27.09.2019 № 231, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 13.136,56 грн., з яких: 10.000,00 грн. - основна заборгованість, 869,31 грн. - пеня, 2.217,71 грн. - 36 % річних та 49,54 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17280/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 27.09.2019 № 231 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов`язується передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку, визначеному умовами Договору та своєчасно повертати тару на умовах визначених Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 6.1 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються відповідачем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або за домовленістю сторін, готівкою через касу позивача (з оформленням розрахункових документів).

Положеннями розділу 7 Договору передбачена відповідальність сторін, а саме, зокрема:

- у випадку порушення відповідачем термінів оплати вартості одержаного від позивача товару, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення оплати (п. 7.1 Договору);

- у випадку, якщо відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, а саме - терміни оплати вартості, одержаного від позивача товару, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 % річних від простроченої суми заборгованості (п. 7.2 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов`язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 13.416,00 грн. Наведена фактична обставина підтверджується товарно-транспортними накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: від 06.03.2020 № НКВ-028509 на суму 7.826,00 грн. та від 17.03.2020 № НКВ-031843 на суму 5.590,00 грн.

Вказана сума заборгованості сплачена відповідачем частково в сумі 3.416,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 31.08.2020 № 66.

Приймаючи до уваги відсутність здійснення відповідачем повного розрахунку за укладеним між сторонами спору Договором позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 10.000,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов`язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 869,31 грн., а також про стягнення з відповідача 36 % річних в сумі 2.217,71 грн. та інфляційних втрат в сумі 49,54 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 10.000,00 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 10.000,00 грн.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення грошового зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Враховуючи положення пункту 6.1 Договору, дату підписаних між сторонами видаткових накладних та приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, строк нарахування пені за прострочення грошового зобов`язанні відповідача за видатковими накладними становить:

- від 06.03.2020 № НКВ-028509 на суму 4.410,00 грн. (з урахуванням часткової оплати) - з 16.03.2020 по 13.09.2020;

- від 17.03.2020 № НКВ-031843 на суму 5.590,00 грн. - з 25.03.2020 по 22.09.2020.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 726,50 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого в період, на який позивачем нараховувалася пеня, з урахуванням положень пункту 6.1 Договору та припису ч. 6 ст. 232 ГК України, а саме:

Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)від 06.03.2020 № НКВ-0285094.410,0016.03.2020 - 23.04.20203910 %94,24від 06.03.2020 № НКВ-0285094.410,0024.04.2020 - 11.06.2020498 %94,72від 06.03.2020 № НКВ-0285094.410,0012.06.2020 - 13.09.2020946 %136,29від 17.03.2020 № НКВ-0318435.590,0025.03.2020 - 23.04.20203010 %91,89від 17.03.2020 № НКВ-0318435.590,0024.04.2020 - 11.06.2020498 %120,07від 17.03.2020 № НКВ-0318435.590,0012.06.2020 - 22.09.20201036 %189,29Загальна сума пені складає 726,50

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 36 % річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 36 % річних підлягає задоволенню в сумі 2.199,15 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого в період, на який позивачем нараховувалися 36 % річних, з урахуванням положень пункту 6.1 Договору, а саме:

Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період простроченнявід 06.03.2020 № НКВ-0285094.410,0016.03.2020 - 29.10.202022836 %991,71від 17.03.2020 № НКВ-0318435.590,0025.03.2020 - 29.10.202021936 %1.207,44Загальна сума відсотків річних 2.199,15 Дослідивши поданий позивачем до суду розрахунок інфляційних втрат суд визнав його арифметично невірним, проте, оскільки за розрахунками суду сума інфляційних втрат перевищує суму, заявлену позивачем до стягнення, позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 49,54 грн. підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИВИЙ КЕЙТЕРІНГ" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВІКЕНТІЯ ХВОЙКИ, будинок 21, офіс 1354, ідентифікаційний код: 40637592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР ДІСТРІБЬЮШН" (Україна, 79040, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ГОРОДОЦЬКА, будинок 355, офіс 325, ідентифікаційний код: 37171990) основну заборгованість в сумі 10.000 (десять тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн. 50 коп., 36 % річних в сумі 2.199 (дві тисячі сто дев`яносто дев`ять) грн. 15 коп., інфляційні втрати в сумі 49 (сорок дев`ять) грн. 54 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац