Господарський суд

Житомирської області

_______________________________________

___________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. м. Житомир Справа № 278/259/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Приведьон В.М., адвокат, довіреність від 23.12.2020

від відповідача: ОСОБА_1., посвідчення серія Б №517653 від 18.11.2003,

Бивалькевич В.П., ордер серія ЖТ №080456 від 04.11.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Житомирського РЕМ (м.Житомир)

до ОСОБА_1 (с.Левків, Житомирський район, Житомирська

область)

про стягнення 4131,85грн.

У січні 2020 року АТ "Житомиробленерго" звернулося до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 4131,85грн заборгованості за спожиту електроенергію та судових витрат.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Житомирського РЕМ заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 4131,85грн.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 23.04.2020 скасовано, закрито провадження по цивільній справі №278/259/20. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду. При цьому, Житомирським апеляційним судом в постанові від 05.08.2020, серед іншого було зазначено, що спір виник при виконанні договору постачання електричної енергії, укладеного між Житомирським районом електричних мереж, який діє на підставі положення і є виробничим підрозділом АТ "Житомиробленерго" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 , тому апеляційна інстанція вважає, що розгляд цієї справи повинен відбуватися за правилами господарського, а не цивільного судочинства. Судом також роз`яснено позивачу про наявність у нього права, відповідно до ч.1. ст.256 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови, звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03.09.2020 заяву представника АТ "Житомиробленерго" про передачу справи за встановленою юрисдикцією задоволено та передано справу за позовом АТ "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Житомирської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи на підставі ч.4 ст.377 ЦПК України.

08.09.2020 матеріали справи №278/259/20 за позовом АТ "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 про стягнення 4131,85грн із супровідним листом Житомирського районного суду Житомирської області №278/259/20/14849/2020 від 07.09.2020 надійшли на адресу Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до протоколу від 08.09.2020 автоматизованого розподілу судової справи між суддями здійснено автоматичний розподіл справи та справу №278/259/20 передано для розгляду судді Кравець С.Г.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії від 29.11.2013 внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту активну електричну енергію у період з 01.01.2017 по 01.01.2019 становить 4131,85грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.09.2020 справу №278/259/20 за позовом АТ "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 про стягнення 4131,85грн прийнято до провадження Господарського суду Житомирської області, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.10.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.10.2020 відкладено підготовче засідання на 29.10.2020.

В судовому засіданні 29.10.2020 оголошувалась перерва до 04.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.11.2020 відкладено підготовче засідання на 20.11.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 20.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.12.2020.

В підготовчому засіданні оголошувалась перерва з 02.12.2020 по 09.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.12.2020 закрито підготовче провадження у справі №278/259/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.01.2021.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2021 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві №254 від 29.01.2020 та відповіді на відзив від 04.11.2020, поясненнях від 01.12.2020, просив позов задовольнити (а.с.1-2, 132-133, 156-157).

Відповідач та його представник в судовому засіданні 13.01.2021 проти задоволення позову заперечили, просили у позові відмовити, з підстав наведених у відзиві на позов від 28.10.2020, запереченнях щодо відповіді на відзив позивача від 20.11.2020 та відповіді на пояснення від 09.12.2020 (а.с.122-123, 150-151, 181-182).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2013 між Житомирьким РЕМ, який є структурним підрозділом ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Орлом Павлом Миколайовичем (споживач/відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії (далі - договір) (а.с.3-5), відповідно до якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами. Клас напруги споживача визначається рівнем напруги на межі балансової належності електромереж постачальника та споживача. При декількох вводах клас напруги споживача встановлюється в кожній точці обліку в залежності від рівня напруги на межі балансової належності електромереж.

Пунктом 2 договору сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ) затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.п.2.2.3 договору споживач зобов`язаний своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електричної енергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа по 19 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця). Величина коштів, які має сплатити позивач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.

У відповідності до умов п.4.2.7 договору відповідальність за технічний стан засобів обліку несе організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку та пломб покладається на їх власника або організацію на території якої вони встановлені (4.2.10 договору).

Відповідно до п.6.3 договору, електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії: з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочі дні у разі споживання електроенергії споживачем після закінчення терміну дії цього договору.

Згідно з пунктом 7.2 договору, розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку (додатки 3.1;3.2;3.3).

Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

Відповідач під час судових засідань зазначав, що договір від 29.11.2013 він не підписував, рахунок на оплату електроенергії №12005 від 31.01.2017 за січень 2017 року та Акт про пломбування №2021 не отримував, а підпис, що міститься на цих документах та договорі йому не належить.

Судом було оглянуто оригінал договору про постачання електричної енергії від 29.11.2013 та встановлено, що даний договір містить підпис, у тому числі в розділі "Споживач" ФОП Орел Павло Миколайович, в графі навпроти прізвища ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями самостійно встановлювати обставин того чи належить або не належить підпис який міститься на договорі про постачання електричної енергії тій чи іншій особі, оскільки для цього необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право.

Під час підготовчого провадження судом ставилось на обговорення питання щодо призначення почеркознавчої експертизи з метою з`ясування обставин чи належить відповідачу підпис на договорі про постачання електричної енергії та оголошувалась в судовому засіданні перерва для надання можливості сторонам підготувати відповідне клопотання з переліком відповідних питань та визначення установи для проведення експертизи. Проте, таке клопотання заявлено не було, а відповідач та його представник в засіданні суду повідомили, що експертиза буде коштувати більше ніж сума заявлених позовних вимог, тому ними не буде заявлятися та оплачуватись така експертиза.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи ненадання жодним з учасників справи експертного висновку з питань щодо того, що підпис на договорі про постачання електричної енергії від 29.11.2013 належить іншій особі, а не відповідачу - ОСОБА_1 та повідомлення відповідачем про недоцільність призначення судової експертизи у зв`язку з тим, що вартість експертизи перевищуватиме заявлену до стягнення суму боргу у даній справі та її оплати, господарський суд здійснює розгляд справи за поданими до матеріалів справи доказами, в тому числі, щодо укладеного між сторонами в письмовій формі договору про постачання електричної енергії від 29.11.2013.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 року (в редакції на час укладення договору) затверджені Правила користування електричною енергією, що регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Відповідно до Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктом 5.1 Правил передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пунктом 5.5 Правил визначено умови, що є істотними та обов`язковими для договору про постачання електричної енергії, серед яких є, у тому числі, найменування постачальника електричної енергії та споживача; місце і дату укладення Договору про постачання електричної енергії; договірні величини споживання електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності (помісячно); величини дозволеної та приєднаної потужності; строк дії договору; умови та порядок розірвання договору; місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Відповідно до п.6.1 Правил користування електричною енергією, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Отже, уклавши договір від 29.11.2013, постачальник (позивач) взяв на себе зобов`язання постачати споживачу (відповідачу) електричну енергію, а споживач зобов`язався оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно поданих до матеріалів справи доказів, 30.01.2017 працівниками АТ "Житомиробленерго" по вул.Львівська у споживача (відповідача) проведено контрольний огляд засобу обліку - лічильника електроенергії НІК 1402-02М2В №6656054, розташованого на фасаді об`єкта та зафіксовано покази лічильника - 001670кВт, що вбачається з відомості контрольного огляду засобів обліку від 30.01.2017 (а.с.7). За результатами огляду відповідачу було нараховано 4131,85грн за активну електроенергію за січень 2017 року, що підтверджується випискою з обігової відомості розрахунків за електроенергію за період 01.01.2017 по 01.01.2019 та рахунком за активну електроенергію №12005 від 31.01.2017 (а.с.6, 8).

Несплата відповідачем рахунку за активну електроенергію за січень 2017 на суму 4131,85грн стала підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що кіоск №690 по вул.Львівська, 12 в робочому стані, з підключеним енергопостачанням, був придбаний підприємцем Орлом П.М. у підприємця Данилюка А.М. згідно договору від 26.12.2003 року (а.с.158).

15.06.2004 інспектором енергонагляду Менчинською І.Р. в присутності підприємця ОСОБА_1 було складено акт перевірки підприємства по огляду приладів обліку електроенергії та винесено припис: про поновлення технічної документації на перевірку, іспити і виміри опору захисних заземлень і ізоляції електроустановок в термін 1 місяць; про надання відповідального за електрогосподарство в кіоску №690 в термін 1 місяць (а.с.159).

20.08.2004 між Приватним підприємцем Орлом П.М. та Житомирським РЕМ було укладено договір про постачання електричної енергії споживачам №1810 стосовно кіоску №690 (вул.Львівська, 12) (а.с160-161).

12.11.2013 ПП Орел П.М. звернувся з заявою до директора Житомирського РЕМ, в якому гарантував надати документи на користування кіоском до 03.12.2013 за адресою: вул.Львівська, 12 після оформлення їх у відповідному порядку у виконавчому комітеті, та своєчасну оплату за використану електричну енергію протягом цього часу (а.с.166).

В подальшому, 29.11.2013 між Житомирьким РЕМ та фізичною особою-підприємцем Орлом Павлом Миколайовичем було укладено договір про постачання електричної енергії з додатками та додатковою угодою (а.с. 3-5, 172-180).

05.06.2014 ПАТ "ЕК" Житомиробленерго" було видано завдання №6783 на виконання робіт з трифазними електролічильниками за адресою: м.Житомир, вул.Львівська, буд.12 стосовно заміни лічильника та пломбування, на виконання якого на об`єкті було знято електролічильник СО-197М №003097 та встановлено електролічильник НІК 2102-02М2В №6656054 (а.с.167).

Представником ПАТ "ЕК" Житомиробленерго" ел. монтером Шкодулінським Д.О. було здійснено пломбування електролічильника НІК 1402-02М2В №6656054, що підтверджується актом про пломбування №2021 від 26.05.2014 (а.с.134). В даному акті зазначено покази на момент складання акту: А+000001.

Як пояснив представник позивача під час судового засідання в акті про пломбування №2021 помилково вказано місяць травень 2014 замість червня 2014, оскільки заміна лічильника згідно завдання та його пломбування фактично проводилось у червні 2014 року.

Отже, з даних документів слідує, що з 26.06.2014 облік електроенергії у кіоск по вул.Львівська 12 забезпечувався лічильником НІК 2102-02М2В №6656054.

08.02.2017 до об`єкту споживача за адресою: м.Житомир, вул.Львівська, 12 було припинено електропостачання, що підтверджується нарядом №10; підстава припинення - заборгованість в розмірі 4131,85грн (а.с.136).

Поряд з цим судом встановлено, що 13.08.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи Орла Павла Миколайовича (а.с.109-111).

Частиною 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції станом на час внесення відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи Орла Павла Миколайовича) передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Закриваючи провадження у цивільній справі №278/259/20 та передаючи справу за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Житомирської області, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи, Житомирський апеляційний суд у постанові від 05.08.2020 вказав, що спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо виконання договору постачання електричної енергії, укладеного між суб`єктами господарської діяльності і припинення надалі відповідачем підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні.

У позовній заяві АТ "Житомиробленерго" зазначено, що підставою для стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у період з 01.01.2017 по 01.01.2019 в сумі 4131,85грн є договір про постачання електричної енергії від 29.11.2013, укладений між Житомирським РЕМ, який діяв на підставі доручення ПАТ "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (постачальник/позивач) та Фізичною особою-підприємцем Орлом Павлом Миколайовичем (споживач/відповідач). Представник позивача в судових засіданнях посилався на те, що договір на постачання електричної енергії від 29.11.2013 є діючим, оскільки відповідач не вчиняв ніяких дій спрямованих на дострокове його припинення або розірвання договору. Вказував, що у період дії договору, у відповідача виникла заборгованість в сумі 4131,85грн, яка відповідачем сплачена не була у зв`язку з чим просить її стягнути з відповідача на користь позивача.

Частинами 1, 2 статті 275 ГК України (в редакції на час існування договірних відносин) передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частиною 1 статті 276 ГК України передбачено, що загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін, а згідно з частиною 4 цієї статті строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 10.1 договору від 29.11.2013 передбачено, що цей договір укладається на строк до ___ поточного року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

За умовами пункту 10.2 договору від 29.11.2013 при виникненні в будь-якої із сторін пропозицій щодо дострокового розірвання договору, вона повідомляє про це іншу сторону за 30 днів до запланованої дати розірвання, та забезпечує виконання умов цього договору в повному обсязі.

Згідно з п.10.4 договору, цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у постачальника, а другий - у споживача. З дод. угодою.

Частиною 1 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 10.3 зазначеного договору передбачено, що усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами було укладено додаткову угоду №2 від 29.11.2019 до договору від 29.11.2013, в якій погоджено внесення змін та доповнень у договір від 29.11.2013 №1810, зокрема, пункт 10.1 та 10.2 договору викладено в таких редакціях:

10.1 цей договір укладається на строк до 03.12.2013 року та набирає чинності з дня його підписання;

10.2 після закінчення терміну дії договору, електропостачання споживача припиняється (а.с.179).

Отже, уклавши додаткову угоду №2 до договору від 29.11.2013 сторони змінили редакцію пунктів 10.1 та 10.2 договору та визначили, що даний договір діє до 03.12.2013.

Статтею 631 ЦК України (в редакції на час існування договірних відносин) передбачено що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У даному випадку договір від 29.11.2013 укладався сторонами з фіксованим строком дії - до 03.12.2013 і будь-яких умов щодо продовження його строку дії сторонами погоджено не було, тобто договірні відносини між сторонами існували з 29.11.2013 і припинились 03.12.2013 року у зв`язку з закінченням терміну дії договору на який він був укладений, внаслідок реалізації такого права сторонами, яке гарантоване чинним законодавством та умовами укладеного договору.

Слід зазначити, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою підставою зокрема, є виконання, проведене належним чином. Водночас, стягнення заборгованості по договору може мати місце лише якщо зобов`язання по ньому виникло під час його дії.

Позивач просить стягнути заборгованість в сумі 4131,85грн за період з 01.01.2017 по 01.01.2019 згідно з рахунком за активну електроенергію №12005 від 31.01.2017. Разом з тим, станом на січень 2017 року (день знаяття показів лічильника) договір про постачання електричної енергії від 29.11.2013 вже припинив свою дію.

Суд також констатує, що обсяг електричної енергії в кількості 1670кВт, який зафіксовано працівниками позивача у відомості контрольного огляду засобів обліку електроенергії від 30.01.2017 (лічильник НІК 2102-02М2В №6656054), не міг бути використаний відповідачем під час дії укладеного між сторонами договору, оскільки як встановлено судом, договір діяв до 03.12.2013, а лічильник НІК 2102-02М2В №6656054 у кіоску по вул.Львівська, 12 було встановлено лише у червні 2014 року і покази при його встановленні були 000001кВт.

З огляду на наведене, електрична енергія в кількості 1670кВт, яка зафіксована позивачем у відомості контрольного огляду засобів обліку електроенергії від 30.01.2017 (лічильник НІК 2102-02М2В №6656054) та на оплату якої позивачем виписано рахунок №12005 від 31.01.2017 за січень 2017 року на суму 4131,85грн, не може вважатись такою, що спожита відповідачем в період дії договору від 29.11.2013 року, оскільки даний договір діяв лише до 03.12.2013 року і після цього часу отримання підприємцем Орлом П.М. електричної енергії втратило договірну підставу.

Згідно зі ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу (Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2019 по справі №908/1165/17).

Таким чином, за поданими до справи доказами, позивачем не доведено виникнення у відповідача заборгованості в сумі 4131,85грн під час дії договору від 29.11.2013. При цьому судом встановлено, що з 13.08.2014 фізична особа підприємець Орел Павло Миколайович втратив статус суб`єкта підприємницької діяльності, у зв`язку з чим розгляд питання щодо стягнення заборгованості у позадоговірному порядку з фізичної особи не відноситься до компетенції господарського суду за суб`єктним складом.

З огляду на встановлені судом обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4131,85грн з підстав наведених у позові, є необґрунтованими.

Доводи представника позивача про продовження строку дії договору після 03.12.2013 суд відхиляє, оскільки згідно наявних в матеріалах справи доказів ні протягом дії договору, ні після його закінчення, позивач та/або відповідач не звертались з пропозицією про продовження строку дії договору від 29.11.2013; додаткова угоди стосовно продовження строку дії вказаного договору між сторонами не укладалась (в матеріалах справи відсутні доказі, які підтверджують протилежне) і умовами договору його автоматична пролонгація не передбачена. Окрім того, умови договору в частині строку його дії недійсними у встановленому порядку не визнавались.

Посилання відповідача на знесення (демонтаж) кіоску у 2015 році жодними документами не підтверджені, а тому не заслуговують на увагу.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підстави своїх вимог щодо стягнення з відповідача 4131,85грн заборгованості за спожиту електроенергію на підставі договору про постачання електричної енергії від 29.11.2013, відтак, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Житомиробленерго" в особі Житомирського РЕМ до ОСОБА_1 про стягнення 4131,85грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.01.21

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід.),

на електронні адреси сторін:

- позивача: kanc@co.ztoe.com.ua

- відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1