ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/1474/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання Уперєвій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 (прийняте суддею Бондарєвим Е.М., повне судове рішення складено 19.10.2020) у справі № 904/1474/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко"

про визнання недійсним договір поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 як такий, що вчинений під впливом обману

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою №б/н від 06.03.2020 про визнання недійсним договір поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016 як такий, що вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" під впливом обману з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання).

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/1474/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не наведено жодних конкретних обставин, які стосуються саме укладення оспорюваного договору, щодо яких його було введено в оману, та не доведено жодними належними та достатніми доказами істотність значення таких обставин для укладення договору поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016. Всупереч наведеному, позивачем також не доведено перед судом а ні факту обману, а ні умислу у відповідача ввести позивача в оману.

Суд зазначив, що як позивачем, так і відповідачем вчинялися конкретні дії, спрямовані на виконання умов укладеного між ними договору, такі як передача товару постачальником та прийняття його покупцем, а також часткова оплата товару покупцем.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/1474/20, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним Договір поставки № ЯС/25/07/16-1 від 25.07.2016 як такий, що вчинений Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" під впливом обману з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання).

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що обставини справи свідчать про умисне введення ТОВ "Рата-Ко" в оману ТОВ "Ясенсвіт" шляхом замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (щодо неналежної якості зернових, пропонованих для постачання); спонукання до укладення правочину, зокрема і шляхом внесення змін до ЄДР щодо виду діяльності та розміру статутного капіталу; систематичне постачання зернових культур неналежної якості; здійснення, за сприянням колишніх співробітників ТОВ "Ясенсвіт", повторного постачання того самого товару, який не було прийнято раніше, а тому у зв`язку із зазначеним, вказаний Договір поставки ТОВ "Ясенсвіт" з ТОВ "Рата-Ко" має бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Служба безпеки і контролю ТОВ "Ясенсвіт" встановила, що ТОВ "Ясенсвіт" відмовлялось від прийняття товару від ТОВ "Рата-Ко" за результатами лабораторних досліджень вантажний транспортний засіб ТОВ "Рата-Ко" не розвантажувався, товар не приймався, потім вивозився постачальником з виробничої площадки ТОВ "Ясенсвіт", відстоювався, а через невеликий проміжок часу ввозився повторно тим самим транспортним засобом, але з новою товарно-транспортною накладною на Товар, яку водій заповнював самостійно і приймався.

Внаслідок внутрішніх оперативних заходів було з`ясовано, що неякісне зерно від ТОВ "Рата-Ко" повторно приймалось на підприємстві завдяки сприянню колишніх співробітників ТОВ "Ясенсвіт", у зв`язку з чим, у ТОВ "Ясенсвіт" було відсутнє волевиявлення на приймання товару неналежної якості. Тому, якби не штучні обставини зацікавленого "сприяння", зерно, що постачалось TOB "Рата-Ко" на користь ТОВ "Ясенсвіт", не було б прийняте через неналежну якість, а ТОВ "Ясенсвіт" не укладало б спірний договір поставки, якби було обізнане про неналежну якість.

Окрім того, ТОВ "Рата-Ко" здійснювали поставки сировини неналежної якості не тільки на адресу ТОВ "Ясенсвіт", але і іншим підприємствам.

Апелянт вважає, що через вимоги ТОВ "Ясенсвіт" щодо діяльності та розміру статутного капіталу), перед укладенням договору, ТОВ "Рата-Ко" були змінені реєстраційні дані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Оскільки діяльність ТОВ "Рата-Ко" попередньо ніяк не була пов`язана з вирощуванням зернових культур та сільським господарством, такі зміни в ЄДР можуть свідчити про умисел постачальника вплинути на волевиявлення ТОВ "Ясенсвіт" та інших підприємств та укласти відповідний договір поставки неякісної зернової сировини.

Апелянт зазначає, що його доводи також підтверджуються обставинами припинення постачання товару на користь покупця після укладення сторонами Додаткової угоди №1 від 21.03.2017 до Договору, згідно з якою сторони домовились про штрафні санкції у розмірі 500 000 грн. у разі виявлення Покупцем факту здійснення ТОВ "Рата-Ко" матеріального заохочення (або спроб такого заохочення) працівників Покупця, що стосується умов поставки та/або реалізації поставленого за спірним договором.

В судове засідання, призначене для розгляду справи, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

13.01.2021 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги мотивоване неможливістю прибуття у судове засідання через впровадження посилених протиепідемічних заходів.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки викладені в ньому обставини не є поважними; суд не позбавляв позивача можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів у системі "EasyCon", про що сторонам було роз`яснено в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судове засідання, призначене для розгляду справи, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/1474/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.01.2021 о 14:00 год.

7. Встановлені судом обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" (постачальник) 25.07.2016 укладено договір поставки №ЯС-25/07/16-1 (далі - договір) відповідно до п.1.1 постачальник зобов`язався передати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору кукурудзу, пшеницю (далі - товар).

Якість товару підтверджується посвідченням (свідоцтвом, сертифікатом) про якість та повинна відповідати діючим ДСТУ (ГОСТ). Додаткові вимоги до якості товару можуть встановлюватися за згодою сторін в специфікаціях (п.2.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.2 - 3.1 договору одиниця виміру товару вказується в специфікаціях. Кількість товару (+/- 10%), що поставляється за цим договором встановлюється в специфікаціях до договору, які є його невід`ємною частиною. Загальна кількість товару, що поставляється за договором, становить кількість товару по всіх підписаних сторонами специфікаціям з урахуванням відхилень по кількості фактично поставленого товару +/- 10% відповідно до видаткових накладних. товар поставляється насипом без упаковки. Ціна товару погоджується сторонами в специфікації на певну кількість товару.

Згідно з п.4.1 договору доставка всієї кількості товару здійснюється погодженими партіями на умовах DAP (ІНКОТЕРМС 2010) адреса:

а) Київська обл., Васильківський р-н, с. Крушинка, вул. Колгоспна, 11;

б) Черкаська обл., Жашківський р-н, с. Скибин, вул. Леніна, 100;

в) Черкаська обл., Жашківський р-н, м. Жашків, вул. Вокзальна, 1

(конкретна адреса вказується в Специфікації) в строк, погоджений Сторонами в Специфікації, в якій повинні вказуватись тип транспортного засобу та спосіб розвантаження. Інші умови поставки можуть бути погоджені сторонами в Специфікації.

Згідно з пунктом 4.2 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється у місці передачі товару. Разом із товаром постачальник надає покупцю оригінал товарно-транспортної накладної, свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, посвідчення (свідоцтво, сертифікат) про якість погодженого зразку, ветеринарний документ, передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3. договору, при прийнятті товару покупець проводить його вибіркову перевірку на відповідність сертифікату якості, стандартам, технічним умовам та умовам договору. Якщо виявиться неналежна якість товару (за результатами перевірки в лабораторії в місці прийняття товару або іншій лабораторії за вибором покупця), у тому числі перевищення показників якості товару граничних показників, що встановлені в специфікації, покупець має право відмовитись від його прийняття без відшкодування постачальнику можливих збитків.

Покупець має право здійснювати перевірку товару на вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів. Відбір зразків для проведення такої перевірки здійснюється з транспортного засобу до його розвантаження в день його прибуття за участю представників постачальника та покупця і оформлюється складанням акту відбору зразків. Представник постачальника викликається покупцем в усному порядку (по телефону) та зобов`язаний прибути на місце розвантаження транспортного засобу протягом 3 (трьох) годин. В іншому випадку представником постачальника вважається водій транспортного засобу. У разі виявлення за результатами лабораторного аналізу перевищення рівня зазначених вище речовин в зразках товару, а також у разі відмови представника постачальника підписати акт відбору зразків, Постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від вартості всього обсягу товару, передбаченого відповідною специфікацією (п.4.5 договору).

Моментом переходу права власності та ризиків на товар є підписання товарно-транспортних або видаткових накладних уповноваженими представниками обох сторін (п.4.6 договору).

На підставі договору відповідачем здійснювались відповідні поставки товару позивачу.

З вересня 2016 року позивачем складені акти про невідповідність сировини та експертні висновки (а.с. 25-56 том 1).

21.03.2017 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою останні домовились про штрафні санкції у розмірі 500 000 грн. у разі виявлення покупцем факту здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Рата-Ко" матеріального заохочення (і/або спроб такого заохочення) працівників покупця (у формі грошової винагороди або в іншій формі, як працівників безпосередньо, так і через будь-яких третіх осіб), що стосується умов поставки та/або реалізації поставленого за договором поставки №ЯС-25/07/16-1 від 25.07.2016. Сторони визнали, що належним доказом того, що зазначені факти дійсно мали місце, є їх фіксація працівниками покупця будь-якими доступними способами, в тому числі за допомогою:

- телефонного зв`язку;

- факсимільного зв`язку;

- електронного зв`язку;

- технологій автоматизованого обміну електронних повідомлень в стандартизованих форматах ЕDІ;

- наявність відео, аудіо матеріалів;

- посвідчення факту декількома працівниками покупця шляхом складання відповідного акту;

- інші способи фіксації.

Після укладення вищезгаданої Додаткової угоди №1 від 21.03.2017 постачальник не здійснював поставки товару на користь покупця.

Відповідно до довідки позивача вих. №YAS-21/04/20-677 від 21.04.2020 з моменту укладення договору станом на дату видачі довідки покупцем перераховано постачальнику кошти у розмірі 7 196 666, 20 грн (а.с. 83, т. 1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач свідомо приховав неналежну якість сировини з метою укладення договору з позивачем та одержання недобросовісної вигоди шляхом забезпечення приймання цієї неякісної сировини за рахунок "корупційної складової". Додатковим підтвердженням того, що відповідач мав намір укласти спірний договір з позивачем шляхом введення його в оману, останній вважає обставини зміни реєстраційних даних відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань безпосередньо перед укладанням договору для відповідності виду діяльності та розміру статутного капіталу, а саме збільшено статутний капітал в 100 разів, змінено засновників, керівника, місцезнаходження та додано додаткові види діяльності.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

За змістом статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).

Правові наслідки передання товару неналежної якості визначені ст. 678 ЦК України; статтею 680 ЦК України визначено строки виявлення недоліків і пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками проданого товару.

Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману визначені ст. 230 ЦК України. Так, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст. 230 ЦК України необхідно мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину. При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Водночас, наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману (позивач). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Всупереч наведеному, позивачем не доведено ні факту обману, ні умислу у відповідача ввести позивача в оману.

На виконання умов договору відповідач передав у власність позивача узгоджений між сторонами товар, а позивач прийняв товар та частково оплатив поставлений товар, неякісний товар повернуто відповідачу.

Як факт введення позивача в оману останній розцінює поставку йому неякісного товару, який було прийнято його працівниками, як товар належної якості, проте таке розуміння поняття омани не узгоджується з його суттю. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть.

Посилання позивача на те, що відповідач здійснював поставку неякісного товару за договором не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки сторонами при укладенні договору досягнуто згоди з усіх його істотних умов, а дії щодо поставки товару та його якості стосуються виконання умов договору, тоді як правове значення для вирішення питання про визнання договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону при його укладенні, а не виконанні.

Неналежне виконання постачальником своїх зобов`язань за договором поставки, у тому числі в частині поставки товару неналежної якості, не є підставою для визнання недійсним договору, а має інші наслідки, визначені цивільним та господарським законодавством.

Сам лише факт невиконання умов договору однією з його сторін не є належним і допустимим доказом вчинення правочину під впливом обману (стаття 230 ЦК України), а може бути лише підставою для вирішення питання щодо неналежного виконання умов договору його стороною та відповідних наслідків.

Позивач, як покупець, має право перевіряти якість товару, про що зазначено вище. Вина за прийняття неякісного товару працівниками позивача не може бути покладена на постачальника.

Встановлення ознак злочину, у тому числі корупційних правопорушень, у діях працівників позивача та відповідача не відноситься до компетенції господарського суду. Доказів притягнення винних осіб до відповідальності, у зв`язку з виявленими позивачем обставинами зловживань, матеріали справи не містять.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо встановлення службою безпеки та контролю позивача обставин повторної поставки відповідачем товару, який було повернуто позивачем, як неякісний. Вказані обставини не підтверджені належними доказами, тоді як суд не може будувати судове рішення на припущеннях. Не можуть бути доказом того, що повернутий товар повторно завозився позивачу самі лише обставини поставки товару одним і тим же транспортним засобом.

Доводи апелянта щодо поставки відповідачем і іншим покупцям неякісного товару, а також укладення сторонами додаткової угоди № 1 від 21.03.2017 також зводяться до доведення обставин поставки неякісного товару та його помилкового прийняття позивачем, тоді як предметом доказування у спорі про визнання недійсним договору є інші обставини.

Зміна відомостей про юридичну особу відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для відповідності вимогам позивача до постачальників та можливості ведення з позивачем господарської діяльності не свідчить про прямий намір вводити в оману уклавши спірний договір.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено підстав для визнання недійсним оспорюваного ним договору, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог підставно відмовлено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин підставності відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясенсвіт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/1474/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2020 у справі № 904/1474/20 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.01.2021

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя В.Ф. Мороз