ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2021 року м. Дніпро Справа № 910/2749/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової I.Л., Чус О.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 р.

( суддя Колісник І.І., м. Дніпро, повне рішення складено 02.10.2020 р.) у справі

за позовом: Державного підприємства

"Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект",

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна",

м. Дніпро

про стягнення 353 539,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" 353 539,27 грн, з яких: 278 887,68 грн - основний борг; 68 664,38 грн - пеня, 2231,10 грн - інфляційні втрати, 3 756,11 грн - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов`язань в частині повного розрахунку за виконані проектно-вишукувальні роботи за договором підряду № КУ-19/05-01/4943/19036 від 06.05.2019 р.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 р. позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" на користь Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" основного боргу у сумі 278 887,68 грн, пеню у сумі 36 649,54 грн, 3% річних у сумі 3 756,11 грн, інфляційні втрати у сумі 2 231,10 грн, судовий збір у сумі 4 822,87 грн. У решті позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області під час винесення оскаржуваного рішення не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Крім того, При розгляді справи господарським судом не було надано належної оцінки тим фактам, що порушення строків виконання робіт з боку Позивача, призвели до порушення термінів виконання основник зобов`язань в межах договору № 718, а також до порушення строків фінансування та календарного плану. У подальшому всі ці обставини призвели до зупинення проекту будівництва нового об`єкту на території ПАТ «АМКР», розірванню договору № 718 та закриттю проекту в цілому.

Водночас, на думку Скаржника, акт № 143 від 31.08.2019 р. здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт (послуг), є не укладеним, оскільки підписаний особою яка перевищила свої повноваження. Так представнику Відповідача - Саганенко К.М., виконавчий органом Товариства була видана довіреність від 20.12.2018 р. № КУ-18/152 на право представляти інтереси Відповідача у господарські діяльності Товариства, з обмеженням суми, яка не повинна перевищувати 500 000,00 грн. Сума акту № 143 виконаних робіт становить 522 887,68 грн. Окремі рішення з цього приводу органом управління або вищим органом товариства не приймалися.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

ДП «ДПІ «Кривбаспроект» вважає рішення суду повністю обгрунтованим і зваженим, а апеляційну скаргу ТОВ «Керамет-Україна» необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Зокрема, Позивач посилається на те, що строк виконання робіт Відповідачем зазначено не вірно, так як його було змінено додатковою угодою № 1 від 19.07.2019 р. ( раніше додано до позовної заяви ). Крім того, при підписання акту здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт (послуг) у Замовника не виникало претензій з приводу строку їх виконання. Щодо перевищення своїх повноважень особою, що підписала акт № 143, то Замовником було надано Виконавцю завірену останнім копію довіреності, на підставі якої підписант поставив свій підпис. В зазначеній довіреності відсутня інформація щодо обмеження суми угоди.

Державне підприємство також вказує на те, що копія довіреності № КУ-18/152 від 20.12.2018 р. надана Відповідачем з`явилась тільки при судовому розгляді, крім того вона має напрямок задоволення матеріальних потреб, необхідних для господарської діяльності виробничо-заготівельних та копрових цехів. Така обставина, на погляд Позивача, збільшує вірогідність складання документу з необхідним текстом або свідчить про наявність двох довіреностей з однаковим номером.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова I.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 р. у справі № 910/2749/20 було залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів доплати судового збору.

25.11.2020 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 12.01.2021 р.

Від Скаржника до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. В обгрунтування свого клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" посилається на карантинні заходи ( дистанційна робота офісу з 01.01.2021 р. по 22.01.2021 р. ) введені на підприємстві, обумовлені зростанням захворілих співробітників офісу на короновірус COVID-19.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання Скаржника про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними ( рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії" ). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, згідно зі ст. 202 ГПК України ( аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі № 910/6097/17, від 16.07.2020 р. у постанові № 924/369/19 ).

В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 30.11.2020 р. обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи в резолютивній частині ухвали суду.

При цьому, суд враховує приписи ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Поряд з цим, судова колегія зазначає, ст. 197 ГПК України надає учасникам судового процесу право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду.

Згідно з ч. 2 ст. 197 ГПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщена суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Враховуючи, що про судове засідання 12.01.2021 р. з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Керамет-Україна", яке призначене ухвалою суду від 30.11.2020 р., Скаржнику було відомо, останній не був позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою про участь в судовому засіданні 12.01.2021 р. в режимі відеоконференції на власний вибір, або поза межами суду або у приміщенні іншого суду, проте вказаним правом у порядку, встановленому законом, не скористався.

За таких обставин, враховуючи технічну можливість за бажанням сторін здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку, та в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів шляхом використання системи відеоконференцзв`язку «EasyCon», враховуючи те, що участь сторін обов`язковою не визнавалась, позиція Відповідача достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, а також враховуючи приписи ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників сторін за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 12.01.2021 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

06.05.2019 р. між Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" ( далі виконавець, позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" ( далі замовник, відповідач ) укладено договір № КУ-19/05-01/4943/19036 на виконання проектних і вишукувальних робіт (послуг) (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати роботи: Нове будівництво майданчика зі спорудженням гідравлічних прес-ножиць Lindemann на ділянці № 1 копрового цеху на території ПАТ АрселорМіталл Кривий Ріг. Проект. Робоча документація.

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-вишукувальної документації, що є предметом договору, визначаються згідно з листом замовника № 1 від 25.03.2019 та технічним завданням на проектування ділянки № 1 ( пункт 1.2 договору ).

Відповідно до пункту 2.1 договору (в реакції додаткової угоди № 1 від 19.07.2019 ) за виконані проектно-вишукувальні роботи згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю 846 465,00 грн з ПДВ.

Оплата здійснюються трьома частинами, поетапно з авансовим платежем (пункт 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони узгодили, що замовник протягом 5 банківських днів після підписання договору перераховує на розрахунковий рахунок виконавця авансовий платіж у розмірі 50% вартості робіт першого етапу: 243 247,68 грн з урахуванням ПДВ 40541,28 грн. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

Авансовий платіж у розмірі 50% вартості робіт третього етапу 162 165,12 грн з урахуванням ПДВ 27 027,52 грн, замовник перераховує протягом 5 банківських днів після прийняття попереднього етапу. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт.

У разі затримки перерахування попередньої оплати терміни виконання робіт автоматично подовжуються.

Виконавець приступає до виконання робіт тільки після отримання передоплати, одержання вихідних даних у повному обсязі та оформленого замовником договору (пункт 2.4 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору замовник зобов`язаний у термін не пізніше 5 робочих днів із дня відправлення йому (чи передачі безпосередньо) проектно-вишукувальної документації розглянути її і підтвердити її приймання актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг). У випадку відсутності претензій і не оформлення замовником акта у зазначений термін, проектна продукція згідно договірної ціни вважається прийнятою.

За порушення сторонами строків виконання своїх обов`язків за цим договором винувата сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (пункт 4.1 договору).

Термін дії договору - з моменту підписання і до 31.12.2019.

До цього договору додаються й складають його невід`ємну частину: протокол угоди про договірну ціну (Додаток № 1), Календарний план робіт (Додаток № 2), Кошторис на проектно-вишукувальні роботи ( Додаток № 3 ) ( пункти 9.1, 9.2 договору ).

Відповідно до Календарного плану робіт до договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 19.07.2019 ) сторони погодили наступні терміни виконання робіт: Нове будівництво споруди гідравлічних прес-ножиць Lindemann на ділянці № 1 копрового цеху на території ПАТ АрселорМіталл Кривий Ріг. Проект. Робоча документація 6 місяців з дати підписання договору. У межах цього строку: проект 26.07.2019; експертиза 1 місяць після розробки стадії Проект; робоча документація 3 місяці після проходження експертизи. Вартість робіт 846 465,00 грн з ПДВ.

Кошторисом на виконання робіт сторони погодили, що вартість виконання робіт, а саме розробка розділу Ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки у складі проекту Нове будівництво споруди гідравлічних прес-ножиць Lindemann на ділянці № 1 копрового цеху на території ПАТ АрселорМіталл Кривий Ріг становить усього 29 700,00 грн..

Відповідно до укладеного договору Позивач виконав на користь Відповідача проектно-вишукувальні роботи, що підтверджується актом здачі-приймання № 143 від 31.08.2019 р. на суму 522 135,36 грн, з яких до сплати Відповідачем ( з урахуванням раніше внесеного останнім авансу у сумі 243 247,68 грн ) сторони визначили 278 887,68 грн..

Акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.

Листом № 010-94 від 23.01.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити залишок вартості виконаних робіт у сумі 278 887,68 грн..

Отриману претензію відповідач залишив без відповіді, зазначені кошти не сплатив, що й стало причиною виникнення спору.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Звертаючись до місцевого господарського суду Позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" 353 539,27 грн, з яких: 278 887,68 грн - основний борг за виконані проектно-вишукувальні роботи за договором підряду № КУ-19/05-01/4943/19036 від 06.05.2019 р.; 68 664,38 грн - пеня, 2231,10 грн - інфляційні втрати, 3 756,11 грн - 3% річних.

Отже, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні Відповідача до сплати вартості виконаних робіт та суми штрафних санкцій за порушення ( прострочення у виконанні ) зобов`язань зі своєчасної оплати, обумовленої в договорі роботи.

Беручи до уваги правову природу укладеного Договору підряду № КУ-19/05-01/4943/19036 від 06.05.2019 р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з підряду.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною першою статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Пунктом 1 частини першої статті 889 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Наразі, отримання коштів ( вартість виконаних робіт та штрафних санкцій за прострочення виконання такого зобов`язання з оплати виконаних робіт ) є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати виконаних робіт, що зумовлює право Позивача у разі порушення Відповідачем строків виконання своїх обов`язків за цим договором на нарахування у відповідності до п. 4.1 його умов штрафних санкцій, а саме пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині наявності підстав для стягнення вартості виконаних робіт, при цьому Скаржник не ставить під сумнів правильність розрахунку стягуваних судом сум (пені у сумі 36 649,54 грн, 3% річних у сумі 3 756,11 грн, інфляційні втрати у сумі 2 231,10 грн).

Колегією суддів відхиляється твердження Скаржника про, що акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт № 143 від 31.08.2019 р. є не укладеним з огляду на таке.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи Акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт № 143 від 31.08.2019 р. підписано зі сторони Відповідача представником Саганенком К.М. за довіреністю № КУ-18/152 від 20.12.2018 р. Ця довіреність, долучена до позову Позивачем, підтверджує повноваження представника на укладання (підписання) від імені Товариства (відповідача) будь-яких договорів, контрактів, угод, правочинів, пов`язаних із діяльністю Товариства, а також уповноважує на підписання усіх, у тому числі фінансових, банківських, бухгалтерських та інших документів, пов`язаних із укладанням (підписанням), виконанням будь-яких договорів, контрактів, угод, правочинів, визначених цією довіреністю. Строк чинності довіреності до 31.12.2019 р.

За твердженням Позивача ( не спростованим Відповідачем ) значена довіреність була надана Позивачу у належно засвідченій копії, скріпленій печаткою Відповідача.

При цьому, доказів вибуття печатки із правомірного володіння Відповідача, останній суду не надав й про це під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляції не стверджував. На час розгляду справи ця довіреність Відповідачем не скасована.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем була надана суду першої інстанції під тим же самим номером й від того самого числа інша за змістом довіреність на ім`я Саганенка К.М., згідно з якою останній уповноважується укладати від імені Товариства договори на виконання робіт ( надання послуг ), договори купівлі-продажу паливно-мастильних та інших видаткових матеріалів, комплектуючих запчастин для обладнання, інших товарів виробничо-технічного призначення, необхідних для забезпечення господарської діяльності виробничо-заготівельних та копрових цехів, загальна сума за якими не перевищує 500 000,00 грн.

Отже, за своїм змістом ця довіреність містить дещо інший у порівнянні з попередньою довіреністю обсяг повноважень, який обмежує представника певною сумою в його праві на укладання договорів щодо виконання робіт (надання послуг), купівлі-продажу, а не окремо договорів підряду й пов`язаних із ним актів.

За наявними у справі доказами до початку розгляду справи у суді Відповідач не ставив під сумнів повноваження його представника ОСОБА_1 . Докази обізнаності Позивача щодо можливих обмежень представника ОСОБА_1 у його повноваженнях на підписання договорів та інших документів, що впливають на виникнення, зміну чи припинення зобов`язань сторін за спірним договором, відсутні.

Крім того, слід зазначити, що вчинені дії представника Саганенка К.М., пов`язані з підписанням як договору, так і акта здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт № 143 від 31.08.2019 р. були прийняті Відповідачем до виконання шляхом часткового авансування підрядних робіт, що є додатковим підтвердженням наступного схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюється і доводи Скаржника про порушення Позивачем строків виконання робіт, оскільки Акт здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт № 143 від 31.08.2019 р. було підписано Відповідачем без зауважень та заперечень.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідач протягом усього часу виконання Позивачем першого етапу робіт з виготовлення проекту зауважень щодо строку виконання зобов`язань не виказував. Навпаки, після завершення роботи прийняв її без зауважень.

За таких обставин, як вірно зазначив місцевий господарський суд, відповідно до пункту 2.3 договору у Відповідача виникло зобов`язання з оплати прийнятих за актом робіт.

При цьому, посилання Скаржника на закриття проекту будівництва в цілому через порушення Позивачем строку виготовлення проекту та припинення через це договірних відносин Відповідача з основним Замовником, не має правового значення для спірних правовідносин сторін у цій справі. Відповідач, здійснюючи господарську діяльність на свій ризик, у межах визначених законом прав щодо визначення умов договору, а також контролю за процесом виконання підрядних робіт, мав можливість впливати як на визначення строків виконання договірних зобов`язань з усіма своїми контрагентами, так і на хід та якість робіт підрядника-позивача, в тому числі шляхом відмови від договору з останнім, його розірвання та відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" є законними й обґрунтованими.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Україна" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2020 р. у справі № 910/2749/20 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 19.01.2021 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяI. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус