ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Справа№ 910/8516/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 (повний текст складення 30.10.2020)

у справі №910/8516/20 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА ХОРЕКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС"

про стягнення 102 942,17 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА ХОРЕКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС" про стягнення 102 942,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 30/1 від 01.07.2018.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 закрито провадження у справі № 910/8516/20 в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 20 000,00 грн.

В решті позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОВА ХОРЕКА" борг у розмірі 71 508,73 грн, інфляційні в розмірі 1 484,47 грн, 3% річних у розмірі 1 894,70 грн, пеню у розмірі 7 865,69 грн та судовий збір у розмірі 2 098,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що поданими видатковими накладними у сукупності підтверджується факт здійснення операцій поставки та отримання товару відповідачем на загальну суму 213 308,68 грн, в той час, як за поставлений товар відповідач розрахувався частково.

Закриваючи провадження у справі в частині 20 000,00 грн. основного боргу, суд першої інстанції зазначив, що після відкриття провадження у справі № 910/8516/20 позивачем було сплачено відповідачу заборгованість за договором у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2838 від 01.09.2020 та № 2901 від 18.09.2020.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейкобс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 року по справі №910/8516/20 в частині стягнення боргу у розмірі 71 508,73 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 484,47 грн., 3 % річних у розмірі 1894,70 грн., пені у розмірі 7 865,69 грн. та судового збору у розмірі 2 098,15 грн.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на те, що з видаткових накладних № 41538 від 16.10.2019, № 42633 від 22.10.2019, № 43986 від 29.10.2019, № 45805 від 05.11.2019, № 47110 від 12.11.2019, № 49790 від 26.11.2019, № 50558 від 29.11.2019 вбачається, що відбиток печатки на них не відповідає відбитку печатки товариства відповідача. Крім того, за вказаними вище накладними відповідачем довіреностей на отримання товару не видавалися. А тому, за твердженням апелянта, відповідач не отримував за спірними накладними товар на суму 61 279,20 грн., а матеріали справи не спростовують доводи відповідача щодо неотримання товару за даними накладними.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №910/8516/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8516/20 та роз`яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Позиції представників сторін

16.12.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОВА ХОРЕКА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС" (Покупець) укладено договір поставки №30/1 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов`язання передавати у власність Покупця продукти харчування (надалі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язується приймати і оплачувати Товар в асортименті і в кількості, що вказані у видатковій накладній або рахунку-фактурі або в прайс-листі або в будь-якому іншому документі, який підписується Сторонами на кожну партію Товару та є невід`ємною частиною цього Договору.

Найменування (асортимент), кількість, строки та умови поставки Товару зазначаються в видатковій накладній або -рахунку-фактурі або в прайс-листі або в будь-якому іншому документі, який підписується Сторонами на кожну партію Товару (надалі за текстом - Супровідний документ) та є невід`ємною частиною Договору. (п. 1.2 договору)

Згідно з пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору, Постачальник здійснює доставку Товару власним/орендованим транспортом та за свій рахунок на адресу, вказану у замовленні, що надійшло від Покупця, якщо інше не зазначено в Супровідній документації.

Право власності, ризик випадкової загибелі і випадкового пошкодження Товару переходить до Покупця у момент підписання Сторонами Супровідного документа, який засвідчує момент приймання Товару Покупцем в місці поставки.

Відповідно до п. 3.1.1 договору прийом-здача Товару за якістю проводиться згідно з документами, які засвідчують якість товару, а за кількістю згідно з товаросупровідними документами.

За приписами пунктів 6.1, 6.3 договору, ціни на Товар, що поставляється, вказуються в Супровідній документації, в національній валюті, включаючи ПДВ, вартість упаковки, маркування.

Оплата партії Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату у розмірі 100% вартості відвантаженого Товару протягом 7 календарних днів з моменту підписання Покупцем видаткової накладної.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року з моменту укладання, а щодо взаєморозрахунків - до повного їх виконання. Припинення дії Договору не звільняє Сторони від виконання всіх своїх зобов`язань, передбачених Договором та невиконаних на момент припинення дії Договору, в тому числі і зобов`язань пов`язаних з поверненням Товару згідно умов даного Договору, а також від відповідальності за невиконання таких зобов`язань.

У випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії дцього договору будь-яка сторонам письмово не повідомить іншу сторону про свій намір припинити його дію, строк дії цього договору автоматично продовжується на додатковий однорічний термін. Така пролонгація не обмежена в терміні і може здійснюватись щорічно. (п. 7.1 договору)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач в свою чергу прийняв товар на загальну суму 213 308,68 грн, що підтверджується видатковими накладними № 36608 від 20.09.2019, № 37250 від 24.09.2019, № 38976 від 02.10.2019, № 39201 від 04.10.2019, № 39848 від 08.10.2019, № 40547 від 11.10.2019, № 41538 від 16.10.2019, № 41892 від 18.10.2019, № 42633 від 22.10.2019, № 43076 від 24.10.2019, № 43113 від 24.10.2019, № 43200 від 25.10.2019, № 43986 від 29.10.2019, № 49790 від 26.11.2019, № 50558 від 29.11.2019, № 48343 від 19.11.2019, № 49120 від 22.11.2019, № 47946 від 15.11.2019, № 47945 від 15.11.2019, № 45806 від 07.11.2019, № 47110 від 12.11.2019, № 44120 від 31.10.2019, № 45805 від 05.11.2019, № 36608 від 20.09.2019, № 51196 від 03.09.2019.

Як вбачається з виписок по рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату переданого товару на суму 121 799,95 грн.

13.05.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 04-05/4 від 04.05.2020, в якій останній вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейкобс» оплатити існуючу заборгованість за товар у розмірі 91 508,73 грн.

Оскільки відповідач відповіді на претензію не надав, повної оплати за поставлений товар не здійснив, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов`язків.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач в свою чергу прийняв товар на загальну суму 2213 308,68 грн, що підтверджується видатковими накладними № 36608 від 20.09.2019, № 37250 від 24.09.2019, № 38976 від 02.10.2019, № 39201 від 04.10.2019, № 39848 від 08.10.2019, № 40547 від 11.10.2019, № 41538 від 16.10.2019, № 41892 від 18.10.2019, № 42633 від 22.10.2019, № 43076 від 24.10.2019, № 43113 від 24.10.2019, № 43200 від 25.10.2019, № 43986 від 29.10.2019, № 49790 від 26.11.2019, № 50558 від 29.11.2019, № 48343 від 19.11.2019, № 49120 від 22.11.2019, № 47946 від 15.11.2019, № 47945 від 15.11.2019, № 45806 від 07.11.2019, № 47110 від 12.11.2019, № 44120 від 31.10.2019, № 45805 від 05.11.2019, № 36608 від 20.09.2019, № 51196 від 03.09.2019.

Як зазначає апелянт, за видатковими накладними № 41538 від 16.10.2019, № 42633 від 22.10.2019, № 43986 від 29.10.2019, № 45805 від 05.11.2019, № 47110 від 12.11.2019, № 49790 від 26.11.2019, № 50558 від 29.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейкобс» не отримувало товар, оскільки довіреності на отримання матеріальних цінностей за цими накладними ним не видавалися, та вони не містять відбитку печатки Товариства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових результатів.

Тобто, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов`язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Документами, які є підставою для оприбуткування товару, є видаткові накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.

Товарно-транспортні накладні підтверджують факт перевезення вантажу, а не факт поставки та передачу товару відповідачу. А тому твердження апелянта в цій частині колегія суддів відхиляє.

Колегія суддів відзначає, що у даному випадку підтвердженням факту поставки товару є видаткові накладні, які наявні в матеріалах справи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів зазначає, що вказані видаткові накладі дають можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Вова Хорека» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейкобс») та можливості встановити обсяг господарської операції (поставка товару).

Крім того, підпис особи, який міститься на накладних від імені відповідача, скріплена печаткою відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 5, 9, 10 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 червня 2015 року N 1000/5 право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі. Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2018 у справі № 915/878/16).

Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, всі визначені у цьому позові первинні документи - видаткові накладні, в тому числі які не визнаються відповідачем, містять відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС", що також перевірено судом першої інстанції під час огляду їх оригіналів та є засвідченням легітимності підпису перед третіми особами.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

У постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - прийнятті товару).

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період з липня 2019 по грудень 2019, який підписаний бухгалтером відповідача та скріплений його печаткою, в якому відповідач визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 134 008,73 грн., в яку включені і заборгованість за накладними 41538 від 16.10.2019, № 42633 від 22.10.2019, № 43986 від 29.10.2019, № 45805 від 05.11.2019, № 47110 від 12.11.2019, № 49790 від 26.11.2019, № 50558 від 29.11.2019.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

А тому, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.

Отже, підписавши акт звірки, відповідач визнав наявність у нього заборгованості за видатковими накладними № 41538 від 16.10.2019, № 42633 від 22.10.2019, № 43986 від 29.10.2019, № 45805 від 05.11.2019, № 47110 від 12.11.2019, № 49790 від 26.11.2016, № 50558 від 29.11.2019.

А тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи видатковими накладними у сукупності підтверджується факт здійснення операцій поставки та отримання товару відповідачем на загальну суму 213 308,68 грн, в той час, як саме за поставлений товар відповідач розрахувався частково на суму 121 799,95 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

В той же час, під час розгляду справи відповідачем було сплачено позивачу заборгованість за договором у розмірі 20 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2838 від 01.09.2020 та № 2901 від 18.09.2020, у зв`язку з чим суд першої інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрив провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. основної заборгованості. В цій частині рішення суду першої інстанції апелянтом не оскаржується.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за договором поставки позивачем взяті на себе зобов`язання були виконані належним чином, тоді як відповідачем в порушення умов договору поставлений товар був оплачений частково, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості у сумі 71 508,73 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 8.3 договору, в разі порушення грошових зобов`язань, а також строку отримання Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені у сумі 7 865,69 грн. за загальний період з 28.09.2019 по 29.05.2020 по кожній накладній окремо, погоджується з ним та вважає його арифметично вірним.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних за загальний період з 28.09.2019 по 29.05.2020 та інфляційних витрат за період жовтень 2019 - квітень 2020 у сумі 1 894,70 грн. та 1 484,47 грн. відповідно погоджується із здійсненим розрахунком та вважає його вірним.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/8516/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖЕЙКОБС" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/8516/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2020 у справі № 910/8516/20 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/8516/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко