Справа № 369/10503/19

Провадження № 2/369/1406/20

РІШЕННЯ

Іменем України

11.11.2020 року

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом,

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом. Свої вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 батько позивача. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є позивач, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . 09.11.2018 року позивач звернувся до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини, за якою було відкрита спадкова справа №260/2018. Вказав, що з такою самою заявою звернулася й ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 подала заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_5 , в подальшому ОСОБА_5 подала заяву до нотаріальної контори про відмову від прийняття спадщини на користь позивача. Вказав, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи позивачу стало відомо,що відповідач подав заяву про прийняття спадщини, однак на час життя ОСОБА_4 , відповідач не цікавився справами та здоров`ям дідуся. На підставі викладеного спросив суд усунути ОСОБА_2 від права на спадкування спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Від відповідача надійшла заява про визнання позову, яка нотаріально посвідчена 06.10.2020 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослі дивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадкова справа №260/2018.

09.11.2018 року ОСОБА_5 , дружина померлого подала заяву №704 до Вишневої міської державної нотаріальної контри Київської області про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , син померлого подала заяву №705 до Вишневої міської державної нотаріальної контри Київської області про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , дочка померлого подала заяву №144 до Вишневої міської державної нотаріальної контри Київської області про відмову від прийняття спадщини на користь онука померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько якого ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та який був сином ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , онук померлого подав заяву міської державної нотаріальної контри Київської області про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , дочка померлого подала заяву №208 до Вишневої міської державної нотаріальної контри Київської області про відмову від прийняття спадщини на користь дружини померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також просила відкликати заяву подану 12.03.2019 року за №144.

02.04.2019 року ОСОБА_5 , подала заяву № 240 про відкликання заяви про прийняття спадщини спадщини за законом в межах спадкової справи №260, заведеної до майна померлого ОСОБА_4 . Також відмовилась від прийняття спадщини на користь сина померлого ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS vs UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Частиною першою статті 172 СК України передбачено, що дитина, повнолітні дочка, син, зобов`язані піклуватись про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право за законом одержують особи визначені у статтях 1261-1265 цього ж кодексу.

За життя спадкодавець заповіту не склав.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, батьки.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 1224 Цивільного кодексу України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 Цивільного кодексу України.

Як роз`яснено в ч. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Тобто, необхідними умовами для усунення особи від права на спадкування є встановлення факту ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги й факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво й потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Це підтверджується постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 літня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, в яких зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання.

Приймаючи визнання відповідача позову, що не суперечить закону та не порушує права інших осіб, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 206, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом задоволити.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування спадщини за законом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя